Сьогодні ситуація на ринку фінансових послуг кардинально змінилася. По-перше, фінансові ресурси здебільшого вкладають у третинний сектор економіки — розробку високих технологій, розвиток ІТ-сфери, оновлення транспортних комунікацій. Кожний третій долар чи євро, що потрапляє у вигляді інвестицій до національних економік країн, реалізується у сфері інформаційно-комунікаційних технологій або в наукових розробках нових технологій. По-друге, країнами — фінансовими донорами є не лише традиційні позикодавці — США, Швейцарія. Німеччина, Франція, Велика Британія, — а й країни великих валютних резервів: Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Бахрейн, Катар, Бруней, острів Тайвань, а останнім часом — Китай.

СВІТОВІ ЦЕНТРИ БАНКІВСЬКО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Формування світових ринків капіталу, золота, кредитів, валюти, цінних паперів зумовило ускладнення їх структури. Ці процеси вплинули на утворення спеціальних фінансових закладів — державних і комерційних банків, валютних і фондових бірж, кредитних закладів та інвестиційних фондів.

Банки виникли в Європі ще в період первинного накопичення капіталу й отримали поштовх для розвитку в новітній період історичного розвитку, тоді, коли вони почали домінувати на ринку позик. Найбільші зміни в банківській системі світу відбулися в 60-ті роки ХХ ст., а саме:

• злиття національних банків;

• утворення банків-гігантів;

• злиття банків різних країн та формування банківських консорціумів.

На сьогодні у світі існує така кількість банків, що не піддається чіткому статистичному обліку. До першої світової десятки постійно входять банки Японії, США, Великої Британії (мал. 234). Франції, Німеччини, Швейцарії та Нідерландів.

Лідером за кількістю світових фінансових центрів є Західна Європа. Основний її центр — Лондон. У цьому місті діє найпотужніша у світі валютна біржа. Її денний обіг перевищує такий на Нью-Йоркській і Токійській біржах сукупно. У Лондоні діє найбільша в Європі біржа цінних паперів. А кожний п’ятий працівник-житель цього міста працює у сфері фінансів.

Крім Лондона, важливими європейськими фінансовими центрами є Люксембург та Франкфурт-на-Майні.

У США найпотужнішим фінансовим центром є Нью-Йорк. Він відіграє важливу роль на ринках золота та кредитів. Найбільшими азійськими фінансовими центрами є Токіо, Гонконг (Сянган) та Сингапур. Токійська фондова біржа (мал. 235) є найпотужнішою в Азії, а Гонконг (мал. 236) — важливий центр на ринках золота та валюти.

КРАЇНИ-ОФШОРИ. Офшорні зони створюють з метою забезпечення сприятливих умов для бізнесу. Вони є різновидом вільних економічних зон.

Офшорна зона — це територія або країна, де законодавчо закріплена низька чи нульова податкова ставка на всі або деякі категорії доходів, певний рівень банківської або комерційної секретності та інші сприятливі умови для ведення бізнесу. Офшорними зонами передусім користуються для ухиляння від сплати податків і «відмивання брудних грошей», що протирічить законодавчим нормам. Таким чином, ці зони дають змогу узаконювати фінансовий капітал, нажитий злочинним чинном.

Офшорними зонами можуть бути:

• Країни-офшори, де офшорною зоною є вся територія: Андорра, Багамські острови, Беліз, Вануату, Ірландія, Кіпр, Ліберія, Маврикій, Науру, Сингапур, Панама, Чорногорія.

Мал. 235. Логотип Токійської фондової біржі

Мал. 236. Будівля Міжнародного фінансового центру (Гонконг)

Мал. 237. Логотип (а) та будівля (б) Національного банку України

• Території країн або їхні колоніальні володіння: Бермудські острови, Британські Віргінські острови, острів Мен (Велика Британія); острови Кука (Нова Зеландія), Гонконг (Китай).

• Деякі міста певної країни: міста Рієка, Шибеник, Загреб та ін. в Хорватії та м. Трієст в Італії.

Українські бізнесмени широко використовують офшорні зони з 1991 р., чим ускладнюють наповнення дохідної частини державного бюджету.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ. Фінансова установа — це юридична особа, яка відповідно до чинного законодавства надає одну чи кілька фінансових послуг, а також інші послуги. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Фінансові установи можна класифікувати, виходячи з видів послуг, які вони надають.

Банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України (НБУ) (мал. 237) здійснювати сукупно такі операції: на власних умовах і на власний ризик залучати до вкладів грошові кошти фізичних і юридичних осіб та розміщувати їх від свого імені, відкривати й обслуговувати банківські рахунки фізичних та юридичних осіб тощо. Створення, реєстрацію банків і ліцензування банківських операцій здійснює виключно Національний банк України на підставі чинного законодавства.

Кредитна спілка — це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їхніми об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Фінансові установи представлені в усіх регіонах країни. Особливо багато їх у великих містах, найбільше — у Києві.

Вітчизняне законодавство створює умови, за яких враховуються інтереси всіх учасників ринку фінансових послуг (постачальників, посередників і споживачів). Це гарантує стабільність, довіру та законність усіх фінансових операцій, підвищує якість ринку, стимулює зростання економіки країни в цілому.

Підготуйте розповідь про діяльність НБУ (мал. 237).