Войти
Закрыть

Вплив клімату на річки. Вплив рельєфу на річки. Живлення та водний режим річок. Річковий стік і річкова долина

8 Клас , Географія 8 клас Пестушко, Уварова, Довгань 2021 (поглиблене вивчення)

 

§ 46. Вплив клімату на річки. Вплив рельєфу на річки. Живлення та водний режим річок. Річковий стік і річкова долина

ПРИГАДАЙТЕ

  • Як впливає на характер річки рельєф?
  • Чим повінь відрізняється від паводка?

• Вплив клімату на річки. Він є надзвичайно помітним. Адже рівень води в річці залежить передусім від атмосферних опадів, кількість яких та час випадіння зумовлені саме особливостями клімату. Так само впливає на рівень води й кількість сонячної радіації, температурний режим, швидкість вітру тощо. Не випадково існує вираз: «Річки - продукт клімату». Основними характеристиками річок, що визначаються кліматом, є, зокрема, їхнє живлення та водний режим.

Живлення річок України є мішаним, адже їхнім джерелом живлення є талі снігові, дощові й підземні води. Проте більшість наших рік живляться переважно талими сніговими водами. При цьому частка тих чи інших джерел живлення може змінюватися в межах басейну. Наприклад, у верхній частині басейну Дніпра на снігове живлення припадає близько 50 %, а на дощове та підземне - відповідно 20 і 30 %. Нижче за течією роль снігового живлення зростає до 85-90 %, а підземного зменшується до 10-15 %, дощового майже немає.

Живлення басейну р. Сіверський Донець також переважно дощове та снігове, його частка може сягати 65 %. Також значну роль відіграє живлення підземними водами (до 33 %), особливо в посушливі сезони.

Особливості живлення річок визначають їхній водний режим - зміну із часом рівнів й об’ємів води. Деякі зовнішні прояви таких змін вам уже відомі - це повінь і паводок, які характеризуються найбільшою водністю річки. Крім того, у режимі річки виділяють також межень - період найменшої її водності.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ

За даними сайту Державного агентства водних ресурсів України https://www.davr.gov.ua з’ясуйте поточну ситуацію щодо водного режиму на основних річках України; див. «Актуальна водна ситуація в основних річкових басейнах».

Живлення й водний режим рівнинних і гірських річок України помітно відрізняються. На річках рівнин повінь спостерігається навесні (мал. 71), коли починає танути сніг і рівень води швидко підвищується: за добу вода підіймається на 20-40 см, інколи на 100-200 см, а на окремих південних річках перевищує 300 см. Під час повені швидкість течії в рівнинних річок, яка зазвичай становить 0,2-0,3 м/с, зростає до 1,0 м/с і більше. Весняна повінь у середньому триває не більше ніж 1,5 місяця. Потім рівень води знижується та влітку досягає свого мінімального значення. Незначне підвищення рівня води внаслідок тривалих дощів відбувається восени. Узимку, коли вода в річках охолоджується й поступово замерзає, наступає другий період низького рівня води в рівнинних річках.

Мал. 71. Весняна повінь

Льодостав - нерухомий льодовий покрив - на річках України розпочинається неодночасно. Спочатку він відбувається на півночі та північному сході, а потім поступово рухається в напрямку півдня та південного заходу. Проте сталим льодостав є лише на річках Східного Полісся. На всіх інших річках він неодноразово руйнується під час зимових відлиг. А на гірських річках через сильні швидкості течій узагалі не утворюється. Льодохід - рух крижин та льодових полів - відбувається навесні (зазвичай у березні) та восени (наприкінці листопада).

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

«Хто живе біля води, для того повінь не новина», - засвідчує народна мудрість. І справді, щорічна повінь не дивує більшість мешканців України. Вони звикли до неї, а поети навіть оспівують цей стан річки. Наприклад, М. Рильський писав: «Розлилися води на чотири броди, веснонько, весна! Ніби збезуміле, птаство дзвінкокриле небо протина». Ці віршовані рядки нагадують нам про те, що більшість українських річок живляться талими сніговими водами й саме тому розливаються навесні.

Живлення та водний режим гірських річок, які живляться переважно дощовими водами, дещо відрізняються між собою в Карпатах і Криму. У Карпатах притоки Тиси, верхів’я Дністра, Пруту й Серету (і деякі їхні притоки) мають постійну течію, пересихають рідко й на короткий час, а малі річки іноді промерзають.

Кримські річки (Альма, Бельбек, Кача, Салгир, Чорна) швидко пересихають улітку, але під час дощів і після танення снігу за кілька годин наповнюються водою. Пересихання річок Криму зумовлено насамперед наявністю тріщинуватих вапняків, у порожнинах яких зникають водотоки.

Паводки й повені, які щорічно трапляються на багатьох річках України, нерідко стають катастрофічними. Практично не існує жодної території, де б не відчувався їхній негативний вплив. Але найбільшої шкоди від них зазнають гірські та передгірські райони Карпат, як-от у червні 2020 року. Тоді після інтенсивних грозових дощів трапилося значне підвищення водності річок західних регіонів України, зокрема Дністра, Пруту, Черемошу, Бистриці. Пік паводку припав на 23-27 червня, його вважають найбільшим в історії Західної України за останні 60 років. Підтопило кілька сотень населених пунктів, порушено дорожню інфраструктуру (дороги й мости) у межах Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей. Загальні збитки від повені оцінили на суму 3-4 млрд грн. Серед причин виникнення подібних паводків не лише дощі й танення снігу високо в горах, але й людська діяльність на схилах гір.

ВАША ДУМКА

За останні десятиліття в Українських Карпатах повені частішають. Дослідники вважають, що це пов’язано з глобальними змінами клімату. Проте існує думка, за якою винна людина. Так, за останні роки у Карпатах було вирубано лісу в чотири рази більше, ніж посаджено. І оголені гірські схили тепер не можуть перешкоджати водним потокам. Як наслідок, вода не затримується на високих місцях, а одразу ж бурхливими потоками рухається в долини й там переповнює річки.

Як ви вважаєте, що краще робити за таких умов - забезпечувати подолання наслідків стихійного лиха чи зосередити зусилля та ресурси на запобіганні виникненню нових повеней? Поясніть свою думку.

• Вплив рельєфу на річки. Він проявляється, зокрема, через особливості річкового стоку та будови річкової долини.

Річковим стоком називають кількість води, що протікає у визначеному місці її річища за певний проміжок часу. Кількість води, що протікає у визначеному місці річища річки за секунду, називається витратою води. Але основним показником і джерелом водних ресурсів є середня багаторічна величина річкового стоку. На рівнинній частині території України він зменшується відповідно до наростання континентальності клімату з півночі на південь, а також із заходу на південний схід. У горах у розподілі річкового стоку спостерігається вертикальна поясність.

У результаті руйнівної роботи річка має не тільки рідкий (водний), але й твердий стік. Ним називають увесь твердий матеріал, який переноситься річкою в завислому й розчиненому вигляді за певний проміжок часу (як правило, за рік). Найвищі показники твердого стоку мають гірські річки Українських Карпат і Криму, а також ті, що перетинають височини лісостепу та степу. Найменший твердий стік у річок лісової зони.

Важливими характеристиками річок є також падіння та похил, які залежать від складу гірських порід та рельєфу. Падіння річки вимірюється в метрах і визначається як різниця висот поверхні води між її витоком і гирлом. А похил річки, що вимірюється у м/км або см/км, розраховується як відношення падіння річки до її довжини на певній ділянці.

Річки рівнин України мають широкі долини з пологими схилами й найменше падіння. Похил рівнинних річок не перевищує 10 м/км і зменшується вниз за течією. Так, наприклад, у верхів’ях Дніпра, похил становить близько 50 см/км. На території України похил у середньому становить уже близько 10 см/км. А в області впадіння в Дніпровський лиман похил головної річки України знижується до 0,1 см/км.

Для річок гірського типу характерними є неширокі, з крутими схилами долини. Річища неглибокі, ширина їх у верхній течії становить тільки 10-20 м і навіть у пониззі не перевищує зазвичай 100 м. Похил гірських річок значно перевищує похил річок рівнин, досягаючи у верхів’ях 60-70 м/км і більше. Так, наприклад, середній похил річки Прут біля витоку (у межах Карпат) сягає 100 м/км. Що більший похил річки, то більша швидкість її течії. У середньому вона перевищує 1 м/с, а під час повеней - 3-5 м/с. Найбільша швидкість течій річки в Україні була зареєстрована в грудні 1993 р. і становила 7,14 м/с (25,7 км/год) - це р. Мокрянка в с. Руська Мокра, що в басейні р. Тиса в Закарпатській області.

На гірських річках часто трапляються пороги й водоспади. Серед таких найвідомішим є водоспад Учансу - найвищий в Україні. Вода Учансу спадає майже прямовисно з вапнякового уступу головного пасма Кримських гір (Ай-Петринської яйли) з висоти 98,5 м. Звідси й назва, що означає «летюча вода». Навесні або восени завдяки таненню снігів у горах або ж після тривалих дощів Учансу перетворюється на бурхливий сріблястий потік. І тоді страшенний гуркіт водоспаду чути ледь не за кілометр. В Українських Карпатах добре відомий водоспад Шипіт, що спадає численними мальовничими каскадами.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11

Розв’язування задач на визначення падіння та ухилу річища, витрат води річки.

Хід виконання практичної роботи дивіться за QR-кодом.

ПІДСУМУЄМО!

  • Живлення річок України є мішаним, однак більшість їх живляться переважно талими сніговими водами.
  • Водний режим рівнинних річок України характеризується весняною повінню, підвищенням рівня води восени та літньою і зимовою меженню.
  • Водний режим гірських річок України характеризується весняною повінню й паводками впродовж року, кримські річки влітку пересихають.
  • Гірські річки порівняно з рівнинними мають вужчі й мілководніші долини та більше падіння й ухил.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Живлення річок, водний режим річок, паводок, повінь, річковий стік, витрати води в річці, падіння річки, похил річки.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

  • 1. Чи запам’ятали? Чим живляться річки України?
  • 2. Чи зрозуміли? Чим відрізняється водний режим рівнинних і гірських річок України?
  • 3. Чи можете застосувати? Поясніть зв’язок між річковим стоком, падінням, ухилом річки та її роботою.
  • 4. Чи можете проаналізувати? Проаналізуйте особливості водного режиму найближчої річки у вашій місцевості.
  • 5. Чи можете оцінити? Оцініть імовірність загрози паводка або повені в басейні найближчої до вас річки.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду