§ 10. Формування території України

Ви дізнаєтесь:

• про територіальні зміни меж України від XX ст.

• про особливості сучасного адміністративно-територіального устрою України, проблеми та шляхи його вдосконалення

Пригадайте:

• які зміни на політичній карті світу відбулись у XX ст.

• коли і завдяки чому Україна стала незалежною державою

• які існують форми адміністративно-територіального устрою

Сучасний державний кордон України та її адміністративно-територіальний устрій — підсумок тривалої історії. Перебуваючи у складі інших держав, Україна була залучена до подій, які обумовлювали зміни на політичній карті в результаті воєнних дій, міжнародних угод, потреб освоєння нових територій.

1. Зміни меж та адміністративно-територіального устрою України.

Сучасний вітчизняний географічний простір — спадок буремного XX ст. Його початок характеризувався поділом території України між Російською та Австро-Угорською імперіями й існуванням відповідних адміністративно-територіальних устроїв. В обох державах адміністративні межі проводилися без урахування господарської доцільності, етнічних та культурних особливостей.

У 1917—1918 рр. на території України було створено Українську Народну Республіку (УНР) зі столицею в Києві, Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР) із центром у Львові та Українську Соціалістичну Радянську Республіку (від 30 січня 1937 р. — Українська Радянська Соціалістична Республіка, УРСР) зі столицею в Харкові. 22 січня 1919 р. УНР і ЗУНР об’єдналися, і в результаті повноваження УНР були поширені на частину західних українських земель (мал. 1).

Мал. 1. Незалежна Українська держава (1917—1921 рр.).

Наступний період пов’язаний із наслідками громадянської та радянсько-польської війн і територіальним закріпленням результатів нового розділу України. Основу території УРСР склали десять губерній, де проживали українці (Київська, Херсонська, Подільська, Волинська, Харківська, Полтавська, Чернігівська, Катеринославська, Донецька і Таврійська). У 1924 р. до складу України увійшла Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (МАРСР). Відбувалися й інші зміни меж, зокрема, частина території Донецької губернії відійшла до Росії.

За підсумками радянсько-польської війни у складі Польщі опинилися Галичина із частиною Західного Поділля, Західна Волинь і Західне Полісся. Територія Закарпаття, яка в 1918—1919 рр. була зайнята чехословацькими та румунськими військами, увійшла до складу новоствореної Чехословаччини (у 1939 р. Закарпаття було захоплене Угорщиною). Бессарабію та Північну Буковину було приєднано до Румунії (ні Україна, ні пізніше СРСР не визнавали законності дій румунської влади). Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі СРСР зазнавав значних змін. Від 1932 р. здійснювався перехід від округів до системи область — район.

Наступний період пов’язаний із подіями Другої світової війни та її наслідками. Його загальний підсумок — утворення дев’яти областей на заході та південному заході України. Так, Румунія змушена була відмовитися від Північної Буковини й Бессарабії, і в серпні 1940 р. були утворені Чернівецька та Аккерманська області (остання із грудня 1940 р. — Ізмаїльська, із лютого 1954 р. її територія у складі Одеської області) (мал. 2). 26 квітня 1954 р. було ухвалено Закон СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до УРСР».

Мал. 2. Україна у складі СРСР (1921—1991 рр.).

На початок 60-х рр. XX ст. Україна мала 25 областей, а її межі було остаточно визначено. 12 лютого 1991 р. Кримську область було перетворено на Кримську АРСР у складі УРСР.

2. Сучасний адміністративно-територіальний устрій України.

Сучасний адміністративно-територіальний устрій України був успадкований від СРСР. За Конституцією, прийнятою 28 червня 1996 р., її адміністративно-територіальними одиницями першого (вищого) рівня є Автономна Республіка Крим, 24 області та два міста, що мають спеціальний статус, — Київ і Севастополь. До другої (середньої) ланки адміністративно-територіального устрою входять адміністративні райони та міста обласного (республіканського — АРК) підпорядкування (як правило, із кількістю населення понад 50 тис. осіб), на які поділяються області та Автономна Республіка Крим. У складі адміністративних районів є міста районного підпорядкування, селища міського типу й сільські ради; останні можуть охоплювати одне або декілька сіл. Вони належать до територіальних одиниць третього (первинного) рівня. У межах великих міст також виокремлюються райони.

Помітні зміни відбуваються серед адміністративно-територіальних одиниць другого та третього рівнів. У зв’язку зі скороченням кількості жителів дрібні села знімаються з обліку, а великі села, у яких з’являються промислові підприємства, вищі та середні навчальні заклади, стають селищами міського типу. У свою чергу, селища міського типу можуть здобути статус міста. Так, у 2004 р. в Україні налічувалося 455 міст, із яких 178 мали статус республіканського, обласного значення, а у 2015 р. — 460 та 184 відповідно.

Із 20 лютого 2014 р. Автономна Республіка Крим визначається як тимчасово окупована територія згідно із Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. Із 2015 р. певну специфіку має місцеве управління на територіях Донецької і Луганської областей, які підконтрольні Україні. Тут діють військово-цивільні адміністрації, створені відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» від 3 лютого 2015 р.

3. Проблеми та шляхи вдосконалення адміністративно-територіального устрою.

Мета адміністративно-територіального устрою — раціональна організація управління регіонами, їхнім господарством, політичним і культурним життям. Відповідно до нього створюється система органів державної влади та місцевого самоврядування. Через надлишок повноважень на загальнонаціональному та обласному рівнях, недостатнє врахування потреб місцевих жителів Україна має намір провести децентралізацію. Значну частину повноважень та бюджетів (грошових надходжень) планується передати від державних органів до органів місцевого самоврядування. Передбачається створити таку систему адміністративно-територіального устрою: регіон — район — громада.

В Україні історично склалася завелика кількість адміністративно-територіальних одиниць, тому планується зменшити кількість районів та утворити об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст. Водночас зміни меж областей (регіонів) реформа не передбачає.

Головне

• Остаточно кордони України було визначено на початку 60-х рр. XX ст.

• В Україні адміністративно-територіальними одиницями першого рівня є Автономна Республіка Крим, 24 області та два міста, що мають спеціальний статус, — Київ і Севастополь.

• Перед Україною постає завдання провести децентралізацію шляхом передання значної частини повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Які українські землі у першій половині XX ст. опинилися у складі Польщі, Румунії, Росії та Чехословаччини? 2. Доведіть, що сучасний адміністративно-територіальний устрій України успадкований від СРСР. 3. Наведіть приклади адміністративно-територіальних одиниць середнього та первинного рівнів. 4. Назвіть проблеми сучасного адміністративно-територіального устрою України. 5. Із якою метою в Україні відбувається децентралізація?

Поміркуйте

1. Яке значення мають знання про адміністративно-територіальний устрій держави? 2. Чому адміністративно-територіальний устрій України у складі СРСР зазнав значних змін?

Практичне завдання

Нанесіть на контурну карту межі областей України, підпишіть їхні назви та назви обласних центрів.

Працюємо самостійно

1. Дізнайтеся, як відбувається об'єднання територіальних громад у нашій області. 2. З'ясуйте, чому кримську область було перетворено на кримську АРСР.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно