Войти
Закрыть

Озера, болота, штучні водойми України

8 Клас , Географія 8 клас Топузов, Надтока, Покась

 

§ 28. Озера, болота, штучні водойми України

  • Пригадайте, що таке озеро, болото, водосховище, канал.
  • Що в них спільного й відмінного з річками?

ОСОБЛИВОСТІ РОЗТАШУВАННЯ ОЗЕР. На території України налічується близько 20 тис. озер. З них близько 7 тис. мають площу понад 0,1 км2.

 Пригадайте, як утворюються озерні улоговини й звідки там береться вода.

На півночі Волині, у мальовничому куточку Українського Полісся, розташовані Шацькі озера (мал. 94) — Світязь, Пісочне, Пулемецьке, Люцимир, Піщанські та ін. Найбільше — Світязь. Довжина його берегової лінії понад 35 км, а площа водного дзеркала — 24,2 км2. Середня глибина озера 7 м, а максимальна — 58,4 м. Довжина озера більш як 9 км, ширина — 9,3 км. Прибережна смуга мілководна. Світязь, як і інші озера Волині, живиться атмосферними й потужними артезіанськими водами. Тому, незважаючи на те, що озеро Світязь лежить на крейдяних породах, на яких виникають карстові явища, воно завжди повноводне.

• Підготуйте виступ про природу та спосіб утворення Шацьких озер.

У нижній течії річки Дунай утворилося 26 великих озер. Серед них прісноводне озеро Ялпуг. Його довжина — 39 км, найбільша ширина — 5 км, середня глибина — 2,6 м, максимальна — 6,0 м, площа — 149 км2. Чимало дрібних озер розташовується в заплавах річок, у безпосередній близькості до Азовського та Чорного морів.

ТИПИ ОЗЕР. Вулканічні озера утворюються в кратері згаслого вулкана, який заповнюється водою: або дощовою, або від танення льодовиків (у нашій країні відсутні). В Україні до озер вулканічного походження належать: Липовецьке, Синє, Ворочівське, що в Українських Карпатах.

Тектонічні озера — це найглибші й найбільші озера, що утворилися внаслідок руху літосферних плит. Напевно, не раз ви бачили, як розтріскується від спеки ґрунт й утворюються щілини. Такі самі тріщини, але дуже глибокі й великі, виникають у результаті руху літосферних плит, коли вони розходяться, а згодом заповнюються водою. В Україні таких озер немає, але вам відомі Байкал в Азії, Вікторія та Танганьїка в Африці.

Льодовикові озера утворюються внаслідок руху льодовика. На рівнинах — унаслідок руху давнього льодовика (льодовикове зледеніння), у горах — давнього й сучасного. Натикаючись на великі перешкоди, льодовик зупиняється й заглиблюється в землю. Так утворюються заглибини, які після відступання льодовика стають водоймами. В Україні — це озера Лука, Бребенескул, Несамовите.

Карстові озера утворюються внаслідок розчинення гірських порід (крейда, глина, вапняк, гіпс) і заповнення порожнин водою. Зрозуміти карстові процеси допоможе дослід із крейдою. Якщо на крейду за допомогою піпетки капати водою, то вона почне розчинятися й на ній утворюватимуться округлі заглиблення. В Україні є чимало озер карстового походження, зокрема група Шацьких озер (мал. 94), Кримне. Вони зазвичай глибокі й із чистою водою. Характерною ознакою цього типу озер є наявність острова в їх центральній частині.

Мал. 94. Картосхема Шацьких озер

Залишкові озера — це ті, які мільйони років тому були морями й від них залишилися лише невеликі водойми. Причини цього — рухи земної кори та кліматичні умови. До залишкових в Україні належать озера Новомихайлівське та Устричне.

Загатні озера утворилися внаслідок перегородження долини гірської річки зсувами або обвалами гірських порід. Прикладом загатного озера в Україні є Синевир (мал. 95).

Мал. 95. Озеро Синевир

Заплавні озера виникають у долинах річок. Вони є залишками старого колишнього русла, тому їх ще називають озера-стариці. Наприклад, тече струмок з півночі на південь, але через рухи земної кори чи внаслідок фізичних процесів (утворення насипів, заростей рослин, опускання території) його течія повернула на південний схід або південний захід — і лишилася невеличка водойма. В Україні характерними заплавними озерами є: Путріне, Біле, Люб’язь, Тельбін.

