§ 21. Сезонні погодні умови. Несприятливі погодно-кліматичні явища

Ви дізнаєтесь:

• які кліматичні сезони характерні для України

• про несприятливі погодно-кліматичні явища нашої країни

Пригадайте:

• характерні ознаки пір року

• які погодно-кліматичні явища становлять небезпеку для людини

Особливості осьового обертання Землі навколо Сонця та послідовна зміна кута падіння сонячних променів є причиною звичної для нас, жителів помірних широт, зміни кліматичних сезонів. Ці зміни впливають не тільки на стан природи, але й на діяльність людей, у першу чергу на сільське господарство.

1. Кліматичні сезони (пори року).

У побуті використовуються календарні терміни тривалості кліматичних сезонів. Наприклад, початок зими — 1 грудня, а закінчення — 28 (29 у високосні роки) лютого. Проте природа має свої строки, які називають кліматичними. За ними зима починається, коли середньодобова температура повітря опускається нижче 0 °С. В Україні вона настає наприкінці листопада — на початку грудня і триває від 140 днів на північному сході до 60 днів у Криму та на південному заході. На більшості території зима помірно м’яка, на півдні — м’яка. Її суворість зростає в напрямку на північ і північний схід, де на кліматичні умови впливають континентальні помірні та арктичні повітряні маси. Опади переважно випадають у вигляді снігу, іноді бувають хуртовини, ожеледь. Відлиги пов’язані із вторгненням теплих морських повітряних мас.

Весна настає, коли середньодобова температура повітря перевищує 0 °С, і триває від 100 днів у Карпатах до 50 днів на сході. Для ранньої весни характерна нестійка погода: у зв’язку з міжширотним обміном повітря трапляються похолодання, спостерігаються заморозки. На півдні заморозки бувають до середини травня, а на півночі — до кінця травня та пояснюються вторгненням арктичних повітряних мас. Іноді випадає сніг. У південних і південно-східних районах бувають сильні вітри (мал. 1).

Мал. 1. Льодохід на Дніпрі. Однією з ознак весни є танення льоду. На річках спостерігається льодохід.

Літо починається, коли середньодобова температура сягає позначки +15 °С. Воно триває від 140 днів на узбережжі Чорного моря (на Південному березі Криму 165 днів) до 100 днів на заході й півночі країни. Опади випадають у вигляді дощу, бувають грози, більшість із них супроводжується зливами, деякі — градом. На літо припадає максимум опадів, але в південних районах цей сезон посушливий. На основній частині території України літо тепле, на заході — помірно тепле, на півдні — спекотне. Температура повітря зростає на схід і південний схід, а хмарність зменшується. Часто спостерігаються періоди спекотної, сухої погоди, що обумовлено континентальними тропічними масами.

Осінь починається у вересні, коли температура опускається нижче +15 °С, і триває від 100 днів на Південному березі Криму до 65 днів на сході й північному сході країни. У першій половині осені буває період із теплими, ясними й тихими днями та прохолодними ночами, який у народі називають бабиним літом. Похолодання починається в західній і південно-західній частинах України та поступово поширюється на південь і схід. Це є результатом дії циклонів і проявляється у зростанні хмарності, кількості днів з опадами та зменшенні їх інтенсивності. У вересні — на початку жовтня спостерігаються нічні заморозки. У листопаді майже скрізь середня добова температура повітря знижується до 0 °С і менше.

2. Несприятливі погодно-кліматичні явища.

Несприятливі погодно-кліматичні явища важко точно спрогнозувати, а отже, і підготуватися до них. Вони виникають як незалежно один від одного, так і у взаємозв’язку: одне з них може обумовити прояв іншого. Основний чинник виникнення несприятливих погодно-кліматичних явищ — атмосферна циркуляція.

У теплу пору року на території України часто трапляються зливи. Це короткочасні, але дуже сильні дощі. Зливи можуть супроводжуватися грозами, градом та сильними, раптовими й поривчастими вітрами — шквалами.

Влітку в Україні фіксується до 30 днів із грозами (у Карпатах — до 40). Найбільш «грозове» місце в Україні — село Селятин на Буковині, де це явище спостерігається 45 днів на рік. Під час грози виникають електричні розряди — блискавки, які можуть призвести до руйнування будівель, викликати пожежу. Це серйозна загроза і для людей.

Град на рівнинах випадає два-три рази на рік, а в Карпатах і Кримських горах — чотири-шість разів. Випадання великого граду (діаметр градин 20 мм і більше) зумовлюється процесами, що виникають на атмосферних фронтах.

Проходження атмосферних фронтів і циклонів супроводжують сильні вітри. Особливо небезпечно, коли їх швидкість перевищує 20 м/с. Такі вітри ламають дерева, опори ліній електропередач та зв’язку, знищують посіви сільськогосподарських культур, пошкоджують будівлі.

Взимку сильний вітер обумовлює виникнення завірюх (хуртовин), які часто супроводжуються снігопадом (мал. 2). Снігопади ускладнюють роботу транспорту, а в горах можуть стати причиною сходження снігової лавини, що має велику руйнівну силу.

Мал. 2. Хуртовини.

За посушливої погоди сильний вітер може викликати пилову (чорну) бурю. Вона виникає в результаті перенесення великої кількості пилу або піску. Пилові бурі захоплюють верхній шар ґрунту, що призводить до погіршення розвитку рослин, а іноді навіть і до їхньої загибелі.

Ще більш шкідливі для сільського господарства суховії. Це сухі вітри з температурою вище +20...+25 °С, що висушують ґрунт, порушують вологообмін між ґрунтом і рослинами. Вони формуються за умов антициклональної погоди переважно впродовж теплого періоду року.

В останні десятиліття клімат України став теплішим, із чим пов’язують виникнення посух (мал. 3). Це призводить до вичерпання запасів вологи в ґрунті і, як наслідок, до загибелі рослин.

Мал. 3. Посухи.

Тумани спостерігаються по всій території України, але більше вони характерні для гір (до 130 днів на рік). Це явище найчастіше трапляється в холодну пору року. Сильні тумани створюють небезпеку для руху транспорту (мал. 4).

Мал. 4. Туман утворюють дрібні крапельки води або крижані кристалики. Часто він спостерігається вранці, після нічного зниження температури.

Помітно зросла кількість атмосферних вихорів — смерчів (торнадо), що виникають зазвичай у спекотну погоду. Тривалість їх існування становить від кількох хвилин до кількох годин. Сильний смерч залишає після себе пошкоджені посіви, зруйновані споруди.

Значної шкоди господарству завдають весняні (квітень — початок травня) заморозки (зниження температури повітря над поверхнею ґрунту до 0 °С і нижче).

Багато незручностей для людей пов’язано з ожеледдю.

Головне

• В Україні досить чітко простежуються чотири кліматичні сезони (пори року) — зима, весна, літо, осінь.

• На житті та господарській діяльності людей негативно позначаються несприятливі погодно-кліматичні явища. Вони виникають випадково як незалежно одне від одного, так і у взаємозв’язку.

• Основний чинник виникнення несприятливих погодно-кліматичних явищ — атмосферна циркуляція.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть особливості зимової погоди. 2. Коли починається весна? Які зміни в природі пов'язують із нею? 3. Чому літо в різних частинах України відрізняється тривалістю? 4. Розкажіть про особливості осені у вашій місцевості. 5. Наведіть приклади несприятливих погодно-кліматичних явищ, які ви спостерігали. Опишіть особливості одного з них. 6. Розкажіть про зливи та явища, які можуть їх супроводжувати.

Поміркуйте

1. Чому саме протягом весни підвищується температура повітря? 2. Яка різниця між спекою та посухою? 3. Чому основним чинником виникнення несприятливих погодно-кліматичних явищ вважається атмосферна циркуляція?

Практичне завдання

Складіть у зошиті таблицю «Несприятливі погодно-кліматичні явища моєї області (місцевості)». Укажіть назву явища, його характерні риси та територіальне поширення у вашій області.

Працюємо самостійно

1. Підготуйте рекомендації щодо поведінки під час завірюхи, грози, ожеледі. 2. З'ясуйте, які особливості клімату потрібно враховувати при виборі місця для будівництва житла, господарських об'єктів, транспортних шляхів. 3. Пригадайте, які виділяють кліматичні сезони та їхні ознаки. Дослідіть вплив сезонних погодних умов на життя своєї родини. Зробіть висновок.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Довгань, Стадник", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)