§ 16. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. ВПЛИВ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ І ТЕКТОНІКИ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

• Що таке платформа? Які особливості її будови?

• Що таке області складчастості?

• Геологічна будова. На території України поширені майже всі відомі на Землі гірські породи. Вік найдавніших з них - близько 3,6 млрд років. Відтоді й розпочався відлік геологічного літочислення на наших теренах. Найдавніші гірські породи зазвичай укриті зверху наймолодшими за віком, четвертинними, відкладами. Між ними шар за шаром залягають гірські породи різних ер і періодів.

Так, найдавнішими, докембрійськими (архейськими і протерозойськими), гірськими породами утворений фундамент Українського щита. Це породи магматичного і метаморфічного походження, у яких добре помітні зерна кристалів, тому їх і називають кристалічними (наприклад, граніт, габро, лабрадорити, мармур, гнейси, кварцити). Вони дуже поширені на рівнинній частині України. Ці надзвичайно міцні породи легко побачити в долинах річок, де Український щит, не випадково названий кристалічним, з’являється на поверхні з-під осадового шару.

Дуже давніми кристалічними породами утворена і Волино-Подільська плита. Та зверху вони вкриті товщею осадових порід палеозойського і мезозойського віку (як-от: піски і пісковики, глини, вапняки, мергелі).

Також давніми палеозойськими і мезозойськими осадовими відкладами заповнений і Галицько-Волинський прогин. Тут поширені сланці з прошарками кам’яного вугілля і пісковиками, а також піски, пісковики, глини й мергелі крейдового періоду. Більш різновікові осадові гірські породи Дніпровсько-Донецької западини, адже вони утворилися в палеозойську, мезозойську і кайнозойську ери. Це різнокольорові глини, доломіти й вапняки, сланці, піски і пісковики, мергелі.

А ось Причорноморська западина, Скіфська і Західноєвропейська платформи заповнені товщею молодих, неогенових, осадових відкладів (вапняків, пісків, пісковиків і глин).

Донецька складчаста область утворена товщами кам’яновугільного і пермського періодів палеозою - сланцями з прошарками кам’яного вугілля, пісковиками, глинами, доломітами і вапняками.

Складчаста система Українських Карпат утворена гірськими породами осадового (вапняки й доломіти, піски й пісковики тощо) і вулканічного (базальти, туфи, андезити) походження. Вік цих порід різний - від докембрію до кайнозою.

Складчаста система Кримських гір утворена породами мезозою - (мал. 32) тріасовими сланцями, юрськими діабазами і вапняками, крейдовими пісками та пісковиками. Крім того, тут представлені й молодші відклади - палеогенові вапняки і мергелі.

По всій території України поширені наймолодші (четвертинні) відклади, як-от: піски, суглинки, супіски, лесоподібні суглинки. Ці гірські породи часто можна бачити в кар’єрах, долинах річок, балках і ярах.

Геологічна будова території України відображена на геологічній карті. Вона показує територіальне поширення гірських порід різного віку. На ній кожному кольору відповідають гірські породи певного віку. Скільки саме минуло їм років від дня народження, розповідає легенда геологічної карти. До того ж кожний «віковий колір» на карті (і в легенді) додатково закріплений спеціальною літерою - індексом.

• Неотектонічні рухи. У наш час ми також можемо спостерігати різноманіття геологічних і тектонічних явищ, які відбуваються на поверхні Землі і в її надрах. Це геологічна робота вітру, річок, озер, морів, виверження вулканів, землетруси. Тобто геологічне «життя» нашої планети триває. Не залишається нерухомою і земна поверхня, вона «рухається». Одні її ділянки піднімаються, інші опускаються, а треті зазнають горизонтальних переміщень.

Розрізняють сучасні тектонічні рухи, які відбуваються тепер; новітні, або молоді, віковий діапазон яких становить 10 000 років, і неотектонічні, час прояву яких тривав близько 40 млн років. Цими тектонічними рухами сформовано майже всі найважливіші риси зовнішнього вигляду земної поверхні.

Нині інструментальними методами встановлено, що складчасті споруди Східних Карпат піднімаються зі швидкістю 1,5-1,7 мм/рік, а берег Чорного моря на захід від Одеси опускається зі швидкістю до 4,3 мм/рік.

Мал. 32. Вапняки і діабази гірські породи мезозою

Мал. 33. Зледеніння на території України

У четвертинному (антропогенному) періоді на території сучасної України відбувалося чергування холодних (льодовикових) і теплих (міжльодовикових) періодів. Учені вважають, що в цей період у Європі було чотири великих льодовикових періоди. Найбільшим з них, що поширився і на територію сучасної нашої держави, було третє - Дніпровське зледеніння. Льодовики цього періоду сягали на захід аж до підніжжя Карпат. Один із двох величезних льодовикових язиків (дніпровський) спускався долиною Дніпра далеко на південь і дійшов до сучасного міста Кременчук (мал. 33).

Могутні льодовики поширювали і поглиблювали річкові долини. У багатьох випадках талі води льодовиків заливали заплави, утворюючи озероподібні розширення, у яких відкладалися суглинки й супіски. Танення таких льодовиків і призвело до утворення потужних товщ лесових порід на території України, на яких із часом утворилися родючі чорноземні ґрунти.

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

Як утворилися лесові породи. Єдиної думки щодо походження лесу немає. Дуже поширене уявлення, що ліс утворився в епоху зледеніння. Тоді внаслідок сильного охолодження над льодовиковим щитом сформувалася стійка область підвищеного тиску. У результаті по краях льодовика постійно панували сухі й холодні вітри, які осушували прилеглу територію, поступово перетворюючи її на пустелю. Із цих пустель вітер і виносив пил, відкладаючи його на деякій відстані і формуючи таким чином лесові товщі.

• Дослідження П. Тутковського. Павло Тутковський (1858-1930) - видатний геолог і географ, у доробку якого налічують понад тисячу наукових праць. Вони охоплюють найширше коло питань загальної та четвертинної геології, а також географії, картографії, вивчення мінеральних ресурсів, розвитку музейної справи і розбудови української науки.

Характерною особливістю багатої наукової спадщини видатного вченого є те, що більшу її частину присвячено Україні. Досліджуючи геологічну будову різних регіонів нашої країни, він успішно здійснював і пошуки корисних копалин. У 1920-ті рр. Павло Тутковський багато зробив для формування школи українських геологів, які протягом наступних десятиліть зробили вагомий внесок у розвиток геологічних наук в Україні.

П. Тутковський вивчав сліди давнього льодовика на території України і висунув оригінальну гіпотезу походження лесу. Вивчаючи підземні води, дійшов цікавих висновків щодо закономірностей поширення артезіанських джерел. Саме Тутковський, зважаючи на особливості геологічної будови території, ще 1895 р. передбачив можливість забезпечення Києва водою з артезіанських джерел. Працюючи в Києві в університеті Святого Володимира на посадах приват-доцента і професора кафедри географії, Тутковський читає лекції з фізичної географії. Згодом учений стає одним з організаторів і перших академіків Всеукраїнської академії наук, фундатором Інституту геології та геологічного музею.

Свого часу вчений зацікавився викопною мікрофауною, яку ніхто на той час на наших теренах ще не вивчав. Він першим звернув увагу на значне поширення мікрофауни в різних відкладах Київщини, Чернігівщини, Волині, Полтавщини, Таврії, Подніпров’я, з’ясував деякі особливості визначення за допомогою викопних решток організмів відносного геологічного віку гірських порід. Праці вченого на цю тему здобули визнання вітчизняних і зарубіжних фахівців.

• Вплив рельєфу, геологічної будови і тектоніки на діяльність людини. Ще з давніх часів рельєф визначав різні види діяльності людини, від нього залежав характер поселень, міграцій. У наш час, незважаючи на технічний прогрес, рельєф і будова поверхні продовжують впливати на людську діяльність. Від рельєфу і геологічної будови території залежать особливості прокладання і будівництва різних інженерних споруд, видобування корисних копалин, спорудження нових населених пунктів, створення сільськогосподарських угідь. Велика екологічна роль сучасного рельєфу і рельєфотвірних процесів. Так, наприклад, з рельєфом пов’язано розподіл і рух забруднювальних речовин. Велике значення мають небезпечні і несприятливі геологічні та тектонічні процеси. Деякі з них завдають істотної шкоди людині та об’єктам її господарської діяльності.

ГОЛОВНЕ

• Геологічна будова території України відображена на геологічній карті, яка показує територіальне поширення гірських порід різного віку.

• На території України поширені гірські породи різного складу й віку - від найдавніших (архейських) до сучасних (четвертинних).

• Вагомий внесок у геологічне вивчення території України зробив академік Павло Тутковський - видатний геолог, який досліджував геологічне минуле Землі і є одним із засновників геології та географії України.

• Найдавнішими гірськими породами утворений фундамент Українського щита.

• Тектонічні зміни на нашій планеті тривають.

• Розрізняють неотектонічні, новітні та сучасні тектонічні рухи.

• З давніх часів і дотепер рельєф і геологічна будова земної поверхні впливають на людську діяльність.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Що і як зображено на геологічній карті України?

2. Дайте характеристику геологічній будові території України.

3. Який внесок у розвиток геологічної науки зробив П. Тутковський?

4. Наведіть приклади неотектонічних рухів на території нашої держави.

5. Поясніть, який вплив мають геологічна будова та тектоніка на діяльність людини.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

Установлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічними структурами, рельєфом, геологічною будовою та корисними копалинами в межах України.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Пестушко, Уварова, Довгань", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)