Тваринництво. Зональна спеціалізація сільського господарства
- 29-01-2023, 00:14
- 181
9 Клас , Географія 9 клас Пестушко, Уварова 2022 (повторне видання)
Зверніть увагу!!!
§ 14. Тваринництво. Зональна спеціалізація сільського господарства
ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!
- Які природні умови сприятливі для розвитку тваринництва в Україні?
- Яка частка пасовищ і сіножатей у структурі сільськогосподарських угідь?
• Структура і кормова база тваринництва. Тваринництво - важлива складова сільського господарства України, що забезпечує населення країни такими основними продуктами харчування, як м’ясо, молоко, яйця, а також сировиною легку, харчову, хіміко-фармацевтичну галузі промисловості. Найпродуктивнішими у тваринництві України є скотарство, свинарство, птахівництво. Про це свідчать й статистичні дані щодо кількості тварин за цими напрямами (див. таблицю за QR-кодом). Менше значення мають вівчарство, конярство, бджільництво, ставкове рибництво, шовківництво.
ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ
За даними таблиці (див. QR-код) проаналізуйте, як змінювалася кількість свійських тварин упродовж останніх 10 років. Про які тенденції розвитку тваринництва свідчать ці дані?
Тваринництво тісно пов’язане з рослинництвом, адже забезпечує його органічними добривами, а землеробство формує кормову базу тваринництва - вирощує кормові і зернофуражні культури. Іншим важливим джерелом кормової бази є використання природних кормових угідь - пасовищ і сіножатей. Найбільші площі сіножатей розташовані в Поліссі та лісостепу, а пасовищ - у степовій зоні України та в Карпатах.
Виробництво комбінованих кормів (комбікормів) налагоджено на комбікормових заводах України та в кормоцехах, де використовують різні кормові домішки для підвищення якості кормів.
Кормова база - один з головних чинників спеціалізації тваринництва. Так, наявність природних кормових угідь сприяє розвитку м’ясного і м’ясо-молочного скотарства, вівчарства. У районах вирощування кормових культур розвивається молочне, молочно-м’ясне скотарство і свинарство.
Скотарство - провідний напрямок тваринництва України. Спеціалізується насамперед на розведенні великої рогатої худоби, зокрема корів. Найбільше поголів’я великої рогатої худоби - на заході Полісся, на правобережжі лісостепу та в Карпатах.
Свинарство - другий за значенням і кількістю продуктивної худоби напрямок тваринництва. Воно розвивається переважно в районах потужного землеробства, вирощування фуражного зерна, картоплі, цукрового буряку, у районах харчової промисловості, де для відгодівлі свиней використовують відходи різноманітних виробництв. Найбільше поголів’я свиней у Київській, Рівненській, Черкаській, Хмельницькій та Вінницькій областях, де вирощування свиней має м’ясо-сальний напрямок. У південних областях країни вирощують свиней переважно на сало.
Птахівництво надзвичайно продуктивний напрямок тваринництва, темпи розвитку якого в Україні найбільші (див. таблицю за QR-кодом). Птахівництво складається з комплексу спеціалізованих підприємств і виробництв, що займаються вирощуванням, переробкою, транспортуванням птиці і виробництвом кормів. Важливим чинником його розміщення є орієнтація на споживача. Тому найбільше птахофабрик зосереджено поблизу великих міст і промислових центрів. Поширене птахівництво переважно в лісостеповій і степовій зонах, де для його розвитку є кормова база - зерно. З понад 200 млн свійських птахів 90 % припадає на курей. Комбікормове виробництво для потреб птахівництва найбільше розвинене в Дніпропетровській, Полтавській, Київській та Миколаївській областях.
Вівчарство за роки незалежності суттєво знизило виробництво і було на межі абсолютної руйнації. Нині вівчарство починає відроджуватися і тому має поки що допоміжне значення. Виняток становлять спеціалізовані господарства з розплоджування овець у передгірських і гірських місцевостях і у степових районах. Тут вівчарство має вовняний напрямок вирощування, а в горах - м’ясо-вовняний.
Рибне господарство становлять підприємства, які виловлюють рибу, добувають морського звіра, морепродукти і виробляють з них різноманітну продукцію. До рибного господарства належить також відтворення біоресурсів, а також виробництва з переробки сировини - засолення, коптіння, сушіння, в’ялення тощо.
Основою сировинної бази рибного комплексу України є Азово-Чорноморський район, Середня та Південна Атлантика, Індійський океан, а також внутрішні прісноводні басейни річок, озер, ставків, водосховищ. Підприємства рибного господарства випускають продукцію понад 100 найменувань. Найбільшими рибопромисловими об’єднаннями є, наприклад, Чорноморське із центрами в Одесі, Ізмаїлі, Вилковому, Очакові, Херсоні, Північно-Азовське (центри - Маріуполь, Бердянськ, Генічеськ).
