§ 93. Сфери економічної діяльності. Проблеми зайнятості

ПРИГАДАЙТЕ

• У яких сферах працюють ваші знайомі?
• Які є соціальні проблеми міських і сільських населених пунктів?

• Сфери економічної діяльності. Світова структура зайнятості свідчить про переваги, які надаються невиробничій сфері (наука, освіта, медицина, торговельно-фінансова діяльність тощо), оскільки на неї припадає близько 63 % працюючих. У промисловості зайнято приблизно 30 %, усі інші працюють у сільському господарстві.

Проте структура зайнятості загалом відповідає структурі господарства й типу країни за рівнем економічного розвитку. У розвинених країнах понад половину зайнятого населення працює у невиробничій сфері. У промисловості зайнято в середньому близько 25-40 %, а кількість зайнятих у сільському господарстві помітно менша - зазвичай 3-6 %. Наприклад, у Японії в невиробничій сфері зайнято 69 %, в Австралії - 70 %, у Великій Британії - 79 %, а в США - 80 % населення.

Водночас у багатьох країнах, що розвиваються, співвідношення зайнятих у різних секторах економіки виглядає по-іншому. Наприклад, у Китаї, близько 57 % зайнято у виробничій сфері - 29 % у промисловості й 28 % у сільському господарстві.

Останніми роками у світі спостерігається зростання тимчасової зайнятості, неповної зайнятості, зокрема у сфері послуг. Нові можливості щодо зайнятості виникли завдяки бурхливому розвитку сучасних технологій та комунікацій. Інтернет та високошвидкісні мережі, величезні масиви доступних даних, експлуатація нових мобільних пристроїв - телефонів, планшетів тощо - змінили сервіси. Отже, сьогодні є можливість надавати послуги в будь-який час і в будь-якому місці.

• Проблеми зайнятості. Однією з найважливіших проблем зайнятості є безробіття. Безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина економічно активного населення не має роботи як джерела існування.

Безробітними вважаються особи віком від 15 років, які одночасно відповідають трьом умовам: не мали роботи; упродовж останніх чотирьох тижнів, що передували дослідженню, активно шукали роботу; упродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи. До категорії безробітних також належать особи, які починають працювати впродовж найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді тощо.

При дослідженні безробіття використовують такий показник як рівень безробіття - відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15 років і доросліших до робочої сили зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної групи.

У 2019 р. світовий рівень безробіття становив 5,4 % (188 млн) і, за прогнозами, залишатиметься фактично незмінним наступні два роки. Основне зменшення в зростанні зайнятості пов’язане із загальним уповільненням економічної діяльності, особливо у виробничому секторі.

За попередніми підрахунками Всесвітньої організації праці у 2020 р., через кризу в усьому світі під загрозою опинилося понад 500 млн робочих місць, здебільшого в країнах, що розвиваються.

Серед регіонів світу рівень безробіття найвищий у Північній Африці (12 %) та Центральній і Західній Азії (9 %). Найменша частка тих, хто має неповну зайнятість, у Північній Америці й у Східній Європі - близько 1 % від загальної чисельності зайнятих. У Латинській Америці та Карибському басейні вона зростає до 8 %, а в країнах з дуже низьким рівнем доходів сягає 13 %.

Останнім часом у багатьох країнах, що розвиваються, відбувається активне створення програм соціального захисту від безробіття або здійснення заходів, спрямованих на розв’язання проблеми неповної зайнятості. Такі програми передбачають різні типи страхування й допомоги з безробіття, а також гарантії зайнятості.

У країнах, де систем страхування від безробіття немає, забезпечують працівників одноразовими виплатами в разі безробіття. До таких країн, зокрема, належать Гватемала, Гренада та Сальвадор. Системи захисту від безробіття були введені в низці країн, серед яких В’єтнам, Йорданія, Кабо-Верде, Кувейт, Лаос, Маврикій, Марокко, Саудівська Аравія, ПАР.

В Україні кількість безробітного населення у віці 15-70 років у 2020 р. становила 1,5 млн осіб. Отже, рівень безробіття складав 8,2 %, що є вищим за середній показник по країнах Європейського Союзу, де він складає 6,7 %.

Найнижчий рівень безробіття спостерігався в Харківській області (5,2 %), м. Києві (6,2 %), Одеській та Київській областях (відповідно, по 6 %), а найвищий - у Луганській і Донецькій (по 14 %), Кіровоградській (11,0 %), Полтавській та Волинській областях (відповідно, по 10,6 %).

Найнижчий рівень безробіття спостерігався серед осіб у віці 30-34 роки (7,3 %), одночасно серед молоді до 25 років цей показник становив 15,4 % робочої сили відповідного віку (майже вдвічі вище, ніж серед усього населення).

Низька якість зайнятості також є світовою проблемою. Мільйонам людей доводиться погоджуватися на роботу в незадовільних умовах. Останнім часом більшість із 3,3 млрд осіб, які складають світові трудові ресурси, не була забезпечена ані матеріальним добробутом, ані рівністю можливостей. А 700 млн людей, попри наявність у них роботи, не заробляли достатньо, аби їхні сім’ї змогли вирватися зі стану крайнього зубожіння.

В Україні середня зарплата залишається однією з найнижчих в Європі (10 687 грн, або приблизно 396 евро, у вересні 2019 р.). Для великої частки працюючих зростання зарплат в Україні не є достатнім, оскільки відбувається зростання цін на основні товари й послуги. За межею бідності залишаються понад 10 млн громадян.

Заробітна плата відрізняється за регіонами. У 2019 р. вищу за середню заробітну плату по країні отримували лише працівники в м. Києві (18,9 тис. грн), Київській (13,3 тис. грн), Донецькій (13,2 тис. грн), Миколаївській (12,8 тис. грн) областях. В інших регіонах країни заробітна плата коливалася від 9 тис. до 12 тис. гривень.

Зберігаються значні відмінності оплати праці й за видами економічної діяльності. Найвищою заробітна плата була у фінансовій та страховій діяльності (22,2 тис. грн), у галузі державного управління й оборони (20,4 тис. грн), у галузі інформації та телекомунікацій (19,6 тис. грн). Найнижчою - у тимчасовому розміщенні й організації харчування, в охороні здоров’я та наданні соціальної допомоги, у сільському, лісовому та рибному господарствах (7-9 тис. грн).

Ще одна проблема - гендерна нерівність. У 2019 р. трудовою діяльністю зайнято було лише 48 % жінок, тоді як у чоловіків цей показник становить 75 %.

Недостатнє використання жіночої праці дуже виражене в Північній Африці та в арабських державах, де проблема зайнятості через тендерне питання зачепила приблизно 40 % жінок працездатного віку. Окрім доступу до зайнятості, існують також постійні тендерні диспропорції і стосовно якості роботи. Це залишається актуальним навіть у регіонах, де жінки досягли значних успіхів на ринку праці. Наприклад, у Латинській Америці та Карибському басейні середній рівень освіченості жінок нині перевершує рівень чоловіків, але жінки регіону й досі заробляють на 17 % менше за годину роботи, ніж чоловіки.

Неформальна зайнятість, або так звані неформальні трудові відносини, - чергова проблема зайнятості. Така зайнятість виникає, коли люди працюють без оформлення трудового договору. Чисельність працівників, що належать до цієї категорії, складає 2 млрд - це 61 % світових трудових ресурсів.

В Україні кількість громадян у віці 15-70 років, зайнятих у неформальному секторі економіки, у 2019 р. становила 3,5 млн осіб. Серед видів економічної діяльності найбільш поширеною неформальна зайнятість була в сільському, лісовому та рибному господарствах (42 %), у гуртовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів (17 %), а також у будівництві (17 %). Найбільшою питома вага зайнятих у неформальному секторі економіки була в Миколаївській, Івано-Франківській, Херсонській, Рівненській, Чернівецькій областях - від 34 % до 49 % зайнятого населення, а найменшою - у Київській, Харківській та Полтавській областях (10-11 %).

ПІДСУМУЄМО!

• Більшість населення Землі зайнято в невиробничій галузі.
• Проблеми зайнятості - безробіття, низька якість зайнятості, гендерна нерівність, неформальна зайнятість.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Безробіття, низька якість зайнятості, гендерна нерівність, неформальна зайнятість.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

• 1. Чи запам’ятали? Які є проблеми зайнятості?
• 2. Чи зрозуміли? Поясніть, що означає низька якість зайнятості.
• 3. Чи можете застосувати? У якій галузі ви б хотіли бути зайнятим у майбутньому й чому?
• 4. Чи можете проаналізувати? Чим би ви пояснили переважання зайнятості в невиробничому секторі?
• 5. Чи можете оцінити? Яка саме проблема зайнятості у вашому майбутньому вас турбуватиме найбільше?

ПЕРЕВІРИМО СЕБЕ

тематичний контроль очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності

Зайнятість населення

скачать dle 11.0фильмы бесплатно