СТАЛИЙ РОЗВИТОК — СТРАТЕГІЯ ЛЮДСТВА НА XXI СТОЛІТТЯ. Останні 50 років проблема збереження середовища проживання людини стала однією з найважливіших. Прояви глобальних проблем нині властиві більшості країн світу. Вони обумовлюють нинішній рівень глобалізації та стрімке збільшення населення на земній кулі, особливо у другій половині ХХ ст. Так, за 19 останніх століть чисельність населення зросла лише до 1,7 млрд осіб, тоді як за період від 1900 до 2000 року — до 6 млрд осіб. Тобто в середньому за рік населення збільшувалося на 56-70 млн осіб. Останнім часом ці темпи дещо уповільнилися й населення щороку зростає трохи більше як на 1 %. На початку 2016 р. на планеті проживали 7,3 млрд осіб.

Із цих причин у багатьох країнах світу відбувся бурхливий розвиток промислового й сільськогосподарського виробництва, будівництва, транспорту, сфери послуг. Це супроводжувалося зростанням міських агломерацій і технополісів, що негативно позначилося на природному середовищі, й потребувало залучення до виробництва додаткової кількості ресурсів. Наслідком цього стало скорочення деяких життєво важливих ресурсів — лісових, земельних і водних, а також надмірне забруднення довкілля в багатьох регіонах земної кулі.

Надто загрозлива ситуація склалася в економіці — у сфері експлуатації мінерально-сировинних родовищ, передусім у видобуванні паливно-енергетичних ресурсів: кам’яного вугілля, нафти і природного газу. Їх вичерпність і невідновлюваність стає дедалі більшою загрозою для людства. Запасів цих ресурсів у надрах за нинішнього рівня споживання залишилося на 50-250 років. Значною мірою відчувається нестача окремих руд кольорових металів та інших невідновних ресурсів.

Сучасні екологічні проблеми породжені технологізацією та індустріалізацією світової економіки. У їх розв’язанні вирішальна роль належить науці й новим технологіям. Новітні досягнення вселяють надії на збереження здорового для людини життєвого середовища.

Нині спостерігається спад темпів та обсягів приросту населення, особливо в розвинених країнах. Ці ж процеси відбуваються в Україні. З певних соціально-економічних причин за 10 попередніх років населення нашої держави скоротилося на 4,5 млн осіб. Водночас посилюється прагнення до підвищення добробуту людей в усіх країнах світу. Ті держави, що досягли високого рівня життя, продовжують нарощувати споживання товарів і послуг, інші — прагнуть подолати або скоротити прірву, яка відокремлює їх від багатих. Це неминуче супроводжується збільшенням використання природних ресурсів, подальшим забрудненням навколишнього середовища. Який же вихід із цього становища?

Світова спільнота тривалий час переймається цією проблематикою. У 1992 р. Всесвітньою конференцією глав держав і урядів у Ріо-де-Жанейро була офіційно проголошена ідея сталого розвитку. Вона передбачає, з одного боку, прагнення досягти однакового рівня життя населення всіх країн світу і його подальше поступове зростання, а з другого боку — скорочення споживання природних ресурсів та їх відтворення. Значною мірою це стосується невідновних природних ресурсів. Таким чином, бідним країнам треба наздоганяти багаті, не крокуючи слідом за ними, що неминуче пов’язано з хижацькою експлуатацією природних багатств. Багатим країнам, спираючись на нові здобутки науки, належить скорочувати споживання природних ресурсів, передусім невідновлювальних, переходити на інші види матеріалів та енергії, повсюдно на планеті поширювати прогресивні ресурсонемісткі безвідходні технології. Та зрештою усьому світовому співтовариству слід припинити забруднювати довкілля, необхідно також забезпечити біологічну рівновагу та якісне відтворення навколишнього середовища.

Мал. 249. Лелеки — символ благополуччя і добробуту

УКРАЇНА І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ. Проблема війни і миру тривалий час обходила Україну. Проте у 2014 р. сталася анексія Росією Кримського півострова. Знехтувавши міжнародним правом, російські війська анексували частину території України, за що тепер РФ зазнала міжнародних санкцій. Крім цього, Російська Федерація розв’язала воєнні дії на сході нашої держави в Донецькій та Луганській областях, де силові відомства України проводять антитерористичну операцію (АТО). Тож боротьба з міжнародним тероризмом в Україні здійснюється не на словах, а насправді.

Важливою глобальною проблемою є екологічна, актуальність якої у зв’язку з розвитком науково-технічного прогресу й далі зростатиме. Вона стосується охорони багатьох елементів довкілля: атмосферного повітря, мінерально-сировинних ресурсів, поверхневих і підземних вод, морських басейнів, ґрунтів, біоти — усього середовища життя і праці людини. Охорона навколишнього середовища в Україні має винятково важливе значення. Це пояснюється насамперед тим, що техногенне навантаження на її природу майже в п’ять разів перевищує такий показник у країнах Західної Європи. Адже саме в Україні відбулася найбільша в історії людства техногенна катастрофа — вибух на Чорнобильській АЕС. Розораність земель у нашій країні досягла майже 80 % сільськогосподарських угідь і близько 60 % усієї площі країни. Такі показники є найвищими в Європі. Великих масштабів і високої територіальної концентрації набули екологічно шкідливі виробництва теплової та атомної енергетики, чорної металургії, хімічної, нафтохімічної та вугільної промисловості на Донбасі, у Придніпров’ї, Прикарпатті, на півночі Криму і в деяких інших регіонах. На ці підприємства припадає близько 80 % усіх шкідливих викидів в атмосферу. Дуже забруднюють повітря теплові електростанції. Наприклад, потужна Бурштинська ТЕС викидає в атмосферу 85 тис. т сірчистого ангідриду, 15 тис. т оксидів азоту. Потерпають від надмірних викидів підприємств такі українські міста, як Маріуполь, Кривий Ріг, Кам’янське. Щоправда, останнім часом забруднення довкілля в Україні набагато зменшилося, але це аж ніяк не повинно відсувати проблему охорони довкілля на задній план.

Україна займає лише 5,7 % площі Європи, але на її території налічується близько 40 % європейських судинних рослин (папороть, хвощ тощо). Збереження і примноження цих великих природних багатств — наш загальнолюдський обов’язок.

Мал. 250. Чорнобильська АЕС

Поміркуйте, як у поліських краєвидах (мал. 250, 251) відображено глобальні проблеми України.