Багато великих річок беруть початок за межами нашої Батьківщини. Тому за рахунок місцевого стоку ми маємо 50 км3, а з суміжних із нами країн надходить 159 км3 води.

До водних ресурсів України належать її поверхневі й підземні води, які є придатними для господарського використання. Складовими єдиного державного водного фонду України є усі водні об'єкти, які є на її території. За Водним кодексом України до цього фонду належать поверхневі води; природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, інші водні об'єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води і територіальне море.

Водні об'єкти, що складають водний фонд, поділяються на загальнодержавні та місцеві. Загальнодержавні об'єкти — це внутрішні морські води і територіальне море; підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; поверхневі води (озера, водосховища, річки та їх притоки, канали), що використовуються на території більш як однієї області, а також водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення і ті, що віднесені до лікувальних.

Місцевими об'єктами є поверхневі води, що використовуються в межах однієї області й не мають загальнодержавного значення, та підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Загальні запаси водних ресурсів в країні у середній за водністю рік становлять 94 млрд м3. Із цього об'єму доступними для використання є дещо більше 56 млрд м3 на рік. Основна частина водних ресурсів відновлюється за рахунок річкового стоку. Прісні підземні води відновлюються дуже повільно. Їх запаси становлять 27,4 млрд м3.

Запаси водних ресурсів на душу населення в Україні становлять близько 1 тис. м3. Це один з найнижчих показників у Європі. Найменш забезпеченими водними ресурсами є Донбас, Криворіжжя, Крим, південні області, і саме тут розташовані найпотужніші споживачі води.

З метою регулювання стоку й раціонального територіального використання водних ресурсів створено понад 1 000 водосховищ і близько 27 тис. ставків. Найбільші водосховища споруджено на Дніпрі, Сіверському Дінці й Дністрі. Враховуючи велике значення малих річок для господарства країни, проводяться заходи щодо збереження і відновлення їхньої водності. Для цього розробляються програми їх комплексного використання й охорони.

Мал. 86. Забруднена вода Київського водосховища

Здійснюються також міжбасейнові перекидання стоку води в безводні й маловодні райони. З цією метою споруджено канали Сіверський Донець — Донбас, Дніпро — Кривий Ріг та Інгулецький. Також створено меліоративні системи.

Водогосподарський баланс нашої країни є дуже напруженим. Дефіцит води відчувається в басейнах більшості великих річок, а також у Приазов'ї та Причорномор'ї. У зв'язку з цим велике значення мають заходи з економного і раціонального використання води. Серед них найголовнішими є впровадження системи зворотного водопостачання та безстічного водокористування, заміна водяного охолодження виробничих процесів повітряним.

Важливою умовою охорони водних ресурсів країни є зниження вмісту у водних об'єктах біогенних речовин, нафтопродуктів, іонів важких металів, радіонуклідів (мал. 86). Велике значення має виховання у громадян ставлення до води як до національного багатства та умови здорового і щасливого життя, роботи і відпочинку кожного члена суспільства.

Існує чотири види забруднень води: фізичне, хімічне, біологічне та теплове. Фізичне забруднення є наслідком збільшення у воді нерозчинних домішок — глини, піску тощо. Ці та інші тверді частинки погіршують смакові якості води, роблять її взагалі непридатною для споживання, знижують її прозорість, пригнічують розвиток водних рослин і тварин. Зі стічними водами відбувається надходження у водойми різних шкідливих домішок неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі) та органічного (нафта і нафтопродукти, миючі засоби, пестициди, гербіциди тощо) походження. Таким чином відбувається хімічне забруднення води. Разом зі стічними водами у водойми потрапляють спори грибків, яйця червів, різні мікроорганізми (бактерії, віруси), які викликають їх біологічне забруднення. Комунальні стоки є лідером серед біологічних забруднювачів. Підігріті води від ТЕС, АЕС та інших енергетичних установ викликають теплове забруднення. Тепла вода змінює термічний і біологічний режим водойм та шкідливо впливає на її мешканців.

Води суходолу своєї місцевості. Подумайте, які джерела фізичного, хімічного, біологічного та теплового забруднення водойм знижують якість та кількість водних ресурсів у Вашій місцевості. Запропонуйте шляхи вирішення проблеми нестачі водних ресурсів у ній.

Водні ресурси України придатні для господарського використання, вони є складовими єдиного державного водного фонду: поверхневі води — природні (озера, річки, струмки) та штучні (водосховища, ставки, канали) водойми; підземні води та джерела; внутрішні морські води і територіальне море.