Багаторівневість світового господарства, його просторова структура за концепцією «центр–периферія»
- 7-01-2022, 16:41
- 637
9 Клас , Географія 9 клас Пестушко, Уварова, Довгань
Зверніть увагу!!!
§ 9. БАГАТОРІВНЕВІСТЬ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА, ЙОГО ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА ЗА КОНЦЕПЦІЄЮ «ЦЕНТР–ПЕРИФЕРІЯ»
ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!
• Чинники розміщення виробництва.
• Форми просторової організації виробництва.
• Багаторівневість світового господарства. З матеріалу попередніх уроків ви вже знаєте, що світове господарство являє собою економічну систему, яка складається з багатьох окремих елементів і суб’єктів. З розвитком світового господарства вони стали тісно взаємопов’язані, видозмінюються й ускладнюються. Такі відносини між окремими елементами світового господарства утворюють різні рівні. Тому є всі підстави говорити про багаторівневість світового господарства.
Прикладом такої багаторівневості є виділення трьох рівнів економічних відносин: мікро-, макро- та міждержавного.
На мікрорівні економічні відносини формуються між окремими громадянами і підприємствами (фірмами) та організаціями, тобто це рівень окремих суб’єктів господарської діяльності.
До основних суб’єктів цього рівня належать: домогосподарства, підприємства (фірми) і держава. Домогосподарство - це така економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, які ведуть спільне господарство, забезпечують економіку ресурсами і використовують зароблені при цьому кошти на задоволення власних потреб. Прикладом домогосподарства є сім’я. Підприємство - це товаровиробник і основна виробнича одиниця економіки. Держава на цьому рівні розглядається як сукупність органів влади, що регулюють та координують економічне життя.
Державний рівень (такрорівень), тобто рівень дії різних державних установ та організацій. На цьому рівні відбувається прийняття різних нормативних документів, що формують середовище, у якому працюють усі суб’єкти господарської діяльності. Це податкова, грошова політика, а також питання зайнятості населення. На цьому рівні визначаються і правила ведення зовнішньоекономічної діяльності, коло можливих економічних партнерів, тобто формується зовнішньоекономічна політика держави.
Міждержавний рівень - це рівень дії різних міждержавних організацій, які визначають основні правила функціонування світової економіки. На цьому рівні суб’єктами міжнародних економічних відносин виступають національні економіки.
Мал. 18. Схематична модель «Центр - периферія»
Національні економіки взаємодіють між собою як через різні міжнародні організації (Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світова організація торгівлі (СОТ), Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) тощо), так і через різні регіональні інтеграційні угруповання (Європейський Союз; Північно-Американська угода про вільну торгівлю (НАФТА); Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) тощо).
• Концепція «центр - периферія». У сучасних працях учених економгеографія останнім часом склався новий підхід до характеристики моделі світового господарства. Це підхід, заснований на виділенні трьох таких груп, як центр, периферія й напівпериферія (мал. 18).
Ці групи сформувалися на основі дії об’єктивних законів географічної різноманітності та концентрації. Вони характеризуються різними параметрами територіального поширення, внутрішньої будови, мають відмінні функції і властивості, але тісно пов’язані одне з одним.
Історія географії
Німецькі вчені Альфред Вебер та Йоган фон Тюнен є засновниками теорії розміщення виробництва. У своїх наукових працях вони створили концепцію територіальних взаємовідносин і господарських функцій між центром та периферією, а також заклали підвалини основи теорії розміщення продуктивних сил.
У загальносвітовому масштабі під поняттям «центр» розуміють групу з приблизно 30 країн світу, для яких характерні риси постіндустріального суспільства. Саме ці країни є провідними в НТР (науково-технічній революції), саме тут знаходяться світові центри прийняття рішень, найбільш високий рівень інформатизації та комп’ютеризації.
Ці країни розташовані у трьох географічних регіонах планети, а саме: Північноамериканському (США та Канада), Західноєвропейському (найрозвинутіші країни ЄС) і Азійсько-Тихоокеанському (Японія, Китай тощо).
До складу «периферії» зазвичай включають близько 100 країн Азії, Африки та Латинської Америки з переважанням аграрної або початкової стадії розвитку індустріальної економіки. Це порівняно відсталі в технологічному, інфраструктурному та соціально-ринковому плані, з незначним впливом на них НТР. Основу цієї групи складають найменні розвинуті країни світу.
І «напівпериферія», що знаходиться ніби на межі між центром і периферією. Вона представлена групою індустріально розвинутих країн Євразії та Латинської Америки. До їхнього складу входять нові індустріальні, нафтодобувні та частина постсоціалістичних країн.
Модель «центр - периферія» також використовується для характеристики розміщення виробничих сил на регіональному або національному рівнях.
Так, різні регіони однієї країни також можуть складатися з основного «центру» (декількох центрів) та підпорядкованої їм периферійної зони.
Вони відрізняються процесами природокористування, обміну трудовими ресурсами, інформацією, виробничо-інтелектуальним потенціалом, особливостями ринкових механізмів функціонування господарства. Такі умови забезпечують найбільш сприятливі умови для розвитку підприємницької діяльності, надають широкий доступ до новітніх технологій та забезпечують загальне економічне зростання. Ці центри переважно формуються у високоурбанізованих регіонах країни.
Однак у високорозвинених регіонах частина зазначених вище процесів виникає і поширюється в межах периферійної зони (на базі технополісів і технопарків, центрів освіти та ринкової інфраструктури, а також на інноваційних промислових підприємствах).
«Периферія» характеризується порівняно нижчим розвитком та переважно низькою динамікою процесів господарювання. Економіка тут має більш допоміжний та обслуговуючий характер. Вона забезпечує «центр» необхідними виробничими ресурсами, відносно дешевою робочою силою, сировиною, енергією тощо.
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ
Визначення центру є досить проблематичним і дискусійним у регіональних економічних дослідженнях. Центр певного регіону (наприклад, у господарському розумінні) не завжди збігається з географічним центром території, може бути не симетричним відносно інших територіальних елементів господарської системи. Він також може бути віддаленим від головних регіонів ринкової, ділової та соціальної активності. Причиною цього може бути низька господарська освоєність території або обмеження розвитку виробництва через спеціальний статус регіонів: курортно-рекреаційний, науково-інноваційний, природоохоронний тощо.
ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ
За картами географічного атласу знайдіть на кожному материку місця найбільшої концентрації виробництва. Спрогнозуйте появу нових центрів світового господарства, зважаючи на сучасні тенденції його розвитку. Яких заходів, на вашу думку, треба терміново вжити в Україні, зважаючи на такі прогнози?
ГОЛОВНЕ
• Відносини між окремими елементами світового господарства відбуваються на різних рівнях. Світове господарство є багаторівневим.
• Прикладом такої багаторівневості є виділення трьох рівнів економічних відносин: мікро-, макро- та міждержавного.
• Концепція «центр - периферія» - один з нових підходів до характеристики моделі світового господарства. Цей підхід ґрунтується на виділенні таких його складових частин, як центр і периферія.
ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ
1. Спрогнозуйте появу нових центрів світового господарства, зважаючи на сучасні тенденції його розвитку.
2. Визначте чинники найбільшої концентрації виробництва в різних регіонах світу.
3. Укажіть, які загрози можуть виникнути для країн «периферії» у результаті їхньої економічної взаємодії з країнами «центру».
4. У чому полягає сутність концепції «центр - периферія»?
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 9 клас Пестушко, Уварова, Довгань", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)