Найпоширеніші мовні сім’ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни. Національні меншини та етнічні групи, основні райони їх розселення
- 20-01-2022, 23:41
- 440
8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна 2021 (поглиблене вивчення)
§ 70. Найпоширеніші мовні сім’ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни. Національні меншини та етнічні групи, основні райони їх розселення
Проаналізуйте слова Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Зробіть висновки.
1. МОВИ НАРОДІВ СВІТУ. У світі налічується близько 6 тис. мов, майже 90% з яких перебувають під загрозою зникнення, їх витісняють інші мови. Відбувається швидке зменшення «живих» мов. У XXI ст., на думку вчених, десять мов зникатиме щорічно через світові міграційні процеси, «розпорошення» носіїв найменш поширених мов у середовищі більш уживаних мов. Понад 2/3 населення розмовляє найбільш поширеними мовами, яких у світі близько 40 (мал. 1). Найпоширеніша у світі мова — китайська, яка, крім Китаю, є державною мовою Тайваню та однією з державних мов Сінгапуру. У Європі найбільша кількість населення розмовляє німецькою мовою, яка є державною мовою Німеччини, Австрії та Ліхтенштейну, однією з державних мов Швейцарії, Люксембургу, Бельгії, нею розмовляє незначна кількість населення Нідерландів та французького Ельзасу (мал. 2).
Мал. 1. Найпоширеніші мови світу (рідна мова).
- 1. Поясніть, чому португальська мова належить до найбільш поширених мов світу і як вона потрапила в Африку та Південну Америку.
- 2. Чи знаєте ви, чому другими найбільш поширеними мовами є: у Великій Британії — польська, у Росії — татарська, у Туреччині — курдська, у Німеччині — турецька, у Білорусі — білоруська?
Географія найбільш поширених мов світу (китайська, англійська, гінді, арабська тощо) різна. Якщо китайська мова за межами Китаю маловживана, тобто поширена в середовищі самих носіїв та в діаспорі, то англійська, іспанська та португальська мови поширені значно більше. У глобалізованому світі є таке поняття, як друга (опанована під час навчання) найбільш поширена мова (мал. 3). Серед цих мов лідерами є англійська — мова міжнародного й міжнаціонального спілкування, та французька.
Зростає роль державних (офіційних) мов, які є засобом міжнаціонального спілкування, мовами офіційних документів. Особливо це важливо для багатонаціональних країн. Наприклад, в Індії — найбільш багатонаціональній країні світу, державних мов дві — гінді та англійська. Ними часто користуються люди, які рідною вважають іншу мову, а статус офіційної має ще 21 мова. В Африці у спадщину від колоніалізму залишилися мови країн-метрополій: французька, яка є офіційною в 21 країні, англійська — у 19, португальська — у п’яти, іспанська — в одній країні.
Мал. 2. Мови світу, що використовуються найбільше.
Мал. 3. Другі мови (недержавні), що використовуються найбільше.
Організація Об'єднаних Націй (ООН) у своїй роботі користується шістьма мовами: англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою.
Близько 2,5 тис. основних мов об’єднуються за певними ознаками близькості в групи, а ті, у свою чергу, у сім’ї. Найбільші мовні сім’ї — індоєвропейська (до неї належать українці), китайсько-тибетська та семіто-хамітська. Усі мовні групи утворилися на різних територіях і поширилися планетою завдяки міграціям населення.
Найбільша за кількістю носіїв — індоєвропейська сім’я (до 2,5 млрд осіб) — складається з таких мовних груп: слов’янська (українці, поляки, білоруси, росіяни, хорвати, серби тощо), романська (французи, італійці, іспанці, португальці тощо), германська (німці, шведи, норвежці, англійці тощо), іранська (перси, таджики, афганці, курди).
2. ОДНОНАЦІОНАЛЬНІ ТА БАГАТОНАЦІОНАЛЬНІ КРАЇНИ. У світі чимало держав, де титульна нація становить понад 90% населення, наприклад, Польща, Швеція, Данія, Португалія, Японія, Італія, Єгипет. У Європі існує двонаціональна держава Бельгія, де на власних етнічних територіях живуть фламандці й валлони. Перші розмовляють фламандською (голландською) мовою германської мовної групи, а другі — французькою мовою романської мовної групи.
У найбільш багатонаціональній країні світу — Індії — кожен штат має власну мову, і не одну. За таких умов, крім державної мови гінді (мова понад 40% населення), активно використовується англійська. В Індії також налічують 1652 діалекти (мал. 4). В Африці багатонаціональною є найбільша за кількістю населення країна материка — Нігерія: понад 250 народів і племен, три офіційні мови — англійська та дві місцеві — йоруба та ігбо.
Мал. 4. Класифікація країн за національною ознакою.
Зауважимо, що політичні кордони часто не збігаються з етнічними. Тому окремі народи, проживаючи на власних етнічних територіях, перебувають у різних державах. Виникають етнічні проблеми, які впливають на політичну й соціальну ситуацію, нерідко призводять до збройних конфліктів та терористичних актів. Іноді до національних додаються релігійні конфлікти, як, наприклад, у деяких країнах Африки. Численні за кількістю народи Африки з власного культурою та мовою розділені кордонами між різними державами, що створює великі проблеми.
3. НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ ТА ЕТНІЧНІ ГРУПИ, ОСНОВНІ РАЙОНИ ЇХ РОЗСЕЛЕННЯ. Національні меншини — це групи громадян певної країни, які не належать до титульної нації, виявляють почуття національного усвідомлення та спільності між собою.
У світі все більшого поширення набувають процеси глобалізації, розвиваються шляхи сполучення, поглиблюється контраст у рівні життя між розвиненими країнами й країнами, що розвиваються. Це сприяє організованому і стихійному переселенню значної кількості людей із бідних держав до багатих у пошуку кращого життя.
Донедавна в економічно розвинених європейських країнах панувала теорія і практика так званого мультикультуралізму. Європейські політики вважали, що переселенці з інших країн, поступово сприймаючи їхні культуру й традиції, вивчаючи державну мову, ставатимуть німцями, французами, іспанцями, норвежцями. Однак представники національних меншин віддають перевагу відокремленому існуванню, збереженню власних традицій, мови, релігії. І ця тенденція поглиблюється. Національні меншини створюють власні квартали і райони, куди не бажають пускати чужинців.
Таким чином, у європейських країнах формуються своєрідні осередки національних меншин, які нерідко стають не просто байдужими, а й ворожими до традицій країни, у якій живуть. Такі проблеми існують не лише в Європі.
СЛОВНИК
Мультикультуралізм — явище суспільного життя, суть якого полягає у співіснуванні в межах одного суспільства багатьох культур як нормального природного стану суспільного життя (відхиленням від норми є намагання утвердити одну «загальноприйняту» культуру, як у суспільствах тоталітарного типу).
Multiculturalism is a phenomenon of social life, the essence of which is the coexistence of many cultures within one society as a normal natural state of social life (deviation from the norm is an attempt to establish one «common» culture, as in societies of totalitarian type).
Великі, розділені між різними країнами нації, не маючи власної держави, стають національними меншинами одразу в кількох країнах. Наприклад, курди в Азії, папуаси в Індонезії, багатомільйонний народ фульбе в Африці прагнуть створити власні національні держави.
Деякі народи в Європі також прагнуть створити власні держави. Це призводить до гострих конфліктів — сепаратизму. Наприклад, баски (Іспанія, Франція), бретонці та ельзасці (Франція), шотландці (Велика Британія), фламандці (Бельгія). Найбільшими за кількістю народами у світі, які не мають власної державності, є курди (близько 36 млн осіб), пенджабці (сикхи, на кордоні Пакистану та Індії, понад 25 млн), роми (одна з найчисленніших етнічних меншин Європи, до 20 млн), уйгури (близько 14 млн), каталонці (понад 13 млн).
4. НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ В УКРАЇНІ. У будь-якій однонаціональній державі, до яких належить і Україна, завжди є певний відсоток національних меншин, які розселені територією держави нерівномірно. Зараз в Україні їх понад 8 млн осіб. Найчисленнішою національною меншиною є росіяни. Близько 80% із них живуть у містах. Значною є їхня питома вага в Донецькій, Луганській, Харківській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській областях і Києві.
Друге місце за кількістю серед національних меншин посідають молдавани й румуни, які складають близько 0,8% від загальної кількості населення України. Районами їх розселення є Закарпатська, Чернівецька й Одеська області.
СЛОВНИК
Національні меншини — групи громадян певної країни, які не є представниками титульної нації, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
National minorities — groups of citizens of a certain country who are not representatives of the titular nation, show a sense of national self-awareness and community with each other.
У прикордонних із Білоруссю областях та великих містах проживають білоруси, які, як і поляки, переважно зосереджені в Житомирській та Хмельницькій областях.
В Україні налічується близько 250 тис. кримських татар. Вони живуть у Криму та Херсонській області. Як і українці, кримські татари є корінним народом України, оскільки за її межами не мають історичної Батьківщини.
В Україні також проживають близько 200 тис. болгар, які зосереджені в Одеській і Запорізькій областях. Майже всі угорці (150 тис. осіб) проживають на Закарпатті. На півдні Донецької області живуть греки (до 100 тис. осіб). Приблизно така сама кількість євреїв, які живуть переважно у великих містах. Досить рівномірно (по кілька десятків тисяч) територією країни розселені вірмени, грузини, азербайджанці. Найстрокатіші за національним складом населення Одеська та Закарпатська області.
Порівняйте національний склад населення вашого регіону з іншим регіоном України за картою етнічного складу населення України в атласі.
ВИСНОВКИ
- У світі нині налічується близько 6 тис. мов.
- За класифікацією ООН однонаціональною є держава, де одна нація становить щонайменше 2/3 загальної кількості населення.
- Національні меншини — групи громадян певної країни, які не є представниками титульної нації.
- Українці й кримські татари є корінними народами України.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть, що англійська мова є територіально найпоширенішою у світі.
- 2. Обґрунтуйте потреби будь-якої нації у створенні національної держави.
- 3. Порівняйте карту національного складу населення та політичну карту Африки. Зробіть висновки.
Коментарі (0)