Статево-віковий склад населення. Демографічна ситуація
- 19-01-2022, 11:10
- 816
8 Клас , Географія 8 клас Бойко, Дітчук, Заставецька 2021 (повторне видання)
Зверніть увагу!!!
§ 50. Статево-віковий склад населення. Демографічна ситуація
- Пригадайте, які чинники впливають на кількість населення країн.
- Наведіть приклади країн, які перебувають на етапі демографічного вибуху.
До демографічних характеристик певної території крім показників природного руху належать статевий і віковий склад населення.
СТАТЕВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. Статевий склад - це співвідношення (у відсотках) кількості чоловіків і жінок, які проживають на певній території. Він залежить від особливостей народжуваності й смертності чоловічого і жіночого населення. Для всього людства характерними є такі демографічні закономірності: дівчаток загалом народжується менше, ніж хлопчиків (на кожних 100 дівчаток - приблизно 105 хлопчиків). Однак смертність серед осіб чоловічої статі вища, ніж серед жіночої. Це зумовлено як біологічними причинами, що мають місце у дитячому віці, так і соціально-економічними, що додаються в дорослому віці: у більшості країн чоловіки помирають частіше внаслідок важких умов праці, поширення шкідливих звичок тощо. Натомість у тих країнах, де традиційними є ранні шлюби жінок і багатодітні сім’ї, спостерігається висока смертність жіночого населення. До таких належать слабко розвинуті країни з низьким рівнем розвитку медичної сфери, а також деякі мусульманські країни.
Загальносвітова закономірність: на кожних 100 дівчаток народжується приблизно 105 хлопчиків
Загалом у світі існує певна рівновага між чоловічим і жіночим населенням з незначним переважанням чоловіків (табл. 9).
Таблиця 9
Статевий склад населення світу й окремих країн (2020 р.)
Чоловіки становлять більшість у низці країн Азії, Африки й Океанії, найбільше їх - у Китаї та Індії. Жіноче населення переважає в більшості країн світу, особливо в Європі та Америці. В Україні та сусідніх з нею країнах частка жінок у статевому складі населення є найбільшою.
ВІКОВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. Віковий склад показує співвідношення (у відсотках) кількості осіб різних вікових груп. Найбільш загальними групами, що їх часто виокремлюють у віковому складі населення, є:
- 1) населення, яке молодше від працездатного (діти віком до 15 років);
- 2) працездатне населення (від 16 до 64 років включно);
- 3) населення, яке старіше від працездатного (65 років і більше).
Співвідношення між ними залежить від показника природного приросту населення. У тих країнах, де він високий, великою є частка дітей (Африка, Азія, Латинська Америка), а там, де низький або від’ємний, - підвищується частка осіб старшого віку (країни Європи, США, Японія) (мал. 191). В Україні віковий склад населення подібний до інших європейських країн.
Мал. 191. Віковий склад населення світу і деяких країн
Через загальне падіння показника природного приросту і збільшення середньої тривалості життя населення в світі загалом частка дітей поступово зменшується, а осіб старшого віку збільшується. Така зміна співвідношення у віковому складі на користь старших вікових груп називається старінням населення. Цей процес охоплює дедалі більше країн, у багатьох з них частка населення, старшого від працездатного, перевищила частку дітей. Україна також належить до цієї групи. Загалом, за оцінкою спеціалістів ООН , населення країни вважається старим, якщо частка людей віком понад 65 років перевищує 12 %.
СТАТЕВО-ВІКОВІ ПІРАМІДИ. Співвідношення між різними віковими групами чоловічого і жіночого населення світу, країн чи їх регіонів вивчають користуючись статево-віковими пірамідами (мал. 192, 193). Ліва і права частини такої піраміди відображають інформацію про населення різних статей - чоловіків і жінок. По горизонталі на піраміді відкладають показники кількості людей окремої вікової групи, а по вертикалі - значення вікових інтервалів (у роках).
