У північних районах України переважають дерново-підзолисті ґрунти (мал. 74), вони бідні на гумус та інші поживні речовини, оскільки формуються в умовах перезволоження. Завдяки інтенсивному промиванню, ці ґрунти мають низький вміст поживних речовин, погані фізичні і водні властивості. Вимитий горизонт відрізняється характерним білястим кольором, схожим на золу. Звідси і назва ґрунту - підзолистий.

Мал. 73. Поширення ґрунтів України

Низинні ділянки Поліської низовини охоплені лучними та лучно-болотними ґрунтами. Лучні ґрунти формуються в заплавах річок на піщаних та водно-льодовикових відкладах під трав’яною рослинністю. Ці ґрунти мають порівняно високий вміст гумусу (3—5 %). А лучно-болотні ґрунти відрізняються потужним торфовим шаром (інколи понад 50 см), містять багато азоту, фосфору та інших хімічних елементів.

Південніше Поліської низовини поширені сірі лісові ґрунти, сформовані переважно на лесах і лесовидних суглинках. За ступенем опідзоленості їх поділяють на світло-сірі, сірі та темно-сірі ґрунти. Найпоширенішими є сірі лісові ґрунти, які не мають суцільного підзолистого шару. Тут він замаскований гумусом і має бурувато-сіре забарвлення. Уміст гумусу збільшується і становить 6-8 %. Ці ґрунти належать до високородючих.

Найбільші площі на території України охоплюють чорноземи (мал. 74) які названі так за свій колір. Їх населяє значна кількість бактерій (до 3,5 млрд особин на 1 г ґрунту), які розкладають велику кількість органічних речовин і формують потужний гумусний горизонт. За умовами формування, вмістом гумусу та іншими властивостями українські чорноземи поділяють на декілька підтипів: чорноземи типові, чорноземи опідзолені, чорноземи вилугувані, чорноземи звичайні та південні.

Мал. 74. Типи ґрунтів: 1 - чорноземні; 2 - світло-сірі лісові; 3 - дерново-підзолисті; 4 - буроземні; 5 - каштанові

Суцільні масиви чорноземів залягають у степах, зокрема на Причорноморській, Приазовській низовинах, Приазовській височині та на Донецькому кряжі. Ці ґрунти мають добре розвинений гумусний горизонт, потужність якого коливається від 45 до 120 см. Вони відрізняються високою родючістю, але недостатня кількість вологи обмежує повне використання їх.

Південні чорноземи відрізняються наявністю солі і гіпсу, які залягають на глибині 2-4 м. Це призводить до часткового засолення ґрунтів, коли підвищується рівень ґрунтових вод.

Темно-каштанові, каштанові і лучно-каштанові ґрунти характерні для приморських південних районів та північної частини Криму. Вони також належать до високородючих ґрунтів, оскільки містять достатню кількість гумусу (4-5 %). Його потужність коливається від 25 до 55 см. До негативних властивостей цих ґрунтів належить наявність у них легкорозчинних солей і гіпсу.

Характер ґрунтового покриву в Карпатах і Кримських горах залежить від висоти місцевості. У Прикарпатті поширені підзолисто-буроземні і буро-підзолисті оглеєні ґрунти, у гірському лісовому поясі - бурі лісові, на полонинах - буроземні гірсько-лучні. Південні схили Кримських гір укриті сірими гірсько-лісовими ґрунтами і буроземами, а вершинні ділянки - гірсько-лучними чорноземоподібними ґрунтами.

• Ґрунтові ресурси. До ґрунтових ресурсів належать усі компоненти, властивості і функції ґрунтів, які використовуються або можуть бути використані в різних видах діяльності людини. Від ґрунтів залежить отримання населенням продуктів харчування і деяких видів промислової сировини. Через ґрунти проходять екологічні зв’язки живих організмів і людини з літосферою, атмосферою і гідросферою, фільтруючи забруднювальні речовини, здійснюючи важливу роль у колообігу води та азоту.

Дуже цінними ґрунтові ресурси є для сільського та лісового господарства України. Стан ґрунтових ресурсів визначається насамперед характером їхньої експлуатації - застосуванням агротехніки, меліорацією, сівозміною та ін. Для поліпшення ситуації з ґрунтовими ресурсами в Україні потрібно не допускати їх забруднення, дбати про підвищення родючості, застосовувати екологічно чисті технології виробництва сільськогосподарської продукції.

В Україні втілюється політика дбайливого і раціонального використання ґрунтових ресурсів. Однак трапляються випадки, коли значні площі їх втрачаються назавжди. Причиною цього є насамперед забруднення ґрунтів різними шкідливими викидами численних підприємств. Завдають шкоди і надмірне їх розорювання, непродумані меліоративні роботи, коли в ґрунти вносять надлишкову кількість хімічних речовин, перезволожують чи, навпаки, пересушують сільськогосподарські землі.

Ґрунтові ресурси впливають і на здоров’я людини. Як середовище життя багатьох хворобливих мікроорганізмів і вірусів, вони є збудниками різних тяжких захворювань: холери, сказу, дизентерії тощо. На здоров’я людей значно впливає й хімічний склад ґрунту. Дуже небезпечними для людини є солі важких металів, які часто потрапляють у ґрунтовий покрив із добривами. Усе це свідчить про необхідність санітарної охорони ґрунтів.

ГОЛОВНЕ

• Основними умовами ґрунтоутворення є гірські породи, живі організми, клімат, рельєф, час і людина.

• У поширенні ґрунтів України простежується широтна зональність на рівнинах і висотна поясність у горах.

• Основні типи ґрунтів в Україні - це дерново-підзолисті, сірі лісові, чорноземи та каштанові ґрунти.

• Ґрунтові ресурси найбільше використовуються в сільському та лісовому господарствах.

• Ґрунтові ресурси потребують дбайливого використання і санітарної охорони.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Що таке ґрунтовий покрив?

2. Які ґрунти поширені у вашій місцевості?

3. Чим відрізняються дерново-підзолисті ґрунти і чорноземи?

4.. Поясніть закономірності поширення ґрунтового покриву на території України.

5. Позначте на контурній карті райони поширення найродючіших ґрунтів України.

6. Доберіть інформацію про охорону ґрунтів України, використовуючи додаткові джерела географічної інформації.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8

Порівняльний аналіз різних типів ґрунтів України.