Видобування металічних руд та нерудної сировини в Україні
- 8-01-2022, 22:44
- 513
9 Клас , Географія 9 клас Кобернік, Коваленко
§ 19. ВИДОБУВАННЯ МЕТАЛІЧНИХ РУД ТА НЕРУДНОЇ СИРОВИНИ В УКРАЇНІ
Пригадайте! 1. Які мінеральні ресурси є в Україні для розвитку чорної металургії? 2. Які на території України є басейни та родовища руд чорних металів і коксівного вугілля? 3. Яка нерудна сировина є в Україні?
Видобування та збагачення руд для чорної металургії. Для розвитку чорної металургії Україна має велику, компактно розміщену сировинну базу. Ви вже знаєте, що сировиною для чорної металургії є залізна й марганцева руда.
Україна повністю забезпечує себе власною залізною і марганцевою рудою. Основним районом розвитку залізорудної промисловості є Придніпров’я. Там розташований унікальний Криворізький басейн, у якому сконцентровано 68,5% української залізорудної сировини й переважає кар’єрний спосіб видобутку. Видобувають руди різної якості: від багатих (50-67% заліза) до середніх (23-35%) (мал. 79).
Оскільки руда містить окрім корисної речовини багато пустої породи, після її видобутку необхідний процес збагачення на гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК). Процес збагачення полягає у відокремленні пустої породи від руди.
Найпоширенішим способом збагачення є флотація. Перед збагаченням руду подрібнюють до маленьких часточок та змішують із водою. У воду добавляють спеціальні синтетичні речовини, які змочують мінеральні частинки, що містять метал, і не змочують пусту породу. Потім вводять спеціальні речовини, що утворюють на поверхні води піну. Частинки руди прилипають до піни і спливають на поверхню. Часточки пустої породи осідають на дно. Збагачена руда називається концентратом. Саме він йде на виплавку металу. Якщо руда містить декілька металів, то проводять багатостадійну флотацію. Інколи використовують хімічні методи збагачення руд. При збагаченні залізних руд окрім флотації запроваджують сучасніший магнітний метод у слабкому електричному полі. Для зручності перевезення збагаченій залізній руді надають форму кульок, які називають окотками.
Збагачення криворізьких залізних руд відбувається на п’яти гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК). Серед них найбільше гірничо-збагачувальне підприємство у Європі - Північний ГЗК у Кривому Розі. Запаси Кременчуцького залізорудного району в 5 разів менші. Переважають руди середньої якості. Для їх збагачення працює Дніпровський ГЗК. Перспективними для освоєння є багаті руди з вмістом заліза 70% Білозерського родовища.
Бідні залізні руди Керченського залізорудного басейну через низьку рентабельність виробництва повністю припинили розробляти.
Марганцеворудна промисловість також сконцентрована у Придніпров’ї на базі унікального за покладами Південноукраїнського басейну у складі Нікопольського, Великотокмацького та Інгулецького родовищ (мал. 80). Тут переважає відкритий спосіб видобутку руди. Поряд з кар’єрами працюють збагачувальні фабрики.
Мал. 79. Залізна руда (гематит)
Мал. 80. Марганцева руда (манган)
1. Дайте господарську оцінку запасам рудної сировини для розвитку чорної металургії України. 2. Спрогнозуйте, де в Україні сформувалися райони найбільшої концентрації підприємств чорної металургії. На якій місцевій сировині вони працюють?
Обчисліть ресурсозабезпеченість України титановими рудами, якщо їх розвідані поклади оцінюють у 5,9 млн тонн, а щорічні обсяги видобутку становлять близько 120 тис. тонн.
Видобування та збагачення руд кольорових металів. Хоч Україна має незначні поклади руд кольорових металів, деякі з них мають суттєве значення для розвитку виробництва.
Україна - одна з небагатьох країн світу, де є поклади титанових руд. У нашій країні сконцентровано близько 20% їх світових запасів. Україна посідає 8-ме місце у світі та 1-ше в Європі за покладами ільменіту - мінералу, у якому міститься близько 30% титану. Всього розвідано на нашій території близько 40 родовищ цього мінералу, одне з яких належить до категорії унікальних. Основні запаси титану в Україні належать до розсипних родовищ, де ведеться їх кар’єрний видобуток: Іршанське (Житомирська область) та Самотканське (Дніпропетровська область). На їх базі працюють ГЗК: відповідно Іршанський ГЗК та Вільногірський державний ГЗК. Їх спільна потужність становить майже 20 % світового випуску ільменітового концентрату. Розвідано та готують до промислового освоєння інші родовища титанових руд на Житомирщині та Київщині. Україна вирізняється найнижчою у світі інтенсивністю використання цієї сировини.
