Войти
Закрыть

Рівнинні ландшафти та їхня різноманітність

8 Клас

• Рівнинні ландшафти України. У межах України виділяють два класи ландшафтів: рівнинні й гірські. Клас рівнинних ландшафтів охоплює близько 95 % території нашої держави і об’єднує типи і підтипи ландшафтів (мал. 84). Їх розрізняють залежно від співвідношення тепла і вологи, яким зумовлюється зональний розподіл типів ґрунтового і рослинного покриву, особливостей гідрологічного режиму та фізико-географічних процесів. Мішанолісові ландшафти охоплюють близько 17 % території України і являють собою зональний тип ландшафтів. В Україні мішанолісові ландшафти поширені переважно на півночі в зоні мішаних хвойно-широколистих лісів, а також окремими ділянками в лісостепу у місцях поширення моренних чи водно-льодовикових відкладів і в долинах річок. Цей тип ландшафтів сформувався в умовах помірного кліматичного поясу з теплим і вологим кліматом та позитивним балансом опадів і температур. Важливою умовою формування мішанолісових ландшафтів є наявність льодовикових, водно-льодовикових, алювіальних відкладів гірських порід, що сформувалися в антропогеновому періоді. Характерними ознаками цих ландшафтів є рівнинність території, яка включає різні за утворенням форми рельєфу, густа річкова сітка з переважанням широких річкових долин рівнинного типу, високий рівень залягання ґрунтових вод, наявність значної кількості заболочених ділянок. Мішані ліси сформувалися на дерново-підзолистих, дернових і болотяних ґрунтах....
0 Переглянути

Районування природних ландшафтів

8 Клас

• Дослідження ландшафтів К. Геренчука. Наукове вивчення ландшафтів на території України розпочалося ще в кінці XIX ст., і це було пов’язано з експедиціями відомого вченого В. Докучаєва в Полтавську губернію. Завдяки цим експедиціям уперше було складено комплексний фізико-географічний опис природи степів нашої держави, а також запропоновано ідею про єдність і взаємозв’язок природних компонентів і чинників, що є основою формування природних ландшафтів. Ідеї Докучаєва були розвинені у працях його учнів, зокрема, таких відомих українських учених, як Г. Висоцький, П. Тутковський, С. Рудницький та ін. Становлення ландшафтознавства в Україні як самостійного наукового напрямку відбулося у другій половині XX ст. Так, у 1950-1960-х рр. розпочалися комплексні наукові ландшафтознавчі дослідження українських учених, пов’язані з вивченням ландшафтів, складанням ландшафтних карт, написанням перших посібників з теорії ландшафтознавства, у тому числі й за авторства Каленика Геренчука. Основну увагу в цих працях приділено вивченню походження, історії розвитку і структури ландшафтів, питанням їхньої класифікації та практичного використання для господарської діяльності. Отож, фундатором українського ландшафтознавства вважають відомого українського географа, професора Каленика Геренчука. Працюючи завідувачем кафедри фізичної географії у Чернівецькому та Львівському університетах, він значну увагу приділяв розвитку теорії ландшафтознавства. У шістдесятих роках XX ст. К. Геренчук разом з колегами почав досліджувати фізико-географічне районування території західних областей України. Ця робота завершилася публікацією у 1964 році книги «Природно-географічний поділ Львівського та Подільського економічних районів», у якій уперше детально охарактеризовано ландшафтні системи заходу України. Усього ж з проблематики природного районування території України К. Геренчук написав 28 наукових праць....
0 Переглянути

Ландшафт як просторово-цілісна система

8 Клас

• Ландшафти. З курсу «Загальна географія» ви вже знаєте, що різні природні компоненти, як-от: геологічна будова, рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинний і тваринний світ - перебувають у складних і тісних взаємозв’язках, утворюючи єдину нерозривну систему. Це сприяє виникненню на окремих територіях або акваторіях природних комплексів. Залежно від того, де вони утворилися - на суходолі чи у водному середовищі, виділяють природно-територіальні та природно-аквальні комплекси. Природно-територіальні комплекси (ПТК) - це відносно однорідні частини географічної оболонки, які формуються в результаті тривалої взаємодії різних компонентів природи. Характерними рисами ПТК є цілісність, подібність внутрішньої будови і зовнішнього вигляду, а також спільність історичного розвитку. Природно-територіальний комплекс є загальним поняттям, яке використовують для визначення всіх фізико-географічних територіальних одиниць, незалежно від їхніх розмірів і місцеположення. Земна поверхня складається з великої кількості різноманітних ПТК - від найбільших (географічна оболонка, окремі материки та океани) до найменших (яр, балка, долина малої річки). Усі вони розрізняються за походженням, будовою і властивостями окремих компонентів. Щоб краще вивчати природно-територіальні комплекси, була розроблена їхня таксономічна система, або класифікація, яка враховувала положення окремого ПТК відносно комплексів нижчого і вищого рангу, ступінь однорідності, складності їхньої структури, характер процесів, що відбуваються в них тощо....
0 Переглянути

Різноманітність тваринного світу україни, закономірності його поширення

8 Клас

Тваринний світ змінюється залежно від характеру навколишнього середовища. Оскільки тварини здатні мігрувати, то зональність тваринного світу проявляється менше, ніж у рослинності. Так, на півночі країни поширені тварини, життя яких пов’язане з лісами, луками і болотами (мал. 79, 80, 81). Тут мешкають лось, кабан, лісова куниця, борсук, трапляються й бурий ведмідь та рись, а в заплавах річок - бобер. Досить багато є хижаків - лисиць і вовків. Серед птахів, на які так багаті північні ліси України, - тетерук, рябчик, глухар, шпаки, синиця, дрізд, чорний дятел, кулики, журавель сірий та ін. З плазунів можна натрапити на гадюку звичайну, вужа звичайного, ящірку, болотяну черепаху. Є земноводні, зокрема тритони і жаби. На заболочених місцях багато комах. У тваринному світі південної частини України переважають степові види: сірий ховрах, степовий тхір, кам’яна куниця. На південному сході подекуди трапляються бабаки, їжак вухатий. Типовими степовими плазунами є жовточеревий полоз і степова гадюка. На узбережжях морів, де безліч піщаних кос, лиманів, заплавних лісів, лук і боліт, особливо багатий світ птахів. Серед них перепілка, жайворонок, сіра куріпка, очеретяна вівсянка, пелікани, качки, чаплі, чайки, баклани та ін. Своєрідністю тваринного світу виділяються й гірські території України. У Карпатах мешкають козуля, лось, олень благородний, ведмідь, рись, дикий кіт, борсук, снігова полівка. З птахів тут гніздяться глухар, тетерук, рябчик, дятел, беркут, сова сіра, сапсан, плиска гірська тощо. Характерними плазунами є полоз лісовий, гадюка звичайна, мідянка, вуж звичайний. Із земноводних звичними для Карпат є тритон карпатський, саламандра плямиста (мал. 80), жерелянка гірська....
0 Переглянути

