Болота та підземні води. Водні об’єкти антропогенного походження
- 20-01-2022, 22:17
- 557
8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна 2021 (поглиблене вивчення)
§ 41. Болота та підземні води. Водні об’єкти антропогенного походження
1. Пригадайте, що таке надмірне зволоження. 2. У яких кліматичних умовах утворюються болота? 3. Із якою метою створюють штучні водойми?
1. БОЛОТА, ЇХНІ ТИПИ І ПОШИРЕННЯ, ПРИЧИНИ ЗАБОЛОЧЕННЯ. Заболоченість території країни становить лише 2 % загальної площі. Болота найбільш поширені на Поліссі, у заплавах лісостепових річок, Прикарпатті й Карпатах.
Поясніть, чому болота в Україні утворилися саме тут.
Неодмінною умовою заболочування є надмірне зволоження через особливості клімату, рельєфу, високий рівень залягання підземних вод і, як наслідок, господарської діяльності (наприклад, створення штучних водойм — ставків або зведення дамб водосховищ). Болота утворюються у два способи — через замулення та заростання водойм і через перезволоження суходолу. У результаті замулення водойм відбувається їх поступове заростання вологолюбною рослинністю. Урешті-решт озеро або ділянка річки перетворюється на болото.
Сприятливими чинниками утворення боліт також є надмірна кількість опадів, рівнинність рельєфу, близьке залягання до
поверхні водонепроникних порід. Загальною умовою утворення всіх боліт є недостатня кількість кисню та надлишок вологи, коли відмерлі частини рослин повністю не розкладаються, а поступово накопичуються й перетворюються на торф. Зазвичай на болотах шар торфу сягає від 30 см до 6,5 м (Кремінне болото на Рівненщині, Ірдинське болото на Черкащині).
Залежно від умов водно-мінерального живлення, типу торфового покриву, що залежить від характеру рослинності, розрізняють болота низинні, верхові й перехідні (мал. 1). Ґрунти низинних боліт доволі родючі, оскільки їх збагачують розчинені в підземних водах мікроелементи. За характером рослинності низинні болота поділяються на деревні, чагарникові, трав’янисті й мохові. Трав’янисті болота, що утворюються в заплавах і дельтах річок, називають плавнями. На верхових болотах обов’язково росте мох сфагнум (від грец. sphagnos — губка), який накопичує й утримує воду у відмерлих клітинах. Із нього й формується торф. Ґрунтові води перебувають під шаром торфу й часто недоступні рослинам. Тому вони поглинають її з мохових подушок. Верхові болота мокрі в дощ і похмуру погоду, а в посуху можуть навіть висихати. Зрозуміло, що перехідні болота за характером живлення та рослинністю поєднують ознаки верхових і низинних.
Мал. 1. Типи боліт.
За допомогою мал. 1 та знань про річки України поясніть, чому низинні болота багатші на мінеральні речовини та рослинний світ порівняно з верховими болотами.
2. МЕЛІОРАЦІЯ (ОСУШЕННЯ) БОЛІТ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ. На Поліссі болота охоплюють понад 6 % площі, у лісостеповій частині країни — майже 1,5%, у Карпатах — близько 1%, у степовій Україні — приблизно 0,03% території. Ще кілька десятків років тому площі боліт були набагато більшими. Найбільших втрат зазнали верхові болота, осушені в Україні майже на 100%. Значну частину колишніх боліт осушено, їх території використовуються як сільськогосподарські угіддя, ведеться видобуток торфу.
СЛОВНИК
Меліорація земель — цілеспрямоване покращення властивостей природно-територіальних комплексів із метою оптимального використання потенціалу ґрунтів, вод, клімату, рельєфу та рослинності.
Land reclamation — purposeful improvement of the properties of natural-territorial complexes in order to make optimal use of the potential of soils, waters, climate, relief and vegetation.
Майже половина всіх боліт України, особливо Житомирщини й Київщини, зазнала осушення. Як наслідок, на цих територіях загострилися екологічні проблеми та проявилися несприятливі природні процеси: дефіцит вологи для рослин, загибель болотних рослин і тварин, вітрова ерозія та виснаження запасів органічних речовин торф’яних ґрунтів, посилення небезпеки пожеж. Так, пожежі в торф’яному шарі поширюються під земною поверхнею, тому їх надто важко загасити, вони можуть тривати місяцями. Пожежі на осушених торфовищах завдають значної шкоди організму людини.
