Войти
Закрыть

Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми

7 Клас

Під впливом людини природа Північної Америки суттєво змінилася. Господарська діяльність торкнулася всіх компонентів географічної оболонки — атмосфери, гідросфери, ґрунтів, органічного світу, і оскільки всі вони взаємозалежні, руйнування або зміна природних компонентів набули значного поширення (рис. 1). Проте, на відміну від Африки та Південної Америки, питанням охорони природи в країнах Північної Америки, особливо в останні десятиліття, приділяється багато уваги. 1. Зміна природних комплексів материка. Сформовані ще в період освоєння материка уявлення про унікальні багатства американських земель спричинили недбале ставлення до них. Зрештою це призвело до виснаження орних земель, забруднення водойм, вимирання унікальних видів тварин, скорочення площ природної рослинності. Заміна природних комплексів на сільськогосподарські та міські спричинила погіршення складу атмосфери. У містах, де багато автомобілів і промислових підприємств, утворюється насичений отруйною парою туман — смог, що згубно впливає на рослинний і тваринний світ материка та викликає погіршення стану здоров’я людей....
0 Переглянути

Природні зони. Вертикальна поясність у горах материка

7 Клас

Розміщення природних зон у Північній Америці має певні особливості й відрізняється від їхнього простягання на інших материках (рис. 1). На півночі континенту, відповідно до закону широтної зональності, природні зони арктичних пустель, тундри, лісотундри й тайги витягнуті із заходу на схід, а лісостепи, степи й пустелі в центральній і південній частині — із півночі на південь. Таке «незвичайне» розташування природних зон у Північній Америці пояснюється головним чином значним впливом азональних чинників — рельєфу, океанів, особливістю обрисів континенту. Значні площі в західній частині материка займають області вертикальної поясності. 1. Арктичні пустелі. Зона арктичних пустель займає більшу частину Гренландії та Канадського Арктичного архіпелагу. У довгу полярну зиму температури повітря тут знижуються до -40 °С, що в поєднанні із сильними вітрами створює дуже суворі умови життя. На сході зони величезні простори зайняті крижаними, а на заході — кам’янистими пустелями. Протягом короткого літа на прогрітих ділянках кам’янистих пустель з’являється бідна рослинність — мохи й лишайники. Життя тварин — тюленів, моржів, білих ведмедів — пов’язане з морем. У водах полярних морів багато видів риб. На суходолі зустрічаються полярні лисиці, зайці, лемінги. На крутих скелястих берегах можна побачити пташині базари. Північне узбережжя материка та прилеглі до нього острови займає зона тундри. Південна межа тундри на заході лежить на північ від Полярного кола, а з просуванням на схід заходить далеко на південь, займаючи половину півострова Лабрадор. На тундрово-болотних і тундрово-глеєвих ґрунтах, утворених в умовах прохолодного літа та багаторічної мерзлоти, ростуть мохи, лишайники, болотні трави. Більш сухі ділянки вкриті чагарниковою тундрою з карликової берези, багна, лохини. Влітку тундра повністю змінює свій вигляд, вкриваючись яскравим килимом квітів. На лишайникових пасовищах зустрічаються стада північних оленів карибу, вівцебиків (рис. 2). Із хижаків живуть песці, полярні вовки. На численних озерах та узбережжі океану гніздиться безліч птахів....
0 Переглянути