Рослинний покрив україни, закономірності його поширення

8 Клас

• Різноманітність рослинності України. Неоднакові природні умови в різних регіонах країни, складний розвиток органічного світу впродовж тривалого геологічного часу зумовили різноманітність рослинності в межах України (мал. 75). Під рослинністю розуміють сукупність рослинних угруповань на певній території. У межах України природна рослинність збереглася на 1/3 площі (близько 20 млн га). Часто рослинність ототожнюється з поняттям «рослинний покрив», який дійсно вкриває земну поверхню шаром від кількох сантиметрів до кількох сотень метрів. За видовим складом і чисельністю особин рослинність поділяють на певні типи. Наприклад, типами рослинності є ліси, чагарники, пустища, солончаки. На території, навіть невеликій за площею, може поєднуватися кілька типів рослинності. На рівнинах рослинність змінюється за правилами горизонтальної зональності, а в горах - вертикальної поясності, так само як й інші природні компоненти. Такі закономірності поширення рослинного покриву зумовлені насамперед кліматичними умовами, зокрема співвідношенням тепла і вологи. Основними типами рослинності в нашій країні є лісова, лучна, степова, болотяна рослинність (мал. 76). Ліси. Природні особливості України - рельєф, клімат, ґрунти - зумовили різноманітний склад порід дерев у лісах. В українських лісах на площі 10 млн га зростає понад 25 листяних і хвойних порід, найпоширенішими з яких є сосна, дуб, ялина, бук, береза, вільха і граб. Різноманітними є й лісові угруповання. Найбільшу частку рівнинних лісів охоплють соснові, сосново-дубові, дубові, дубово-грабові та вільхові угруповання. У південних районах України до дуба й сосни додається біла акація та різні чагарники. А в складі лісів, що ростуть на схилах ярів і балок, так званих байраків, поряд з дубом помітні клен, ясен, берест. В Українських Карпатах великі площі зайняті лісами з ялини, бука та ялиці. У лісах Кримських гір поширені дуб пухнастий і скельний, бук східний і лісовий, граб і сосна....
0 Переглянути

Основні типи ґрунтів, закономірності їхнього поширення. Ґрунтові ресурси

8 Клас

• Основні типи ґрунтів. Сукупність ґрунтів на певній території називають ґрунтовим покривом. У поширенні ґрунтів України чітко простежується широтна зональність на рівнинах і висотна поясність у горах. Цю закономірність можна побачити і проаналізувати, користуючись картосхемою ґрунтів (мал. 73). Комплексно ґрунти України досліджував Василь Докучаєв наприкінці XIX ст. За його ініціативи було складено карти ґрунтів південних регіонів країни, зокрема Полтавської губернії. У своїх працях учений пояснив родючість українських чорноземів, закономірності їхнього поширення. ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ За картосхемою (мал. 73) або картою атласа визначте: а) які типи ґрунтів є на території України; б) які з них займають найбільшу площу; в) які ґрунти поділяються на підтипи. У північних районах України переважають дерново-підзолисті ґрунти (мал. 74), вони бідні на гумус та інші поживні речовини, оскільки формуються в умовах перезволоження. Завдяки інтенсивному промиванню, ці ґрунти мають низький вміст поживних речовин, погані фізичні і водні властивості. Вимитий горизонт відрізняється характерним білястим кольором, схожим на золу. Звідси і назва ґрунту - підзолистий....
0 Переглянути

Умови ґрунтоутворення, структура, ґрунтові горизонти, родючість

8 Клас

• Умови утворення ґрунтів та їхня структура. Ґрунт - це природне тіло, яке виникло внаслідок дії живих організмів і природних вод на поверхневий шар гірських порід під впливом клімату та рельєфу. Нині на формування ґрунтів значно впливає й господарська діяльність людини. Основними ґрунтоутворювальними породами, які називають материнськими, в Україні є продукти вивітрювання таких гірських порід, як леси і лесоподібні суглинки, льодовикові відклади (морена), що залягають невеликими острівцями на підвищених ділянках рельєфу Українського Полісся, водно-льодовикові відклади, піщані і супіщані, поширені переважно в заплавах річок, глини різного походження. До материнських порід належать також продукти вивітрювання твердих карбонатних порід (Південний берег Криму), пухкі продукти вивітрювання магматичних порід (Приазовська і Придніпровська височини), продукти вивітрювання пісковиків і глинистих сланців (Донбас, Крим, Карпати)....
0 Переглянути

