Класифікаця міст. Урбанізація
- 19-01-2022, 01:08
- 475
8 Клас , Географія 8 клас Бойко, Дітчук, Заставецька
§ 53. КЛАСИФІКАЦІЯ МІСТ. УРБАНІЗАЦІЯ
• Пригадайте, які форми поселень існують у світі.
• Чим, на вашу думку, відрізняються міста від сіл?
Міста світу різняться між собою за часом утворення, зовнішнім виглядом, площею, кількістю населення, господарською діяльністю, значенням тощо. Серед сучасних міст є такі, що були засновані в давні часи (біблійному місту Єрихону, наприклад, - близько 11 тис. років), багато ж міст зростають як новобудови на наших очах. Зовнішню розмаїтість містам надають відмінності в плануванні, щільності та висотності забудови тощо. Є міста, що налічують 1-2 десятки мільйонів мешканців, а є й такі, що заледве тисячу осіб. Одні міста зосереджують майже всі види «міської» (несільськогосподарської) діяльності людини, інші - декілька. Вплив діяльності одних міст поширюється на приміську територію, тоді як інших - на всю державу, а окремих - на все людство. Таке розмаїття міст дає змогу згрупувати їх (класифікувати) за різними ознаками.
КЛАСИФІКАЦІЯ МІСТ. Найчастіше міста класифікують за людністю і функціями.
Діапазон людності міст світу величезний: від кількох сотень осіб (у містах скандинавських країн) до більш як 20 млн жителів (у Китаї). За кількістю населення міста поділяють на малі, середні, великі, дуже великі й міста-мільйонники. Класифікація міст України за цією ознакою відображена у табл. 11.
Більш як половина міст України є малими, третина - середніми за людністю, однак основна частина міського населення проживає у великих, дуже великих містах і містах-мільйонниках. Міст-мільйонників свого часу було 5, нині залишилося 3 (Київ, Харків, Одеса). Натомість міста Дніпро і Донецьк внаслідок зменшення кількості населення перейшли до нижчої категорії - дуже великих міст, куди також входять Львів, Запоріжжя, Кривий Ріг. Є в Україні і так звані мертві міста — Чорнобиль і Прип’ять, населення яких повністю виселене після аварії на Чорнобильській АЕС.
Україна дивовижна
Перші «міста» в Україні
Деякі вчені вважають, що першими на території України були не давньогрецькі, а трипільські міста, які існували у IV-III тисячоліттях до н. е. Ці поселення мали велику площу, на якій кільцями розташовувалися житлові і громадські будівлі, оборонні споруди. У деяких з них могло мешкати до 20 тис. осіб, і вони, очевидно, були найбільшими поселеннями тогочасного світу. Кожні 50-80 років місцеві жителі спалювали їх і відбудовували на новому місці.
Таблиця 11
Класифікація міст України за людністю (станом на 2014 р.)
Рекорди України
У найбільш людному місті України Києві (2,9 млн осіб) проживає більше населення, ніж у двох інших містах-мільйонниках, разом узятих. Найменшими за кількістю населення містами в Україні є Угнів (Львівська область) і Берестечко (Волинська область), де мешкає відповідно 1 тис. і 1,7 тис. осіб.
Функції міст формуються зосередженими у них підприємствами, установами, закладами, що належать до різних видів діяльності людини і мають певне значення для зайнятості місцевого населення і життєдіяльності країни. За цією ознакою міста поділяють на багатофункціональні, з переважанням кількох функцій і здебільшого однофункціональні. Зазвичай чим більше місто, тим більше функцій воно виконує (адміністративні, промислові, транспортні, культурно-освітні, торгівельні, фінансово-ділові, туристичні, розважальні та інші). Водночас багатофункціональними можуть бути й малі міста, а великі міста можуть виконувати обмежену кількість функцій чи бути відомими в усьому світі за однією провідною галуззю діяльності. Такими, наприклад, є Магнітогорськ (Росія) - промисловий центр, Лас-Вегас (США) - центр розважального відпочинку і туризму, Кембридж (Велика Британія) - центр науки й освіти, Мекка (Саудівська Аравія) - релігійний центр. У більшості країн світу найбільшими багатофункціональними містами є столиці, а от у Канаді, США, Австралії, Бразилії столичні міста виконують переважно адміністративно-ділові функції.
В Україні серед багатофункціональних міст виділяють: столицю держави - Київ - політичний, культурний, освітньо-науковий і господарський центр та обласні центри, що поєднують адміністративні та різноманітні економічні і соціальні функції. До міст з переважанням кількох функцій належать: промислово-транспортні (Маріуполь, Кременчук) і транспортно-промислові центри (Ковель, Знам’янка, Южне), промислові й освітньо-культурні центри (Кривий Ріг, Кам’янець-Подільський, Умань, Мукачеве), транспортно-курортні (Чорноморськ, Євпаторія, Скадовськ) і курортно-промислові центри (Миргород, Хмільник), а також місцеві «ділові центри» (малі і середні міста, що виконують адміністративно-управлінські, агропромислові функції та обслуговують населення адміністративних районів).
Різноманітними є однофункціональні міста: це промислові багатогалузеві (міста Донбасу і Придніпров’я), промислові спеціалізовані (міста шахтарів, енергетиків), агропромислові, транспортні (Чоп), культурно-освітні (Острог, Кременець), релігійні (Почаїв, Святогірськ), курортні й туристичні (Трускавець, Моршин, Ялта, Яремче) центри.
Маріуполь - промислово-транспортний центр на Азовському морі
Кам'янець-Подільський претендує на статус фестивальної столиці України
Чорноморськ відомий як велике портове і популярне курортне місто
Місто Почаїв зі Свято-Успенською лаврою - всесвітньо відомий релігійний центр
УРБАНІЗАЦІЯ, ПРИЧИНИ, ЩО ЇЇ ЗУМОВЛЮЮТЬ. Міста зародилися в глибоку давнину. З початку свого існування вони отримали суттєві переваги в соціально-економічному розвитку над сільською місцевістю, адже зосереджували на невеликій території різні види матеріальної і духовної діяльності, активне спілкування людей, обмін ідеями тощо. Міста ставали осередками передових технічних досягнень, розвитку прогресу. І якщо на початках людської цивілізації міста жили своїм життям, впливаючи хіба-що на обмежені навколишні території, то згодом їх значення для розвитку всього суспільства надзвичайно зросло. У масштабах держав, регіонів і світу формувалося міське середовище зі специфічним способом життя, надзвичайно насиченим різними явищами і подіями, що став привабливим не тільки для міських мешканців.
Подорож у слово
Слово урбанізація походить від латинського слова урбанус, що означає міський.
Історичний процес підвищення ролі міст у житті суспільства і поширення міського способу життя отримав назву урбанізація.
Концентрація населення в містах, збільшення їхньої ролі в житті суспільства відбувалися протягом всієї історії. Але тільки з початку XIX століття спостерігається значне посилення цього процесу. Міська людність зростала і продовжує зростати нині як завдяки природному приросту, так і масовій міграції населення в міста із сільської місцевості. Міста приваблюють людей вищим рівнем життя, можливістю знайти роботу, здобути престижну освіту. У середині XX ст. урбанізація перетворилася на глобальний процес, який охопив усі регіони світу.
РІВЕНЬ УРБАНІЗАЦІЇ В КРАЇНАХ СВІТУ. Урбанізацію характеризують показники кількості міського населення і рівня урбанізації (частки міського населення в загальній кількості всього населення). Ці показники у світі постійно збільшуються (табл. 12).
Якщо вони були невеликими аж до початку XX ст., то вже тепер більш ніж половина жителів Землі - мешканці міст. Темпи приросту міського населення нині становлять понад 2 % на рік, тоді як сільського - 0,5 %. Але темпи і рівень урбанізації неоднакові в різних країнах і регіонах.
Таблиця 12
Кількість і частка міських мешканців у світі у XIX—XXI ст.
Типове передмістя великих міст США
Найбільш урбанізованими серед великих регіонів світу є Австралія (90 %), Північна і Латинська Америка (80 %), Західна Європа (76 %), найменш - Африка (40 %). Країни світу за рівнем урбанізації об’єднують у чотири групи: з дуже високим, високим, середнім і низьким рівнями урбанізації (мал. 198). Найбільшу частку міського населення мають, звичайно, держави-міста (Сінгапур, Монако), а також Бельгія, Ісландія, Кувейт (понад 95 %), Японія, Аргентина, Венесуела, Ізраїль, Чилі (понад 90 %), Велика Британія, Швеція, США, Канада (понад 80 %) та ін.
Отже, дуже високі рівні урбанізації мають не тільки високорозвинуті країни Європи, Північної Америки і Японія, а й менш розвинуті країни, насамперед Латинської Америки. Фактично ж, у латиноамериканських країнах, як і низці інших країн Азії та Африки, відбувається так звана хибна, або «несправжня» урбанізація, яка суттєво відрізняється від «справжньої» - європейської чи північноамериканської. Адже в Європі міста розвивалися поступово в ході індустріалізації, в них поряд з промисловістю створювалася сфера послуг, формувався ринок праці, який забезпечував зайнятість сільських мешканців, що прибули до них. Натомість у менш розвинутих країнах в умовах демографічного вибуху масовий приплив сільського населення в міста відбувся за короткий проміжок часу (тому цей процес називають «урбанізаційним вибухом»), Економічний розвиток міст не встигає за міграційним потоком. А звідси такі явища, як масове безробіття, перенаселення міст, поява на їх околицях поселень-нетрів із нашвидкуруч збудованих жител.
Для «несправжньої» урбанізації характерні поселення-нетрі на околицях великих міст
Мал. 198. Рівень урбанізації в країнах світу
Мал. 199. Частка міського й сільського населення в загальній кількості населення України у 1897-2015 рр., % (за даними переписів і поточного обліку населення)
Найнижчі показники урбанізації - 15-25 % - мають деякі африканські (Ефіопія, Південний Судан, Нігер) і азійські (Непал, Шрі-Ланка, Камбоджа) держави. Проте саме Африка, Азія і Латинська Америка дають тепер найбільший приріст міських жителів на планеті.
УРБАНІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ. В Україні процес урбанізації дещо відставав у часі від європейських країн (мал. 199).
Частка міських жителів перевищила 50 % у середині 60-х років XX ст., а наприкінці століття стабілізувалася на рівні 2/3 від усієї кількості населення країни. Водночас абсолютна кількість міського населення дещо зменшилась. У містах, як і селах, відбувається депопуляція населення, значно зменшились міграційні потоки людей із сіл до міст.
У роки економічної кризи відбувається і повернення міських мешканців - колишніх вихідців із сіл назад у сільську місцевість. Цей процес називають деурбанізацією. Він не має масових розмірів і проявляється навколо великих міст.
Мал. 200. Частка міського населення в регіонах України у 2015 р.
Рекорди України
Найбільше міських поселень зосереджено у Донецькій області - 52 міста і 131 селище міського типу. Найменша кількість міських поселень - у Чернівецькій області (19), а міст - у Миколаївській і Херсонській областях (по 9).
Існують значні відмінності у показниках урбанізації у різних регіонах України. Вони зумовлені різним типом господарського освоєння території. Найвища частка міських жителів характерна для східних промислових регіонів (Донецька область є лідером серед областей України як за рівнем урбанізації, так і за кількістю міських мешканців і міських поселень) (мал. 200). У більшості областей України рівень урбанізації становить від 50 до 70 %. І лише в західноукраїнських областях у містах проживає менше людей, ніж у сільській місцевості (крім Львівської і Волинської областей), найнижчий рівень урбанізації - у Закарпатській області.
Характерною рисою урбанізації в Україні є значна концентрація міського населення в обласних центрах. Зокрема в Києві, Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, Харкові, Чернівцях проживає понад половину міського населення відповідних областей.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ
• За людністю міста поділяють на малі, середні, великі, дуже великі й міста-мільйонники.
• Урбанізація - це процес підвищення ролі міст у житті суспільства, поширення міського способу життя.
• Рівень урбанізації показує частка міського населення у загальній кількості всього населення країни.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. За якими ознаками класифікують міста?
2. Укажіть основні риси процесів урбанізації у світі.
3. Що таке «хибна» урбанізація? Для яких країн вона характерна?
4. Охарактеризуйте процеси урбанізації в Україні впродовж XX ст.
5*. Визначте, у скільки разів збільшилася кількість всього і міського населення у світі за період з 1900 по 2015 р. Для обчислень скористайтеся даними табл. 8 на с. 237. і табл. 12 на с. 260. На основі отриманих результатів зробіть висновок про темпи урбанізаційних процесів у світі.
Коментарі (0)