§ 23. Металургійне виробництво в Україні

СПРОБУЙТЕ ВІДПОВІСТИ

1. Яка гірнича сировина, крім залізної руди, ще потрібна для виплавлення різних металів?

2. Чи є у вашому краї металургійні підприємства? Якщо так, то яку продукцію вони випускають?

1. Виробництво чавуну, сталі, прокату в Україні, місце на світовому ринку чорних металів

Упродовж 2004—2016 рр. у металургійному виробництві України були здійснені певні заходи, спрямовані на технічне переозброєння чорної металургії. Зокрема, у доменному виробництві було реконструйовано й побудовано десять доменних печей. При цьому на чотирьох підприємствах доменні печі було обладнано установками для вдування пиловугільного палива, що дозволило значно зменшити використання коксу та природного газу.

Ще до фінансової кризи 2008 р. Україна залишалася однією з небагатьох країн, де широко використовували мартенівський спосіб виплавлення сталі, який на сьогодні є нерентабельним через високу енергозатратність та екологічну шкідливість. Зараз більшість мартенівських печей в Україні виведено з експлуатації. Зменшення сталеплавильних потужностей унаслідок зупинки мартенів компенсовано передусім за рахунок зростання продуктивності конверторного виробництва (мал. 1).

Електрометалургійні комбінати працюють у Запоріжжі й Дніпрі («Інтерпайп-сталь» — найсучасніше металургійне підприємство України). Для виробництва металу тут використовують електричні печі. Завдяки високим температурам у них можна розплавляти метал із високою концентрацією тугоплавких компонентів і добре очищати сталь від домішок. Недоліком є значні витрати на електроенергію при розігріві й розплавлюванні основного матеріалу (шихти).

В Україні історично сформувалися три основні райони чорної металургії: Донецький, Приазовський, Придніпровський. Перші два райони реально існують і на сьогодні. Вони орієнтуються переважно на паливо (коксівне вугілля Донбасу) і споживача (машинобудівні підприємства регіону та експорт продукції з порту Маріуполя). Основним чинником для розміщення металургійних підприємств Придніпров’я були родовища залізних руд Кривого Рогу та марганцевих — Нікополя. Металургія Приазов’я на сьогодні представлена тільки двома потужними металургійними комбінатами міста Маріуполя.

Найбільшим виробником чорних металів і прокату є Придніпровський металургійний район, у якому видобувається 95 % залізної й 100 % марганцевої руд, виробляється понад 50 % чавуну й сталі, сталевих труб, феросплавів. Тут сформувалися три великі промислові вузли: Дніпровський (Дніпро, Кам’янське, Новомосковськ), Запорізький (запорізькі заводи «Запоріжсталь», електросталеплавильний «Дніпроспецсталь», завод феросплавів) та Криворізький (кар’єри, шахти і збагачувальні комбінати залізних руд Кривого Рогу, марганцевих руд Нікополя, а також металургійні, трубні й феросплавні заводи цих міст). Кременчуцький вузол перебуває в стадії формування. Тут діє тільки Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, що працює на рудах Кременчуцького залізорудного родовища. На підприємствах Придніпров’я використовують вогнетривкі глини з місцевих родовищ, а вапняки довозять із Криму. На найбільших підприємствах району — «Запоріжсталь», «Арселор Міттал Кривий Ріг» — продовжує функціонувати дещо вдосконалене мартенівське виробництво.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...

Виплавка й використання заліза на території нашої держави відомі ще із часів України-Русі. У XIV—XVIII ст. на Поліссі, у Передкарпатті з болотних руд виплавляли залізо на деревному вугіллі.

Із 1872 р. в Юзівці (тепер Донецьк) став до ладу завод, що працював на коксі. У 1913 р. в Україні діяло майже 120 металургійних підприємств. У період Першої і Другої світових воєн металургійне виробництво було майже повністю зруйновано.

У 1950-ті рр. більшість підприємств було відбудовано, почалося спорудження нових.

Мал. 1. Структура виробництва сталі у світі та Україні.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...

До списку 80 найбільших світових виробників сталі входять п'ять українських підприємств: гірничо-металургійний комбінат «Арселор Міттал Кривий Ріг» (Дніпропетровська обл.), «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (Донецька обл.), «Металургійний комбінат "Азовсталь"» (Маріуполь, Донецька обл.), «Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"» (Запорізька обл.), Алчевський металургійний комбінат (Луганська обл.).

Донецький металургійний район сформувався на базі місцевих родовищ високоякісного коксівного вугілля, вапняків, залізної руди Кривого Рогу та марганцю Нікополя. Найбільшими центрами чорної металургії на Донбасі є Донецьк*, Макіївка*, Алчевськ*, Харцизьк*. До найбільших в Україні належать Алчевський комбінат*, Донецький*, Єнакіївський*, Краматорський, Костянтинівський металургійні комбінати, Харцизький* та Макіївський* трубопрокатні заводи. Завдяки належності підприємств району до іноземних бізнес-груп Донецький металургійний завод*, металургійні підприємства Єнакієвого*, Макіївки* та Харцизька*, які розташовані на території Донбасу, попри всі складнощі воєнного часу продовжують працювати.

