Видобування металічних руд
- 27-01-2023, 14:01
- 239
9 Клас , Географія 9 клас Гільберг, Савчук 2022 (повторне видання)
Зверніть увагу!!!
§ 19. Видобування металічних руд
Які металеві вироби використовує ваша родина? Де їх виготовили?
ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ РОДОВИЩ МЕТАЛІЧНИХ РУД. Руди металів доволі нерівномірно поширені в надрах Землі. Потреба людства в них невпинно зростає. Від другої половини XX ст. у промислове використання було залучено майже всі види металів. Для отримання застосовують традиційні технології видобування й збагачення руди.
Промислові запаси дорогоцінних, рідкісних і рідкоземельних металів зосереджені в незначній кількості країн світу. Окремі з них майже повністю розташовані в одній країні. Так, 97 % відомих промислових запасів рідкісноземельних металів розташовані в Китаї, 95 % платини — у ПАР, 92 % ніобію — у Бразилії. Чорні та кольорові метали широко застосовують у виробництві новітніх електронних виробів (мал. 56).
Мал. 56. Компоненти смартфону (за вагою)
Основою рудної промисловості світу є видобування залізної руди. Широке використання виробів із заліза зумовили значні обсяги її видобування. Запаси залізної руди в надрах Землі більші, аніж запаси інших металів, разом узятих. Це дозволяє постійно збільшувати обсяг її видобування.
Закономірності розміщення рудних мінеральних ресурсів значною мірою визначаються тектонічною будовою планети. У розломах давніх кристалічних щитів зосереджені значні запаси рідкоземельних, дорогоцінних металів, ніобію, танталу, цирконію.
Найбільший вміст металу мають родовища залізної й марганцевої руд, утворені в докембрії, що приурочені до давніх розломів і западин кристалічних щитів (наприклад, залізорудний басейн Верхнього озера в США). Найменший вміст заліза (до 30 %) — в осадових оолітових конкреціях озерно-болотистого походження (наприклад, Лотаринзький басейн у Франції). Так само утворені великі родовища марганцю осадового походження та в корі вивітрювання. Родовища першого типу утворилися в олігоцені в морських затоках і концентрують майже 4/5 промислових запасів марганцю (наприклад, найбільше у світі Нікопольське родовище в Україні). У родовищах другого типу, що утворилися в умовах жаркого тропічного клімату, через процеси хімічного вивітрювання частка домішок у руді незначна, що дозволяє отримувати високоякісний марганець (наприклад, родовище Нсута в Гані).
ЗАЛІЗОРУДНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. У світі залізну руду видобувають переважно відкритим способом на гірничо-збагачувальних комбінатах (мал. 57). Шахти будують лише за умови залягання дуже багатих магнетитових руд (наприклад, родовище Кіруна у Швеції). Видобуту сиру руду очищують від шкідливих домішок сірки, фосфору, кремнію. Так отримують рядову руду, яку потім сортують на доменну та мартенівську.
Світові можливості
Шіпі-Борвський гірничо-збагачувальний комбінат від 2012 р. здійснює видобування марганцевої руди в Калахарському марганцевому басейні (Північнокапська провінція, Південна Африка). Промислові запаси становлять 163 млн т, а виробничі потужності — 2,4 млн т руди на рік.
У розвинених країнах світу створено підприємства чорної металургії на морському узбережжі. Це сприяє появі великих за обсягом перевезень морем регулярних поставок продукції залізорудної промисловості до цих країн.
РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВ ІЗ ВИДОБУВАННЯ ЗАЛІЗНИХ І МАРГАНЦЕВИХ РУД В УКРАЇНІ. За промисловими запасами залізних і марганцевих руд наша держава є одним з лідерів у світі. Унікальне поєднання на території України на відстані до 500 км великих покладів кам’яного вугілля всіх марок із залізною й марганцевою рудою дозволило створити один з основних світових промислових районів чорної металургії. У світі подібні винятково сприятливі природні передумови є ще в США, де великі поклади залізної руди в басейні Верхнього озера поєднуються з кам’яним вугіллям в Аппалачському басейні. Проте в ньому відсутні власні великі поклади марганцевої руди.
Унікальні світового значення родовища залізної руди в Україні є основою експорту товарної руди й котунів. Регулярні її поставки за кордон здійснюються вже понад сто років.
