Войти
Закрыть

Клімат

7 Клас

ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КЛІМАТУ. Більша частина Південної Америки лежить в екваторіальних, субекваторіальних і тропічних широтах, тобто в жаркому тепловому поясі. Отже, поверхня отримує велику кількість сонячної енергії. Тому клімат материка дуже теплий, проте не такий спекотний, як в Африці чи Австралії. Лише на крайньому півдні, де відчутне холодне дихання Антарктиди, середні місячні температури повітря невисокі. Південна Америка — найвологіший материк земної кулі. На ньому випадає вдвічі більше опадів, ніж на будь-якому іншому материку. Ця особливість клімату зумовлена циркуляцією повітряних мас. Над значною частиною материка панують вологі екваторіальні повітряні маси. При цьому велику роль відіграють південно-східні і північно-східні пасати, які «доставляють» вологі повітряні маси з Атлантичного океану. Натомість вплив сухих тропічних мас обмежений — вони формують клімат лише на західному узбережжі. Рекорди світу Найспекотніше місце Південної Америки — у центральній частині материка, на рівнині Гран-Чако, де зафіксовано майже +49 °С, а найхолодніше — на південному сході, де стовпчик термометра опускався до -33 °С....
0 Переглянути

Тектонічна будова і рельєф

7 Клас

ТЕКТОНІЧНА БУДОВА. Південна Америка, як і Африка та Австралія, є однією з велетенських брил, що відкололися від прадавнього материка Гондвана. В основі материка лежить давня (докембрійська) Південноамериканська платформа (мал. 100). Її фундамент складений кристалічними магматичними і метаморфічними породами — сланцями, гнейсами, гранітами. Протягом мільйонів років ділянки фундаменту платформи опускалися й піднімалися, утворюючи прогини та виступи (щити). У прогинах нагромадився потужний осадовий чохол, на якому лежать великі низовини. На щитах, де на поверхню виходять кристалічні породи фундаменту, утворилися плоскогір’я. Унаслідок рухів глибокі тріщини розбили платформу на окремі масиви. Тріщинами на поверхню виливалася лава, утворюючи базальтові плато. Із заходу до Південноамериканської платформи прилягає складчастий пояс Анд. Він виник на межі двох літосферних плит, коли океанічна плита, занурюючись у мантію, ніби «пірнула» під континентальну. При цьому край континентальної плити зім’явся у складки, утворивши гори Анди (мал. 102). Упродовж геологічного часу вони руйнувалися, а потім знову активно піднімалися в останню, альпійську, епоху горотворення. Тому Анди — відроджені молоді гори. Підняття й опускання окремих їх ділянок тривають і понині. Кожні 10-15 років у горах відбуваються землетруси, що супроводжуються каменепадами, обвалами, сніговими лавинами. Це одна з найактивніших сейсмічних зон Землі. Уздовж розломів, якими розбиті гори, утворилися численні вулкани, які є частиною величезного Тихоокеанського сейсмічного поясу (мал. 104). Світ у просторі й часі Чилійський землетрус У 1960 р. на півдні Анд, у Чилі, стався потужний землетрус. Здригаючись, земля зрушила гори. Обвалюючись, вони перекрили шлях річкам. На поверхні утворилися западини. Вулкани, що не діяли довгі роки, почали вивергати гази, попіл і розжарену лаву. Підземні поштовхи зруйнували 35 міст, пошкодили залізниці й автошляхи, загинули 10 тис. осіб. Землетрус сколихнув і узбережжя — в океані утворилося цунамі, яке зі швидкістю 700 км/год пронеслося Тихим океаном і обрушилося на береги Азії....
0 Переглянути