Водні ресурси України

8 Клас

• Водні ресурси. Так називають поверхневі й підземні води певної території, що використовуються або можуть бути використані для потреб людини. Водні ресурси оцінюються обсягом середньорічного стоку річок, який складається з місцевого і транзитного стоку. Місцевим стоком вважається той, що формується в межах країни. Транзитним є той стік, який надходить із суміжних країн. Залежно від водності річок місцевий стік в Україні коливається в межах від 48 до 59 км3. А з урахуванням транзитних вод величина водних ресурсів країни становитиме майже 210 км3. Отже, лише 25 % річкового стоку формується в межах України і є власним фондом держави, решта надходить з Росії, Білорусі та Румунії. Сумарна величина стоку річок України без Дунаю в середній за водністю рік становить близько 88 км3, а в маловодний рік - майже 56 км3. До цих вод можна ще додати ресурси підземних вод, об’єм яких становить в Україні понад 22 км3. Багато це чи мало? За визначенням ООН, держава, водні ресурси якої не перевищують 1,5 тис. м3 на одну людину, вважається незабезпеченою водою. В Україні на одного мешканця припадає менше 2 тис. м3 на рік, що є одним з найменших показників у Європі. Для прикладу, у Норвегії цей показник становить майже 97 тис. м3 на рік, у Швеції - понад 24, у Франції - понад 4,5 тис. м3 на рік. Отже, Україна належить до недостатньо забезпечених водою країн. Крім того, її водні ресурси розподілені дуже нерівномірно по території (мал. 71), а також у часі. Так, більша частина річкового стоку проходить під час весняної повені - від 60-70 % на півночі і північному сході до 80-90 % на півдні України....
0 Переглянути

Водосховища та канали. Підземні води

8 Клас

• Водосховища. Ці штучні водойми споруджують, як ви пам’ятаєте, для зберігання води, звідки вона забирається в потрібній кількості і в потрібний час на найрізноманітніші потреби. Усього в Україні споруджено понад 1100 водосховищ. Половина загальної кількості водосховищ знаходиться в басейні Дніпра. Саме на Дніпрі розташована найбільша в країні група водосховищ, що належить до однієї річки. Це величезні сховища води, що за розмірами нагадують моря. Довжина їх понад сотні кілометрів, а ширина найбільших сягає 25-28 км. Нині від кордону з Білоруссю майже до гирла Дніпра таких морів-водосховищ аж шість. Кожне з водосховищ, наче водна сходинка вниз, якими Дніпро «крокує» до Чорного моря. Завдяки їм тепер водою дніпровських водосховищ у будь-яку пору року може користуватися більш як половина населення нашої країни. Дніпровська вода напуває також понад половину зрошуваних у нас земель, а це майже 15 тис. км2. Завдяки великим каналам дніпровські водосховища «простягають руки допомоги» в далекі регіони країни, де також потрібна вода, наприклад на Донбас, у Крим тощо. Завдяки морям на Дніпрі його вода виробляє ще й електроенергію. А сам Славутич тепер судноплавний на всьому протязі. Зрештою, дніпровські водосховища - це величезні «рибні квартири», де безліч смачних мешканців. Не випадково ж тут так полюбляють відпочивати жителі і гості України....
0 Переглянути

Озера і лимани. Болота

8 Клас

• Озера. Як вам уже відомо, озерні улоговини утворюються за різних умов. На території України, де налічують понад 20 тис. озер, більшість озерних улоговин виникли в заплавах річок. Заплавні озера виникають на заплаві річки внаслідок відокремлення рукава або затоки від основного русла річковими наносами. Особливо багато заплавних озер у заплавах Дніпра, Десни, Прип’яті, Сіверського Дінця та малих річок Полісся. Ці озера здебільшого невеликі. Винятком є заплавні озера, що в пониззі Дунаю. Серед таких і найбільше в Україні прісне озеро Ялпуг (Ялпух), що має площу 149 км2. Тому, хто захоче не просто відвідати це озеро, а обійти його навколо, доведеться набратися сил і приготуватися до тривалої подорожі. Адже довжина Ялпугу 39 км, а ширина сягає 6 км. Водне живлення озера здійснюється головним чином за рахунок водообміну з озером Кугурлуй, з яким воно сполучене протокою у південній частині. Ці озера порівняно неглибокі, глибина зазвичай не перевищує 5,5 м, і тому взимку замерзають. Улітку ж озерна вода подекуди нагрівається до +27...30 °С. Придунайські водойми раніше сполучалися з Дунаєм протоками. Нині ж від його заплави озера відокремлені штучними дамбами, за допомогою яких регулюють обмін води між рікою та озерами....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 81 82 83 84 85 86 87 88 89 ... 120
Назад

Навігація