Клімат України та відображення його показників на кліматичній карті
- 19-01-2022, 14:38
- 2 159
8 Клас , Географія 8 клас Довгань, Стадник
§ 20. Клімат України та відображення його показників на кліматичній карті
Ви дізнаєтесь:
• про річний та сезонний хід кліматичних показників у межах України
• як розподіляються територією України температури та опади
Пригадайте:
• показники клімату
• як обчислюються середня температура, річна амплітуда температур
• види атмосферних опадів
Між кліматом і погодою існує тісний зв’язок. Зокрема, їх поєднують такі показники, як температура повітря, атмосферні опади, вологість, атмосферний тиск, сила й напрямок вітру. У той самий час погода швидко змінюється, а клімат має сталий характер. Клімат України є сприятливим для життя та діяльності населення.
1. Територіальний розподіл і річний хід температур.
Основним показником клімату є температура повітря. Вона змінюється з висотою залежно від району земної поверхні, пори року й навіть часу доби. У найбільш загальному вигляді на території України середні річні температури повітря зростають із півночі на південь і зменшуються з висотою. Також вони зростають у районах, до яких доступ холодного повітря утруднений через існування природних бар’єрів — Українських Карпат і Кримських гір (Закарпаття, Південний берег Криму). Проте існують важливі особливості, що проявляються за сезонами та на окремих територіях (мал. 1, 2).
Мал. 1. Температури січня.
Мал. 2. Температури липня.
Територіальний розподіл температури повітря можна визначити за допомогою ізотерм найтеплішого та найхолоднішого (липень і січень) місяців. Нагадаємо, що ізотерми — це лінії, що з'єднують точки з однаковою температурою. На кліматичних картах вони позначені червоним (ізотерма липня) та синім (ізотерма січня) кольорами. Завдяки ізотермам ми наочно бачимо, що розподіл середніх січневих і середніх липневих температур на території України має суттєві відмінності. Це пов'язано з різницею у впливі кліматотвірних чинників.
У холодний період значення сонячної радіації дещо знижується, одночасно зростає вплив циркуляції атмосфери. Завдяки активності циклонів, які обумовлюють підвищення температури, у західній та північно-західній частинах України ізотерми наближаються до меридіонального простягання (вони мають напрямок із півночі на південь та південний схід). На півдні вони наближаються до широтного простягання. Більш високі температури спостерігаються на півдні, де проходять ізотерми 0...-2 °С, більш низькі — на сході та північному сході (-7...-8 °С). Найвищі середні температури січня на Південному березі Криму, де вони досягають +3...+4 °С.
У теплий період, коли відсутній сніговий покрив і знижується активність циклонічної діяльності, найбільше значення має кількість отриманої сумарної сонячної радіації. Тому на основній частині території України ізотерми липня наближаються до широтного простягання й мають загальний напрямок із північного сходу на південний захід. За показниками вони змінюються від +18 °С на північному заході та +19 °С на півночі до +23 °С на півдні й південному сході (на Південному березі Криму до +24 °С).
У горах температури повітря нижчі порівняно з навколишніми рівнинними територіями, а ізотерми мають вигляд замкнутих ліній.
На зростання континентальності клімату України із заходу на схід вказує річна амплітуда температури повітря. Для неї характерне зростання навесні (особливо у квітні й травні) та зниження восени. Влітку та взимку температура змінюється несуттєво, досягаючи максимальних значень у липні та мінімальних — у січні.
Абсолютний максимум температури +42 °С було зафіксовано 12 серпня 2010 р. на метеостанції «Луганськ». За останні роки цей показник підвищився майже по всій території України. Абсолютний мінімум температури повітря -41,9 °С також був зафіксований на метеостанції «Луганськ», але 8 січня 1935 р. За останні роки він не зазнав істотних змін.
2. Розподіл атмосферних опадів.
Кількість і річний хід атмосферних опадів залежать від переміщення повітряних мас, характеру підстилаючої поверхні (особливо рельєфу) і розміщення областей високого й низького атмосферного тиску. Їх територіальний розподіл можна визначити за кліматичною картою.
Ви вже знаєте, що вологі повітряні маси надходять на територію України з Атлантичного океану. Вони просуваються із заходу й північного заходу на схід і південний схід та поступово втрачають вологу. Тому на рівнинній території кількість атмосферних опадів зменшується в напрямку з північного заходу й півночі, де їхня середньорічна норма досягає 600—700 мм, на схід, де кількість опадів складає 450—500 мм, південь і південний схід, де вона знижується до 350 мм на рік. Найбільша середньорічна норма випадає в горах: у Карпатах вона сягає 1000—1500 мм, у Кримських горах — до 1200 мм.
Основна кількість атмосферної вологи випадає у вигляді дощу й тільки п’ята частина — у вигляді снігу. Майже для всієї території характерний континентальний тип річного ходу опадів із літнім максимумом (червень—липень) і зимовим мінімумом (січень—лютий). Тільки на Південному березі Криму більшість опадів випадає взимку.
3. Коефіцієнт зволоження.
Річна кількість опадів ще не свідчить про достатню або недостатню кількість вологи. Адже значна її частина випаровується, причому чим вища температура повітря, тим більше вологи воно може містити, отже, більше води випаровується. Величина, що характеризує максимально можливе випаровування в певній місцевості в певних кліматичних умовах і за необмеженого запасу води, називається випаровуваністю. Вона вимірюється в міліметрах шару води. Так, у північно-західних районах її річна величина складає 400—450 мм. Співвідношення річної кількості опадів і випаровуваності (O/B) визначає коефіцієнт зволоження (K). Отже, K=O/B, де O — річна кількість опадів, B — випаровуваність. Якщо річна кількість опадів більша за випаровуваність, то коефіцієнт зволоження більший за одиницю: K > 1 (тобто зволоження надлишкове), якщо K = 1 — достатнє, K <1 — недостатнє. Так, у Карпатах, Кримських горах та на північному заході зволоження надлишкове, у центрі країни коефіцієнт наближається до одиниці. У південних і південно-східних районах випаровуваність більша за кількість опадів, отже, зволоження недостатнє. Зрозуміло, що з точки зору зволоженості для сільського господарства кращі умови склалися в центрі країни.
4. Розподіл вітрів.
На режим вітрів в Україні впливає смуга підвищеного атмосферного тиску, яка простягається вздовж лінії Харків — Кременчук — Балта і є головною межею вітрів. Вона дістала назву «вісь Воєйкова» на честь видатного кліматолога та географа Олександра Івановича Воєйкова. У холодну пору року на північ від цієї осі переважають відносно теплі й вологі вітри західного напрямку та циклональний тип погоди, на південь — холодні й сухі вітри східного напрямку та антициклональний тип погоди. Проте в останнє десятиліття вплив «осі Воєйкова» зменшився, що пов’язують зі зменшенням активності Сибірського максимуму. Влітку, коли суходіл прогрівається та спостерігається загальне зниження атмосферного тиску, зростає активність Азорського антициклону та на більшій частині території переважають західні й північно-західні вітри. На півдні України частими є сухі й жаркі вітри східного та південно-східного напрямку.
Установити переважаючі напрямки вітрів можна за допомогою кліматичної карти, де вони позначені стрілками (мал. 3, 4).
Мал. 3. Тиск, вітер (січень).
Мал. 4. Тиск, вітер (липень).
5. Регіональні відмінності клімату.
Як вам уже відомо, основна частина території України розташована в помірному кліматичному поясі. Ви змогли переконатися, що в її межах є суттєві відмінності, особливо між заходом і північним заходом та сходом і півднем. Зокрема, вони проявляються в середніх температурах і їх річній амплітуді, кількості опадів, коефіцієнті зволоження, переважаючих напрямках вітрів. Це дає підстави виділити на основній території України дві кліматичні області — атлантико-континентальну та континентальну із властивими саме їм типами клімату. Атлантико-континентальна область включає західну, північну та центральну частини України. Південь і схід розташовані в межах континентальної області. Цікаво, що межа між ними наближається до «осі Воєйкова».