Мал. 57. Схема гірничозбагачувального комбінату: 1 — кар’єр; 2 — відвали розкривних і порожніх рудовмісних порід; 3 — вантажне відділення; 4 — дробильна, збагачувальна, агломераційна фабрики; 5 — сховище пилувато-піщаних відходів збагачення; 6 — водосховище
Тривале видобування зумовило вичерпаність більшості експлуатованих родовищ багатих залізних руд у Криворізькому залізорудному басейні. Виключно шахтним способом видобувають багаті залізні руди в Білозерському залізорудному районі. «Бідну» на залізо руду (35-40 %) отримують у гірничо-збагачувальних комбінатах Кременчуцького басейну. Вона має переважно високий вміст домішок і потребує збагачення й очищення. Для цього флотаційним способом отримують залізорудний концентрат або шляхом первинного обжарювання напівфабрикат — залізорудні котуни.
Нині залізну руду переважно постачають за кордон, а також на вітчизняні підприємства чорної металургії, що так само орієнтовані на експорт готової продукції. Тому залізорудна промисловість України прямо залежить від світового попиту на її продукцію, що сприяє закріпленню сировинної експортоорієнтованої моделі вітчизняної економіки.
Більшість вітчизняного експорту залізорудної продукції (за вагою) припадає на Китай. Зростання обсягів цих поставок з України до Китаю зумовлено нетарифними обмеженнями доступу на ринки ЄС.
Залізну руду продовжують постачати на більшість металургійних заводів Центральної Європи. Промислові запаси залізної руди вітчизняних підприємств достатні для тривалого їх функціонування. У Китаї наявних покладів цієї мінеральної сировини вистачить лише на вісім років. Саме тому ця держава щороку нарощує її імпорт, у тому числі з України.
У залізорудній промисловості України потужні корпорації володіють усіма гірничо-збагачувальними комбінатами. Держава має у своїй власності лише недобудований Криворізький комбінат окиснювальних руд (смт Долинське Кіровоградської області). Введення в дію цього підприємства дозволить істотно збільшити видобування «бідної» залізної руди, задовольнити зростаючі потреби вітчизняної чорної металургії в сировині, необхідній для виробництва сталі та прокату.
Майже половину продукції залізорудної промисловості України видобувають в Інгулецькому, Південному, Північному, Центральному гірничо-збагачувальних комбінатах (усі в м. Кривий Ріг).
Важливе значення для отримання високоякісної сталі має використання марганцю. Україна володіє другими у світі його промисловими запасами, поступаючись лише Південній Африці. Відкритим способом добувають руду Орджонікідзевський (м. Пологи) і в шахтах — Марганецький гірничозбагачувальні комбінати (м. Марганець) у Дніпропетровській області, що належать кіпрським офшорним компаніям. Вони розробляють родовища в Нікопольському марганцевому басейні. Сира руда збагачується на чотирьох збагачувальних фабриках з одержанням марганцевого концентрату, що містить 34 % (Марганецький) і 37,9 % металу на Орджонікідзевському комбінатах. На підприємстві також виробляють марганцевий агломерат. Отриману продукцію переважно постачають на вітчизняні металургійні й феросплавні заводи. Незважаючи на те, що видобування марганцевої руди є меншим від потреб вітчизняних підприємств чорної металургії, марганцевий концентрат експортують. Водночас має місце значно більший імпорт марганцевої руди до України, що покриває понад половину потреби вітчизняних феросплавних заводів. Ця ситуація зумовлена більш низькою, порівняно із закордонними аналогами, якістю української руди. Так само не видобувають власну, а імпортують нікелеву руду та концентрат для виробництва в Україні феронікелю на гірничо-збагачувальному комбінаті в смт Побузьке Кіровоградської області.
Відкриваємо Україну
У 2015 р. запрацювала на повну потужність перша черга Єристовського гірничозбагачувального комбінату на базі однойменного родовища залізомістких руд у м. Горішні Плавні Полтавської області. Промислові запаси родовища — 613 млн т. Повні виробничі потужності комбінату — 28 млн т котунів на рік.
