Войти
Закрыть

Проблема освоєння Світового океану. Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються. Глобальні прогнози

9 Клас , Географія 9 клас Кобернік, Коваленко

 

§ 49. ПРОБЛЕМА ОСВОЄННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ. ПРОБЛЕМА ПОДОЛАННЯ ВІДСТАЛОСТІ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ. ГЛОБАЛЬНІ ПРОГНОЗИ

Пригадайте! 1. Які групи природних ресурсів є у Світовому океані? Які з них використовуються у наш час? 2. Які нині існують проблеми у групі найменш розвинутих країн? 3. У чому сутність концепції сталого розвитку?

Проблема освоєння Світового океану. Світовий океан залишався завжди для людини великою таємницею. Навіть зараз наукою більше накопичено знань про інші планети Сонячної системи, ніж про океанічні глибини. Проте з другої половини XX ст. у зв’язку з бурхливим розвитком науки і техніки дослідження та освоєння Океану набули глобальних масштабів, що спричинило низку проблем.

Виснаження мінеральної сировини на суходолі змусило шукати її поклади в морі. У місцях розробки корисних копалин стрімко загострилася проблема забруднення води.

Мал. 196. Марікультура: на морській фермі

Загострення продовольчої проблеми викликало підвищений інтерес до біологічних ресурсів Океану. Проте він поки що дає людству лише 2 % харчових продуктів та 12-15 % тваринного білка. Надмірний вилов риби та полювання на морських звірів призвели до зниження біологічної продуктивності Океану. Останнім часом намітився перехід від рибальства до марікультури - вирощування живих організмів у воді, що, в свою чергу, викликає необоротні зміни у прибережних природних комплексах (мал. 196).

Глобалізація економіки пожвавила використання Світового океану як одного із важливих шляхів перевезення сировини та готової продукції. Це призвело до забруднення води на головних морських транспортних шляхах. Особливо небезпечним стало нафтове забруднення.

Разом з цим, відбувся бурхливий розвиток приморських районів, до яких все більше тяжіє господарство розвинутих країн. Там виникла особлива галузь економіки - морське господарство, яке включає добувну та переробну промисловість, транспорт, рибальство, туризм. Все це загострило екологічну ситуацію на узбережжях.

Енергетична проблема дала поштовх до пошуків нових альтернативних джерел енергії, в тому числі й у Світовому океані.

В наш час Океан все більше використовується як арена військово-політичної діяльності. На островах по всьому світу розкидано військові бази США, Франції, Великої Британії.

Отже, якщо ще півстоліття тому Світовий океан був «неораною цілиною», то нині він настільки «залучений» до світового господарства, що вже відчуває на собі його негативний вплив. Вчені-океанографи поставили діагноз: «Океан хворий», і якщо він загине, це призведе до знищення всієї планети.

Пригадайте, які види енергетичних ресурсів існують в Океані. Які з них люди вже використовують?

Мал. 197. В африканському селі

Для того щоб подолати проблеми, які виникли під час освоєння Світового океану, треба перейти до раціонального океанічного природокористування, комплексного підходу до його багатств, охорони та відновлення його біологічних ресурсів. Неприпустимим є поширення ядерної зброї на території Океану. Він має бути збереженим для прийдешніх поколінь.

Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються. На територіях країн, що розвиваються, з особливою силою проявляються всі глобальні проблеми людства. Маючи втричі більшу кількість населення, ці держави виробляють у 6 разів менше промислової продукції, ніж високорозвинуті країни, а в перерахунку на душу населення - у 15-16 разів менше. Тривалість життя там невисока. В країнах, що розвиваються, через хвороби, голодування та недоїдання, нестачу якісної питної води щорічно помирають 30-40 млн осіб. Безробітними є від 1/3до 1/2 працездатних людей, а неписьменними - понад половину дорослого населення. Всі ці проблеми ще більше загострюються у зв’язку з величезним природним приростом населення. Крім того, на територіях країн, що розвиваються, не вщухають й міжетнічні конфлікти, що часто супроводжуються локальними війнами. Особливо яскраво всі ці проблеми проявляються в країнах Африки - найбіднішому регіоні сучасного світу (мал. 197).

Головною причиною відсталості більшості країн є їх колоніальне минуле. Колонізатори залишили у спадок цілу низку складних болючих проблем: політичних, економічних, екологічних, соціальних.

З політичних проблем найхарактернішою є неузгодженість державних кордонів між сусідніми країнами.

Економічні проблеми країн полягають у жебрацькому стані їх господарства. Звільнившись політично, вони мають економічну залежність від колишніх метрополій. їх господарство, як і колись, зорієнтоване на експорт дешевої сировини. Для розвитку власної економіки країнам, що розвиваються, слід закуповувати дорожчі знаряддя праці. Через відсутність паритету цін на світовому ринку їхня заборгованість високорозвинутим державам постійно зростає. Господарство країн, що розвиваються, часто є монокультурним, що робить їх залежними від зовнішньої торгівлі та кон’юнктури ринку.

В країнах, що розвиваються, вкрай загострилися екологічні проблеми: швидко виснажуються мінеральні ресурси, вирубуються ліси, деградують ґрунти, через недосконалі технології виробництва забруднюється навколишнє середовище.

До соціальних проблем, які посилюються великим природним приростом населення, належать голодування, неписьменність, безробіття.

Отже, в країнах, що розвиваються, віддзеркалюються всі глобальні проблеми, які можливо розв’язати лише шляхом здійснення системи комплексних реформ у їх соціально-економічній сфері: проведення демографічної політики, створення власної обробної промисловості, ліквідації монокультури, залагоджування міжетнічних конфліктів та зменшення військових витрат. Проте не все залежить від самих країн. На світовому ринку слід встановити більш справедливий економічний порядок: переглянути ціни на сировину та готову продукцію. Матеріальна допомога високорозвинутих країн не може бути головним чинником розв’язування гострих проблем найбідніших країн. Основний шлях їх розвитку - перебудова власного господарства.

Глобальні прогнози. Що чекає людство в майбутньому? Це питання бентежило голови багатьох прогресивних людей різних часів. Та завжди першими своє бачення майбутнього пропонували письменники-фантасти, які відправляли своїх героїв на сотні та тисячі років уперед. Щось з їх прогнозів вже здійснилося, а щось - ні. Перші ж наукові роздуми про майбутнє з’явилися у 60-х рр. XIX ст. А справжній бум передбачень розпочався з середини XX ст., саме тоді, коли й постали глобальні проблеми людства. Система поглядів на майбутнє одержала назву футурологія (від лат. futurum - майбутнє та грец. логос - вчення).

Прогресивні вчені всього світу, усвідомлюючи небезпечність ситуації, розробили чимало глобальних прогнозів на найближчу та далеку перспективу. У 1968 р. була створена міжнародна організація (аналітичний центр) Римський клуб, яка залучила до роботи близько десяти найвідоміших науковців. Вони займалися оцінюванням перспектив подолання глобальних проблем людства та створенням моделі світу майбутнього.

За своїми поглядами на долю цивілізації вчене коло надало песиместичні та оптимістичні прогнози. Песимісти вважають, що вже до середини XXI ст. спостерігатимуться глобальна ресурсна, продовольча та екологічна кризи, людство не зможе впоратися з усіма глобальними проблемами і почне поступово вимирати. їхніми рекомендаціями є обмеження, а краще - призупинення зростання населення і виробництва. Песимісти також вважають, що демографічний вибух є не меншою загрозою, ніж вибух атомної бомби.

На думку оптимістів, людству вдасться успішно подолати глобальні проблеми та гідно вступити у майбутнє в гармонії з природою. Вони вбачають вихід не в обмеженні народжуваності та згортанні господарства, а у використанні новітніх досягнень науки для соціального та економічного розвитку.

Окремі представники фахової спільноти доводять, що подолати глобальну кризу можна шляхом суворого обмеження та відмови від зайвих речей: зброї, ювелірних виробів, реклами, наркотиків та ін. Це дасть змогу спрямувати зусилля на розвиток необхідних людству виробництв.

Пропонується перейти до поміркованого без надмірностей раціонального харчування. Слід згортати хімізацію сільського господарства та поширювати біологічні способи боротьби зі шкідниками. Кожна родина матиме присадибну ділянку, де зможе виростити все необхідне до столу та зробити своє дозвілля (особливо молодь) змістовним.

Доцільним вважається курс на дезурбанізацію. Це дасть змогу розв’язати масу проблем, передусім екологічних. Замість міст люди житимуть у невеликих селищах. На дахах будинків працюватимуть геліоустановки. Згортатиметься й транспортна система. Для цього має бути забезпечена пішохідна доступність місць роботи. Щоб відмовитися від ділових та розважальних поїздок, а також врятувати ліси, пропонується замінити туризм та газети телебаченням нового типу, яке мало б ефект присутності.

Який погляд на майбутнє людства ви поділяєте: песимістичний чи оптимістичний? Спробуйте обґрунтувати свою думку.

У такому далекому майбутньому все має бути спрямоване на розвиток особистості людини, її гармонію з природою.

Прогнозів багато, але які з них справдяться, покаже час.

Сталий розвиток — стратегія людства на XXI століття. У зв’язку з наростаючою глобальною кризою у сфері природокористування, що становить загрозу існування прийдешніх поколінь, на початку 90-х рр. XX ст. було розроблено концепцію сталого (збалансованого) розвитку суспільства. У 2002 р. ця концепція була прийнята в Україні. У 2015 р. в Україні було також розроблено Стратегію сталого розвитку «Україна-2020».

Сталий розвиток - концепція, що передбачає необхідність встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.

Мал. 198. Триєдина концепція сталого розвитку

Основні цілі сталого розвитку: економічне зростання, захист довкілля та соціальна справедливість (мал. 198).

Економічне зростання передбачає оптимальне використання обмежених ресурсів і використання екологічних - природо-, енерго- і матеріалозбережувальних технологій, включаючи видобуток і переробку сировини, створення екологічно прийнятної продукції, мінімізацію, переробку і утилізацію відходів.

Захист довкілля має забезпечувати цілісність природних систем. Основна увага приділяється збереженню здатності їх до самовідновлення, а не збереженню їх у незміненому стані.

Проте пріоритетом сталого розвитку має стати людина: її здоров’я, якість і рівень життя. Соціальна справедливість сталого розвитку орієнтована на скорочення конфліктів між людьми. Важливими аспектами цього підходу є справедливий розподіл благ, збереження культурного розмаїття в глобальних масштабах.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які виникають глобальні проблеми у зв’язку з використанням людиною ресурсів Світового океану? 2. Охарактеризуйте проблеми, що виникли у найбідніших країнах світу? 3. Які існують погляди на майбутнє людства? Прихильником якого з поглядів ви є? Свою думку обґрунтуйте. 4. У чому сутність концепції сталого розвитку? Охарактеризуйте її основні положення. 5*. Поміркуйте, чи зможе Океан розв’язати глобальну продовольчу проблему? 6*. Поясніть, чому проблеми найбідніших країн світу мають глобальний характер. 7*. Складіть свою модель розвитку людства у найближчому майбутньому.

ПОМІЧНИКВІНТЕРНЕТІ

1. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/ns_rik/ns_u/dvsr_u2008.html (Статистична інформація про викиди забруднювальних речовин та карбон діоксиду в атмосферне повітря України з 1990 по 2015 рр.)

2. http://ua.textreferat.com/referat-2063.html (Інформація про збройні конфлікти (гарячі точки) сучасного світу.)

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Для подолання демографічного вибуху деякі спеціалісти пропонують удатися до так званої чоловічої пігулки. Якщо її вживатимуть батьки, у них народжуватимуться у 90% випадків хлопчики.

Нестачу в харчових продуктах людство відчувало завжди. Відомий демограф Б. Урланіс у 40-х рр. XX ст. писав, що в X-XIII ст. голод знищував мільйони людей. Найчастіше за ним йшли різні епідемії, що спустошували цілі міста, села, навіть народи. Зі священних книг індіанців Центральної Америки відомо, що в їх ритуалах та релігійній символіці чільне місце посідала головна продовольча культура цієї території - кукурудза. Традиційне вітання китайців перекладається як «Ви вже поїли?» А у щоденній християнській молитві, звертаючись до Бога, ми просимо «...хліб наш насущний дай нам днесь...».

Існують проекти видобутку нафти з великих океанічних глибин. Для цього будуть створено підводні нафтопромисли, які складатимуться з житлових та виробничих приміщень, розміщених під водою. Залізо-марганцеві конкреції на ложі Океану планують розробляти за допомогою спеціальних дистанційно керованих машин-автоматів. На поверхню їх транспортуватимуть «пірнаючі» судна-рудовози.

Для використовування енергії Гольфстріму в США було розроблено проект, за яким в товщі води будуть встановлені 200 труб дуже великого діаметра з гідротурбінами всередині. Це дасть змогу залучити лише 4 % енергії найпотужнішої теплої течії світу. Протягом XX ст. було запропоновано ще декілька проектів, які з метою одержання електроенергії потребували будівництва загат у різних частинах Світового океану. Це стосувалося проток Ла Манш, Гібралтарської, Дарданелли, Баб-ель-Мандебської, Берингової. А японський інженер Кейдзо Хігусі запропонував перекрити найширшу в світі протоку Дрейка, щоб використати енергію найдовшої в світі течії Західних вітрів.

В Японії здійснюється програма розширення морських ферм та плантацій. Таким чином планується задовольняти на половину потреби громадян в рибі та морепродуктах. В США, Індії та на Філіппінах на морських фермах розводять креветок, крабів і мідій, а у Франції - устриць. У тропічних країнах передбачають використовувати коралові острови для створення китових та дельфінових ферм.

ТЕМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МІНІ-ПPOEKTIB

1. Ядерна війна та її наслідки.

2. Глобальний тероризм та шляхи боротьби з ним.

3. Глобальне потепління та його причини.

4. Озонові дірки: сучасний погляд на проблему.

5. Кислотні опади: їх утворення та негативний вплив.

6. Антропогенні відходи та проблема їх утилізації.

7. Проблема кризи культури та духовності у сучасному світі.

8. Поширення небезпечних хвороб - загроза існування людства.

9. Песимістичні та оптимістичні погляди на розвиток глобальних проблем.

10. Прояв глобальних проблему своєму регіоні.


скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 9 клас Кобернік, Коваленко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду