• Клімат. Зона лісостепу, як і зона мішаних і широколистих лісів, розташована в Атлантико-континентальній кліматичній області, проте умови тепла й зволоження дещо відрізняються. Помітні ці відмінності й усередині самої природної зони. Так, середні значення річної сумарної кількості сонячної радіації змінюються від 4000 МДж/м2 на півночі до 4400 МДж/м2 на півдні, а річний радіаційний баланс становить 1800-1850 МДж/м2. З радіаційними умовами та особливостями циркуляції повітряних мас пов’язаний розподіл температури повітря влітку, яка підвищується в напрямку з північного заходу на південний схід від + 18 до +22 °С. Середні температури січня становлять -5...-8 °С. Абсолютний мінімум температур -36 °С зареєстровано на сході. Безморозний період триває від 150 днів на сході до 190 днів на заході.

Річна кількість опадів зменшується у південно-східному напрямі від 700 мм на заході до 450 мм на сході. Близько 65-75 % опадів протягом року випадає з квітня по вересень. Коефіцієнт зволоження змінюється в такому самому напрямку - від надмірного (≈2) на заході до нейтрального (1,2-1) на південному сході.

• Внутрішні води. Лісостепову зону перетинають басейни річок Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного Бугу. Найбільша густота річкової мережі спостерігається в басейні Дністра та на Придніпровській височині (0,24-0,2 км/км2). На Лівобережжі та сході зони цей показник знижується до 0,15 км/км2.

На весняний річковий стік припадає 45-60 % річного. Живлення річок - змішане з переважанням снігового. Частка підземних вод у ньому незначна - 10 %. У зоні лісостепу є також значні запаси підземних вод, частина з яких є мінеральними.

• Ґрунтовий покрив природної зони досить різноманітний і строкатий. Це зумовлено неоднорідністю ґрунтоутворювальних чинників: лесовими гірськими породами, нейтральним коефіцієнтом зволоження, поєднанням лісових і степових ландшафтів, інтенсивною господарською діяльністю тощо. Зональний характер мають найбільш поширені типи ґрунтів: чорноземи типові та опідзолені. Азональні чинники спричинили поширення на терасах Дніпра солонцюватих ґрунтів, солонців і солончаків; у річкових долинах сформувалися лучні, дернові й болотні ґрунти.

Головним природним багатством лісостепу є чорноземи. Типові чорноземи мають потужний гумусовий профіль (120-130 см), уміст гумусу становить 4-5 %. Опідзолені чорноземи й темно-сірі лісові ґрунти сформувалися на правобережжі Дніпра й містять 4-6 % гумусу. Сірі та світло-сірі лісові ґрунти утворилися на Придніпровській височині. На давніх терасах, у широких зниженнях сформувалися лучно-чорноземні ґрунти, у заплавах річок - лучні та болотні ґрунти. Проте загальна заболоченість природної зони становить лише 1,6 %.

• Природна рослинність залежить від типу ґрунтів і представлена залишками остепнених лук і степів, дубових і дубово-грабових, дубово-липово-кленових лісів. Первісні степи й ліси збереглися мало. Сучасна пересічна лісистість зони становить близько 12 %.

Найпоширенішими видами рослин є дуб, сосна, граб, бук, вільха, береза. Лучні степи та остепнені луки збереглися в заповіднику «Михайлівська цілина». Лучна й болотяна рослинність поширена переважно в долинах річок.

• Тваринний світ характеризується як мешканцями лісу (білка, заєць сірий, куниця, козуля), так і степовими (мишівка польова, тхір степовий, дрохва, куріпка сіра) видами тварин.

• Різноманіття ландшафтів. Значна протяжність зони лісостепу визначає різноманітність ландшафтів, що змінюються із заходу на схід. Основними ландшафтами є широколистянолісові із сірими й темно-сірими лісовими ґрунтами, різнотравно-злакові степові ландшафти з опідзоленими чорноземами та лучно-степові з типовими чорноземами. У річкових долинах на незначних площах сформувалися мішанолісові та болотні ландшафти. Переважна більшість природних степових ландшафтів поступилися місцем сільськогосподарським угіддям.

За поширенням височинних і низовинних ландшафтів лісостепова зона поділяється на три краї. Щоб дізнатися про їхні характеристики, дивіться QR-код.

Поширеними сучасними природними процесами, що відбуваються в лісостеповій зоні, є ерозійні та карстові процеси, просідання ґрунту та підтоплення, соленакопичування та заболочування.

ПІДСУМУЄМО!

• Зона лісостепу охоплює значну площу й простягається із заходу на схід від Подільської височини до східних кордонів України.
• Зональними особливостями є чергування височинно-низовинного рельєфу, помірно континентальний клімат, переважання типових чорноземів і сірих лісових ґрунтів, наявність лісової та степової рослинності.
• Переважаючими є сучасні ландшафти: лісостепові та лучно-степові височинні й низовинні, окремі ландшафти широколистих лісів, борові, лучно-лісові, болотні.
• За поширенням височинних і низовинних ландшафтів лісостепова зона поділяється на три краї: Подільсько-Придніпровський, Лівобережно-Дніпровський та Східноукраїнський.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Лесові породи, карстові форми рельєфу, коефіцієнт зволоження, чорнозем.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

• 1. Чи запам’ятали? Назвіть головні зональні особливості лісостепової природної зони.
• 2. Чи зрозуміли? Якими чинниками зумовлюються найбільш поширені несприятливі фізико-географічні процеси в лісостепу?
• 3. Чи можете застосувати? Користуючись ландшафтною картою України, назвіть найбільш поширені ландшафтні зони лісостепу.
• 4. Чи можете проаналізувати? Складіть порівняльну фізико-географічну характеристику двох країв лісостепової зони (за вибором).
• 5. Чи можете оцінити? Обґрунтуйте виділення північної та південної меж лісостепової природної зони в Україні.