Мал. 192. Статево-вікові піраміди населення країн, складені з 5-річним віковим інтервалом
Статево-вікові піраміди населення різних країн мають різні форми залежно від демографічних процесів, що там відбуваються. У країнах з високими показниками народжуваності форма піраміди правильна: широка основа і поступове плавне звуження до вершини (див. мал. 192, а). Для країн, в яких відбувається старіння населення, піраміда набуває форми дзвона (мал. 192, б). Ця форма може ускладнюватися під упливом інших суспільних процесів. Зокрема, статево-вікова піраміда населення України, що складена у 2020 р., має чотири заглибини (мал. 193). Вони пов’язані зі зниженням рівня народжуваності й прямими людськими втратами під час Голодомору (1932-1933 рр.) (на піраміді відповідає населенню у віці 87-86 років), у роки Другої світової війни (78-75 років), а також з низькою народжуваністю серед того покоління людей, яке народилося під час війни (56-55 років), і різким зменшенням народжуваності під час соціально-економічної кризи, що розпочалася наприкінці XX ст. Найнижчий рівень народжуваності припав на 2001 р., що зафіксовано на піраміді найбільшою «вм’ятиною» (19-літнє населення країни).
Мал. 193. Статево-вікова піраміда населення України, складена з однорічним віковим інтервалом (2020 р.)
ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ. Ще одним узагальнювальним демографічним показником є середня очікувана тривалість життя. Її розраховують як число років, що їх має прожити кожна людина при сучасному рівні смертності.
Середня очікувана тривалість життя населення світу впродовж тисячоліть становила 30-35 років і лише за часів індустріальної ери почала суттєво зростати. У 2020 р. вона становила 72 роки. Найвищі показники мали Японія, Сінгапур, Італія, Іспанія (83 роки). Найнижчим цей показник був у країнах Екваторіальної Африки - 50-55 років. В Україні середня тривалість життя людей така сама, як у світі загалом (72 роки), у жінок вона значно більша (77 років) порівняно з чоловіками (67 років). Переважання середньої тривалості життя жіночого населення над чоловічим спостерігається майже в усіх країнах світу.
Рекорди України
Світовими лідерами за переважанням середньої тривалості життя жінок над такою в чоловіків є Росія (11 років), Білорусь і Україна (10 років). Загалом у світі цей показник становить 4 роки.
ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ. Сукупність демографічних показників, характерних для певної території, формують її демографічну ситуацію (мал. 194). У кожній країні вона різна. Водночас у найзагальніших рисах демографічна ситуація подібна для країн, що входять до кожного з двох умовних типів відтворення населення.
Мал. 194. Показники демографічної ситуації країни (регіону)
Для країн першого типу характерні порівняно невисокі показники народжуваності, смертності й природного приросту (менш ніж 12 ‰), висока середня тривалість життя, активні процеси «старіння» населення, переважання у статевій структурі жінок. До них належать всі країни Європи, США, Канада, Японія, Австралія. Останнім часом країнами першого типу відтворення стали Китай, Бразилія. У низці країн цього типу демографічну ситуацію визначають як демографічну кризу: природний приріст там або дорівнює нулю (показники народжуваності й смертності однакові), або ж має від’ємне значення (смертність більша від народжуваності). Така ситуація характерна насамперед для багатьох країн Європи та Японії. Лідерами за природною втратою населення нині є Болгарія, Сербія (природний приріст у них становить -6...-5 ‰). Демографічну кризу переживають Україна і всі її сусіди, Німеччина, Італія, Литва, Латвія та ін.
Більшість країн Африки, Азії, Латинської Америки й Океанії належать до другого типу відтворення населення, що характеризується порівняно високими показниками народжуваності, стабільними (часто низькими) показниками смертності, високим природним приростом. У віковій структурі переважає молоде населення, у статевій у багатьох країнах - чоловіче. Країни другого типу ще перебувають у різних фазах демографічного вибуху, однак його пік багато з них вже пройшли.
ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ. На початку XX ст. показники народжуваності й природного приросту населення України були одними з найвищих у Європі. Проте вже наприкінці століття вона була сумнівним лідером у Європі (та й у світі) за найнижчими їх показниками, маючи водночас дуже високі показники смертності. На рубежі XX і XXI ст. формула природного руху для України мала такий вигляд: 8,0 ‰ - 15,6 ‰ = -7,6 ‰. Упродовж останніх років ситуація з народжуваністю (близько 10-11 ‰) і природним приростом (-3...-4 ‰) дещо поліпшилася, однак смертність залишається ще дуже високою (14,5-15,0 ‰).
Народжуваність в Україні останніми роками зростає
Підсумком таких процесів стала депопуляція населення - зменшення його кількості внаслідок від’ємного природного приросту. Депопуляція населення для всієї території України вперше зафіксована в 1991 р., у сільській місцевості вона розпочалася ще раніше.
Рекорди України
Закарпатська область є постійним лідером в Україні за показником природного приросту населення. За останні чверть століття він був від'ємним у регіоні лише протягом шести років (1999-2005 рр.), але не нижче за -0,6 ‰. У всі інші роки природний приріст був додатним.
Показники природного руху різняться в різних регіонах України. Найнижчий природний приріст - у північних, східних і центральних областях. Природне скорочення там становить -8...-5 ‰, а в Чернігівській області, яка найбільше втрачає населення, - менш ніж -9 ‰. Дещо вищі показники природного приросту (проте також від’ємні) - у південному регіоні, а найвищі - у західному (від -2,5...+3 ‰). Додатний природний приріст мають Закарпатська область і м. Київ, в окремі роки - Рівненська і Волинська області.
ДЕМОГРАФІЧНА ПОЛІТИКА. Відповідно до демографічної ситуації у країнах світу здійснюють певну демографічну політику. Демографічна політика - це система економічних, адміністративних, виховних і пропагандистських заходів, за допомогою яких держава чинить вплив на природний рух населення (передусім на народжуваність) у потрібному напрямі.
Демографічна політика в Україні спрямована на підвищення природного приросту населення
У тих країнах, що переживають демографічну кризу, така політика спрямована на підвищення показників народжуваності. Для цього родинам з дітьми надають різні соціальні гарантії, допомогу та надбавки, податкові, транспортні, житлові пільги тощо. Демографічну політику, що передбачає підвищення народжуваності, здійснюють розвинуті держави Європи. І в Україні демографічна політика має такий самий характер, однак економічно-фінансова криза в країні гальмує активне вживання цих заходів.
У країнах другого типу відтворення демографічна політика спрямована на пониження народжуваності. Значних успіхів свого часу в цьому досяг Китай, який здійснював демографічну політику під гаслом «Одна сім’я - одна дитина». Натомість демографічна політика в Індії під лозунгом «Нас двоє - нам двох» ще не дала бажаних результатів.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ
• Статевий склад населення - це співвідношення кількості чоловіків і жінок, які проживають на певній території. Віковий склад населення - це співвідношення кількості осіб різних вікових груп.
• «Старіння населення» - це зміна співвідношення у віковому складі на користь старших вікових груп.
• Демографічну ситуацію в світі чи країні характеризують показники народжуваності, смертності, природного приросту, статевого й вікового складу, середньої тривалості життя населення.
• Депопуляція населення - це зменшення його кількості внаслідок від’ємного природного приросту.
• Демографічна політика країни - система заходів, за допомогою яких держава чинить вплив на природний рух населення.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Охарактеризуйте статевий склад населення у світі загалом. Яким є статевий склад населення в Україні?
- 2. Яким є віковий склад населення в різних країнах світу?
- 3. Яким чином складають статево-вікову піраміду населення?
- 4. Наведіть приклади регіональних відмінностей демографічних процесів в Україні.
- 5*. Поміркуйте, якою має бути демографічна політика в Україні, щоб демографічна ситуація поліпшилася.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
За даними табл. 10 визначте середньорічний приріст населення в Україні за періоди:
- група 1 - 1970-1979 рр.;
- група 2 - 1979-1989 рр.;
- група 3 - 1989-2001 рр.;
- група 4 - 2001-2020 рр.
Таблиця 10
Кількість населення України
При обчисленні використайте формулу:
Прсер = (Н2 - Н1) : Т,
де Н1 - кількість населення на початок періоду;
Н2 - кількість населення на кінець періоду;
Т - кількість років у періоді.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 11
Аналіз статево-вікових пірамід України та окремих країн світу
1. Зіставте статево-вікові піраміди населення України (див. мал. 193 на с. 244) та Нігеру (мал. 192, а на с. 243). Поясніть, чим відрізняються форми пірамід і про що це свідчить.
2. Зробіть висновок про те, чи існує відповідність між формою піраміди і типом відтворення населення.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Бойко, Дітчук, Заставецька 2021 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)