Войти
Закрыть

Типізація країн світу за рівнем економічного розвитку, місце України в ній

9 Клас

• Сутність і критерії типізації країн. Поділ світової економіки на сфери та сектори економічної діяльності, виділення основних економічних взаємозв’язків між ними дають змогу не тільки проаналізувати тенденції розвитку окремих країн, а й порівняти їх між собою. Однак нині у світі налічують близько 200 країн, які дуже різні за рівнем економічного розвитку. І знання їх класифікації надзвичайно важливе для вивчення та обміну досвідом економічного розвитку. Типізація (класифікація) - це групування країн за певним критерієм. Необхідність типізації виникає у зв’язку з вирішенням багатьох теоретичних і практичних завдань і пов’язана з великою їх різноманітністю. Вам уже відомо, що держави різняться за формами державного устрою і правління. Так само вони неоднакові за географічним положенням, площею і формою території, національним складом і мовами, мають різну кількість населення і природних ресурсів тощо. Найбільш повне уявлення про групи країн у світовій економіці дають дані міжнародних організацій, членами яких є більшість країн світу, - Організації Об’єднаних Націй, Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Оцінка цими організаціями груп країн дещо розрізняється, оскільки до їх складу входить різна кількість країн - членів цих організацій. Також будь-яка класифікація базується на завданнях кожної організації. Наприклад, Світовий банк та Міжнародний валютний фонд більше звертають увагу на оцінку рівня економічного розвитку кожної країни, ООН - на соціальні й демографічні аспекти....
0 Переглянути

Типи економічних систем

9 Клас

• Економічні системи країн. Економічна система - це спосіб організації господарського життя суспільства або особливості функціонування взаємопов’язаних елементів, які утворюють загальну економічну структуру: підприємства, компанії, організації, домашні господарства, галузі, господарські комплекси окремих регіонів тощо. Тобто сукупність економічних суб’єктів, що здійснюють господарську діяльність на території країни. Тому ще можна сказати, що економічна система є способом економічного життя або способом прийняття рішень про те, що, як і для кого виробляти. У ході історичного розвитку суспільства виникали різні типи економічних систем. Загальноприйнятим є поділ на 4 їх типи: традиційна економіка, планова (командна) економіка, ринкова економіка і змішана економіка. При цьому виділяють дві основні економічні системи: ринкову і планову. Проте у багатьох країнах світу спостерігається або перехідна економічна система - від планової економіки до ринкової, або змішана. Основою традиційної економіки є натуральне виробництво (мал. 15). Це тип господарства, у якому виробництво спрямовано безпосередньо на задоволення власних потреб. Для натуральних господарств характерною є економічна замкнутість, тобто вони існують досить ізольовано від суспільного поділу праці. Натуральне господарство протилежне товарному, яке виробляє продукти для продажу. Зазвичай така економіка має значний сільськогосподарський ухил. Традиційній економіці характерні клановість, узаконений поділ на стани або касти, а також сильні традиції і негласні закони, що передаються з покоління в покоління і визначають, які товари і послуги, як і для кого виробляти. Для такої економіки характерною рисою є відстала технологія виробництва, а замість грошей часто використовують натуральний обмін....
0 Переглянути

Світове господарство. Світовий ринок

9 Клас

• Світове господарство (світова економіка). Світове господарство та міжнародний поділ праці. Світове господарство - одне з найважливіших понять в економічній географії. Воно, наче мозаїчна картина, викладена багатьма десятками господарств окремих регіонів і країн. Кожне з них має свої особливості, визначені певними умовами та наявністю ресурсів. Вилучення будь-якого з них збіднює загальну картину світового господарства. Та водночас окреме господарство окремої території або держави є неповноцінним, а подеколи й просто неможливим. Причин виникнення світового господарства щонайменше дві. Одна з них - неоднорідність розподілу по планеті необхідних ресурсів і умов господарювання. Друга випливає з першої і визначається як міжнародний географічний поділ праці - спеціалізація окремих країн і територій на виробництві та експорті певних товарів і послуг. У попередніх параграфах ви ознайомилися з поняттям спеціалізації, з яким тісно пов’язаний географічний поділ праці. Ідеться про спеціалізацію окремих територій на виробництві товарів і послуг та обмін ними. Причиною такої спеціалізації є нерівномірний розподіл ресурсів по території Землі, неоднакова кваліфікація трудових ресурсів та різний попит на певні товари і послуги в тих чи інших куточках планети....
0 Переглянути

Форми просторової організації національної економіки

9 Клас

• Форми просторової організації господарства. Основою національного господарського комплексу є єдиний господарський простір - територія, де розміщені господарські об’єкти і здійснюється господарська діяльність. Його існування і розвиток забезпечуються загальним законодавством, єдністю грошово-кредитної системи, єдністю митної території та наявністю єдиних енергетичної, транспортної й інших систем. Господарський простір - об’єкт вивчення багатьох наук, серед яких чільне місце належить і географії. Для успішного функціонування господарського простору важливе значення має відстань між його компонентами, наприклад між сировиною, яку використовують для виробництва певної продукції, і підприємством, що її виробляє, або між виробником певних речей і послуг та їхніми споживачами. Таку відстань вимірюють не фізичними величинами, як-от кілометри, а транспортними витратами на її подолання. І досить часто такі витрати бувають дуже значними, що пов’язано з великими розмірами нашої країни і нерівномірним розподілом природних ресурсів по її території. Таким чином, господарська відстань між одними й тими самими географічними точками є неоднаковою для виробництва різних речей чи надання послуг, а тому розміщення господарських об’єктів потребує ретельного аналізу. Пошук найоптимальнішого варіанта розміщення господарства по території країни є важливим завданням економічної географії. Територіальна структура господарства складається з просторових соціально-економічних підсистем, до яких належать адміністративно-територіальна організація держави, територіальне управління виробництвом, соціально-економічне районування. Отже, складовими територіальної структури господарства України є АР Крим, 24 області, 2 міста державного значення, 437 міст, 830 селищ міського типу і понад 26 тис. сіл, кожне з яких виконує певну господарську функцію....
0 Переглянути

Чинники розміщення виробництва

9 Клас

• Які існують чинники розміщення виробництва. Окремі галузі господарства та підприємства розміщують на території держави не хаотично, а залежно від сукупності конкретних умов, або чинників, які визначають вибір місця їхнього розташування. Чинниками розміщення виробництва прийнято вважати сукупність умов для найбільш раціонального вибору місця розміщення господарського об’єкта, групи об’єктів або ж галузі. Вивчаючи кожен сектор економіки та окремі галузі, слід звертати увагу на те, на яких чинниках ґрунтується її розміщення і які безпосередньо впливають на умови виробництва. Учені виділяють багато різноманітних чинників, що мають великий вплив на розміщення виробництва (мал. 9). І їх можна об’єднати у дві великі групи: природні та суспільні чинники. Природні - включають економічну оцінку природних умов і ресурсів для розвитку окремих галузей і територій. Суспільні чинники включають економічні, що передбачають заходи з охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування, демографічні, під якими розуміються системи розселення, забезпеченість окремих територій країни трудовими ресурсами. До складу суспільних чинників слід включити і рівень розвитку та стан соціальної інфраструктури (освіту, охорону здоров’я, житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт і зв’язок, культуру, побутове обслуговування). Велику роль у раціональному розміщенні виробництв країни відіграють економіко-географічний та екологічний чинники....
0 Переглянути

Секторальна модель економіки країни. Форми суспільної організації виробництва

9 Клас

• Сектори національної економіки. З матеріалу попереднього параграфа ви знаєте, що економіка певної країни є сукупністю певним чином упорядкованих об’єктів, які ще називають «господарськими одиницями», які виконують важливі функції - виробництво товарів і послуг. Найменшими такими господарськими одиницями є підприємства, установи, заклади, як-от: заводи, фабрики, фермерські господарства, будівельні організації, транспортні підприємства, магазини, школи, лікарні, банки, університети тощо. Господарство країни є досить складним утворенням як за кількісними показниками, так і за особливостями функціонування та просторовим розміщенням. Структура господарства - це складне поняття, яке передбачає різні підходи. Порівняно недавно для характеристики структури економіки значного поширення набув галузевий підхід до структури господарства. Галузь господарства - це сукупність підприємств і установ, які виробляють однакову або однорідну продукцію чи надають певні послуги. Виділяють досить багато галузей господарства, кожна з яких виконує свою роль у задоволенні суспільних потреб у матеріальних і духовних благах. Залежно від виконуваної ролі всі галузі об’єднано у дві сфери - виробничу і невиробничу. До виробничої сфери належать ті галузі господарства, які, використовуючи різноманітні ресурси, створюють матеріальні речі. Це - промисловість, сільське господарство і будівництво. Ця сфера включає також галузі, які постачають створені матеріальні блага споживачам, зокрема транспорт і зв’язок. До виробничої сфери належать також галузі, які продовжують процес виробництва у сфері обігу товарів. Серед них - торгівля, матеріально-технічне постачання, заготівля та ін....
0 Переглянути

Національна економіка. Економічний розвиток і його показники

9 Клас

• Що таке національна економіка. У найдавніші історичні часи (понад 10 тис. років тому) люди майже нічого не виробляли. А все необхідне для життя брали з навколишнього середовища. Основними видами діяльності було збиральництво, мисливство та рибальство. Проте з розвитком людської цивілізації змінювалися і види діяльності. Людство почало не тільки брати блага від природи, а й виробляти їх. Вирощування рослин та одомашнення й розведення тварин сприяли розвиткові сільського господарства. Використання природних ресурсів для виробництва різноманітних товарів сприяло формуванню ремісництва, а із часом і промисловості. Окремим видом діяльності людини ставало надання послуг. Формування товарного виробництва та ринкової економіки на певній території зумовило утворення національних економік (національного господарства). У межах кожної держави формується національний господарський комплекс. Це сукупність усіх організацій, установ, закладів, підприємств країни, які об’єднуються в одне ціле не лише спільною територією, а й тісними та постійними господарськими зв’язками. Для виникнення і розвитку національного господарства обов’язковими є такі умови, як формування державних структур управління, наявність трудових і природних ресурсів, різноманітних галузей і сфер діяльності, підприємств, установ і закладів, у яких працює населення країни, транспортних шляхів та інших господарських компонентів. Отже, національна економіка - це історично сформована в певних територіальних (національних) межах система суспільного виробництва. Вплив на особливості національної економіки мають історичні, культурні традиції, географічне положення держави, його роль у міжнародному поділі праці тощо....
0 Переглянути

Об’єкт вивчення економічної географії

9 Клас

• Об’єкт вивчення економічної географії. Сучасна географія - це велика «родина», або, як кажуть учені, система споріднених наук. Основні з них - дві науки - це фізична (природна) географія і соціальна та економічна географія. Спільним для них є те, що обидві ці науки застосовують у своїх дослідженнях територіальний підхід і тому мають подібний об’єкт дослідження - територію, певну ділянку земної поверхні. НАУКОВІ ДИСКУСІЇ Існує думка, що територія нині стає ціннішою за власне речовинні ресурси - корисні копалини, кліматичні, водні ресурси тощо. Адже майже будь-які ресурси так чи інакше можна замінити або принаймні компенсувати їхню втрату (створюють штучні водойми і ліси, гори і водоспади, печери, збирають різних тварин у зоопарках). Між тим територія - ресурс вичерпний і невідновлюваний, його нічим не можна замінити. Відмінності між цими двома науками полягають у тому, що фізична географія розглядає таку територію, як сукупність різноманітних природних компонентів (повітря, гірські породи, води, органічний світ), які утворюють численні природно-територіальні комплекси різного рівня складності. Натомість економічна і соціальна географія досліджує таку територію, як сукупність підприємств виробництва і населення; разом вони формують різні суспільно-територіальні комплекси (виробничі, обслуговування населення, рекреаційні та ін.). Узагальнюючи, можна стверджувати, що об’єктом дослідження сучасної географії є природно-територіальні і суспільно-територіальні комплекси (мал. 1)....
0 Переглянути

Сталий розвиток

9 Клас

ЩО ТАКЕ СТАЛИЙ РОЗВИТОК. Розвиток економіки, технічний прогрес, глобалізація спрощують наше життя. Водночас ці процеси мають негативні наслідки як для нас, так і для майбутніх поколінь. Міркуючи над подальшим існуванням людства у зв’язку із загостренням глобальних проблем, фахівці ООН розробили концепцію сталого розвитку. Сталий, або збалансований, розвиток — це розвиток країн і регіонів, що передбачає таке використання ресурсів, за якого ними могли скористатися ще й наступні покоління. Щоб залишити у спадок чисту планету з відновлюваними ресурсами, теперішнє покоління має користуватися ними більш відповідально. Стратегія збалансованого розвитку — це розуміння світу як цілісної системи. Її основним завданням є досягнення оптимальних результатів розвитку за мінімальних збитків для середовища існування людства. Ця стратегія — дороговказ для створення суспільства, яке не руйнуватиме середовище свого існування, такого суспільного поступу, що не виснажуватиме ані природні, ані людські ресурси. Перехід до такої моделі розвитку означає перегляд ціннісних орієнтацій у свідомості людей. Подорож у слово Термін сталий розвиток є не зовсім точним, тому що з'явився в українській мові внаслідок перекладу російського — устойчивое развитие, а не безпосередньо англійського — sustainable development. Він є сполученням слів протилежного змісту: сталий — постійність, розвиток — наявність змін. Для назви поняття, що означає ефективний розвиток для майбутнього, правильно вживати термін збалансований розвиток. Подорож у слово Стратегія (від давньогрецького мистецтво полководця) — загальний план певної діяльності на тривалий період; спосіб досягнення складної мети. Збалансований розвиток передбачає єдність економічного, екологічного та соціального розвитку (мал. 192). Економічний складник визначає розвиток економіки як безвідходної, енерго- і ресурсозбережувальної системи, націленої на створення екологічно прийнятної продукції. Соціальний складник спрямований на досягнення справедливого розподілу соціальних благ між усіма членами суспільства, повноцінне задоволення потреб людей в освіті, охороні здоров’я, соціальному забезпеченні, збереження духовного надбання і культурного різноманіття людства. Екологічний складник орієнтує на збереження і життєздатність природних систем для глобальної стабільності біосфери планети....
0 Переглянути

Екологічні проблеми людства

9 Клас

Причинами виникнення глобальних екологічних проблем (забруднення атмосфери, гідросфери, руйнування земель, збіднення біологічного різноманіття та ін.) є нераціональне природокористування на рівні держав та низька екологічна культура на рівні особистості. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ. Ви вже знаєте, що для атмосфери найбільш гострими є проблеми парникового ефекту, виникнення озонових дір, кислотних дощів, смогу. Усі вони пов’язані із забрудненням атмосферного повітря. Перелік промислових забруднювачів вражає: карбон(ІІ) оксид, оксиди Нітрогену, сульфур(ІV) оксид, вуглеводні, альдегіди, сполуки важких металів (свинцю, цинку, міді, кадмію, хрому), амоніак, діоксини, радіоактивні елементи, пил. Унаслідок збільшення показників парникового ефекту (за якого сонячна енергія, відбиваючись від поверхні Землі, не повертається в космос, тому що її затримують молекули різних газів в атмосфері) на нашій планеті підвищується температура повітря. Парникові гази (карбон(ІV) оксид (CO2), метан, пара води) потрапляють в атмосферне повітря в результаті спалювання мінерального палива, лісових пожеж, під час видобутку й використання природного газу. За оцінками експертів, подвоєння вмісту CO2 в повітрі призведе до підвищення середньої температури повітря на планеті на 2-4 °С. Унаслідок такого глобального потепління почнуть інтенсивно танути льодовики біля полюсів планети, а це спричинить підняття рівня Світового океану щонайменше на 25 см. Тоді прибережні густонаселені райони світу будуть затоплені, мільйони людей вимушені будуть залишити свої житла. Своєю чергою, це спричинить міграцію населення і збільшить ризик етнічних та інших соціальних конфліктів....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 53 54 55 56 57 58 59 60 61 ... 70
Назад

Навігація