§ 40. Світова торгівля

Ви дізнаєтесь:

• які особливості має сучасний світовий ринок товарів та послуг
• про основні напрями зовнішньоторговельних зв’язків

Пригадайте:

• що таке торговельний баланс, товарообіг, експорт, імпорт

Міжнародна торгівля подолала багатовіковий шлях розвитку та на сьогодні посідає визначальне місце в системі міжнародних економічних відносин. Із давніх часів міжнародна торгівля сприяє більш ефективному використанню наявних ресурсів і взагалі є стратегічним напрямом розвитку будь-якої країни світу.

1. Міжнародна торгівля товарами на сучасному етапі.

Як вам відомо, завдяки міжнародній торгівлі країни реалізують продукцію, яку виготовляють із надлишком, та отримують товари, у яких відчувається дефіцит. Умовою для утворення сучасного світового ринку товарів та послуг став технічний і науковий прогрес транспорту та зв’язку, які в поєднанні з торговельними відносинами перетворили світ на єдиний економічний простір.

Протягом останніх 50 років обсяги світового товарообігу щороку динамічно збільшувалися. Однак у 2020 р. країни зіткнулися з економічними проблемами, що були спричинені спалахом COVID-19. Запровадження локдаунів, обмеження в роботі морських портів, залізничних вокзалів, аеропортів суттєво ускладнили зовнішньоторговельні операції країн. Це призвело до суттєвих змін у світовій торгівлі. Світова спільнота була змушена пристосовуватися до умов обмеженої мобільності, знаходячи інноваційні шляхи підтримання економічної діяльності. Уряди країн запровадили програми економічної підтримки національних економік. Міжнародні організації проводять постійний моніторинг впливу COVID-19 на торговельні потоки. У багатьох країнах світу відбулося зростання ролі онлайн-продажів. Компанії змінили свої підходи до організації робочого процесу, перевівши частину персоналу на віддалений режим роботи. Зросла роль безконтактних послуг, збільшилося використання роботів.

Відновлення позитивної динаміки й подальший розвиток світової торгівлі значною мірою залежать від темпів вакцинації та нових хвиль інфекції.

2. Показники, структура та географія світової торгівлі.

Основні показники, що характеризують міжнародну торгівлю, — це товарообіг, товарна структура та географічний розподіл.

У товарній структурі світового експорту виділяють три основні групи товарів: сільськогосподарська продукція, паливо та продукція добувної промисловості, промислові товари (мал. 1).

Співвідношення між основними складовими товарного експорту постійно змінюється. На початку XX ст. переважала торгівля сировиною та продовольством. У наші дні найбільшу питому вагу мають товари промислового виробництва. Серед них провідне місце належить устаткуванню й транспортним засобам (близько 50% експорту товарів цієї групи), а також товарам хімічної промисловості, чорним та кольоровим металам, текстилю. Серед експорту сировинних товарів переважають нафта, нафтопродукти та природний газ.

Мал. 1. Товарна структура світового експорту на початку XXI ст.

Провідні позиції у світовій торгівлі належать Європі (мал. 2). Характерною особливістю європейського товарного ринку є значні обсяги внутрішньорегіональної торгівлі, що зумовлено великим ступенем інтеграції між країнами. Друге місце посідає Азія. Нові індустріальні країни (НІК) — Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, а також Китай, Малайзія, Індонезія — входять до групи 30 країн — лідерів світової торгівлі. На сучасному етапі азіатські країни мають найвищі показники зростання частки у світовому експорті товарів. Третє місце за обсягом зовнішньоторговельних операцій належить Північноамериканському регіону.

Понад третина світового товарного експорту та імпорту припадає на чотири країни: Китай, США, Німеччину та Японію. Потужними учасниками в системі світового товарного ринку також є Нідерланди, Франція, Південна Корея, Гонконг (див. таблицю).

Таблиця

ПРОВІДНІ ЕКСПОРТЕРИ ТА ІМПОРТЕРИ У СВІТОВІЙ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ (2020 р.)*

В експорті розвинених країн переважають товари переробної промисловості, особливо високотехнологічна наукоємна продукція, а в імпорті найбільшу частку складають сировина, зокрема паливні ресурси, сільськогосподарська продукція та продукти харчування.

* За даними Всесвітньої книги фактів ЦРУ.

Мал. 2. Розподіл зовнішньої торгівлі за регіонами світу.

Мал. 3. Географія Світової організації торгівлі.

Частка експорту розвинених країн останніми роками зменшується, а країн, що розвиваються, навпаки, зростає. Товарна структура експорту країн, що розвиваються, залежить від їхнього економічного розвитку. Нові індустріальні країни Азії та Латинської Америки є експортерами різноманітних промислових товарів. Країни Близького Сходу та Африки, які володіють багатими природними ресурсами, заробляють на продажу продукції добувної промисловості. Інші країни, що розвиваються, традиційно залишаються постачальниками сільськогосподарської продукції.

3. Світовий ринок послуг.

Сфера послуг у більшості країн світу активно розвивається. Це створює умови для міжнародного обміну різноманітними послугами та збільшення їхньої ролі як у внутрішній економіці, так і у світовій.

Найбільш динамічно розвивається міжнародна торгівля комерційними послугами, до яких входять комунікаційні, страхові, фінансові, культурні, рекреаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги, будівництво. Провідна роль у світовій торгівлі послугами належить Європі, на яку припадає майже 50% світового експорту та імпорту. Друге та третє місця відповідно посідають такі регіони, як Азія та Північна Америка.

Передові позиції в рейтингу експорту та імпорту послуг належать високорозвиненим країнам світу (насамперед це США, Велика Британія, Німеччина, Японія, Франція), а також країнам, що розвиваються (Китай, Індія та Сінгапур). Частка та роль цих країн в експорті послуг на міжнародних ринках щороку зростає.

4. Роль Світової організації торгівлі та інтеграційних об’єднань у світовій торгівлі.

Головним міжнародним регулятором торговельних відносин на глобальному рівні є Світова організація торгівлі (СОТ). Її діяльність спрямована на запровадження системи спільних правил міжнародної торгівлі та контроль за їх дотриманням. Країни — учасники СОТ зобов’язуються виконувати всі міждержавні угоди, що забезпечують доступ держав на ринки одна одної на двосторонній основі. На сьогодні членами СОТ є понад 160 країн світу (мал. 3). Із 2008 р. повноправним учасником цієї організації стала Україна.

Участь у СОТ дає можливість нашій країні уникнути дискримінації в міжнародній торгівлі, сприяє підвищенню конкурентоспроможності українських товарів на закордонних ринках, установленню справедливих цін на експортні товари й послуги. Крім того, набуття Україною членства в СОТ створило необхідні передумови для підписання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 р.

Характерною тенденцією сучасної світової торгівлі є її концентрація в межах інтеграційних об’єднань. На три потужні економічні союзи — ЄС, НАФТА та АСЕАН — припадає майже 70% усього світового експорту.

Європейський Союз є найбільш потужним інтеграційним об’єднанням, яке включає 27* європейських країн (мал. 4). ЄС пройшов усі стадії розвитку — від зони вільної торгівлі та митного союзу до економічного союзу. На цьому шляху спільна економічна політика країн-учасниць була спрямована на скасування мит й обмежень у вільному переміщенні товарів, послуг, людей та капіталу, що зробило можливим створення єдиного внутрішнього ринку. Це, у свою чергу, забезпечило економію ресурсів та часу, збільшення обсягів виробленої продукції та її швидке переміщення. Важливою подією, що ліквідувала останні обмеження в реалізації економічного простору «без кордонів», було створення Економічного і Валютного союзу та запровадження спільної валюти — євро.

У наші дні на ЄС припадає понад третина світового товарного експорту та майже половина світового експорту послуг.

Одним із найбільших економічних об’єднань світу є Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА), до якої входять США, Канада та Мексика. Ключові елементи угоди спрямовані на ліквідацію митних бар’єрів у торгівлі між цими країнами та на сприяння американсько-канадським капіталовкладенням у Мексиці. Їх реалізація дозволяє ефективно поєднувати та використовувати економічну потужність США, багаті природні ресурси Канади та дешеву робочу силу Мексики. У перспективі при поступовому залученні країн Латинської Америки НАФТА може стати основою для створення Міжамериканської зони вільної торгівлі.

* У 2020 р. Велика Британія вийшла з ЄС.

Мал. 4. Країни Європейського Союзу.

Найвпливовішим інтеграційним об’єднанням в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні є Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). До її складу входять Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней, Бірма, Камбоджа, Лаос та В’єтнам.

На країни трьох основних інтеграційних об’єднань припадає 67% усього світового експорту (ЄС — близько 40%, НАФТА — 21% та АСЕАН — 6%). Ці потужні економічні союзи зосередили більшу частину зовнішньоторговельного обігу в межах своїх регіонів.

Головне

• Міжнародна торгівля за останні 50 років стала важливим чинником економічного зростання для багатьох країн і відіграє велику роль у їхньому економічному розвитку.
• Пандемія COVID-19 справила негативний вплив на динаміку розвитку світової торгівлі.
• Основні показники світової торгівлі: зовнішньоторговельний обіг, товарна структура та географічний розподіл.
• За показниками зовнішньої торгівлі легко визначити місце країни у світовому господарстві: її обсяг свідчить про економічну потужність, а структура — про рівень економічного розвитку.
• Географічний розподіл світової торгівлі характеризується значною нерівномірністю. Провідними світовими експортерами товарів і послуг є країни ЄС та США. На початку XXI ст. одним із лідерів світової торгівлі став Китай. Збільшується роль інших азіатських країн.
• Важливу роль у міжнародній торгівлі відіграють міжнародні економічні організації та інтеграційні об’єднання.

Запитання для самоперевірки та колективного обговорення

1. Які чинники впливають на зростання показників світової торгівлі? 2. Охарактеризуйте зміни, що відбуваються у структурі світової торгівлі на початку XXI ст. 3. На країни якого регіону припадають найвищі показники зовнішньої торгівлі? Чим це зумовлено? 4. Охарактеризуйте структуру експорту розвинених країн та країн, що розвиваються. 5. Назвіть напрямки основних товаропотоків сучасного світу. 6. Які види послуг є найбільш популярними на світовому ринку? 7. Поясніть роль СОТ та інтеграційних об’єднань у світовій торгівлі.

Поміркуйте

Особливістю 1990-х рр. стало швидке зростання експорту з нових індустріальних країн Азії. Чим, на вашу думку, це пояснюється?

Практичне завдання

Позначте на контурній карті країни, які є провідними експортерами та імпортерами товарів у світі. Скористайтеся даними, наведеними в таблиці (с. 220).

Вправа для саморозвитку

Дослідіть вплив COVID-19 на світову торгівлю у 2020—2021 рр. Ознайомтеся з прогнозами міжнародних організацій про подальший розвиток світової торгівлі. Складіть план дій, спрямованих на подолання кризових явищ у світовій торгівлі.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 9 клас Довгань, Стадник 2022 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)