Болота відіграють важливу роль у природі, тому зараз замість осушення боліт опікуються їхньою охороною. Створюють болотні заказники й заповідники, наприклад, у межах перехідного Черемського болота в Черемському природному заповіднику на Волині.
Болота вбирають надлишок води й віддають її в умовах нестачі. У них зосереджена вода, що живить струмки та малі річки, які несуть свою воду в інші річки. Крім того, болота є джерелом не лише торфу, а й ягід та різноманітних лікарських рослин. Торф складається із цінних речовин і має широке коло використання (мал. 2).
Мал. 2. Використання торфу.
За мал. 2 оцініть значення боліт для життєдіяльності людини та природи загалом.
Смолинський торфобрикетний завод в Україні сьогодні виробляє 100—120 т якісного торф'яного брикету на добу. Видобуток торфу ведеться з Гнилушського родовища (Чернігівщина).
3. ПІДЗЕМНІ ВОДИ. ОСНОВНІ АРТЕЗІАНСЬКІ БАСЕЙНИ. В Україні підземні води поширені майже повсюдно. Серед семи підземних (артезіанських) басейнів можна виділити три найбільші: Дніпровсько-Донецький на сході, Волино-Подільський на заході, Причорноморський на півдні країни. Водоносні шари залягають на глибині 175—800 м. Підземні води насичені мінеральними солями, радіоактивними та органічними речовинами.
Підземні води розрізняють за походженням, умовами залягання, режимом, хімічним складом тощо. За гідравлічними властивостями їх поділяють на ґрунтові, напірні (артезіанські) води й верховодку. Артезіанські води залягають між двома водонепроникними шарами гірських порід і тому добре захищені від забруднення. Вони найбільше відповідають вимогам щодо якості питної води.
Залежно від температури, яку мають підземні води, їх поділяють на холодні (до +20 °С), теплі (+37 °С) і термальні (понад +37 °С). За хімічним складом підземні води бувають прісними й мінералізованими, у них підвищена концентрація розчинених солей і газів.
В артезіанських басейнах зосереджено близько 90% ресурсів питних вод України. Різні райони країни мають неоднакові запаси підземних вод. Найкраще забезпечені Чернігівська, Сумська, Полтавська, Волинська, Рівненська й південно-західна частина Херсонської області. Найменше — промислові райони Донбасу, Одеська, Миколаївська і Запорізька області, південна частина Криму та області в межах Українського щита (Житомирська, Вінницька, Кіровоградська, Дніпропетровська).
У надрах найбільшого Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну (близько 300 тис. км2) зосереджено до половини всіх запасів підземних вод країни. Прісні, рідко зі слабкою мінералізацією (1—3 г/л), переважно напірні, подекуди самовиливні води залягають на глибині 300—800 м у надрах центральних, північних і східних областей України кількома горизонтами. Тут у тектонічній западині, заповненій товщами осадових порід потужністю до 11—18 км мезозойської та початку кайнозойської ер, утворився цей артезіанський басейн (мал. 3).
Волино-Подільський басейн розташований на північному заході країни. Його води використовують для водозабезпечення великих міст — Львова, Луцька, Рівного тощо. Водоносні горизонти утворилися в породах осадового чохла однойменної плити в шарах палеозойських, мезозойських і кайнозойських порід, до 70% — у крейдових відкладах.
Мал. 3. Артезіанські басейни (а) та підземні води України (б).
Причорноморський артезіанський басейн, води якого кількома горизонтами лежать у тектонічній Причорноморській западині, в осадових породах мезозойської та кайнозойської груп, забезпечує питною водою південні області України. Для водопостачання найбільше використовують неогеновий горизонт. Води басейну прісні та слабосолоні (1—3 г/л), зустрічаються навіть розсоли із сильною мінералізацією (10—30 г/л).
Україна володіє запасами підземних мінеральних вод світового значення (понад 500 джерел). Виявлено і родовища мінеральних вод, які використовуються з рекреаційною метою: «Миргородська», «Свалява», «Поляна квасова», «Лужанська», «Нафтуся», «Березівська», «Куяльник» та інші.
За мал. 3 поясніть залягання підземних ґрунтових та артезіанських вод.