На Кіровоградщині біля селища Побузьке склалася група родовищ, де видобувають бідні окиснені нікелеві руди, вміст металу у яких становить 0,4-1,5%. Достатні поклади ртутних руд тривалий час розроблялися на Донбасі (Микитівське родовище) в межах Донецької складчастої області та на Закарпатті (Вишково). Їх видобуток нині повністю припинений через скорочення попиту на ртуть. Крім того, є певні запаси поліметалічних, алюмінієвих, мідних, олов’яних руд.
Видобування нерудної сировини. Сировина для розвитку хімічної промисловості залягає переважно у Прикарпатському та Донецькому районах. В Україні є унікальні поклади самородної сірки, калійних та кухонної солей, вапняків, які є важливою сировиною для розвитку ряду хімічних виробництв. Однак їх недбале використання привело до ряду екологічних проблем й подальша експлуатація деяких родовищ стала неможливою.
У Передкарпатті зосереджена значна частина унікальної хімічної сировини. Так, у середині XX ст. там було виявлено багаті родовища самородної сірки, які утворюють великий сірконосний басейн. Тривалий час вели видобуток як відкритим способом (Роздольське родовище), так і методом підземної виплавки (Яворівське родовище), що негативно впливало на довкілля. Через надмірну експлуатацію відбулося значне виснаження родовищ. Внаслідок різкого скорочення споживання сірки у світі її видобуток в Україні нині повністю припинений.
Ще із середини XIX ст. відомі родовища калійних солей. Товщина соленосних шарів становить 50-60 м. їх видобуток тривав у Калуші та Стебнику до початку 90-х рр. XX ст. Відходи збагачувальної фабрики скидали в річку Тисменицю, що призвело до екологічної катастрофи. Вміст забруднювальних речовин у стічній воді перевищував допустимі норми мінералізації у 18,5 раза. Видобуток калійних солей був припинений.
1. Зробіть висновок про рівень забезпеченості України сировиною для розвитку хімічних виробництв. 2. Оцініть позитивні та негативні наслідки скорочення видобутку в Україні гірничо-хімічної сировини?
В Україні є значні поклади кухонної солі, видобуток яких останнім часом скоротився вдвічі. Родовища відомі у трьох різних частинах країни. Найбільші запаси зосереджено на Донбасі, де підземні соленосні шари досягають потужності 60 м. Там з кінця XIX ст. працюють соляні копальні Бахмутівського та Слов’янського родовищ. Частину солі в Україні видобувають з морських розсолів затоки Сиваш Азовського моря. Через забруднення затоки промисловими стоками хімічних підприємств Криму соляні родовища занепадають. Із середини XVIII ст. видобували кухонну сіль на шахтах Солотвинського родовища на Закарпатті. Внаслідок надмірного видобутку сировини наприкінці XX ст. траплялися провали території, підтоплення шахт, була пошкоджена гілка залізниці. Нині більшість шахт закинуто. Одиниці з них використовуються з лікувальною метою.
Родовища вапняків відомі у багатьох частинах України. Однак для потреб хімічної промисловості (зокрема, для виробництва соди) вони розробляються на Донбасі та у Криму.
В Україні також є незначні родовища фосфоритів на Чернігівщині (Кролевецьке родовище), Харківщині (Ізюмське), Донеччині, Вінничині, Івано-Франківщині.
