Войти
Закрыть

Вплив урбанізації на розселення населення

8 Клас

РОЗВИТОК МІСТ-МІЛЬЙОННИКІВ. Збільшення кількості міського населення призводить до поступового переходу міст з одних категорій людності в інші. Ріст кількості великих, дуже великих міст і міст-мільйонників, а також збільшення частки міського населення, що в них проживає, - характерні ознаки урбанізації. Особливо вражаючими є показники зростання у XX ст. міст-мільйонників. Першим таким містом у новій світовій історії стало Токіо, яке перетнуло позначку в мільйон мешканців у 1800 р. Пізніше до нього приєдналися Лондон, Пекін і Нью-Йорк. На початку XX ст. у світі було 10 міст-мільйонників, у середині століття - понад 80, нині їх, за різними оцінками, - від 350 до 500, у них проживає понад 1/5 населення землі. Найбільше таких міст у Китаї та Індії, збільшується їх кількість у багатьох країнах Азії, Латинської Америки й Африки. Натомість у європейських країнах і США кількість мільйонників більш-менш стабільна, а в Україні навіть суттєво зменшилася. Серед міст-мільйонників з’являється все більше міст-«гігантів», кількість населення яких перевищує 10 млн осіб. Якщо в середині XX ст. їх було 2 (Токіо і Нью-Йорк), то нині - близько двох десятків. Людність першої трійки міст-гігантів - Шанхаю, Карачі і Пекіна - перевищила 20 млн жителів (табл. 13). Великі міста зростають як угору, так і вшир. Висотні будинки творять цілі квартали, вони зосереджені насамперед у центральних ділових районах, де слугують штаб-квартирами й офісами великих компаній, банків тощо (мал. 201). Розростаються міста по території на сотні, а то й тисячі квадратних кілометрів. СУБУРБАНІЗАЦІЯ. У розвинутих країнах урбанізаційні процеси переходять на нові етапи розвитку. Одним з них є субурбанізація - пришвидшений розвиток приміських зон порівняно з власне містом. Високі ціни на нерухомість у містах, перенаселеність, екологічні й соціальні проблеми в них «виштовхують» населення з центральних міст у передмістя, де створюється нове житло здебільшого невисокої котеджної забудови. Місто ніби «розповзається» по території. У передмістях великих міст з’являються нові міста-супутники, зв’язані з центральним містом швидкісними транспортними шляхами. Вони частково перебирають від центральних міст їх функції - виробничі, ділові, освітні тощо. Разом з цим і людність більш привабливих для проживання передмість зростає швидше, ніж центральних міст....
0 Переглянути

Класифікація міст. Урбанізація

8 Клас

Міста світу різняться між собою за часом утворення, зовнішнім виглядом, площею, кількістю населення, господарською діяльністю, значенням тощо. Серед сучасних міст є такі, що були засновані в давні часи (біблійному місту Єрихону, наприклад, - близько 11 тис. років), багато ж міст зростають як новобудови на наших очах. Зовнішню розмаїтість містам надають відмінності в плануванні, щільності та висотності забудови тощо. Є міста, що налічують 1-2 десятки мільйонів мешканців, а є й такі, що заледве тисячу осіб. Одні міста зосереджують майже всі види «міської» (несільськогосподарської) діяльності людини, інші - декілька. Вплив діяльності одних міст поширюється на приміську територію, тоді як інших - на всю державу, а окремих - на все людство. Таке розмаїття міст дає змогу згрупувати їх (класифікувати) за різними ознаками. Україна дивовижна Перші «міста» в Україні Деякі вчені вважають, що першими на території України були не давньогрецькі, а трипільські міста, які існували у IV-III тисячоліттях до н. е. Ці поселення мали велику площу, на якій кільцями розташовувалися житлові і громадські будівлі, оборонні споруди. У деяких з них могло мешкати до 20 тис. осіб, і вони, очевидно, були найбільшими поселеннями тогочасного світу. Кожні 50-80 років місцеві жителі спалювали їх і відбудовували на новому місці. КЛАСИФІКАЦІЯ МІСТ. Найчастіше міста класифікують за людністю і функціями. Діапазон людності міст світу величезний: від кількох сотень осіб (у містах скандинавських країн) до більш як 20 млн жителів (у Китаї). За кількістю населення міста поділяють на малі, середні, великі, дуже великі й міста-мільйонники. Класифікація міст України за цією ознакою відображена у таблиці 11....
0 Переглянути

Розміщення населення на земній кулі та в Україні

8 Клас

РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ. На Земній кулі нині заселено майже всі сприятливі для проживання людини ділянки поверхні. Території, які зовсім не заселені людьми, становлять 15 % світового суходолу. Це льодовикові приполярні райони, спекотні безводні пустелі, важкодоступні високогір’я. Водночас на заселеній суші населення розміщене надзвичайно нерівномірно: на території, що становить лише 1/20 її частини, зосереджена половина людства, тоді як на половині заселеного суходолу проживає 1/20 частини світового населення. Це зумовлено впливом природних і соціально-економічних чинників. Упродовж багатовікової історії взаємодії з природним середовищем людство найбільше «уподобало» для проживання території помірного, субтропічного та субекваторіального кліматичних поясів, рівнини до висоти 500 м над рівнем моря (там зосереджено понад 4/5 населення світу), 200-кілометрову смугу вздовж узбереж морів і океанів, міські осередки (більш як 50 % населення Землі). ГУСТОТА НАСЕЛЕННЯ. Важливим показником, що характеризує розміщення населення у світі та окремих регіонах, є його середня густота. Ви вже знаєте формулу, за якою її обчислюють. Цей показник для всього світу постійно збільшується і становить нині 50 осіб на 1 км2....
0 Переглянути