ЛИМАНИ. На Причорноморській низовині, де впадають річки в море, на місці мілководних заток утворилося 22 лимани. Лимани відокремлені від моря піщаними косами й належать до водойм озерного типу. Їх багато в південній частині України, на узбережжях Чорного й Азовського морів. Найбільшими з них є озера Сасик (Кундук), Шагани, Хаджибейський, Дніпровсько-Бузький, Молочний і Куяльницький лимани (мал. 96).

Мал. 96. «Сольона пустеля» на верхів'ї Куяльницького лиману

Найбільшим прісноводним лиманом України є Дністровський. Його довжина — 42 км, максимальна ширина — 12 м, площа — 360 км2. Відокремлює лиман від моря піщаний пересип завдовжки 11 км і завширшки 500 м. Дністровський лиман з'єднується з Чорним морем Цареградським гирлом, ширина якого 300 м і глибина — 8-10 м. На північ від Одеси розташований Куяльницький лиман (мал. 96) завдовжки 25-28 км. Цей лиман мілководний, вода в ньому прогрівається до 30 °С.

БОЛОТА, ЇХ ТИПИ ТА ПОШИРЕННЯ. В Україні заболоченість території становить 1,7 %. Поширені здебільшого невеликі болота, що зосереджені на Поліссі та в долинах річок. Болота утворюються у два способи: заболочення знижених ділянок суходолу й заростання водойм. За характером живлення, формою поверхні та складом рослинності болота поділяють на три основні типи: низинні, перехідні та верхові.

• Пригадайте, як утворюються болота. До яких наслідків може призвести осушування боліт?

В Україні найбільше низинних боліт. Вони розташовуються у зниженнях, оскільки утворюються в долинах річок, у межиріччях, на берегах озер. Живляться низинні болота підземними водами. На них ростуть мох, очерет, осока, рогіз, вільха, береза.

Верхові болота лежать на підвищених ділянках (здебільшого вододілах) і живляться атмосферними опадами. Рослинність верхових боліт бідна — переважає сфагновий мох.

Перехідні болота є проміжною ланкою між низинними й верховими. Такі болота живляться й підземними водами, й атмосферними опадами.

ПРИЧИНИ ЗАБОЛОЧЕННЯ. Для заболочування необхідні сприятливі умови: надмірна кількість опадів, невисока середньорічна температура повітря, у рельєфі — знижені ділянки місцевості, високий рівень ґрунтових вод, важкий перезволожений ґрунт, геологічна будова території, представлена породами осадового походження.

В Україні заболоченість низька. Поширення боліт у північній частині країни пов'язана з надмірним зволоженням цих території, яке зумовлюється значною кількістю опадів та відповідною структурою ґрунтів та рослинності.

Болота відіграють значну роль у формуванні ландшафтів Полісся. З них беруть початок річки, вони поповнюють підземні води, на них розташовані торф'яні родовища, ростуть цінні лікарські рослини та ягоди. Осушення боліт призводить до негативних наслідків. Адже в результаті цього міліють річки, зникають рослинні й тваринні угруповання.

ВОДОСХОВИЩА. Великі штучні водойми, створені для накопичення і зберігання води, називають водосховищами. Зазвичай їх створюють на річках, перегородивши її долину греблею. Перед греблею вода нагромаджується, заливає великі площі земель й утворює водосховище. Цю воду людина використовує для вироблення електроенергії, зрошування, задоволення потреб у питній воді тощо.

Чи знаєте ви, що...

В Україні налічується понад 1,1 тис. водосховищ, серед яких найбільшими є шість каскадних водосховищ на Дніпрі: Київське, Канівське, Кременчуцьке (мал. 98), Дніпродзержинське, Запорізьке (Дніпровське), Каховське, а також Дністровське водосховище на річці Дністер.

Загалом у світі експлуатується понад 60 тис. водосховищ. Їх поділяють на два типи: озерні й річкові. Для водосховищ озерного типу характерне формування водних мас, істотно відмінних за своїми фізичними властивостями, хімічним складом та мінералізацією води від притоків. Течії в них переважно обумовлюються вітрами. Водосховища річкового (руслового) типу (наприклад, Київське) мають видовжену форму, течії в них зазвичай стокові; водні маси за своїми характеристиками близькі до річкових вод.

