Сучасні тенденції розвитку світового господарства
- 12-01-2022, 14:55
- 415
9 Клас , Географія 9 клас Надтока, Топузов
§ 9. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
• Спробуйте дати визначення поняття «глобалізація».
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ. Регіональна економічна інтеграція — це процес розвитку економічних зв’язків і розподілу праці національних господарств, який, охоплюючи зовнішньоекономічний обмін і сферу виробництва, веде до тісного переплетення національних економік і створення єдиного господарського комплексу в даному регіоні.
Світовий економічний досвід свідчить, що розширення ринку через регіональну інтеграцію може приводити до значної економії на масштабі виробництва для країн-учасниць. При цьому вони одержують додаткові вигоди щодо ефективності виробництва від посилення конкуренції, якщо країни, які беруть участь в інтеграційному об’єднанні, випускають однаковий асортимент продукції. За таких умов скорочуються відносно неефективні виробництва й розширюються конкурентніші.
Конкретні форми взаємодії в рамках інтеграційного об’єднання залежать від рівнів економічного розвитку країн-учасниць. Особливості цих країн відповідно впливають на форми, характер і рушійні сили об’єднавчих процесів.
1. Уважно вивчіть карту (мал. 23). Запам’ятайте всі країни ЄС.
2. Що вам відомо про позицію Великої Британії щодо ЄС?
Картографічний навігатор
Мал. 23. Карта «Європейський Союз»
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ. Розрізняють два типи регіональної економічної інтеграції — міждержавну економічну інтеграцію та інтеграцію, зумовлену приватними закордонними прямими інвестиціями.
Міждержавні інтеграційні об’єднання (мал. 24) виявляються у формах зон вільної торгівлі, які ставлять за мету ліквідувати перешкоди у взаємній торгівлі.
В економічно розвинених країнах інтеграційні процеси набули найбільшого розвитку; у Західній Європі це — Європейський Союз (ЄС) (мал. 23), а в Північній Америці — Північноамериканська зона вільної торгівлі — НАФТА. Найдалі на шляху міждержавного господарського об’єднання просунувся Європейський Союз, де розвиток інтеграційних процесів охоплює макроекономічну сферу й засоби структурної перебудови. У країнах цього співтовариства забезпечено вільний рух робочої сили (трудових ресурсів), капіталу (фінансових ресурсів) і товарів.
Інтеграційні процеси в Північній Америці відрізняються від західноєвропейської моделі. Тут давно створені передумови зародження й розвитку регіональної інтеграції. Це вільний режим руху через кордони держав. Даний договір передбачає свободу руху тільки товарів і капіталу між трьома країнами — США, Канадою та Мексикою.
До регіональних угруповань, що мають інтеграційний характер, можна віднести спільний ринок Південного конусу (Меркосур) у Південній Америці. У Південно-Східній Азії відомим угрупованням є асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН).
ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ. Ми доволі часто можемо чути назви транснаціональних корпорацій (ТНК): «Дженерал Моторз» «Тойота», «Фольксваген», «Нокіа», «Шелл», «Кока-Кола», і знаємо, що це виробники великих обсягів промислової продукції у світі, яку купують мільйони й навіть мільярди жителів планети. Так що ж таке транснаціональні корпорації, чим вони характеризуються?
ЄС
НАФТА
Меркосур
АСЕАН
Мал. 24. Логотипи та прапори міжнародних об’єднань
Україна і світ
Найбільшим виробником харчових продуктів у світі є швейцарська компанія Nestle (мал. 25). Ця ТНК у 2014 р. посідала 72 місце у світі серед провідних 500 компаній. Заснована у 1867 році як невелика молочна компанія, вона поступово стала найбільшим харчовим гігантом планети. Успішний розвиток компанії «Нестле» передбачає формування продуктових стратегій у зонах Америки, Європи, зони АОА (Азія, Океанія та Африка). У межах кожної зони є свої ринки, на яких формуються корпоративні й регіональні бренди, асортимент продукції та впроваджуються нові товари. Стратегія в зоні Європи пов’язана з визначенням прогнозованих обсягів реалізації, майбутніх витрат, прибутку; також включає заходи, пов’язані зі зменшенням витрат. Компанія має представництво й в Україні.
Мал. 25. Штаб-квартира Nestle в м. Веве (Швейцарія)
Для прикладу оцінімо діяльність транснаціональних корпорацій у Північній Америці. Тут домінують американські ТНК, капітал яких має провідні позиції у промисловості сусідніх країн. 75-80 % канадського експорту (що становить до ЗО % ВВП Канади) спрямовується до США. Для Штатів канадський ринок теж найбільший, але його роль незрівнянна. Туди йде близько 25 % американського експорту, що становить трохи більше 1 % ВВП США, але 15 % ВВП Канади. Понад 85 % експорту Мексики пов’язано із США і тільки 7 % американського експорту — з Мексикою. Значну частину канадсько-американської та мексикано-американської торгівлі становить продукція філій американських ТНК.
ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИЙ ВПЛИВ НА ДІЮ ЧИННИКІВ РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА. Глобалізація проникає в найвіддаленіші куточки планети. Особливо яскраво це виявляється у світовій економіці. Результатом глобалізаційних процесів є стирання зовнішніх меж і зниження ролі таких чинників, як простір і час. З величезною швидкістю не лише обертаються фінансові ресурси, а й постачаються енергоносії та електроенергія. Це все можливо завдяки розгорнутій мережі комунікацій. Тому чинники розміщення виробництва починають діяти інакше. Завдяки цьому деякі виробництва й навіть види економічної діяльності починають локалізуватися всупереч традиційним чинникам.
Ринкові умови розвитку економіки характеризуються наявністю двох протилежних процесів — глобалізації економіки та її регіоналізації. Глобалізація економіки проявляється через світовий ринок, який стирає межі між країнами, а регіоналізація (особливо в межах національних господарських комплексів) розвивається завдяки децентралізації господарювання як особливого типу територіального управління економічними відносинами. На національному рівні регіоналізація спрямовується як на захист інтересів того чи іншого регіону від руйнівної дії глобальних процесів, так і на втілення глобальних інтересів.
Регіоналізація в межах країни виражається в збільшенні ступеня самоуправління розвитком регіональної економіки, зосередженні владних повноважень і зростанні господарської самостійності регіонів. У регіонах безпосередньо реалізується соціально-економічна політика держави, у них втілюється державна стратегія економічного розвитку.
Регіоналізація не заперечує такого важливого чинника, як національна ідентифікація. Він є дуже важливим для збереження культурних традицій і особливостей країн та характерних рис національних економік.
Глобалізація й регіоналізація сучасної світової економіки відображає характер розвитку економічних відносин, зокрема щодо спрямування векторів розвитку національної економіки в різних регіонах країни. Ці процеси породжують гострі проблеми, які необхідно враховувати з огляду на розміщення виробництва й розвиток національної економіки України.
Наша країна має певні конкурентні переваги у світовій системі господарювання й тому може брати активну участь у глобальних економічних процесах. Це, передусім, унікальний природно-ресурсний потенціал (ґрунти, залізні, титанові та манганові руди), що може відіграти важливу роль у розвитку світової економіки як її природна база. Природні умови України істотно доповнюються й наявним виробничим, трудоресурсним і науково-технічним потенціалом. Усе це підкріплено міжнародним економічним і соціальним значенням рекреаційного комплексу країни у складі Азово-Чорноморського, Карпатського та Поліського підкомплексів. Унікальні бальнеологічні природні (наприклад, Гола Пристань (мал. 26)) ресурси можуть стати базою розвитку загальноєвропейського туристично-рекреаційного господарського комплексу.
Мал. 26. Герб м. Голої Пристані
Таким чином, національна економіка України є одним з важливих сегментів світових глобалізаційних процесів, через які простежується стійкий взаємозв’язок між виробничою діяльністю й особливостями територій, на яких вона здійснюється. Знання характеру глобальних закономірностей і їхнє практичне використання дозволяє вибрати оптимальний варіант розміщення виробництва, цілеспрямовано організувати господарську діяльність на території відповідно до вимог регіональної економічної політики в межах України.
ДІЛОВИЙ ЩОДЕННИК
1. В економічно розвинених країнах інтеграційні процеси найвідчутнішими є в Західній Європі.
2. Річний обсяг продажу ТНК становить понад 1 млрд дол. США.
3. Регіоналізація в межах країни виражається у збільшенні ступеня самоуправління розвитком регіональної економіки, зосередженні владних повноважень.
ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВМІЮ ПОЯСНИТИ
1. Назвіть основні типи економічної інтеграції.
2. Сформулюйте основні чинники впливу глобалізації на світову економіку.
3. Розкрийте роль регіоналізації у світових економічних процесах.
4. Наведіть приклади транснаціональних корпорацій та оцініть їхню участь у міжнародному географічному поділі праці.
5. Спрогнозуйте роль України в майбутніх глобалізаційних процесах.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 2
Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» (G-20) і визначення їхнього місця в сучасній типізації країн за рівнем економічного розвитку
Мета: поглибити знання про країни «Великої двадцятки» та їхню роль у світовій економіці. Розвинути навички використання географічної інформації через дослідження типізації країн за рівнем економічного розвитку.
1. Поясніть, за допомогою дослідження яких показників визначають рівень економічного розвитку країн.
2. Накресліть сучасну схему типізації країн за рівнем економічного розвитку. Коротко опишіть, яке місце в ній посідають країни «Великої двадцятки».
3. Позначте на контурній карті країни G-20 і підпишіть їхні столиці.
4. Що єднає між собою країни G-20 і чим вони різняться? Зробіть висновок.
Коментарі (0)