Механічний рух населення

8 Клас

ВИДИ І ПРИЧИНИ МІГРАЦІЙ. Як ви вже знаєте, зміна кількості населення окремих країн і регіонів залежить не тільки від природного, а й від механічного руху населення. Механічний рух населення, або міграція, - це переселення людей з однієї території на іншу зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час. Подорож у слово Слово міграція у перекладі з латинської означає переселення. Міграції бувають різних видів (мал. 195). Залежно від того, чи перетинають люди під час переселення державні кордони, розрізняють внутрішні та зовнішні міграції. Внутрішні міграції відбуваються всередині країни між різними поселеннями і регіонами. До зовнішніх міграцій належать: виїзд людей за межі країни свого проживання (еміграція), в’їзд до країни (імміграція) або повернення до країни попереднього проживання (рееміграція). За часом перебування людей на місці вселення виокремлюють міграції постійні й тимчасові, а серед останніх - сезонні (пов’язані, наприклад, із сезонною роботою). Механічний рух характеризують такі показники: кількість тих, хто прибув на певну територію за якийсь проміжок часу (наприклад, за рік); кількість тих, хто вибув з неї; механічний приріст - різниця між названими величинами. Якщо йдеться про зовнішню міграцію, то формула для обчислення механічного приросту (МП) матиме вигляд: МП = І - Е, де І - показник імміграції; Е - показник еміграції. Як і у випадку з природним рухом, показники механічного руху населення виражаються абсолютними числами і відносними величинами (у проміле, ‰)....
0 Переглянути

Статево-віковий склад населення. Демографічна ситуація

8 Клас

СТАТЕВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. Статевий склад - це співвідношення (у відсотках) кількості чоловіків і жінок, які проживають на певній території. Він залежить від особливостей народжуваності й смертності чоловічого і жіночого населення. Для всього людства характерними є такі демографічні закономірності: дівчаток загалом народжується менше, ніж хлопчиків (на кожних 100 дівчаток - приблизно 105 хлопчиків). Однак смертність серед осіб чоловічої статі вища, ніж серед жіночої. Це зумовлено як біологічними причинами, що мають місце у дитячому віці, так і соціально-економічними, що додаються в дорослому віці: у більшості країн чоловіки помирають частіше внаслідок важких умов праці, поширення шкідливих звичок тощо. Натомість у тих країнах, де традиційними є ранні шлюби жінок і багатодітні сім’ї, спостерігається висока смертність жіночого населення. До таких належать слабко розвинуті країни з низьким рівнем розвитку медичної сфери, а також деякі мусульманські країни. ВІКОВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. Віковий склад показує співвідношення (у відсотках) кількості осіб різних вікових груп. Найбільш загальними групами, що їх часто виокремлюють у віковому складі населення, є: 1) населення, яке молодше від працездатного (діти віком до 15 років); 2) працездатне населення (від 16 до 64 років включно); 3) населення, яке старіше від працездатного (65 років і більше). Співвідношення між ними залежить від показника природного приросту населення. У тих країнах, де він високий, великою є частка дітей (Африка, Азія, Латинська Америка), а там, де низький або від’ємний, - підвищується частка осіб старшого віку (країни Європи, США, Японія) (мал. 191). В Україні віковий склад населення подібний до інших європейських країн....
0 Переглянути

Зміна кількості населення

8 Клас

ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ. Зміна кількості населення всієї планети відбувається внаслідок його природного руху - постійного оновлення, зумовленого зміною поколінь. На кількість населення окремих територій (частин світу, країн, їх регіонів) впливає як природний, так і механічний рух населення - його переселення між цими територіями. Природний рух населення характеризують показники народжуваності (Н), смертності (С) і природного приросту (ПП), що є різницею двох попередніх показників (ПП = Н - С). Усі показники природного руху можна виразити в абсолютних числах (наприклад, у тисячах або мільйонах осіб) або відносних величинах (у проміле, ‰ - кількості осіб, розрахованих на 1000 жителів). Так, природний приріст населення світу в 2015 р. становив 80 млн осіб, або 12 ‰ (тобто на тисячу жителів планети кількість населення збільшилася на 12 осіб). Розвинуті країни Європи і Північної Америки зазнали демографічного вибуху разом з індустріалізацією ще у XVIII-XIX ст. Саме тоді завдяки успіхам медицини і підвищенню рівня життя людей там подолали найбільші пошесті, що «косили» населення (чуму, холеру, тиф та ін.), рівень смертності різко зменшився, а природний приріст населення зріс. Натомість у менш розвинутих країнах (Латинської Америки, Азії, Африки) рівень смертності почав різко зменшуватися лише з 60-х рр. XX ст. Це спричинило глобальний демографічний вибух, адже на ці країни припадало 90 % загального приросту населення Землі....
0 Переглянути