Основними параметрами водосховища є: об'єм (повний та корисний); площа водного дзеркала й амплітуда коливання рівнів води в умовах його експлуатації.

Створення водосховищ істотно змінює ландшафти річкових долин, а регулювання ними стоку змінює гідрологічний та гідрохімічний режими річки. Зміни гідрологічного режиму викликані зміною швидкості річки, збільшенням площі випаровування та іншими чинниками. Зміни режиму можуть відчуватися навіть упродовж десятків кілометрів. Особливе значення має зменшення повені, у результаті чого погіршуються умови нересту риб і виростання трав на заплавних луках. Зменшення швидкості течії викликає випадання наносів і замулення водосховищ; змінюється температурний і льодовий режим. Зокрема, узимку утворюються незамерзаючі ополонки. Змінюється висота вітрових хвиль: на водосховищах вона більша, ніж на ріках, інколи перевищує 3 м.

Створення Дніпровського каскаду тривало майже півстоліття (з 20-х років ХХ ст.) і було пов'язане з використанням води Дніпра для виробництва електроенергії (мал. 97). Перше Дніпровське водосховище створювалося для поліпшення судноплавства на ділянці Дніпровських порогів та для потреб ГЕС, а Каховське мало на меті забезпечити передусім зрошування посушливих степових територій.

Мал. 97. Схема Дніпровських порогів до будівництва електростанцій та водосховищ

Потужна ГЕС є супутником Дністровського водосховища на однойменній річці. Великі штучні водойми є також на Сіверському Донці (Печенізьке водосховище), Осколі (Червонооскольське), Південному Бузі (Ладижинське) та інших річках.

Мал. 98. Кременчуцьке водосховище

КАНАЛИ. Штучні річки, створені людиною, називаються каналами. Їхньою особливістю є геометрична точність простягання. Люди вміли створювати канали ще до нашої ери. Є канали зрошувальні, спрямовані в посушливі райони. У місцях, де води багато й поверхня заболочена, будують осушувальні канали. Щоб прокласти більш зручні водні шляхи, створюють судноплавні канали, з'єднуючи кілька річок або озер. Велике значення мають судноплавні канали, що скорочують морський шлях. Так, Суецький канал завдовжки 160 км з'єднує Середземне море з Червоним і дає змогу скоротити шлях із Європи в Азію на 10 тис. км порівняно зі шляхом довкола Африки. Панамський канал з'єднав Атлантичний і Тихий океани, що розділені вузькою смугою суходолу між Північною та Південною Америкою.

Найдовший в Україні — Північнокримський канал (мал. 99). Канал простягнувся від Каховського водосховища через Перекопський перешийок до м. Керчі. У Каховському зрошувальному каналі, який так само відходить від Каховського водосховища, вода утримується протягом усього року.

Мал. 99. Північнокримський канал

Водопостачання для промислових районів і міст здійснюється каналами: Дніпро — Донбас, Сіверський Донець — Донбас, Дніпро — Кривий Ріг. На Поліссі й у Західній Україні створено густу мережу вузьких осушувальних каналів і ровів, якими в річки скидаються води з надмірно зволожених територій.

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1. В Україні налічується близько 20 тис. озер різного типу.

2. За походженням улоговин озера бувають: тектонічні, льодовикові, карстові, залишкові, загатні, заплавні.

3. Більшість боліт розташовані на півночі України — у Поліссі.

4. Найбільші водосховища належать до Дніпровського каскаду.

5. В Україні чимало зрошувальних каналів, найбільший з яких — Північнокримський, що простягнувся від Каховського водосховища через Перекопський перешийок до м. Керч.

ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВМІЮ ПОЯСНИТИ

1. Які типи озер за походженням улоговин є в Україні?

2. З якою метою створюють водосховища? Назвіть найбільші з них.

3. Які типи боліт розрізняють за живленням?

4. Як людина використовує болота у своїй господарській діяльності?

5. У якій частині України найгустіша мережа каналів? Поясніть чому.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Топузов, Надтока, Покась", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду