Перевірте свої досягнення. Населення України та світу
- 20-01-2022, 17:59
- 352
| ... |
Економічно активне населення. Зайнятість населення
- 20-01-2022, 17:59
- 582
| Із 7,3 млрд жителів Землі 3,2 млрд працюють на постійних робочих місцях. Решта зайняті доглядом, творчою, волонтерською працею або іншими видами трудової діяльності чи готуються в майбутньому стати працівниками. Економічно активне населення. До економічно активного населення належать люди працездатного віку (15-70 років), які беруть участь у суспільному виробництві чи бажають бути його учасниками (мал. 171). До цієї категорії зараховують тих, хто працює у власному домашньому господарстві, та осіб, які досягли працездатного віку, але продовжують навчатися в школі, коледжі, університеті тощо. У зарубіжних країнах поняття «економічно активне населення» відповідає робочій силі. Світові трудові ресурси становлять приблизно 60-65 % усього населення, а економічно активне населення — 45-50 %, серед них чоловіків — 54 %, жінок — 46 %. В Україні економічно активне населення становить 17 296,2 тис. осіб (2018 р.), або 41,3 % населення країни. До якісних характеристик економічно активного населення, належать: рівень освіти, вид діяльності, кваліфікація робочої сили та ін. Глобалізація та інформатизація, розвиток високих технологій висунули принципово інші вимоги до професійної підготовки кадрів, рівня їхньої освіти. Знання стають найважливішим ресурсом в інформаційному суспільстві (мал. 172). У діловому світі розвинутих країн робоча сила, яка володіє творчими здібностями, новаторським потенціалом, стала одним із вирішальних чинників сучасного конкурентного господарства. Якість робочої сили безпосередньо позначається на прибутку компаній, тому в цих країнах розроблена й упроваджується державна політика розвитку трудових ресурсів. Одним із її напрямів є масова інтелектуалізація праці. У провідних західних країнах розробляють загальнонаціональні системи підвищення кваліфікації трудових ресурсів.... |
Трудові ресурси
- 20-01-2022, 17:57
- 454
| Трудові ресурси. Розвиток господарства будь-якої країни залежить від її людського потенціалу. Для економіки країни важлива не просто кількість населення, а кількість людей працездатного віку. (Поясніть, чому.) Трудові ресурси — частина населення, яка бере чи може брати участь у трудовій діяльності (мал. 170). Для кількісної оцінки трудових ресурсів можна використовувати дані про населення працездатного віку (16-60 років), яке становить приблизно 65 % усього населення Землі. Нижня межа працездатного віку майже у всіх країнах світу становить 16 років, а верхня межа має відмінності. Приблизно в половині країн світу чоловіки й жінки виходять на пенсію в одному віці. У решті країн жінки мають право виходу на пенсію на три (США, Швеція) або п’ять років (Швейцарія, Фінляндія) раніше за чоловіків. В Україні пенсійний вік становить 60 років. Кількість трудових ресурсів за регіонами постійно змінюється. З одного боку, їхня кількість зростає через досягнення молоддю працездатного віку; залучення до роботи незайнятих людей. З іншого боку, відбувається скорочення трудового потенціалу регіону, оскільки частина населення стає непрацездатною, досягає пенсійного віку. Отже, кількість трудових ресурсів залежить від вікової структури населення.... |
Релігійний склад населення України та світу
- 20-01-2022, 17:56
- 520
| Релігія як явище культури. У сучасному світі релігія визнана явищем людської культури, її важливою частиною. Сучасні теорії релігії пов’язують її появу з необхідністю зрозуміти місце людини у Всесвіті. Віра людини як спосіб поклоніння є неоднозначним явищем. Кожна релігія включає в себе культи й певні обряди, ритуали, звичаї. Географічна наука вивчає поширення релігійних вірувань, аналізує геопросторове ядро релігійного життя, їхню територіальну структуру. Географія релігій, або сакральна географія, вивчає роль природного чинника в появі й поширенні релігій у різних країнах і регіонах земної кулі. Світові релігії. Класифікуючи релігії, учені поділяють їх на три групи: світові релігії, національні релігії, родоплемінні релігії чи культи. Світовими релігіями вважають: християнство, іслам (мусульманство) та буддизм. У наш час перше місце у світі за географічним поширенням посідає християнство. Майже в кожній країні світу є хоча б одна християнська громада. Приблизно 2,2 млрд людей із 238 країн світу, або 33,4 % населення планети, вважають себе християнами (табл. 15, с. 244). У християнстві виокремлюють три основні течії: католицизм (понад 50 % усіх християн), протестантизм (майже чверть усіх християн), православ’я (до 12 %), а також низку дрібніших течій. Католицизм — найпоширеніша течія християнства (до 1,1 млрд вірян). Главою католицької церкви є Папа Римський, який очолює також державу-місто Ватикан у Римі.... |
Національний склад населення України: особливості й регіональні відмінності
- 20-01-2022, 17:55
- 610
| Народи, які населяють сучасну територію України не були етнічно однорідними впродовж тисячоліть, та все ж ядро етносу зберігало й накопичувало історичну пам’ять, звичаї, вірування, етнографічні особливості. Культурний генофонд не переривався протягом довготривалих війн, лихоліть, які випали на долю нашого народу. Традиції і побут українського народу, які мають багато загальнонаціональних ознак, зберігають також певні територіальні особливості. З історико-етнографічного погляду на території У країни можна виокремити такі культурно-історичні зони: Середнє Придніпров’я (Наддніпрянщина); Поділля; Слобожанщина й Полтавщина; Полісся; Прикарпаття (Галичина); Волинь; Закарпаття; Буковина; Південь. Заселення Півдня відбувалося кількома міграційними хвилями, остаточно його населення сформувалось у XVIII-XIX ст. Це наймолодший з етнографічного погляду регіон України. Південь, у свою чергу, можна поділити на кілька регіонів: Причорномор’я, Таврія, Донщина (Подоння, Донеччина). Потрібно зазначити, що наведений поділ значною мірою умовний. У процесі становлення української нації етнічна територія змінювалась. У різні історичні епохи загальна площа й кордони зазнавали змін: від етнічного ядра відчужувалися цілі регіони. В Україні донині зберігаються етнографічні групи, які мають свої культурні й мовні особливості. Найбільш значні з них українські горці (гуцули, лемки, бойки) у Прикарпатті та поліщуки, пінчуки. литвини — на Поліссі, русини — у Закарпатті, подоляни — у Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій областях, слобожанці — на північному сході країни. Раніше таких груп було більше, однак із часом їхня кількість зменшилася, тому що відмерло чимало архаїчних, консервативних звичаїв та обрядів. Натомість з’явилися нові елементи в побуті й духовному житті: значного поширення набули нові типи житла, знаряддя праці тощо. Тобто соціально-економічні умови стали вирішальним чинником, який визначив формування сучасного обличчя української нації, вплинув на чисельність і географічне розміщення інших етнічних груп, на характер етнічних процесів в Україні загалом.... |
Етноси. Найпоширеніші мовні сім’ї
- 20-01-2022, 17:55
- 418
| Етнічний склад населення. Сучасний етнічний склад населення — це результат довготривалого й непростого історичного процесу розвитку народу, що включає розселення людей; їхнє пристосування до умов конкретної природної території; взаємодію між різними людськими спільнотами, яка передбачає обмін культурними здобутками й господарським досвідом. Отже, етнос — стійке соціальне об’єднання людей, що виникло історично, розвивалося в певному природному середовищі й у процесі розвитку набуло тільки йому властивих ознак. Основні ознаки етносу — мова, спільні територія, віросповідання, ментальність, історична доля, особливості господарювання, побут, звичаї, традиції, морально-етичні норми тощо. За тисячоліття розвитку людства сформувалися різні етнічні форми: племена, народності, нації. На сучасному етапі велика кількість етносів утворюють об’єднання у формі націй. Нація — вища форма етнічної спільноти, яка утворюється впродовж значного історичного періоду з племен і народностей. Вона вирізняється спільністю походження, психології і характеру, мови, території проживання, економічною єдністю людей, які до неї належать.... |
Урбанізація, причини, що її зумовлюють
- 20-01-2022, 17:54
- 598
| У XX ст. розпочався процес розбудови великих міст і формування нових міських форм розселення. Процес зростання старих і появи нових міст, підвищення їхньої ролі в економічному й культурному житті суспільства, збільшення частки міського населення, поширення міського способу життя називають урбанізацією (від латин. urbanus — міський). Основними чинниками урбанізації є високий рівень розвитку промисловості й невиробничої сфери, їхня інтеграція, розвиток міжнародних відносин, інтенсифікація сільського господарства, збільшення територіальної та соціальної мобільності населення. Якщо в середині XIX ст. у містах проживало трохи більше 4 % населення світу, на початку XX ст. — 13-14 %, то нині частка міського населення зросла до 53 % і надалі зростає (мал. 162). У 2009 р. уперше за всю історію людства чисельність міського й сільського населення зрівнялися. У 2010 р. в міських поселеннях, за даними ООН, проживало 3,5 млрд, а в сільських — 3,4 млрд осіб. Більше половини міського населення світу живе в Азії (понад 2 млрд осіб, або 53 %), однак у загальній кількості населення регіону частка міського населення становить 48 %. Найвища частка міського населення в Північній і Південній Америці (не менше 80 %) (мал. 163). Сучасну урбанізацію як усесвітній процес характеризують три ознаки. По-перше, швидкі темпи зростання міського населення завдяки міграції із сільських районів, природному приросту (цей чинник донині відіграє важливу роль у слаборозвинених регіонах світу) та рурбанізації сільських районів. Упродовж XX ст. міське населення у світі збільшилось у 13 разів. Нині кількість міського населення зростає приблизно втричі швидше, ніж сільського через масову міграцію до міст та адміністративне перетворення сільських поселень на міські. Ця тенденція зберігається на початку XXI ст. Згідно з прогнозами, у 2025 р. міських жителів буде понад 5 млрд осіб, а їхня частка у світовому населенні перевищуватиме 60 %. Це означає, що навантаження на навколишнє середовище збільшиться.... |
Міське й сільське населення
- 20-01-2022, 17:52
- 474
| Система розселення й розвиток поселень. Особливості розміщення населення, рівень розвитку господарства, історичні традиції народу формують систему розселення — мережу населених пунктів на певній території з їхніми різноманітними зв’язками. Існують дві основні форми розміщення населення — міська й сільська. Незважаючи на те, що перші міста виникли ще в сиву давнину, упродовж понад двох тисячоліть сільська форма розселення залишалася домінуючою. Кардинальні зміни розпочалися тільки в XIX й продовжились у XX ст. Незважаючи на те, що в поселеннях сільського типу донині проживає половина населення Землі, характерні ознаки його розміщення визначає географія міст. Міське населення. Міський населений пункт (місто) — одна з форм поселення. Для міста характерна висока густота населення й концентрація промислового виробництва. Крім того, у місті інший, ніж у селі, характер забудови. У світі не існує чітких критеріїв зарахування населених пунктів до категорії міст. Наприклад, у Данії містами вважають поселення, у яких проживає понад 250 осіб, у Малайзії — 1 тис., у США — 25 тис., в Україні й Росії — 10 тис., у Нідерландах — 20 тис., у Японії — понад 50 тис., у Китаї — 100 тис. осіб. На території України існує 460 міст, у яких проживає майже 70 % усього населення. Найбільший відсоток міського населення в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській і Харківській областях. Міста різняться часом виникнення, плануванням, кількістю населення (мал. 158), економічним потенціалом, адміністративними функціями тощо.... |
Густота населення. Територіальні відмінності густоти населення у світі й Україні
- 20-01-2022, 17:51
- 517
| Одним із таких чинників є природний, адже люди здавна селилися на рівнинах біля водойм. Райони з екстремальними природними умовами (пустелі, тундра, льодовики, високогір’я, тропічні ліси) несприятливі для проживання. Тому густонаселеними виявилися долини річок Нілу, Янцзи й Хуанхе, Інду та Гангу, Тигру та Євфрату. Важливу роль у розміщенні населення на Землі відіграв історичний чинник, оскільки цей процес триває впродовж усієї багатовікової історії людства. Також розміщення населення в країнах світу регулюють соціально-економічні умови життя людей, їхня господарська діяльність, рівень виробництва. Нині у Східній півкулі проживає 80 % населення світу, з яких на Азію припадає до 60 %. Процес розміщення населення на певній території та його розподіл за різними типами поселень називають розселенням. Визначте за допомогою карт атласу найбільш густонаселені райони світу. Густота населення України. Показником розселення людей є густота населення, тобто кількість жителів на одиницю площі (осіб/км2). Нині в Україні на площі 603,5 млн км2 проживає 41,9 млн осіб. Показник густоти населення вираховують діленням кількості населення на площу території. Отже, середня густота населення України становить 70,7 осіб/км2. Найвища густота населення в Україні була в 1993 р. — 86,6 осіб/км2. Та хоча кількість населення в Україні невпинно зменшується, його густота залишається відносно високою (мал. 157).... |
Статево-віковий склад населення світу та України. Тривалість життя населення
- 20-01-2022, 17:50
- 629
| Статево-вікова структура населення. Статево-вікова структура не тільки важливий демографічний, а й соціально-економічний показник. Статево-вікова структура залежить від процесів відтворення населення та зовнішньої міграції. Статева структура населення — кількісне співвідношення чоловіків і жінок. На статеву структуру впливають два чинники. По-перше, статева диференціація смертності в різних вікових групах. У середньому на кожні 100 дівчаток народжується 104-107 хлопчиків. Через вищу смертність серед хлопчиків з часом статеве співвідношення вирівнюється, однак показники середньої тривалості життя жінок значно вищі, тому в зрілому віці переважає жіноче населення. По-друге, вплив зовнішніх міграцій населення. Активнішу участь у цих процесах беруть чоловіки. Тому в країнах і регіонах, для яких характерна еміграція, — переважають жінки, а в країнах і регіонах імміграції — чоловіки. Загалом у світі переважає чоловіче населення — на 1000 жінок припадає 1011 чоловіків. Проте в різних регіонах світу статево-віковий склад населення відрізняється. На Африканському континенті, у Латинській Америці, Австралії та Океанії між чоловіками й жінками зберігається рівновага (приблизно 50 : 50). Переважання жіночого населення характерно для країн Європи та Північної Америки. До країн із найбільшими показниками жіночого населення належать Латвія, Естонія, Україна, Росія, Литва.... |
