У різних країнах величину трудових ресурсів визначають по-різному, відповідно до юридично встановлених меж працездатного віку, найчастіше визначеного термінами шкільного навчання і пенсійним віком. У міжнародній статистиці працездатним вважається населення від 15 до 65 років. Але національні законодавства країн, зважаючи на місцеві особливості (традиції, демографічну та економічну ситуацію), установлюють свої межі працездатного віку. Так, відповідно до чинного законодавства України, працездатні особи - це особи віком від 16 років, які проживають на території України і за станом здоров’я здатні до активної трудової діяльності.

У більшості країн нижньою межею працездатного віку визнається вік у 14-16 років (мал. 110). Верхня межа визначається середньою тривалістю життя і для більшості країн світу встановлена в 60-65 років. Проте в ряді країн Африки і Азії вік виходу на пенсію визначений у 50 років. Водночас у розвинених країнах з високими показниками тривалості життя (Данія, Швеція, Норвегія) пенсійний вік установлюється від 67 до 70 років.

Мал. 110. Частка працездатного населення віком 15-65 років у деяких країнах світу, %

У багатьох країнах вік виходу на пенсію чоловіків і жінок є однаковим, в інших - пенсійний вік чоловіків на 3-5 років вищий, ніж жінок (США, Швеція та ін.).

В Україні до осіб працездатного віку до 2012 р. віднесені жінки у віці 16-54 років і чоловіки віком 16-59 років. Але, починаючи з 2012 р., до осіб працездатного віку включено жінок віком 55 років, з 2013 р. - жінок у віці 56 років, з 2014 р. - жінок у віці 57 років, а з 2015 р. - жінок у віці 58 років, а у 2016 р. - жінок віком 59 років. В Україні частка працездатного населення в Україні складає близько 73 % (17 млн осіб).

Економічно активне населення. Робоча сила (до 2019 року - економічно активне населення) - це населення обох статей віком 15 років і старше (до 2019 р. - 15-70 років), яке впродовж обстежуваного тижня забезпечувало пропозицію робочої сили на ринку праці. Зайняті та безробітні в сумі складають робочу силу.

Решту становить економічно неактивне населення (поза робочою силою) - люди, які перебувають на утриманні держави або окремих осіб. До складу цієї категорії населення включають незайнятих осіб, які належать до таких соціальних груп: пенсіонери; студенти (учні) денної форми навчання; особи, які виконують домашні (сімейні) обов’язки; особи працездатного віку, які зневірилися знайти роботу; особи, які вважають, що немає підходящої роботи, та не знають, де і як її знайти; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, діяльність яких не відноситься до економічної (виконання неоплачуваної чи добровільної роботи тощо).

Чисельність економічно активного населення певною мірою залежить від загальної чисельності населення країни. Так, Китай має найбільше у світі економічно активне населення - більш як 800 млн осіб. Друге місце посідає Індія, де чисельність економічно активного населення перевищує 520 млн осіб. Третіми є США - близько 160 млн осіб. До провідної десятки країн з найбільшим економічно активним населенням належать також Індонезія (130 млн), Бразилія (86 млн).

В Україні чисельність робочої сили складає близько 18 млн, що є більше як половину населення країни. Кількість чоловічої робочої сили перевищує кількість жіночої - 9,5 млн проти 8,6 млн. Робоча сила в Україні зосереджена здебільшого у міській місцевості, де вона налічує 12,4 млн осіб. У сільській місцевості - 5,7 млн. Загалом чисельність робочої сили зменшується, що пояснюється загальним зниженням кількості населення, старінням нації та зовнішніми міграціями українців.

Рівень участі населення в робочій силі (до 2019 року - рівень економічної активності) визначають як відношення (у відсотках) кількості робочої сили віком 15 років і старше до всього населення зазначеного віку чи населення відповідної соціально-демографічної групи.