У місті Маріуполь діє друге за розміром металургійне підприємство України — Маріупольський металургійний комбінат та один із найбільших заводів повного циклу — «Азовсталь». У свій час він працював на збагаченому, очищеному від домішок агломераті з керченських руд, які привозилися сюди морем. Проте зараз руда надходить до Маріуполя із Криворіжжя. Значна частина металургійної продукції підприємств Маріуполя експортується в інші країни морським шляхом.

Україна була й залишається одним із лідерів чорної металургії у світі. Станом на 2016 р. Україна входить до десятки найбільших виробників та експортерів металу. Частка продукції, яку виробляють металургійні підприємства, становить 30 % у сукупній вартості промислового виробництва України та 42 % від загальних обсягів експорту держави. Сьогодні металургія України зорієнтована передусім на експорт, адже за межі країни йде понад 80 % виробленого прокату, у тому числі заготовки, арматура та інші напівфабрикати.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...

За підсумками 2013 р. Україна посіла сьоме місце в рейтингу Світової асоціації виробників сталі, виплавивши 30,4 млн т сталі.

У 2015 р. Україна була на десятому місці у світовому рейтингу виробників сталі, оскільки вітчизняний обсяг виробництва цієї продукції становив лише 22,9 млн т. За сприятливих умов Україна може виробити для зовнішнього та внутрішнього ринків близько 30 млн т сталі.

2. Основні центри виробництва кольорових металів в Україні

Перші підприємства кольорової металургії (із виплавки ртуті й цинку) були побудовані в Донбасі наприкінці XIX ст. Після Другої світової війни тут було налагоджено виробництво титану, нікелю, латуні тощо. Однак загалом кольорова металургія так і не набула значного розвитку в Україні й складається лише з деяких виробництв. Це пов’язано з незначними запасами сировини.

У кольоровій металургії в Україні провідне місце посідає виробництво легких металів, зокрема алюмінію. Працює алюмінієва промисловість на довізних (із Гвінеї) бокситах, які переробляються на Миколаївському глиноземному заводі (мал. 2), а також частково на Запорізькому виробничому алюмінієвому комбінаті. Глинозем на цьому ж комбінаті переробляють на первинний алюміній та сплави на його основі. Заводи з виробництва вторинного алюмінію працюють у Харкові, Одесі, Броварах (Київська обл.), Довжанську (Луганська обл.).

Мал. 2. Миколаївський глиноземний завод.

Запорізький титано-магнієвий комбінат (мал. 3) орієнтується також на дешеву електроенергію ГЕС та АЕС. Титанову сировину поставляють на підприємство з Іршанського гірничозбагачувального комбінату (Житомирська обл.) та Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (Дніпропетровська обл.).

Найбільшим повноцінно функціонуючим підприємством індустрії важких металів в Україні є зараз Побузький феронікелевий комбінат (щорічно виготовляє близько 22 тис. т нікелю у феронікелі), який працює на привізній руді з Індонезії або Гватемали. Виробництво цинку в Костянтинівці майже припинено через відсутність сировини, продовжують виплавляти тільки свинець. Виробництво прокату з міді та її сплавів на Бахмутському заводі з обробки кольорових металів значно зменшилося через проблеми з доставкою сировини з Казахстану.

Порошки з різних кольорових металів (передусім титану) та продукція з них виробляються на Закарпатському металургійному заводі поблизу містечка Вишково, а також у Запоріжжі, Броварах, Чистяковому (Донецька обл.), Світловодську (Кіровоградська обл.).

Рідкіснометалеву продукцію (гафній, цирконієві сполуки тощо) випускають Вільногірський гірничо-металургійний комбінат та Придніпровський хімічний завод у Кам’янському.

Мал. 3. В одному із цехів Запорізького титано-магнієвого комбінату.

ЗАКРІПЛЮЄМО ЗНАННЯ

1. Які зміни щодо виробництва сталі відбулися в державі за останні роки? 2. Які металургійні райони історично склалися в Україні? 3. Якою є географія підприємств чорної металургії України? 4. Де й коли з'явилися перші підприємства кольорової металургії в Україні? 5. Якими є особливості сировини та технології виробництва кольорових металів? 6. Які чинники й чому зумовлюють розміщення металургійних підприємств? 7. Де й чому розташовані найбільші підприємства з виробництва легких і важких кольорових металів? 8. Якими є проблеми й перспективи розвитку кольорової металургії України?

ЗАСТОСОВУЄМО ЗНАННЯ, ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО

1. Знайдіть у ЗМІ статистичний матеріал про райони металургії в Україні. На основі цієї інформації охарактеризуйте відмінності металургійного виробництва в кожному з районів. 2. Випишіть у зошити по два найбільші центри кольорової металургії легких і важких металів. Проаналізуйте та порівняйте чинники, які зумовили розміщення цих підприємств. 3. Позначте на контурній карті основні підприємства чорної та кольорової металургії.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

Позначення на контурній карті сировинної бази та основних центрів виробництва чорних металів в Україні

1. Позначте на контурній карті родовища залізних руд в Україні: Криворізьке, Кременчуцьке, Білозерське, Керченське.

2. Позначте бордовим кольором центри чорної металургії: Кривий Ріг, Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя, Нікополь, Маріуполь, Краматорськ, Алчевськ.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 9 клас Гілецький", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)