§ 25. СЕЗОННІ ПОГОДНІ УМОВИ І ЯВИЩА. МЕТЕОРОЛОГІЧНА СЛУЖБА. КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

• Чому змінюється погода за сезонами?

• Що таке метеорологічна служба?

• Як клімат впливає на життєдіяльність людини?

• Сезонні погодні умови і явища. В Україні закономірно змінюються пори року, які називають кліматичними сезонами. Для них характерні свої типи погоди, що залежать від інтенсивності сонячного випромінювання, атмосферної циркуляції, стану земної поверхні.

Зима. Головну роль у формуванні погоди відіграє атмосферна циркуляція. Вплив сонячної радіації зменшується, що пояснюється малою висотою Сонця над горизонтом, невеликою тривалістю дня, значною хмарністю. Тривалість зими в Україні змінюється в широких межах. На північному сході вона майже вдвічі довша (120-130 днів), ніж на південному заході (55-75 днів). Зимовій погоді загалом притаманні велика кількість похмурих днів, часті опади, тумани, ожеледь. Кількість опадів порівняно з іншими порами року незначна, але вони досить тривалі, переважно у вигляді дощу і снігу. Важливою ознакою холодного сезону є сніговий покрив, тривалість якого в різних частинах країни різна (мал. 59).

Весна. Зростає роль сонячної радіації. Рух повітря в горизонтальному напрямку послаблюється, адже зменшуються температурні коливання між морем і суходолом. Навесні атмосферні процеси поступово переходять від зимових до літніх. Тому погодні умови першої половини весни надзвичайно різноманітні, різко змінюється температура, буває то сухо, то дуже дощить. У другій половині весни температура підвищується, рідше бувають тумани і сильні вітри. Земна поверхня значно прогрівається, що сприяє розвиткові хмарності та посиленню грозової діяльності. У цей час спостерігаються пізні приморозки.

Мал. 59. Кількість днів із сніговим покривом у різних місцях України

Мал. 60. Середня тривалість днів з грозами в різних населених пунктах України (години)

Літо. На більшій частині території України літо тепле, а на півдні - жарке. Температура повітря визначається в основному сонячною радіацією. На півдні літня пора розпочинається в першій декаді травня. Найпізніше — у третій декаді травня — літо приходить на Полісся.

Улітку переважає антициклональна погода з невеликою хмарністю, слабким вітром. Температура повітря літніх місяців висока, стійка, однак з великими добовими коливаннями. Переважає прогріте континентальне повітря. Опади літньої пори року мають здебільшого зливовий характер з грозами (мал. 60). Нерідко грози супроводжуються градом. Дні з опадами розмежовані тривалими періодами бездощів’я. Такі періоди є основною причиною посух.

Осінь. Для першої половини осені, що настає здебільшого наприкінці першої декади вересня, характерна ясна погода, невелика кількість опадів, значна сухість повітря і ґрунту. У другій половині осені підвишується відносна вологість повітря, збільшується кількість похмурих днів і туманів, а також і кількість опадів. Перші приморозки на сході України з’являються на початку вересня, у західних районах - у середині і навіть у кінці вересня. Іноді настає короткочасне повернення тепла, коли температура повітря в жовтні підвищується до +20...25 °С. Загалом восени температура повітря знижується швидко - на 5-7° за місяць. Наприкінці цієї пори утворюється нестійкий сніговий покрив.

• Небезпечні, або стихійні, погодні явища. Це атмосферні явища, що за своїми кількісними значеннями й інтенсивністю завдають значних збитків господарству й населенню. Вони формуються під впливом атмосферної циркуляції, на них значно впливає і рельєф території. Небезпечними погодними явищами є хуртовини, снігопад, ожеледь, густий туман, сильний вітер, шквал, зливи, грози, град, пилові бурі, посухи, суховії та ін. Зазвичай такі явища поєднуються: зливи супроводжуються градом із грозою і шквальним вітром, хуртовини - сильним вітром, а льодяний дощ завершується утворенням ожеледі.