Україна вирізняється з-поміж країн Європи значними покладами каоліну (білої глини), який утворився в результаті вивітрювання поверхні Українського щита. В нашій країні відомо близько 100 родовищ високоякісної білої глини. Найбільшим у світі є Просянівське родовище на Дніпропетровщині, де потужність шарів сягає 100 м. Відомі також значні родовища білої глини на Житомирщині та Поділлі. Каолін використовують для виробництва порцелянового та фаянсового посуду, декоративної скульптури, вогнетривких матеріалів та облицювальної плитки, сантехнічних виробів, як наповнювач у виробництві паперу тощо.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Оцініть забезпеченість України різними видами рудних ресурсів. 2. Покажіть на карті найбільші діючі басейни та родовища з видобутку руд чорних та кольорових металів в Україні. 3. Оцініть сировинну базу для розвитку хімічних виробництв у нашій державі. 4*. Поміркуйте, які позитивні та негативні наслідки має скорочення або припинення видобутку деяких видів рудної та нерудної сировини в Україні.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 4. Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобутку кам'яного вугілля, нафти і природного газу
Мета: позначити на контурній карті та запам'ятати положення басейнів та країн, що мають значні поклади паливно-енергетичних мінеральних ресурсів.
Використання карт: карта мінеральних ресурсів світу.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Найбагатша жирними оліями рослина - маслина: в м'якоті її плодів міститься до 70 % золотисто-жовтої ароматної харчової олії. Близькі до рекордсмена і олійні культури України: соняшник - 64 %, льон-кучерявець - 47 %, гірчиця сарептська - 42 %.
Одним з лідерів серед вітчизняних експортерів зернових та олійних культур є компанія «НІБУЛОН», що заснована у 1991 році. Вона має 50 підрозділів у 12 областях України. Центральний офіс компанії розташовано у м. Миколаєві. Географія експорту компанії охоплює понад 60 країн світу. Вона також відома тим, що відкрила для України ринок кукурудзи у світі. Завдяки її діяльності Україна збільшила обсяги виробництва та експорту кукурудзи майже у 10 разів за останні 10 років. Елеватори та термінали компанії є високотехнологічними автоматизованими підприємствами з сучасним лабораторним і дослідницьким обладнанням. З 2009 року компанія реалізує інвестиційну програму з відродження річок Дніпро та Південний Буг, як головних транспортних магістралей України. «НІБУЛОН» успішно займається суднобудуванням на власному заводі у Миколаєві. Нині флот компанії налічує 54 судна.
З метою боротьби із збезлісенням острова Ява в Індонезії у 2009 р. був прийнятий закон, за яким кожна пара молодят, що бере шлюб, зобов’язана посадити 10 дерев, в той час як кожна пара, що подає на розлучення, - 50 дерев.
У Китаї, де одного разу сталося масштабне знищення лісів, урядом був прийнятий закон, згідно з яким кожен працездатний громадянин у віці від 11 до 60 років зобов’язаний садити від трьох до п'яти дерев на рік або виконати еквівалентну роботу в інших лісових службах.
Найбільшу кількість мінеральної сировини на світовий ринок вивозять Канада та Австралія. На Канаду припадає 15 % світового експорту природних ресурсів: руд срібла, платини, кольорових металів (цинку, свинцю, нікелю), заліза, а також деревини. Австралія дає близько 10 % світового експорту сировини: бокситів, цинку, свинцю, нікелю, кобальту, ванадію, залізної руди, кам'яного вугілля.
ТЕМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МІНІ ПРОЕКТІВ
1. Як змінюється сільське господарство під впливом сучасної науки.
2. Найпоширеніші зернові культури світу.
3. Лісове господарство «лісового цеху» Європи.
4. З історії використання паливно-енергетичних ресурсів людиною.
5. Найбільші нафтогазоносні басейни світу.
6. Благородні метали в житті людини.
7. Рідкісноземельні метали: історія використання.
8. Розширення можливостей освоєння мінеральних ресурсів Світового океану в майбутньому.
9. Проблеми й перспективи освоєння родовищ нафти і природного газу на шельфі Чорного та Азовського морів.
10. «За» і «проти» освоєння родовищ сланцевого газу в світі та Україні.
11. Доцільність відновлення видобутку бурого вугілля в Україні: економічні, соціальні, екологічні наслідки.
ПОМІЧНИК В ІНТЕРНЕТІ
1. http://pidruchniki.com/1462051155712/pravo/osoblivosti_pravovogo_regulyuvannya_vikoristannya_nadr_viklyuchnoyi_morskoyi_ekonomichnoyi_zoni_kontinental (Інформація для виконання дослідження. Особливості правового регулювання використання надр виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу України).
2. http://shalegas.in.ua/ukraine-black-sea-reserves/ (Для виконання дослідження інформація про основні родовища нафти та газу на морському шельфі Чорного моря).
Коментарі (0)