РОЗРОБКА РОДОВИЩ РУД КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ В УКРАЇНІ. Серед руд кольорових металів в Україні в промислових масштабах видобувають лише ільменітові руди з вмістом титану й рідкоземельних металів. Державні Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат і Вільногірський гірничо-металургійний комбінат дають на рік до 600 тис. т ільменітового й 65 тис. т рутилового концентратів. При цьому майже 2/3 своєї продукції вони експортують. Основні обсяги виробленого концентрату експортують. Компанія «Валки-Ільменіт» виробляє ільменітовий концентрат з Валки-Гацьківського родовища, «Ірша-Ільменіт» (обидва в смт Іршанськ Житомирської області) — з відходів Іршанського гірничо-збагачувального комбінату. З відходів Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату підприємство «Кольорові метали» видобуває титаномістку сировину для власних виробничих потужностей.
Особливе місце в добувній промисловості України посідає Миколаївський глиноземний завод, який від 1980 р. переробляє боксити з Гвінеї на металургійний глинозем. Нині це підприємство випускає найбільше глинозему у Східній Європі та є основою виробничого ланцюга світового масштабу.
НЕМЕТАЛЕВІ МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ. Велику групу мінеральних ресурсів становлять неметалеві корисні копалини. Серед них особливе місце посідає видобування кухонної солі. Її отримують двома способами — видобуванням у шахтах і випаровуванням у басейнах на узбережжі морів. В Україні кухонну сіль видобуває шахтним способом лише Державне підприємство «Артемсіль» (м. Соледар Донецької області). Підприємство має найбільші в Європі виробничі потужності (7 млн т), 3/4 її йде на експорт.
Відкриваємо Україну
Дрогобицький солевиварювальний завод — найстаріше промислове підприємство України (перша згадка в 1250 р.). Виробляє з природного розсолу кухонні йодовані солі.
Калійні солі та фосфорити добувають з метою виробництва відповідних видів мінеральних добрив. Вони є осадовими видами корисних копалин, що сформувалися переважно в кайнозої. Найбільші їхні промислові поклади й видобування зосереджені в Росії та Марокко.
Каолін є основою виробництва порцеляново-фаянсової продукції. Він також має осадове походження. Україна володіє найбільшими запасами первинних каолінів у Європі. Більшість підприємств із видобування первинного каоліну та виробництва вторинного каоліну входять до складу ТНК, що його експортують. Так, за кордон постачає 4/5 усього видобутого каоліну з найбільшого в Європі за запасами Глуховецького родовища у Вінницькій області «АВК Українське каолінове товариство», що входить до складу ТНК «Кварцверке» (мал. 58).
Мал. 58. Видобування каоліну на Глуховецькому родовищі у Вінницькій області
Відкриваємо Україну
У 2014 р. відкрито новий завод зі збагачення каоліну «СОКА Україна» (с. Жежелів Козятинського району Вінницької області), який 3/4 своєї продукції постачає на експорт. Виробничі потужності першої черги заводу становлять 50 тис. т.
Це сучасне підприємство гірничодобувної промисловості спеціалізується на видобуванні каоліну-сирцю, виробництві збагачених марок каоліну, фракціонуванні кварцових пісків. Інвестиційні проекти з модернізації обладнання сприятимуть збереженню конкурентоспроможності цього підприємства як в Європі, так і в усьому світі. Виробничі потужності з видобування каоліну «АВК Українське каолінове товариство» становлять більш як 1 млн т на рік. Обсяги виробництва збагачених видів каоліну — понад 140 тис. т на рік.
Відкриваємо Україну
У 2016 р. запрацювала перша черга Демуринського гірничо-збагачувального комбінату (с. Новоандріївка Васильківського району Дніпропетровської області) з розробки Вовчанського родовища цирконієвих руд (промислові запаси — 5 млн т). Триває будівництво збагачувальної фабрики для виробництва ільменіт-цирконієвого концентрату, проектна потужність якої становить 50 тис. т руди на рік.
Серед неметалевих мінеральних ресурсів виняткове значення мають доломіти та флюсові вапняки, які застосовують у чорній металургії. Їхні промислові родовища доволі поширені на території України, проте найбільше їх видобувають у Донецькій області через близькість до основних підприємств чорної металургії й коксохімічної промисловості. Саме тому провідні підприємства з видобування нерудної мінеральної сировини перебувають у власності корпорацій, що володіють відповідними підприємствами важкої промисловості. Так, Докучаєвський флюсодоломітний комбінат, Дружківське рудоуправління, що видобуває вогнетривкі глини, та Новотроїцьке й Комсомольське рудоуправління (усі в Донецькій області), які видобувають доломіти та флюсові вапняки, входять до складу «СКМ».