За картою підземних вод України в атласі вкажіть артезіанські басейни, у межах яких розташовані ці та інші джерела мінеральних вод. Оцініть їх міжнародне рекреаційне значення.
4. ВОДНІ ОБ'ЄКТИ АНТРОПОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ. Нерівномірний розподіл річок та озер територією України зумовив необхідність перерозподілу води через створення штучних водойм. До складу водних об’єктів антропогенного походження належать водопровідні й зрошувальні канали, водосховища та ставки.
За призначенням канали поділяються на судноплавні, водопостачальні, іригаційні (зрошувальні), рибопропускні меліоративні (осушувальні), дериваційні (водовідвідні). Великі канали мають здебільшого комплек
сне призначення та забезпечують територіальне перекидання частин стоку річок, водосховищ або озер у малозабезпечені водою регіони. Велике господарське значення канали мають у посушливій південній частині України, де створено їх систему. Каналами вода подається до промислових центрів Донбасу і Кривбасу, на зрошувальні землі Миколаївської, Одеської, Херсонської, Запорізької та інших областей, а до 2014 р. вода Дніпра каналом подавалася й у маловодний Крим. Довжина магістральних і розподільних каналів України становить близько 300 тис. км, і вони охоплюють значні території. Найбільшими серед них є Північнокримський (400 км), Дніпро — Донбас (250 км), Сіверський Донець — Донбас (131 км), Каховський (150 км), Дніпро — Кривий Ріг (42 км).
Водосховища — це штучні водойми, які утворилися після спорудження водонапірної греблі в долині річки. В Україні налічується понад 1100 водосховищ. Найбільший каскад водосховищ створено на Дніпрі, є водосховища на Дністрі (Дністровське), Південному Бузі (Ладижинське) і Сіверському Дінці (Печенізьке). Водосховища використовують для промислового й побутового водопостачання, зрошування, поліпшення судноплавства, розвитку рекреації (відпочинку) тощо.
За фізичною картою України в атласі визначте географічне положення водосховищ нашої країни.
Зі створенням водосховищ пов’язана низка екологічних проблем: затоплено значні площі родючих земель, а прибережні до них землі підтоплюються, руйнуються береги, змінюється рівень ґрунтових вод, застій води призводить до її цвітіння та загибелі риби, змінюється мікроклімат у прибережних районах.
Згідно з Водним кодексом України, ставком вважається штучно створена водойма об’ємом не більше 1 млн м3 (понад 1 млн м3 — водосховище). В Україні налічується понад 49 тис. ставків, які наповнюються водою завдяки поверхневому та підземному стокам. Як і інші водойми, територією країни вони розміщені нерівномірно. Їх використовують для розведення риби, зрошення, напування худоби та утримання водоплавної птиці. У містах ставки є окрасою парків і зон відпочинку.
На відміну від озер, ставки мають значно меншу здатність до самоочищення. Тому періодично їх необхідно прочищати та поглиблювати за допомогою спеціальної техніки. Найбільше ставків у басейні Дніпра, а регіонально — у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській та Львівській областях.
ВИСНОВКИ
- Залежно від умов водно-мінерального живлення, типу торф'яного покриву й характеру рослинності розрізняють болота низинні, верхові й перехідні. В Україні болота найбільш поширені в межах Українського Полісся, у заплавах лісостепових річок, Прикарпатті й Карпатах.
- Значну частину колишніх боліт осушено, їхні території використовуються як сільськогосподарські угіддя й джерела видобутку торфу. Проте болота відіграють важливу роль у природі.
- В Україні підземні води поширені майже повсюдно, їх розрізняють за походженням, умовами залягання, режимом, хімічним складом води.
- Нерівномірний розподіл водних багатств річок та озер України її територією зумовив необхідність перерозподілу води через створення штучних водойм: каналів, водосховищ і ставків. Найбільший каскад водосховищ створено на Дніпрі.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть екологічне значення боліт.
- 2. Обґрунтуйте необхідність створення штучних водойм та їхнє значення.
- 3. Спрогнозуйте подальші проблеми, пов'язані з використанням штучних водойм.
- 4. Порівняйте низинні та верхові болота. Зробіть висновки.
- 5. Складіть проект екологічного захисту місцевої водойми.
Коментарі (0)