В Україні до зайнятого населення належать не лише особи, які працюють або забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств). До них також відносяться проходження військової або альтернативної служби, праця на законних підставах за кордоном з отриманням доходів від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою. Крім того, до зайнятого населення належать непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи або за особою похилого віку; батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

Зайнятість може бути повною і неповною. Повна зайнятість - зайнятість працівника за нормою робочого часу, передбаченою згідно із законодавством, колективним або трудовим договором. Неповна зайнятість - зайнятість працівника на умовах робочого часу, що менший від норми часу, передбаченої законодавством, і може встановлюватися за договором між працівником і роботодавцем з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

У 2019 році зайнятість населення планети 3,3 млрд (57 % від загальної чисельності). Світова структура зайнятості свідчить про переваги невиробничої сфери (наука, освіта, медицина, торговельно-фінансова діяльність тощо), на неї припадає близько 63 %. У промисловості зайнято приблизно 30 %, усі інші працюють в сільському господарстві.

Структура зайнятості загалом відповідає структурі господарства і типу країни за рівнем економічного розвитку. У розвинених країнах понад половину зайнятого населення працюють у невиробничій сфері. У промисловості зайнято в середньому близько 25-40 %, а кількість зайнятих у сільському господарстві помітно менша - зазвичай 3-6 %. Наприклад, в Японії у невиробничій сфері зайнято 69 %, в Австралії - 70 %, у Великій Британії - 79 %, а у США - 80 % населення.

Водночас у багатьох країнах, що розвиваються, співвідношення зайнятих у різних секторах економіки виглядає по іншому. Наприклад, у Китаї близько 57 % зайнято у виробничій сфері - 29 % у промисловості і 28 % у сільському господарстві.

Темпи зростання зайнятості в невиробничій сфері також залежать від рівня економічного розвитку. Так, за період 2000-2018 рр. частка зайнятості в сільському господарстві у країнах з дуже низьким рівнем доходів зменшились на 6 % (до 69 % загалом). Натомість у країнах із доходом нижче середнім таке зменшення складало 10 % (до 49 % загалом), а у країнах із середнім рівнем доходу частка зайнятості в сільському господарстві зменшилася на 15 % (до 32 % загалом).

Останніми роками у світі спостерігається зростання тимчасової, неповної, а також неформальної зайнятості. Розвиток таких форм зайнятості зумовлений зокрема й зростанням частки сфери послуг. При цьому звертають на себе увагу нові можливості щодо зайнятості, які виникли завдяки розвитку сучасних технологій та комунікацій. Інтернет, масиви доступних даних, експлуатація нових мобільних пристроїв змінили сервіси. Отже сьогодні є можливість надавати послуги в будь-який час і в будь-якому місці.

В Україні на кінець 2019 р. кількість зайнятих складала 16,5 млн осіб. При цьому близько 60 % з них було зайнято в невиробничій сфері. Найвища зайнятість спостерігається у сфері надання різноманітних послуг і в торгівлі (мал. 111). Загалом рівень зайнятості в Україні становить 58 %. Зростання рівня зайнятості відбулося в усіх регіонах. Найвищий спостерігався у м. Києві (63,1 %), Харківській (62,1 %), Сумській (59,8 %) та Дніпропетровській (59,5 %) областях, а найнижчий - у Волинській та Донецькій (відповідно, по 50,9 %) областях. Зростання рівня зайнятості відбулося серед усіх вікових груп, за винятком осіб віком 40-49 років, серед яких цей показник скоротився з 79,4 % до 78,7 %. Найвищий рівень зайнятості спостерігається серед осіб віком від 35 до 50 років (майже 80%), а найнижчий - серед осіб у віці 60-70 років (14 %) та 15-24 роки (31 %). Низький рівень зайнятості молоді обумовлений тим, що значна кількість осіб у цього віку навчається та не входить до складу робочої сили. Зростання обсягів та рівня зайнятості відбулося як у міських поселеннях, так і у сільській місцевості. У міських поселеннях кількість зайнятого населення у віці 15-70 років збільшилася на 143 тис. осіб (до 11,4 млн осіб), а рівень зайнятості зріс з 58,1 % до 59,1 %. У сільській місцевості - кількість зайнятого населення збільшилася на 74 тис. осіб (до 5,2 млн осіб), рівень зайнятості зріс з 55,0 % до 56,2 %.

Мал. 111. Зайнятість населення України за деякими видами економічної діяльності (тис. осіб)

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

Нині не все економічно активне населення залучене до виробництва. Це пояснюють тим, що після переходу до ринкових відносин у сфері економіки виникла проблема працевлаштування, у країні з’явилися безробітні. Яка роль, на вашу думку, держави у вирішенні цієї проблеми?