Зони мішаних і широколистяних лісів
- 19-01-2022, 15:47
- 435
8 Клас , Географія 8 клас Довгань, Стадник 2021 (повторне видання)
Зверніть увагу!!!
§ 32. Зони мішаних і широколистяних лісів
Ви дізнаєтесь:
- про географічне положення та природні умови зон мішаних і широколистяних лісів
- про природоохоронні території зон мішаних і широколистяних лісів
Пригадайте:
- особливості рельєфу Поліської низовини
- особливості клімату північної частини України
- особливості природи низинних боліт
У зонах мішаних і широколистяних лісів збереглися ділянки, де можна зустріти давні праліси. Тут поширені стрункі сосни та могутні дуби, деяким із яких понад 100 років. Серед тварин мешкають граціозні й полохливі козулі, красені-олені, гордовиті лосі тощо.
1. Географічне положення.
Зони мішаних і широколистяних лісів розташовані на півночі й заході нашої країни. Зокрема, мішані ліси займають південну частину Поліської низовини, яку називають Українським Поліссям. Це низинна територія, що сформувалася тисячі років тому в районах поширення наносів водних потоків і талих льодовикових вод на окраїні давнього материкового льодовика. Окремі частини Українського Полісся мають самостійні назви: Волинське, Житомирське, Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське Полісся (згідно з природним районуванням це фізико-географічні області).
Мішані ліси простяглися із заходу на схід майже на 750 км і займають близько 20 % території України. Їх південна межа проходить поблизу міст Володимир-Волинський — Луцьк — Житомир — Київ — Ніжин — Глухів. Широколистяні ліси займають частину території Волинської та Подільської височин і доходять на півдні до Передкарпаття і кордону з Молдовою. Вони займають близько 7 % території України.
2. Особливості рельєфу, тектонічної та геологічної будови.
Українське Полісся займає Поліську низовину, частину Придніпровської низовини та Волинської височини. Поверхня хвилясто-горбиста з переважаючими висотами 120—200 м. Поширені широкі заплави, які щорічно затоплюються під час повені. Зрідка помітні валунні або піщані пасма — це пам’ятки, залишені материковим льодовиком.
Цікавим є контраст між рівнинним рельєфом Полісся та нерівностями його давнього фундаменту. В останньому є як підняття, так і прогини. У центральній частині Полісся відомі виступи кристалічного фундаменту Українського щита. Зокрема, його фундамент оголений на півночі Житомирського Полісся. Тут серед низовин чітко виділяється знайомий вам Словечансько-Овруцький кряж (мал. 1).
Мал. 1. Словечансько-Овруцький кряж витягнутий із заходу на схід майже на 60 км, його ширина — від 5 км на сході до 15—20 км на заході. Найвища точка — 316 м над рівнем моря. У недалекому минулому кряж вкривали діброви, де крім дуба були поширені граб, клен, в'яз і навіть бук. Тепер тут переважають сільськогосподарські угіддя, на яких вирощують картоплю, жито, льон, різні овочі.
Там, де кристалічного фундаменту дісталися притоки Прип’яті, утворилися неглибокі каньйони. У Волинському Поліссі, де фундамент перекритий вапняками й мергелями, виникли карстові провалля. Так утворилися Шацькі озера.
Подільська височина складена вапняками, мергелями, пісковиками та сланцями. Вона цікава не тільки наявністю густої яружно-балкової мережі, а й розвитком підземного карсту. Це обумовило формування значної кількості порожнин (печер). Найбільша серед них — печера Оптимістична — розташована на території Тернопільської області (мал. 2).
Мал. 2. Печера Оптимістична тримає лідерство серед підземель, що утворилися в гіпсових породах. Загальна протяжність її ходів сягає понад 230 км (печера ще остаточно не розвідана). Протягом року в ній тримається постійна температура, яка складає приблизно +11 °С.
3. Клімат і внутрішні води.
Мішані, а особливо широколистяні ліси досить вибагливі до кліматичних умов. Для них потрібна температура з невеликими річними коливаннями (без сильних морозів і спеки) та значна кількість опадів (через листя вони втрачають велику кількість вологи). Ви вже знаєте, що саме такі умови сформувалися в Українському Поліссі. Це атлантико-континентальна кліматична область помірно континентального клімату. Для нього характерне відносно тепле вологе літо і прохолодна хмарна зима з відлигами. Більш сувора зима на сході зон мішаних і широколистяних лісів, де її тривалість приблизно на 20 днів довша, ніж на заході.
Середні температури січня змінюються із заходу на схід від -4 до -7° С, липня — від +17 до +19° С. За рік у середньому випадає 550—700 мм опадів. Понад половина з них припадає на літо й початок осені. Випаровуваність становить 400—450 мм. Таким чином, коефіцієнт зволоження більше 1, що є найвищим показником для рівнинної території України. Середня висота снігового покриву зменшується із заходу на схід приблизно у два рази. Він тримається 90—100 діб.
Завдяки значній кількості опадів на території зон мішаних і широколистяних лісів сформувалася порівняно густа річкова мережа. Більшість річок є притоками Прип’яті, Дніпра та Дністра. Серед них Стир, Горинь (із притокою Случ), Уборть, Уж, Десна (мал. 3), Ірпінь — річки з повільною, спокійною течією. Вони характеризуються мішаним живленням, у якому переважає снігове. Найбільше значення мають досить тривалі весняні повені, коли річки широко розливаються та підтоплюють значні території.
Мал. 3. Краєвид Десни. Заплава річки заболочена, русло звивисте, тому тут багато озер-стариць.
У зоні мішаних лісів є велика кількість озер. Саме тут розташована група Шацьких озер, які мають карстове походження. У долинах річок поширені невеликі заплавні озера. Важливим джерелом їх живлення є підземні води. Значні території зайняті болотами, серед яких переважають низинні (частина з них висушена).
4. Типи ґрунтів. Рослинний і тваринний світ.
Для зон мішаних і широколистяних лісів характерне різноманіття ґрунтового покриву. Під мішаними лісами переважають дерново-підзолисті ґрунти, а під широколистяними лісами — сірі лісові. На півночі цих природних зон також характерними є торф’яно-болотні ґрунти, а в річкових долинах поширені лучні та болотні.
Значну частину території зони мішаних лісів займає різноманітна природна рослинність, серед якої переважають дерева (для рівнинної території України це виняток). Лісистість окремих районів змінюється від 10 до 60 %.
Ви вже знаєте, що в Поліссі найбільш поширені дубово-соснові ліси (субори). На пісках сформувалися соснові ліси (бори), які мають бідний підлісок і розріджений трав’яний покрив. Більшість території зони широколистяних лісів перетворена на сільськогосподарські угіддя. На заході зони збереглися заліснені ділянки, де зростають бук, дуб, граб, явір тощо.
На території Словечансько-Овруцького кряжа збереглися невеликі ділянки дубових і грабових лісів. Тільки тут можна побачити залишки пралісів із дуба скельного. Подекуди важкопрохідні зарості підліска утворює рододендрон жовтий (азалія понтійська).
У районах, де лісів немає, переважає болотяна й лучна рослинність. Цікаво, що на поліських болотах зустрічаються комахоїдні рослини — росичка та пухирник. Два види росички занесені до Червоної книги України.
На Поліссі налічуються десятки видів лікарських, вітамінних та медоносних рослин. Серед них ожина, м'ята, брусниця, чорниця.
Тваринний світ у зонах мішаних і широколистяних лісів багатий і різноманітний. Типовим для Полісся є дикий кабан (вепр), якого вважають предком більшості сучасних порід свиней. Крони дерев населяють білки, куниці, зустрічаються лісова соня та ліскулька. Зовні вони нагадують мишей із пухнастими хвостиками. Ці гризуни ведуть нічний спосіб життя, а на зиму залягають у сплячку.
У лісових річках і водоймах мешкають великі гризуни — бобри. Вони будують хатки з гілок і дерев, влаштовують загати на струмках і лісових річках. Харчуються бобри молодими гілками, листям дерев, пагонами водних рослин та їхніми коренями, травою. У минулому на них полювали заради цінного хутра, м’яса та бобрового мускусу. Проте винищення тварин вдалося вчасно зупинити, і зараз кількість бобрів відновлюється.
Зростає кількість й іншого лісового мешканця — лося. Це найбільша за розмірами копитна тварина Полісся. Стверджують, що лосі легко долають заболочені території, вміло плавають і навіть пірнають.
Серед птахів поширені глухарі, тетеруки, рябчики, куріпки, журавлі, дятли (мал. 4), сови (мал. 5), є представники водоплавних. Тут також багато співочих птахів, у тому числі чорний дрізд, соловей, велика синиця.
Мал. 4. Дятли переважно мешкають на пошкоджених ділянках лісу. Вони не тільки знищують шкідників, але й створюють дупла для птахів, які в них гніздяться.
Мал. 5. Сова сіра — найпоширеніший вид сов в Україні.
5. Природоохоронні території.
На стан Полісся негативно вплинула аварія на Чорнобильській АЕС та осушення, яке інтенсивно проводилося за радянських часів. Для збереження природи зон мішаних і широколистяних лісів було створено природоохоронні території.
У 1968 р. у Житомирській області був заснований Поліський природний заповідник. У ньому зберігаються в природному стані унікальні ділянки поліського ландшафту із сосновими борами підтайгового типу та сфагнові болота. Тут налічується понад 20 видів рослин, які занесені до Червоної книги України, наприклад верба чорнична, астрагал піщаний, плаун річний (мал. 6). Серед тварин переважають лісові види, до рідкісних, зокрема, належать: рись, тхір лісовий, видра річкова, заєць білий, горностай, глухар, рябчик.
Мал. 6. Плаун річний — багаторічна тіньовитривала лікарська рослина. Вона належить до однієї з найбільш давніх груп рослин, які збереглися до нашого часу.
У 1983 р. в північно-західній частині Волинського Полісся заснований Шацький національний природний парк, де зберігаються мальовничі Шацькі озера. Через територію парку проходить вододіл, який відокремлює басейни річок Прип’ять і Західний Буг. В озерах водяться окунь, плотва, щука, лящ, карась, річковий вугор. Прижилися акліматизовані види: канадський сом, форелеокунь, чудський сиг тощо. Береги Шацьких озер є місцями гніздування водоплавних птахів (диких качок, гусаків, лебедів).
Із 1996 р. у Хмельницькій області існує національний природний парк «Подільські Товтри». На його території розвідані значні запаси цілющих мінеральних вод типу «Нафтуся», представлені унікальні ландшафти Товтрового кряжу (мал. 7). Серед рослинності в парку переважають діброви, у складі яких, крім дубів, значне місце займають граби, ясени та буки, є степові ландшафти (у тому числі ковилові), лучна рослинність. Зустрічаються релікти: хвощ великий, осока біла, осока низька, молочай багатобарвний. До Червоної книги України належать 29 видів тварин парку.
Мал. 7. Частина Товтр за велику кількість медоносних рослин та значні збори меду отримала назву Медобори. Це мальовничий край, де можна побачити скелі, долини, карстові явища, провал річки Збруч.
На півночі Рівненської області в 1999 р. було створено Рівненський природний заповідник. Його унікальність пов’язана з різноманіттям рослин, із яких 48 видів занесені до Червоної книги України. Серед них булатка довголиста, журавлина дрібноплода, баранець звичайний, борідник паростковий, молодильник озерний. До Червоної книги України також занесено і 73 види тварин. У заповіднику мешкають видра, горностай, норка європейська, гніздяться сова бородата, тетерук, глухар, лелека чорний, журавель сірий.
Головне
• Зони мішаних і широколистяних лісів розташовані на півночі й заході нашої країни.
• На території зон сформувалася порівняно густа річкова мережа. Також тут велика кількість озер, значні території зайняті болотами.
• Клімат у цих зонах помірно континентальний із відносно теплим вологим літом і прохолодною хмарною зимою.
• Рослинний і тваринний світ зон мішаних і широколистяних лісів багатий та різноманітний.
• Значну частину території зон займають ліси з переважанням дерново-підзолистих ґрунтів.
• Серед природоохоронних територій зон — Поліський і Рівненський природні заповідники, Шацький національний природний парк, національний природний парк «Подільські Товтри», природні заповідники «Розточчя», «Медобори».
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Назвіть особливості географічного положення зон мішаних і широколистяних лісів. 2. Розкажіть про рельєф цих зон. 3. Що характерно для клімату зон мішаних і широколистяних лісів? Як він вплинув на внутрішні води? 4. Які рослини займають тут найбільші площі? Чому? 5. Охарактеризуйте тваринний світ зон мішаних і широколистяних лісів. 6. Які чинники обумовили формування дерново-підзолистих та болотних ґрунтів зон мішаних і широколистяних лісів? 7. Розкажіть про природоохоронні території, створені в зонах мішаних і широколистяних лісів.
Поміркуйте
1. Якими є чинники формування рельєфу зон мішаних і широколистяних лісів? 2. Чому на рівнинній території природна рослинність найбільше збереглася саме в зонах мішаних і широколистяних лісів?
Практичне завдання
Нанесіть на контурну карту природоохоронні території зон мішаних і широколистяних лісів.
Працюємо самостійно
За допомогою інтернет-джерел підготуйте повідомлення про Поліський природний заповідник.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Довгань, Стадник 2021 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)