• Зональна спеціалізація сільського господарства України. У межах природних зон виділяють зональні сільськогосподарські комплекси, спеціалізація яких визначається здебільшого природними умовами - кліматичними та ґрунтовими. Зони сільськогосподарської спеціалізації вказують на виробництво тих чи інших видів переважно товарної продукції рослинництва і тваринництва в певній природній зоні. Виділяють три зони сільськогосподарської спеціалізації - мішаних лісів (Поліську), лісостепу, степу, а також позазональні приміські території та два гірські регіони - Карпатський і Кримський.
Поліська зона охоплює 19 % площі України, на ріллю припадає 35 % території цієї зони, 2 % - на болота, 30 % - ліси. Спеціалізація зони різноманітна. Це молочно-м’ясне скотарство, льонарство, картоплярство з виробництвом зерна. На основі переробки сільськогосподарської сировини тут сформувалися такі спеціалізовані АПК, як молокопромисловий, м’ясопромисловий, картоплепродуктовий, льонопромисловий та ін. Тут виробляють 95 % льону, 45 % картоплі, 20 % молока і м’яса країни.
На лісостепову зону припадає 37 % орних земель України. Її спеціалізація - виробництво цукрових буряків, зерна, скотарство і свинарство. Крім того, розвинуте птахівництво, виробництво картоплі, овочів, соняшнику, хмелю, м’яти. Найрозвинутішим АПК є бурякоцукровий, зернопродуктовий, м’ясопромисловий, плодоовочеконсервний. Тут виробляють 70 % цукрових буряків України, 40 % зерна, майже половину м’яса і молока.
Степова зона охоплює понад 40 % території України. Це основний район зрошувальної меліорації. Для цієї зони характерна висока розораність земель - понад 80 %. Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на вирощуванні зернових, соняшнику і на скотарстві. Додаткові галузі зони - це виноградарство, овочівництво, свинарство, вівчарство. Найбільш розвинені такі спеціалізовані АПК: м’ясопромисловий, молокопромисловий, зернопродуктовий, олійножиропродуктовий, плодоовочеконсервний. Тут виробляється 100 % рису, 95 % - винограду, 80 % - соняшнику, 48 % - зерна, 70 % - вовни, 35 % - овочів, 30 % - молока і м’яса.
Гірські райони Карпат і Криму спеціалізуються переважно на тваринництві, зокрема розведенні овець і великої рогатої худоби м’ясо-молочного напрямку. У Криму на дуже обмежених площах вирощують високоякісні сорти винограду, деякі лікарські рослини та ефіроолійні культури.
Приміські зони спеціалізації, що розміщені біля великих міст і промислових центрів, покликані задовольняти потреби міських жителів у малотранспортабельній продукції землеробства і тваринництва, яка швидко псується. Це молоко, сир, сметана, свіжі овочі, фрукти тощо. Господарства цих зон переходять на цілорічне виробництво рослинницької (у теплицях, парниках) і тваринницької продукції.
УКРАЇНСЬКІ БРЕНДИ
В Україні значної популярності набуло виробництво органічної сільськогосподарської продукції, яка стала своєрідним трендом в Європі. У 2019 р. загальна площа сільськогосподарських земель з органічним статусом та перехідного періоду склала близько 468 тис. га (1,1 % від загальної площі земель сільськогосподарського призначення України). При цьому нараховувалося 617 операторів органічного ринку, з них 470 - сільськогосподарські виробники. Більшість українських органічних господарств розташовані в Київській, Одеській, Херсонській, Полтавській, Вінницькій, Закарпатській, Львівській, Житомирській областях.
Українську органічну продукцію купують переважно країни ЄС. У 2019 р. Україна посіла 2-ге місце зі 123 країн за обсягами експорту органічної продукції до ЄС. Найбільшими країнами-споживачами вітчизняної органічної продукції є Нідерланди, Німеччина, США, Швейцарія, Італія, Велика британія, Австрія, Польща, Чехія, Франція, Угорщина, Румунія, Бельгія, Болгарія, Литва, Канада та Данія. Основними експортними продуктами є зернові, олійні, ягоди, гриби, горіхи та фрукти.
ГОЛОВНЕ
• Найбільш продуктивними галузями тваринництва України є скотарство, свинарство, птахівництво.
• В Україні сформована кормова база, яка значно впливає на спеціалізацію тваринництва.
• У межах природних зон виділяють зональні сільськогосподарські комплекси, спеціалізація яких визначається здебільшого природними умовами - кліматичними і ґрунтовими.
ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ
- 1. Яке значення тваринництва для людини та економіки України?
- 2. Чому кормова база впливає на спеціалізацію тваринництва?
- 3. Чим відрізняється спеціалізація скотарства в різних природних зонах України?
- 4. Поясніть потужний розвиток птахівництва в багатьох регіонах України.
- 5. Здійсніть паралельний аналіз карти зон сільськогосподарської спеціалізації в атласі та органічної карти України (мал. 27, с. 71). Де і чому зосереджено найбільше органічних господарств? Яку, на вашу думку, продукцію сільського господарства вони виробляють?
Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 9 клас Пестушко, Уварова 2022 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)