§ 12. Аграрні відносини

Ви дізнаєтесь:

• що таке аграрні відносини і як вони впливають на розвиток сільського господарства
• про наслідки та проблеми аграрної реформи в Україні

Пригадайте:

• складники сільського господарства
• особливості аграрних країн

Будь-яка держава зацікавлена у збільшенні обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Досвід показує, що крім уже відомих вам чинників, на це істотно впливають аграрні відносини.

1. Аграрні відносини. Аграрні суспільства в сучасному світі.

Аграрні відносини — це особливий вид економічних відносин, що формуються в суспільстві щодо землеволодіння й землекористування, а також виробництва, розподілу та споживання сільськогосподарської продукції. Головним є питання, хто володіє землею. Від цього залежить, які розміри мають сільськогосподарські угіддя та наскільки ефективно вони використовуються, якими є фінансові можливості господаря та якою мірою він зацікавлений у збільшенні обсягів виробництва.

За характером аграрних відносин розрізняють два принципово різні типи організації сільського господарства: товарне (сучасне) та споживче (традиційне).

Для розвинених країн характерне товарне господарство з переважанням великих землеволодінь. Вони можуть належати приватним особам, колективу (компанії) або державі.

Для розвинених країн характерне товарне господарство з переважанням великих землеволодінь. Вони можуть належати приватним особам, колективу (компанії) або державі.

Так, у США, Канаді, Австралії, ряді європейських країн поширені фермерські господарства (мал. 1). Вони створюються як на власній землі, так і на орендованій (найчастіше в оренду беруть державні землі). Завдяки спеціалізації і високому рівню розвитку основні обсяги продукції цих господарств призначені для продажу. Товарне господарство має інтенсивний характер, тобто базується на високому рівні забезпеченості машинами та технікою (механізація), добривами та засобами захисту рослин (хімізація), на меліорації, найманій праці, широкому застосуванні досягнень науки, у тому числі селекції (покращення та створення нових сортів рослин і порід тварин). Товарне господарство характеризується значними обсягами виробленої продукції, причому основну її частину дають великі господарства (невеликі господарства часто отримують допомогу від держави).

Мал. 1. Середні за розміром фермерські господарства (понад 100 га) існують у США, Канаді, Австралії. Вони використовують велику кількість техніки та найману робочу силу.

У країнах, що розвиваються, характер сільського господарства різний.

В Азії та Африці поширені дрібні землевласники, які мають крихітні земельні ділянки. Господарі або орендарі ділянок виробляють продукцію, більшу частину якої самі й споживають (використовують на власні потреби). Тому таке сільське господарство називають споживчим. Воно має переважно екстенсивний характер, для якого властиві низька забезпеченість сільськогосподарською технікою, добривами та засобами захисту рослин, переважання рослинництва та невеликих земельних ділянок, низький рівень меліорації або взагалі її відсутність, низька продуктивність праці. Одночасно існують і великі землеволодіння — плантації, які часто належать іноземним агрофірмам. Вони орієнтовані на отримання продукції, що має експортне значення: кава, чай, цукрова тростина, бавовник, банани та інші фрукти. Плантації заклали основи товарного сільського господарства в країнах, що розвиваються.

У країнах Латинської Америки поширена система великого землеволодіння — латифундій. Як і плантаційне господарство, вона почала формуватися ще в колоніальні часи.

Таким чином, у сільському господарстві країн, що розвиваються, одночасно представлено споживче й товарне виробництва.

2. Аграрні відносини в Україні.

За радянських часів в Україні сільськогосподарські угіддя належали державі та колективним господарствам (колгоспам), управління якими здійснювалося адміністративно-командними методами. Після здобуття незалежності в нашій країні розпочалися перетворення, спрямовані на формування засад ринкової економіки.

Мал. 2. Структура сільськогосподарських угідь України за формою власності на 01.01.2021 р.*

* За даними «Земельного довідника України 2020».

В основу земельної реформи було покладено процес приватизації землі. У результаті поряд із колективними сільськогосподарськими підприємствами (КСП) в Україні з’явилися фермерські господарства, приватно-орендні підприємства, особисті селянські господарства. У приватній власності зараз перебуває понад 31 млн га (74,8%) сільськогосподарських угідь, у тому числі 6,9 млн га у фермерських господарств (мал. 2).

Тривалий час формування прозорого ринку землі гальмувалося мораторієм (забороною) на продаж земель сільськогосподарського призначення. В останні роки земельна реформа набула нового імпульсу. На початку 2021 р. було прийнято ряд законів, які дозволяють громадянам України купувати та продавати землі сільськогосподарського призначення. Це відкриває великі можливості раціонально використовувати сільськогосподарський потенціал країни та протистояти занепаду й обезлюдненню сільських територій.

3. Структура сільськогосподарських угідь.

Структура сільськогосподарських угідь дає важливу інформацію не тільки про співвідношення цих угідь, а й про природні передумови (рельєф, якість ґрунтів), необхідні для розвитку сільського господарства. Ви вже знаєте, що Україна має високий показник розораності території — 54%. Це значно більше, ніж у країнах Європейського Союзу, де він складає 30—35%. Рілля (орні землі) в Україні займають 78% (понад 30 млн га) у структурі сільськогосподарських угідь (мал. 3). Це також більше, ніж у європейських країнах, США та Канаді.

Рілля відіграє провідну роль у всіх областях України, особливо розташованих у степовій і лісостеповій зонах. Це свідчить не тільки про високий рівень освоєння земель і можливості для вирощування рослин, а й про значне навантаження на сільськогосподарські землі, якість яких погіршується.

За часткою пасовищ і сіножатей Україна значно поступається більшості європейських країн, де цей показник коливається в межах 30—40%, і США, де він перевищує 50%. Це негативно впливає на можливості розвитку тваринництва.

Мал. 3. Структура сільськогосподарських угідь України.

Рослинництво в Україні суттєво переважає тваринництво за вартістю продукції — 68 проти 32%.

Головне

• Аграрні відносини — це особливий вид економічних відносин, що формуються в суспільстві щодо землеволодіння й землекористування.
• За формою землеволодіння й землекористування розрізняють споживче (традиційне) і товарне (сучасне) господарства.
• В основу земельної реформи покладено процес приватизації землі.
• Україна характеризується високим рівнем забезпеченості сільськогосподарськими угіддями.

Запитання для самоперевірки та колективного обговорення

1. Розкрийте зміст поняття «аграрні відносини». 2. Поясніть відмінності між споживчим і товарним господарствами. 3. Охарактеризуйте особливості структури сільськогосподарських угідь в Україні. 4. Які завдання вирішує аграрна (у тому числі земельна) реформа в Україні?

Поміркуйте

1. Чому приватна власність на землю сприяє зростанню обсягів виробництва сільськогосподарської продукції?

2. Чому, незважаючи на те, що в розвинених країнах навантаження на ґрунти є дуже високим, проблема виснаження земель набагато гостріше проявляється в країнах, що розвиваються?

Набуваємо практичних навичок

Імовірно, ваші батьки або близькі родичі мають земельний пай. З’ясуйте, як вони його використовують. Чи задоволені умовами та прибутками? Чи вважають можливим продавати землю в Україні в найближчий час?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 9 клас Довгань, Стадник 2022 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)