Географічне положення та дослідження

7 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Обриси Південної Америки нагадують трикутник, що простирається, звужуючись, з півночі на південь від спекотних тропіків Карибського моря до засніженої Вогняної Землі. Материк перетинається екватором у широкій північній частині, тому там випадає багато опадів. Відносно нульового меридіана він повністю лежить у Західній півкулі. Зі сходу материк омивають води Атлантичного океану, із заходу — Тихого океану, з півночі — води внутрішнього теплого і глибокого Карибського моря. Південна Америка віддалена від решти материків. І лише з Північною Америкою вона сполучається на півночі вузькою смугою суходолу — Панамським перешийком. У найвужчій частині перешийка в 1914 р. було прорито Панамський канал завдовжки 81 км. Південна Америка і Північна Америка — два материки, які утворюють одну частину світу — Америку. Подорож у слово У XVI ст. італійський мореплавець Себастьян Кабот вибрав для суден зручну стоянку в затоці. На її берегах він виміняв у туземців срібні прикраси, а затоку назвав Ла-Плата — Срібло. Подорож у слово У 1520 р. Фернан Магеллан, пропливаючи протокою, яку пізніше буде названо його ім’ям, побачив на березі вогні. Мореплавець назвав цю землю Тьєрра-дель-Фуего — Земля вогню. Чи були це вогні багать туземців чи щось інше, назавжди залишиться загадкою. Натомість на картах з’явилася назва Вогняна Земля....
0 Переглянути

Держави

7 Клас

Вивчаючи країни, ви ознайомитеся не тільки з особливостями природи, що залежать від її географічного положення на материку, а й населеності і його господарської діяльності. Характеризувати країну треба за типовим планом (додаток 3). ЄГИПЕТ. Ця держава розташована на північному сході материка, на стику Африки й Азії. Майже вся її територія (96 %) лежить у зоні спекотних пустель. Тропічний пустельний клімат через сухість несприятливий для життя людей. Із півдня на північ країну перетинає єдина річка — Ніл. Давньогрецький історик Геродот назвав Єгипет «дарунком Нілу». І справді, річка — єдине джерело життя в пустелі. Долина Нілу є низкою оазисів. Її родючі землі надзвичайно сприятливі для розвитку господарства. Саме там 6 тис. років тому виникла одна з найдавніших цивілізацій. За кількістю населення Єгипет посідає третє місце в Африці, проте воно зосереджене здебільшого на вузькій смужці землі, що зрошується Нілом. Більшість населення — араби. Усі міста країни — великі й малі, стародавні й сучасні — розташовані в долині Нілу. Основа господарства Єгипту — сільське господарство. Густа мережа зрошувальних каналів, багато сонячного тепла, родючі ґрунти — усе це дає можливість одержувати два-три врожаї на рік. Єгиптяни вирощують бавовник, кукурудзу, рис, пшеницю, цукрову тростину, фінікову пальму, оливкові дерева, цитрусові (апельсини, мандарини, лимони). Розводять велику рогату худобу, кіз, віслюків, верблюдів, овець. Водночас із традиційними виробництвами тканин, одягу і харчових продуктів, які переробляють продукцію сільського господарства, розвивається видобування нафти, природного газу, вугілля. Залізні та марганцеві руди використовують підприємства чорної металургії для виплавлення чавуну і сталі, а руди кольорових металів — кольорова металургія для отримання міді, свинцю, цинку, олова. Розвивається машинобудування. Мінеральні добрива, ліки та іншу продукцію дає хімічна промисловість, переробляючи фосфорити, сірку, гіпс, кам’яну сіль. Значну роль в країні відіграє міжнародний туризм. Щороку мільйони туристів приїздять подивитися на піраміди (мал. 91) — усипальниці фараонів, а також на сфінкси — колосальні скульптури левів з людською головою, що споруджені майже 5 тис. років тому. Відпочинок на пляжах Червоного моря пропонує Хургада — найбільший курорт країни....
0 Переглянути

Населення

7 Клас

АФРИКА - ПРАБАТЬКІВЩИНА ЛЮДИНИ. У Східній Африці археологи знайшли рештки прадавньої людини і знаряддя її праці, вік яких приблизно 2,7 млн років. Такі знахідки є найдавнішими на нашій планеті. Це дало підстави припустити, що найперші люди на Землі були африканцями, що саме на цьому материку зародилося людство. Звідси давні люди почали розселятися по всьому світу. Африка — один з найбільш багатонаселених материків. За кількістю населення, як і за площею, вона посідає друге місце в світі після Євразії. Населення Африки становить понад 1 млрд 300 млн. осіб. В останні роки його кількість неухильно зростає. РАСИ І НАРОДИ. Африка вирізняється надзвичайним різноманіттям рас, народів, племен. Серед її населення є представники і негроїдної, і європеоїдної, і монголоїдної рас. Значна частина населення сформувалася в результаті змішання різних рас. Більшу частину материка (на південь від Сахари) населяють представники екваторіальної (негроїдної) раси. В умовах палючого сонця їхня шкіра набула темного кольору, що рятує її від опіків, а волосся стало кучерявим. Народи і племена цієї раси мають відмінності у відтінку шкіри, зрості, рисах обличчя. Так, в екваторіальних лісах живуть пігмеї (мал. 86). Це найнижчі люди нашої планети — середній зріст дорослого чоловіка становить лише 145 см. Натомість масаї і тутсі — найвищі народи Африки, їх зріст сягає 2 м (мал. 87). Вони на диво стрункі і граційні. Нілоти — «люди Нілу», які живуть у верхів’ях Нілу, також високорослі, їх вирізняє надзвичайно темний, майже чорний колір шкіри....
0 Переглянути

Стихійні явища природи. Екологічні проблеми

7 Клас

СТИХІЙНІ ЯВИЩА ПРИРОДИ. Стихійні природні явища (землетруси, засухи, повені, урагани тощо) можуть завдавати величезної шкоди населенню. В Африці, де на великих просторах панує тропічний пустельний клімат, вічною бідою є засуха — тривалий бездощовий період, що призводить до висихання ґрунтів і загибелі рослин. Наслідком засухи є неврожай. Від нестачі кормів і питної води гинуть дикі тварини й худоба, від спраги і голоду вмирають люди. Районом частих і тривалих засух є зона Сахель, розташована на півдні від Сахари. Вона тягнеться широкою смугою із заходу на схід через усю Північну Африку. Небезпечним явищем є ураганний гарячий сухий вітер, що дме в пустелі влітку. Араби називають його «подих смерті». Коли він дме, температура повітря підвищується до +50 °С, а відносна вологість знижується іноді до 0 %. За таких умов різко збільшується випаровування води з організму. У людини виникає сильний головний біль, і вона може навіть померти. Нерідко ураганний вітер супроводжують піщані смерчі й пилові бурі (мал. 84). Вони зазвичай тривають недовго (до 20 хв), але мають потужну силу і за короткий час переносять величезні маси піску, засипаючи поля, будинки, а іноді й великі поселення. Своєрідним стихійним лихом є нашестя сарани, яка, збираючись мільярдними зграями, за кілька годин може вщент знищити посіви сільськогосподарських культур або урожай плантацій. Світ у просторі й часі Супутники Сахари На неозорих просторах Сахари постійно дме вітер, що несе величезну кількість пилу. У різних районах його називають по-різному: сірроко, самум, хамсин, харматан, шахалі. Арабське прислів’я каже: «У Сахарі вітер встає і лягає разом із Сонцем». Тому пилові бурі — постійні супутники пустелі....
0 Переглянути

Пустелі та напівпустелі. Вічнозелені твердолисті ліси і чагарники

7 Клас

РОЗТАШУВАННЯ І КЛІМАТИЧНІ УМОВИ. Пустелі і напівпустелі займають в Африці величезні площі. Вони лежать у тропічному і субтропічному кліматичних поясах. У Північній півкулі розташована найбільша пустеля світу — Сахара, яка тягнеться із заходу на схід на 5 тис. км, а з півночі на південь — на 2 тис. км. У Південній півкулі розташовані пустеля Наміб і напівпустеля Калахарі. Подорож у слово Назва Сахара у перекладі з арабської означає дика місцевість, пустеля. Калахарі перекладається з мови місцевого племені як земля великої спраги, а Наміб — те, що обходять стороною. Світ у просторі й часі Кам’янисті, глинисті, піщані Великі добові коливання температури повітря спричиняють сильне фізичне вивітрювання. Часто в пустелі чути звуки, схожі на постріли. Жителі Сахари кажуть, що «каміння ночами кричить», — так гучно розтріскуються гірські породи. Вони руйнуються, перетворюючись на купи каміння і щебеню. Тому в Сахарі поширені кам’янисті, глинисті й піщані пустельні ділянки (мал. 76). Кількість опадів у напівпустелях незначна — 400 мм на рік, а в пустелях мізерна — 100 мм на рік. Літо в Сахарі надзвичайно спекотне. Хмар на небі майже не буває, тому сонячне проміння безжально розпікає поверхню. Пісок і скелі нерідко нагріваються до +70 °С, а температура повітря сягає +50 °С. Безхмарне небо є причиною й нічного холоду, оскільки хмари, як ви знаєте, вночі виконують роль «ковдри», яка не дає вихолоджуватися земній поверхні. Тому вночі температура повітря різко знижується, іноді до 0 °С. Нестерпна денна спека змінюється пронизливим нічним холодом. Це спричиняє дуже великі коливання добових температур. Спеку особливо важко переносити через гарячі і сухі вітри. Влітку вони здіймають хмари піску. Дюни на очах оживають, пил закриває сонце. Розпеченим сухим повітрям важко дихати. У рот, ніс і очі набивається пісок. Усе живе забивається у щілини та коріння висохлих трав, і пустеля видається мертвою....
0 Переглянути

Савани

7 Клас

РОЗТАШУВАННЯ І КЛІМАТИЧНІ УМОВИ. Африканські савани — неозорі рівнини, де панують трави, серед яких ростуть окремо або групами дерева і чагарники. Ця зона займає 40 % площі материка і широким поясом огинає екваторіальні та субекваторіальні ліси. Савани розташовані у субекваторіальних кліматичних поясах (а в Південній півкулі — ще й у тропічному). Тому їх клімат постійно жаркий, але перемінно вологий: чітко розрізняються вологий і сухий сезони. На відміну від задушливого вологого екваторіального лісу, савана вражає відкритими просторами та свіжим прозорим повітрям. У вологий сезон дощі заливають висохлу землю. Болота переповнюються водою, а низини перетворюються на озера. Земля вкривається розкішною зеленню, і савана перетворюється на море високих соковитих трав. У сухий сезон сонце нещадно випалює трави, а дерева скидають листя. Тоді савана стає жовто-бурою. (мал. 68). ҐРУНТИ. Найпоширенішими ґрунтами у саванах є червоно-бурі. Їх червонувате забарвлення зумовлене вмістом Феруму. Ґрунти формуються під густим рослинним покривом. Проте товща родючого шару швидко вимивається в сезон дощів. Ці ґрунти достатньо родючі. На них вирощують різноманітні сільськогосподарські культури. РОСЛИННІСТЬ. Ближче до субекваторіальних лісів, у вологих саванах, де період дощів триває до дев’яти місяців, а річна кількість опадів становить 1200 мм, панує високе різнотрав’я. Особливо помітна висока слонова трава, що сягає 3 м. У сухих саванах вологий період скорочується до п’яти місяців, а річна кількість опадів — до 500 мм. Трави стають розрідженими і низькорослими. Чагарники мають пристосування для захисту від засухи. В одних листя дрібне і жорстке, щоб менше випаровувати вологи, в інших — товсте і м’ясисте, щоб запасати воду....
0 Переглянути

Екваторіальні ліси

7 Клас

РОЗТАШУВАННЯ І КЛІМАТИЧНІ УМОВИ. Зона вологих вічнозелених екваторіальних лісів розташована обабіч екватора в западині Конго і на узбережжі Гвінейської затоки. Її утворення обумовлено екваторіальним постійно жарким і постійно вологим кліматом. День в екваторіальному лісі зазвичай починається погожим ранком. До обіду сонце встигає сильно нагріти земну поверхню. Нагріте від неї повітря, насичене вологою, пополудні піднімається вгору й утворює купчасті хмари. Після полудня з хмар, що згустилися до чорноти, на землю падає злива, яка супроводжується грозою. З настанням негоди дерева сильно розхитуються, немовби хочуть зірватися з місця. Проте міцне коріння утримує їх потужні стовбури. Через кілька хвилин дощ вщухає. Надвечір знову настає тиха і ясна погода. Під екваторіальними лісами сформувалися червоно-жовті фералітні ґрунти (мал. 61). У густому лісі земля завалена опалим листям. В умовах жаркого і вологого клімату воно швидко перегниває. Здавалося, створюються всі умови для формування родючих ґрунтів. Проте це не так....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 148 149 150 151 152 153 154 155 156 ... 452
Назад

Навігація