Води суходолу

7 Клас

Північна Америка багата на поверхневі та підземні води. Територією материка протікає безліч великих річок, тут багато озер різного походження, у тому числі всесвітньо відома система Великих озер, де зосереджені найбільші запаси прісної води на Землі. Північноамериканські льодовики поступаються площею лише антарктичним. Значні площі зайняті багаторічною мерзлотою. Проте розподілені гідрографічні об’єкти на материку нерівномірно, що пов’язано передусім із кліматичними умовами та розміщенням форм рельєфу. 1. Загальна характеристика внутрішніх вод материка. За загальним обсягом річкового стоку Північна Америка посідає третє місце. Із поверхні материка щорічно стікає 8200 км3 води, що становить 18 % світового стоку. Складні рельєф і тектонічна будова, різноманітний клімат створюють умови для формування розгалуженої річкової мережі та озерних систем. Більшість річок належить до басейнів Атлантичного та Північного Льодовитого океанів (рис. 1). Найбільш важливу роль у забезпеченні населення материка водними ресурсами відіграють річки басейну Атлантичного океану. Це досить розгалужені річкові системи із широкими долинами. Найбільша річкова система на материку — Міссісіпі з Міссурі, Огайо та іншими притоками. За своєю історичною роллю та господарським значенням Міссісіпі має для американців таке ж значення, як Дніпро для українського народу. Зі східних схилів Аппалачів течуть короткі порожисті річки, багаті на гідроенергію....
0 Переглянути

Загальна характеристика клімату. Кліматичні пояси та типи клімату

7 Клас

Північна частина Північної Америки вкрита вічними снігами Арктики, а південна — оточена теплими тропічними водами океанів. Берегова лінія та форми земної поверхні материка відрізняються складністю. Такі особливості географічного положення та рельєфу спричиняють формування в Північній Америці майже всіх відомих на Землі типів клімату. На континенті представлені всі кліматичні пояси Північної півкулі, крім екваторіального. 1. Загальні риси клімату. Надзвичайна різноманітність кліматичних умов Північної Америки зумовлюється насамперед значною протяжністю материка з півночі на південь. У південні райони протягом року надходить велика кількість сонячного тепла (близько 180 ккал на 1 см2), а в північні — значно менша (до 80 ккал на 1 см2). Це обумовлює нерівномірний розподіл температурних показників (рис. 1). Влітку майже на всьому материку (крім деяких островів Канадського Арктичного архіпелагу та Гренландії) встановлюються додатні температури повітря: від +1...+5 °С на півночі до +30 °С на півдні. Взимку ізотерма 0 °С на рівнинах проходить поблизу 40-ї паралелі, на західному узбережжі вона має майже меридіональне простягання далеко на північ до берегів Аляски. Найнижчі температури спостерігаються на північний захід від Гудзонової затоки (до 50 °С) та на льодовому щиті Гренландії (до -70 °С)....
0 Переглянути

Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини

7 Клас

У будові земної кори та розміщенні форм рельєфу Північної та Південної Америки є багато схожих рис. На заході обох материків унаслідок взаємодії континентальних плит з океанічними сформувалися складчасті області. Подібно до Анд, у Південній Америці на 9000 км уздовж західного узбережжя тягнеться потужна гірська система Кордильер. Східні частини материків сформувалися на давніх платформах, яким у рельєфі відповідають Великі рівнини. Надра Північної Америки, як і її південного сусіда, містять багаті родовища цінних корисних копалин. Проте на тлі загальної подібності Північна Америка має більш складні тектонічну будову та рельєф. 1. Тектонічна будова. Північна Америка та Євразія колись були єдиним континентом — Лавразією. Близько 135 млн років тому Північноамериканська літосферна плита почала віддалятися від Євразійської. Унаслідок зіткнення з Тихоокеанською літосферною плитою в мезозої відбулося стискання західних окраїн материка, яке супроводжувалося активним вулканізмом і підняттям території, що привело до виникнення величної складчастої області. Найдавніші ділянки земної кори належать до Північноамериканської платформи, яка займає північну й центральну частини материка. А на крайній півночі ділянки платформи прогнулися під масою льодовика та були частково затоплені водою, що спричинило утворення Канадського Арктичного архіпелагу. На північному сході платформи давні кристалічні породи виходять на поверхню у вигляді Канадського щита, далі на південь фундамент платформи йде на значну глибину, і на ньому лежать різні за потужністю шари осадових порід континентального й морського походження....
0 Переглянути

Географічне положення. Історія відкриття й освоєння

7 Клас

Незважаючи на те що Північна та Південна Америка утворюють одну частину світу, природні умови цих материків різні, що обумовлено насамперед розбіжностями географічного положення. Більша частина Північної Америки розташована в холодному та помірному теплових поясах, тоді як Південна Америка лежить переважно в жаркому тепловому поясі. Назви географічних об’єктів материка містять прізвища представників різних держав. Після плавання Колумба, що дало початок завойовницьким походам, європейські країни прагнули відірвати собі щонайбільший шматок від Нового Світу: Іспанія — на півдні материка, Англія та Франція боролися за північ континенту, північно-західні береги освоювали росіяни. 1. Географічне положення. Північна Америка розташована в Західній та Північній півкулях. Вона заходить далеко за Північне полярне коло, на півдні її перетинає Північний тропік. Витягнутість її території від полярних широт майже до екватора визначає велике розмаїття природних умов. Як і Південна Америка, Північна Америка за формою нагадує трикутник, повернутий своєю основою на північ. Більш широка його частина лежить у північному помірному й холодному поясах, а південна звужена — у жаркому тепловому поясі....
0 Переглянути

Природа Антарктиди

7 Клас

Завдяки колосальному зледенінню й порівняно невеликій щільності льоду Антарктида є найвищим материком на Землі. Якщо розтопити льодовиковий покрив Антарктиди, перед нами з’явився б величезний масив суходолу зі складним рельєфом, гірськими системами, рівнинами й западинами. Жодний материк не може змагатися з Антарктидою за аномально низькими температурними показниками. Найбільш теплим місяцем в Антарктиді є грудень. Саме в цей час відбувається зміна вчених на дослідних станціях. Органічний світ Антарктиди дуже своєрідний, адже живим істотам потрібно пристосуватися до таких надзвичайних умов. Крижаний панцир материка називають Крижаною Антарктидою, а суходіл, який лежить під ним, — Кам’яною Антарктидою. Завдяки льодовій товщі середня висота материка становить 2330 м, що набагато вище за середні висоти всіх інших континентів. Поверхня льодовикового покриву неоднорідна. Окраїна крижаного щита в багатьох місцях виходить за межі материка на поверхню навколишніх морів, утворюючи шельфові льодовики. Найбільший шельфовий льодовик континенту — льодовик Росса. За площею його можна порівняти з територіями таких великих європейських держав, як Франція, Іспанія, Італія. Час від часу краї льодовиків обламуються, утворюючи айсберги (рис. 1)....
0 Переглянути

Географічне положення. Відкриття та дослідження Антарктиди

7 Клас

Антарктида — надзвичайний за своєю природою материк. Полярні дослідники називали його крижаним, пустельним, загадковим, підступним. Взимку Антарктида поринає в морок полярної ночі, а влітку Сонце тут не заходить за горизонт. Оскільки континент розташований на протилежному боці земної кулі щодо Арктики, йому дали назву Антарктида, що в перекладі з грецької мови буквально й означає «протилежний до Арктики». Своєрідність природних умов континенту вплинула на дослідження та характер діяльності там людини. Материк у наш час є ареною міжнародного співробітництва країн усіх інших п’яти континентів. 1. Географічне положення. Усі особливості природи Антарктиди обумовлені її географічним положенням (рис. 1). Майже весь континент, площа якого практично удвічі більша за Австралію, розташований у середині Південного полярного кола. Лише півострів Антарктичний видається за межі Полярного кола на кілька градусів на північ. Антарктиду омивають води трьох океанів: Індійського, Тихого й Атлантичного. Врізаючись у береги материка, вони утворюють моря. Більшість морів названі іменами мандрівників і дослідників Антарктики: море Уедделла, море Беллінсгаузена, море Амундсена, море Росса. Береги являють собою стрімкі крижані урвища заввишки в кілька десятків метрів. Майже в центрі материка розташований Південний полюс, тому всі береги Антарктиди — північні. Найпівнічнішою точкою є мис Сіфре (63°13' пд. ш.) на Антарктичному півострові....
0 Переглянути

Населення Австралії. Австралійський Союз

7 Клас

Австралія — найменш населений материк Землі (якщо не брати до уваги Антарктиду). Тут проживає близько 0,3 % усього населення Землі. Це єдиний материк, у межах якого розташована одна держава — Австралійський Союз. Сучасне населення країни складається з декількох етнічних груп, які істотно відрізняються одна від одної. Держава-материк має високий рівень життя населення та розвитку господарства. 1. Населення Австралії. Вважається, що корінні жителі Австралії — аборигени (рис. 1) — з’явилися на материку близько 40 тис. років тому. На думку вчених, вони потрапили сюди з Південно-Східної Азії. Їх зараховують до особливої австралоїдної раси. Австралоїди мають коричневий колір шкіри, темне, дещо кучеряве волосся, темні очі. До початку колонізації материка в Австралії проживало близько 500 тис. аборигенів. їхні численні племена були розкидані величезною територією, вони говорили різними мовами, вели кочовий спосіб життя, не мали постійних помешкань і свійських тварин, займалися полюванням і збиральництвом. Із приходом колоністів їх відтіснили на незручні землі півночі й заходу країни, примусили жити в спеціальних поселеннях — резерваціях. Лише в другій половині XX ст. корінні жителі були визнані громадянами країни й здобули право на вільне пересування. Однак їхня кількість істотно скоротилася та становить у наш час лише близько 50 тис. осіб....
0 Переглянути

Органічний світ. Природні зони. Зміни природи материка людиною

7 Клас

Австралія відрізняється від інших материків дуже своєрідним органічним світом. Континент можна порівняти з величезним природним заповідником, де збереглося багато рослин і тварин, близьких до тих, які населяли Землю за давніх часів і зникли на інших континентах. 1. Унікальність і своєрідність органічного світу. Неповторність і своєрідність австралійської природи пояснюється насамперед тим, що континент тривалий час був ізольований від інших частин земної кулі. Тому багато видів тварин і рослин Австралії є ендеміками та реліктами. Ендеміки — рослини і тварини, які живуть лише в певному, відносно обмеженому районі або групі районів. Ендеміки являють собою надзвичайно цінну частину біосфери та потребують особливої уваги й охорони. Релікти — види рослин і тварин, залишки давньої флори й фауни, що збереглися донині. В Австралії не дуже багатий рослинний світ: на материку ростуть 22 тис. видів рослин, із них 3/4 — ендемічні. Серед ендеміків є багато видів евкаліптів і акацій, найтиповіших для Австралії рослинних родин. Евкаліпти — вічнозелені дерева, вони не скидають щорічно листя, проте скидають кору. Без кори стовбури дерев набувають блакитного або яскраво-жовтого кольору. Поступово на них наростає нова кора. Евкаліпти швидко ростуть, мають тверду деревину, яка майже не псується, листя містить величезну кількість ефірних олій, які використовують для виготовлення ліків та косметичних засобів. У вологих східних районах Австралії поширений евкаліпт королівський (рис. 1). У віці 350—400 років він сягає висоти 100 м. Евкаліпти ростуть і високо в Австралійських Альпах, але там вони — невисокі деревця з покрученим стовбуром. У пустелях Центральної Австралії поширені понад 130 різновидів евкаліптів-карликів, висота яких лише 2—3 м. Евкаліпти-чагарники утворюють густі, колючі, майже непрохідні хащі, що простягаються на десятки кілометрів. Крім чагарникового евкаліпта, у таких заростях ростуть різні види акацій, пляшкові дерева....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 186 187 188 189 190 191 192 193 194 ... 452
Назад

Навігація