Стихійними явищами переважно теплого періоду року є зливи, грози (мал. 60) і град, які супроводжуються сильними поривчастими вітрами - шквалами. Вони формуються під час холодних атмосферних фронтів або тоді, коли приземні шари повітря значно прогріваються і починають стрімко підніматися. Ці стихійні явища характерні для всієї території України, але найчастіше вони відвідують південні і південно-східні райони України, а також Карпати і Крим. Тривалі зливи, особливо в гірських районах, спричиняють катастрофічні паводки на річках, град пошкоджує посіви сільськогосподарських культур, а шквали взагалі руйнують усе на своєму шляху.

Значних збитків господарству в теплий період року завдають посухи, суховії та пилові бурі. Посуха настає за умов, коли за підвищеної температури повітря тривалий час немає опадів. Найчастіше посухи охоплюють південні області України і північну частину Криму.

Суховій — це сухий і спекотний вітер. Понад 80 % суховіїв виникають за антициклональних типів погоди. Ці вітри виникають в усі літні місяці, а найбільше - у серпні. На території країни є два осередки з підвищеною кількістю суховіїв (від 15 до 23 днів). Перший осередок охоплює Миколаївську, Дніпропетровську, Херсонську області та Північний Крим, а другий — окремі райони Луганської і Донецької областей.

Пилові бурі настають за посушливої погоди, коли швидкість вітру зростає до таких значень, що він видуває із земної поверхні дрібні частки пилу й піску. Пилові бурі формуються переважно з березня по вересень, а в південних і південно-східних районах навіть і взимку, коли сніговий покрив незначний або його взагалі немає. Тривають ці небезпечні явища від чверті години до 10 і більше днів (мал. 61).

Небезпечним явищем погоди, що спостерігається на території України протягом року, є туман. Він значно погіршує видимість, що заважає роботі транспорту. На більшій частині території країни максимум утворення туману припадає на зимові місяці. В окремих районах спостерігається другий максимум у березні.

• Метеорологічна служба в Україні. Спостереження за погодно-кліматичними умовами є важливою складовою національної ГІС. Аналіз результатів метеорологічних спостережень дає змогу накопичувати дані про погодні та кліматичні показники, оцінювати й прогнозувати небезпечні ситуації в Україні загалом і в окремих регіонах зокрема.

Мал. 61. Райони поширення і тривалість пилових бур (дні)

Організатором метеорологічної служби в Україні вважають академіка Бориса Срезневського, який тривалий час (1919-1934 рр.) був директором Київської метеорологічної обсерваторії, першим науковим керівником Служби погоди. Працюючи в обсерваторії, він створив школу київських учених-метеорологів.

Історія географії

Першу метеостанцію в Україні створено в Херсоні 1808 р. А вже 1810 р. засновник Харківського університету В. Каразін висунув ідею необхідності централізованого керівництва мережею метеостанцій і наукового опрацювання даних їхніх спостережень. Отож у 1811 р. на метеостанції в с. Кручик, що під Харковом, розпочалися регулярні спостереження. Пізніше такі спостереження розпочалися в Києві (1812 р.) та Херсоні (1825 р.).

Нині в Україні діє мережа метеорологічних станцій і постів, основне призначення яких - проведення систематичних спостережень за станом атмосфери, а також за іншими компонентами природи та за рівнем забруднення природного середовища. Робота метеостанцій і постів підпорядковується Українському гідрометеорологічному центру. Це державна установа в складі Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Спостереження на метеостанціях і постах відбуваються регулярно. Дані про всі метеорологічні елементи збирають кожні три години. За цими даними складають синоптичні карти.

ГЕОГРАФІЧНИМ ІНТЕРАКТИВ

Проаналізуйте стан погоди в Україні, використавши Інтернет-ресурс http://www.meteoprog.ua/ru/maps/ (у режимі доступу). Які атмосферні явища розвиваються в момент вашої роботи? Який характер погоди ви виявили? Складіть прогноз погоди за виявленими даними. Які місцеві ознаки погоди підтверджують ваш прогноз?

Першу в Україні метеорологічну обсерваторію було створено в Луганську в 1836 р. Згодом такі обсерваторії почали діяти в Одесі (1839 р.) і Дніпропетровську (1841 р.). У 1891 р. засновано метеорологічну обсерваторію при Харківському університеті. Її роботою керував викладач фізики і метеорології М.П. Косач, брат Лесі Українки. Він брав участь також в організації Харківської мережі метеостанцій, яка почала спостереження в 1902 р. Перша світова і, особливо, громадянська війни практично зруйнували мережу метеостанцій в Україні. Відбудовувати її почали вже в 1918 р. Найновіші дослідження клімату України зібрані в монографії «Клімат України», опублікованій 2003 р.

• Кліматичні ресурси та використання їх. Кліматичні ресурси - це невичерпні природні ресурси, зокрема сонячна радіація, сума додатних температур, необхідних для вегетаційного розвитку рослин, вологість повітря та енергія вітру. Залежно від використання розрізняють енергетичні, сільськогосподарські, рекреаційні ресурси клімату.

Енергетичними кліматичними ресурсами є екологічно чиста, дешева і безпечна сонячна радіація. В Україні її найдоцільніше використовувати теплої пори року, особливо на півдні та в Криму. Один із перспективних напрямів використання сонячної енергії - це вироблення електроенергії на сонячних електростанціях. Енергію вітру використовують на вітрових електростанціях (ВЕС). Їх найдоцільніше споруджувати на півдні України, у гірських районах і на узбережжях водойм, де швидкість вітру становить понад 3 м/с. До того ж у цих районах є достатньою тривалість періоду із сильними вітрами.

Сільськогосподарські кліматичні ресурси, або агрокліматичні ресурси, - це зміни температур повітря і ґрунту і запаси вологи в них. Важливими показниками при цьому є пересічні місячні суми температури та атмосферних опадів за вегетаційний період і суми цих показників протягом дня і ночі. Атмосферні опади як кліматичний ресурс також впливають на розвиток сільськогосподарських культур, визначаючи вологість ґрунтів.

Велике практичне значення має агрокліматичне районування, яке проводять для потреб сільського господарства, здійснюючи оцінку забезпеченості окремих територій агрокліматичними ресурсами. За сумою температур у період активної вегетації рослин та коефіцієнтом зволоження в межах України виділяють агрокліматичні зони і райони.

Рекреаційні клімат ичні ресурси - це сприятливі погодні умови: тривале сонячне сяяння, чисте повітря, - які забезпечують нормальне самопочуття людини в період відпочинку, лікування і оздоровлення. Клімат як головний лікувально-профілактичний чинник є основою для створення курортів, оздоровчий вплив яких зумовлений передусім застосуванням сонячної, повітряної і морської терапії.

Важливе значення має кліматичне районування для рекреаційних цілей. При цьому беруть до уваги основні кліматичні ресурси: тривалість сонячного сяяння, опади і режим їх випадання, температурні умови теплого і холодного періодів року, повторюваність небезпечних погодних явищ. На основі цих показників у межах України виділяють шість рекреаційно-туристичних районів, а саме: Карпатський, Полісько-Подільський, Київсько-Дніпровський, Донецько-Дніпровський, Причорноморський і Кримський.

ГОЛОВНЕ

• В Україні чітко простежується зміна пір року, для яких характерні свої переважаючі типи погоди.

• На території України розвиваються такі небезпечні погодні явища: хуртовини, снігопад, льодяний дощ, ожеледь, густий туман, сильний вітер, шквал, злива, гроза, град, пилова буря, посухи, суховії.

• В Україні діє мережа метеорологічних станцій, бюро погоди, на яких ведуться систематичні спостереження за погодою та її змінами.

• Країна багата на різноманітні кліматичні ресурси - енергетичні, сільськогосподарські, рекреаційні.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Які типи погоди переважають в Україні влітку та взимку?

2. Як погода впливає на роботу транспорту у вашій місцевості, на інші види діяльності?

3. Чому в Україні існує велика мережа метеорологічних станцій?

4. У чому полягає практичне значення погоди і клімату?

5. Складіть список небезпечних метеорологічних явищ, які найчастіше трапляються у вашій місцевості. Дослідіть природу виникнення їх.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Пестушко, Уварова, Довгань", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)