На рівнинній території як окрема область розглядається Південний берег Криму, який має риси субтропічного середземноморського клімату. Свої особливості кліматичних умов мають Карпати та Кримські гори, де кліматичні умови суттєво змінюються з висотою.
Головне
• Розподіл середньомісячних показників температури повітря в Україні залежить від кількості сонячної радіації, яку отримує поверхня, і циркуляції атмосфери (насамперед західного переносу повітря).
• Кількість атмосферних опадів на рівнинній території зменшується в напрямку з північного заходу й півночі на південь і південний схід.
• Із заходу на схід зростає континентальність клімату.
• У межах помірного кліматичного поясу на території України виділяють дві кліматичні області, що відрізняються в першу чергу ступенем континентальності клімату.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Як змінюється середня річна температура повітря на території України? 2. Як впливає на розподіл температури повітря циркуляція атмосфери? 3. Укажіть і поясніть закономірності в кількості та територіальному розподілі атмосферних опадів. 4. Які райони країни мають недостатнє зволоження? Чому? 5. Розкажіть про переважаючі вітри на території України влітку та взимку. 6. Поясніть існування «осі Воєйкова». 7. Порівняйте клімат Закарпаття й Передкарпаття, поясніть відмінності. 8. Розкажіть, які відомості та за допомогою яких умовних позначень можна отримати з кліматичної карти.
Поміркуйте
1. Чому саме в Луганській області зафіксовані і абсолютний мінімум, і абсолютний максимум температури повітря? 2. Чому абсолютний максимум температури останніми роками зростає, а абсолютний мінімум залишається стабільним? 3. Який показник клімату найбільшою мірою залежить від циркуляції атмосфери? Доведіть свою думку.
Працюємо самостійно
1. Ознайомтеся з інтерактивними картами погоди України та її областей, скориставшись сайтом за адресою http://www.meteoprog.ua. З'ясуйте, які дані та яким чином можна отримати за їхньою допомогою. 2. Використовуючи сайт Українського гідрометеорологічного центру (http://meteo.gov.ua), доберіть інформацію про клімат своєї місцевості та підготуйте за нею повідомлення.
Практична робота 5
Визначення вологості повітря за заданими показниками
1. Обчисліть відносну вологість за заданими показниками.
Порадник
Для обчислення відносної вологості необхідно мати дані про абсолютну вологість і температуру повітря в цей час (наприклад, абсолютна вологість — 14 г/м3, температура — +20 °С) і про залежність між температурою повітря й максимальною кількістю водяної пари в грамах, що може міститися в ньому. Потім потрібно виконати такі дії.
Крок перший: визначити, яка максимальна кількість водяної пари може міститися в повітрі за цієї температури.
Крок другий: обчислити відносну вологість, використовуючи формулу: Відносна вологість = (Фактична кількість водяної пари за цієї температури : Максимальна кількість водяної пари за цієї температури) : 100 %.
2. Відомо, що за температури +15 °С відносна вологість складає 90 %. Визначте абсолютну вологість.
Порадник
Для обчислення абсолютної вологості за даними про відносну вологість за цієї температури повітря необхідно виконати такі дії.
Крок перший: з'ясувати, яка максимальна кількість водяної пари може міститися в повітрі за цієї температури.
Крок другий: обчислити відносну вологість, використовуючи формулу: Абсолютна вологість = (Максимальна кількість водяної пари за цієї температури * Показник відносної вологості за цієї температури) : 100 %.
Практична робота 6
Встановлення особливостей клімату різних регіонів України за аналізом карт та кліматичних діаграм
Опишіть особливості клімату західної, східної, північної та південної частин України на основі карт атласу та наведених кліматичних діаграм (мал. 5).
Мал. 5. Кліматичні діаграми: Харків (а), Київ (б), Львів (в), Одеса (г), Ужгород (д).
План опису
1. Температури повітря (середні та максимальні в липні та січні, річна амплітуда).
2. Атмосферні опади (кількість, види, річний хід).
3. Вітри (напрямок по сезонах) та переважаючі повітряні маси.
У висновку вкажіть тип клімату та його відмінності від інших частин України.
Коментарі (0)