Політичні потрясіння й бойові дії в Донецькій й Луганській областях призвели до розриву усталених виробничих зв’язків між металургійними та відповідними добувними підприємствами. Це зумовило різке збільшення імпорту відповідної продукції з Румунії, Словаччини, ОАЕ. Тому відновлюють видобуток на закритих раніше кар’єрах флюсових вапняків у Західній Україні, які раніше постачали вапняк на місцеві цукрові заводи.
БУДІВЕЛЬНІ МІНЕРАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ. В Україні розробляють великі родовища декоративно-облицювального каменю та будівельних матеріалів. Більшу частину гранітів і габро постачають на експорт необробленими або з мінімальним обробітком переважно з корінних родовищ у Житомирській області (Коростишівський район), також із цієї області експортують кварцити з найбільшого за їхніми запасами в Європі Овруцького родовища. Більш рівномірно розміщені територією України підприємства з виробництва щебеню, цегли та керамічної черепиці.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про основне
• В Україні велике значення в розвитку добувної промисловості має її орієнтація на збут товарної продукції за кордон.
• Більшу частину товарної продукції дає видобуток залізної руди й кам’яного вугілля та пов’язані з ними розроблення родовищ нерудної сировини чорної металургії. За їхніми запасами держава посідає одні з провідних місць у світі.
• Основні експортні поставки залізної руди спрямовані в Китай. При цьому збільшують видобуток і вводять в експлуатацію лише нові родовища в залізорудній і титанорудній промисловості, товарна продукція яких переважно постачається за кордон.
Знаю і вмію обґрунтувати
- 1. Зазначте, у які геологічні епохи були сформовані основні поклади паливних ресурсів у світі.
- 2. Як геологічні умови та тектонічна будова вплинули на розміщення найбільших залізо- й марганцеворудних басейнів світу?
- 3. Чому в Західній Україні відновлюють видобування флюсових вапняків?
- 4. Поясніть, як вплинуло розміщення підприємств чорної металургії на експлуатацію родовищ вогнетривів в Україні.
Працюю з картою
• За допомогою карт навчального атласу знайдіть і поясніть розміщення основних родовищ металів, які найбільше використовують у світі та в Україні.
• Позначте на контурній карті світу основні родовища залізної руди та країни-лідери з її видобування.
Генерую ідеї
За допомогою інформації, поданої на офіційному сайті Державної служби статистики України, визначте, у яких областях зосереджені основні промислові запаси флюсових вапняків у державі.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4
Тема. Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобування кам’яного вугілля, нафти та природного газу
Позначте на контурній карті найбільші басейни:
• кам’яного вугілля світу:
Верхньосілезький (Польща), Кузнецький (Росія), Карагандинський (Казахстан), Північно-Східний (Китай), Східний (Індія), Аппалачський (США), Південно-Східний (Австралія);
• кам’яного вугілля України:
Донецький і Львівсько-Волинський;
• нафти та природного газу світу:
Перської затоки, Західносибірський, Зондський, Сахарський, Гвінейської затоки, Техаський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Північноморський;
• нафти та природного газу в У країні:
Східний, Західний, Південний.
ДОСЛІДЖЕННЯ
Тема. Проблеми й перспективи освоєння родовищ нафти та природного газу на шельфі Чорного й Азовського морів
Алгоритм виконання
1. На контурній карті позначте межі морських шельфів Чорного й Азовського морів. Укажіть основні тектонічні структури та позначте геологічні епохи їхнього утворення.
2. Нанесіть на карту відкриті родовища нафти, газу й конденсату.
3. Позначте межі територіальних вод і виключних економічних зон прибережних держав.
4. Нанесіть на карту ділянки шельфу, на яких ведуться геологопошукові дослідження нових родовищ нафти та природного газу.
5. Запропонуйте нові ділянки для їхнього пошуку, виходячи з геологічної й тектонічної будови шельфу, та напрями прокладання нафто- й газопроводів з нових відкритих родовищ.
6. Позначте за навчальним атласом родовища, з яких видобувають нафту й газ, та відповідні підводні нафто- й газопроводи від них на поверхню.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 9 клас Гільберг, Савчук 2022 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)