Вплив рельєфу на річки. Падіння, похил річки. Річковий стік. Живлення і режим річок
- 20-01-2022, 19:58
- 416
8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна
§ 31. Вплив рельєфу на річки. Падіння, похил річки. Річковий стік. Живлення і режим річок
- 1. Які рівнинні та гірські річки світу Ви знаєте?
- 2. Пригадайте, як називаються русла річок, які пересихають.
Вплив рельєфу на течію річок. Рельєф визначає напрям і характер течії річок. На рівнинах, де місцевість нахилена слабко, швидкість течії річок є невеликою, у горах, де похили місцевості великі, річки — швидкі та бурхливі. Рівнинна річка стає бурхливою лише там, де в її руслі виходять на поверхню тверді гірські породи. У таких місцях утворюються пороги. У місцях, де річки падають з уступу, утворюються водоспади (мал. 78).
Мал. 78. Водоспад Шипот у Карпатах
Пригадайте найбільші водоспади світу. Де вони знаходяться?
Більшість річок України є рівнинними. Гірськими є деякі річки Українських Карпат і невеликі річки Південного берега Криму. Більшість річок, що беруть початок у Карпатах та на північних схилах Головного пасма Кримських гір, є гірсько-рівнинними (Дністер, Тиса, Прут, Салгир та ін.).
Знайдіть ці річки на фізичній карті шкільного навчального атласу.
Падіння та похил річки. Рельєф визначає падіння та похил річок. Падінням річки називається різниця між висотою її витоку і гирла.
Зазвичай вираховують падіння ріки на 1 км русла (за формулою: П = h1 - h2, де П — падіння річки, h1 — висота витоку, h2 — висота гирла). Для рівнинних річок воно становить декілька см/км, для гірських — декілька м/км.
В Україні максимальні величини падіння річки характерні для гірських річок Українських Карпат і Кримських гір, найменші — для рівнинних річок, наприклад, Чернігівського та Волинського Полісся.
Похил річки зазвичай виражають у метрах на кілометр (м/км). У гірських річок він є великим, у рівнинних — малим. Що більший похил річки, то більша швидкість її течії.
Наприклад, витік р. Сули (довжина 363 км), знаходиться на висоті 155 м над рівнем моря, а гирло (місце впадіння в Дніпро) — на висоті 80 м. Отже, її падіння становить: 155 - 80 = 75 м, а середній похил дорівнює: 75 м : 363 км = 21 см/км.
Порівняйте ці дані з даними для карпатської р. Лімниці: падіння — 1185 м, а похил — 9,7 м/км. Зробіть висновки.
Падіння річки — різниця висот рівнинної поверхні води річки у двох різних точках, розташованих на певній відстані по довжині річки (вимірюється в метрах).
Похил річки — це відношення падіння річки (або окремої її ділянки) до її довжини (чи окремої ділянки).
Вплив клімату на формування річкової системи. Особливістю річки є постійний рух води. Коли припиняється живлення річки, тобто поповнення річища водою, вона пересихає. Пересихаючі ріки є в Криму (мал. 79).
Більшість річок України має мішане живлення з переважанням одного із джерел: дощовою водою, талими водами снігу та льоду, підземними водами. Наприклад, узимку, коли Дніпро покривається кригою, він живиться підземними водами, навесні — талими, улітку й восени — дощовими й підземними. Кількість води в річках змінюється за сезонами, і ці зміни впродовж року називають режимом річки.
Мал. 79. Пересихаюча річка в Криму
Найвищий рівень води в річці, який настає після танення снігу навесні або внаслідок танення льоду і снігу в горах улітку чи після тривалих дощів і спостерігається щороку в певний час, називають повінню. Найнижчий рівень води в річці, який спостерігається в посушливу пору, називається меженню. Річки Українських Карпат та інших гірських територій мають особливий режим. На них часто бувають паводки — раптові підйоми рівня води в будь-який час року, спричинені тривалими дощами й посиленим таненням снігу.
Зміна пір року в Україні супроводжується льодоставом — періодом нерухомого льодового покриву на річці, а навесні — льодоходом.
Річковий стік, витрати води. Головною характеристикою річкового стоку є витрати води. Річковий стік підраховується в помірному кліматі не за календарний рік, а за гідрологічний, що починається восени (1 жовтня або 1 листопада), коли запаси вологи в річкових басейнах, що переходять з одного року в інший, є малими. При підрахунку за календарний рік стік і опади не можуть відповідати один одному, тому що опади, які випали в кінці одного року, стікають навесні наступного року.
Результатом руйнівної роботи річки є твердий стік. Від кількості речовин, що містяться в 1 м3 води, залежить каламутність річки. Найвищі показники твердого стоку і каламутності води мають річки Українських Карпат і Криму. Твердий стік поступово відкладається у вигляді наносів нижче за течією і виноситься в моря чи озера, нагромаджується на дні, відкладається у гирлах річок у вигляді островів, які утворюють дельту. Найбільші дельти мають Дунай і Дніпро.
Гідрографічна мережа України. Основними чинниками формування гідрографічної мережі України є особливості клімату й рельєфу різних частин її території. Залежно від характеру й обсягу опадів виділяються річки з весняною повінню, повінню в теплу частину року і річки з паводковим режимом. У місці, де випадає більше опадів, річкова мережа є густішою, річки — повноводнішими. На більшій частині України льодостав починається в грудні. У південній частині Одеської області та в Криму на водоймах льодоставу зазвичай не буває. Більшість річок та озер скресає в березні.
Чи спостерігається льодостав на водоймах Вашої місцевості? Коли саме відбувається це явище?
Великий вплив на поверхневі води має рельєф. Гори й височини дають початок тисячам річок і струмків. Наприклад, більшість лівих приток Дніпра тече з Середньоросійської та Приазовської височини та з Донецького кряжу. Праві притоки стікають до Дніпра з Придніпровської височини. Дністер живиться за рахунок лівих приток, які беруть початок на Подільській височині, і правих, які починаються на схилах Карпат. Режим лівих і правих приток Дністра сильно відрізняється. Різні вони і за водністю. Адже в горах випадає до 1600 мм опадів за рік, а на Подільській височині — лише 500-700 мм.
За допомогою фізичної карти шкільного географічного атласу назвіть найбільш повноводні притоки Дністра.
Південний Буг бере початок на Подільській височині, а основні його притоки витікають з Придніпровської височини. Тиса та її притоки стікають із південно-західних схилів Карпат, а праві притоки Прип'яті беруть початок аж на трьох височинах — Волинській, Подільській і Придніпровській. Заболоченість і висока густота озер на півночі України визначаються не стільки великою кількістю опадів, скільки рівнинністю рельєфу, що призводить до застоювання води, яка занадто повільно стікає до річок і озер.
У цілому загальна закономірність живлення річок України полягає в тому, що з півдня на північ роль снігових і дощових вод зростає. За період весняної повені проходить 60-70 %, а інколи навіть 80 % річкового стоку.
На рівнинах швидкість течії річок є невеликою, а в горах річки — швидкі та бурхливі. Більшість річок України є рівнинними.
Повним падінням річки називається різниця висот між її витоком і гирлом.
Більшість річок України мають мішане живлення, кількість води в них змінюється за сезонами впродовж року. Ці зміни називають режимом річки.
Річковий стік підраховується в помірному кліматі не за календарний, а за гідрологічний рік. Твердий стік поступово відкладається у вигляді наносів нижче за течією і утворює дельту. Найбільші дельти мають Дунай і Дніпро.
ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ
- 1. Дайте визначення поняттям: «падіння річки», «похил річки», «твердий стік», «дельта» «гідрографічна мережа».
- 2. Розрахуйте падіння та похил річки Кальміус (довжина 209 км), якщо її витік знаходиться на висоті 222 м над рівнем моря, а гирло (місце впадіння в Азовське море) — на висоті 0,4 м.
- 3. Схарактеризуйте особливості річкової мережі України.
- 4. Поясніть, як на характер течії річок України впливає рельєф.
- 5. Чому календарний рік не підходить для розрахунків обсягів річкового стоку?
Коментарі (0)