Природно-заповідний фонд України

8 Клас

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ЩОДО ОХОРОНИ ПРИРОДИ. Ми живемо на багатій і прекрасній землі. Її природа є не тільки ресурсом матеріальних благ, а й середовищем життя людей, джерелом їх здоров’я і натхнення. Дуже важливо берегти її багатства, турбуватися про чистоту і збереження земель, вод, лісів і степів, охороняти рослинність і тваринний світ. Охорона природи - це заходи, спрямовані на збереження та відтворення як окремих компонентів природи, так і їх поєднань у природних комплексах. Охорона довкілля в Україні має глибокі історичні традиції. Люди здавна оберігали об’єкти незвичайної краси - цілющі джерела, озера, водоспади, скелі, гаї, окремі вікові дерева, які нерідко вважали священними. Україна дивовижна Князі-екологи У Київській Русі за часів Ярослава Мудрого (XI ст.) з'явився перший природоохоронний документ, який обмежував знищення цінних звірів. Князь Володимир Волинський у XII ст. заповів Біловезьку Пущу для охорони зубрів (вона стала першим в світі задокументованим заповідником; нині це територія Білорусі). Природоохоронна робота в Україні активізувалась у XIX ст., коли значно посилився вплив людини на довкілля. У 1883 р. власник маєтку у степовій частині України Фрідріх Фальц-Фейн виділив ділянки для охорони рослин і диких тварин, зберігши цілинний степ від розорювання. Це була перша природоохоронна територія на теренах України, що згодом стала державним заповідником «Асканія-Нова». Нині в Україні створено велику кількість природоохоронних об’єктів....
0 Переглянути

Заходи щодо раціонального природокористування

8 Клас

МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. Моніторинг - це система постійного спостереження за станом компонентів у природних чи антропогенних ландшафтах з метою охорони природи, раціонального використання її ресурсів та безпеки життя й діяльності людини. Такі спостереження, наприклад за погодою та кліматом, регулярно ведуться в світі вже більше ста років. Моніторинг передбачає оцінювання стану природних об’єктів та прогнозування їх можливих змін. Це дає можливість передбачити процеси і явища в довкіллі, врахувати їх у людській діяльності або ж запобігти їм. Залежно від об’єктів спостереження розрізняють моніторинг різних видів: геофізичний (спостереження за землетрусами), атмосферний (за станом повітря), кліматичний (за погодою, несприятливими метеорологічними явищами, зміною клімату), гідрологічний (за станом малих річок, інших поверхневих та підземних вод), ґрунтовий, біологічний (за рослинністю і тваринним світом), біосферний (за природними процесами і явищами в географічній оболонці), геоекологічний (за впливом людської діяльності на природне середовище), санітарно-гігієнічний (за умовами життя й діяльності людини). Моніторинг передбачає спостереження за наявністю у довкіллі хімічних сполук і елементів, електромагнітних, шумових та інших чинників, радіонуклідів, хвороботворних бактерій тощо, порівняння їх кількості з природними чи гранично допустимими показниками. Моніторинг здійснюють за спеціальними програмами на різних постах, стаціонарах, станціях, полігонах....
0 Переглянути

Природокористування та геоекологічна ситуація в Україні

8 Клас

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ. Сукупність усіх видів природних ресурсів, які використовуються чи можуть бути використані в країні за даного рівня технічного розвитку, становить її природно-ресурсний потенціал. Його оцінюють у вартісній формі як суму потенціалів окремих ресурсів, що наявні в країні. У видовому складі природно-ресурсного потенціалу України найбільше значення мають земельні й мінеральні ресурси. Як ви вже знаєте, за сумарними їх запасами Україна посідає одне з провідних місць в Європі. Водночас відчувається загальний дефіцит водних і лісових ресурсів. Ефективність використання природно-ресурсного потенціалу в країні залежить від господарського механізму. Його недосконалість може призвести до нераціонального, малоефективного, а то й витратного використання ресурсів, що негативно позначатиметься на навколишньому природному середовищі. Сукупність усіх форм освоєння та використання природних ресурсів, впливу людини на природне середовище та заходів, спрямованих на його збереження, називають природокористуванням. Загалом в Україні переважало нераціональне природокористування, яке не забезпечувало збереження природного середовища. Часто воно зводилося до хижацького вичерпування природних ресурсів, масового неконтрольованого забруднення довкілля. ГЕОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ. Природне середовище може позитивно або негативно впливати на самопочуття і здоров’я людини залежно від сукупності природних умов території, а також тих змін, що привнесені нею самою. Умови проживання людей на певній території залежать від конкретної геоекологічної ситуації. Це стан природного середовища на певній території та його відповідність санітарно-гігієнічним нормам життя населення і природно-екологічним умовам існування живих організмів....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 255 256 257 258 259 260 261 262 263 ... 452
Назад

Навігація