Войти
Закрыть

Статево-віковий склад населення. Демографічна ситуація

8 Клас

СТАТЕВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. Статевий склад - це співвідношення (у відсотках) кількості чоловіків і жінок, які проживають на певній території. Він залежить від особливостей народжуваності й смертності чоловічого і жіночого населення. Для всього людства характерними є такі демографічні закономірності: дівчаток загалом народжується менше, ніж хлопчиків (на кожних 100 дівчаток - приблизно 105 хлопчиків). Однак смертність серед осіб чоловічої статі вища, ніж серед жіночої. Це зумовлено як біологічними причинами, що мають місце у дитячому віці, так і соціально-економічними, що додаються в дорослому віці: у більшості країн чоловіки помирають частіше внаслідок важких умов праці, поширення шкідливих звичок тощо. Натомість у тих країнах, де традиційними є ранні шлюби жінок і багатодітні сім’ї, спостерігається висока смертність жіночого населення. До таких належать слабко розвинуті країни з низьким рівнем розвитку медичної сфери, а також деякі мусульманські країни. Загалом у світі існує певна рівновага між чоловічим і жіночим населенням з незначним переважанням чоловіків (табл. 9). Чоловіки становлять більшість у низці країн Азії, Африки й Океанії, найбільше їх - у Китаї та Індії. Жіноче населення переважає в більшості країн світу, особливо в Європі та Америці. В Україні та сусідніх з нею країнах частка жінок у статевому складі населення є найбільшою. ВІКОВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. Віковий склад показує співвідношення (у відсотках) кількості осіб різних вікових груп. Найбільш загальними групами, що їх часто виокремлюють у віковому складі населення, є:...

Зміна кількості населення

8 Клас

Там розташована більшість країн- «гігантів», у кожній з яких проживає понад 100 млн осіб (мал. 188). За прогнозами ООН кількість населення всього світу, як і окремих його частин, і надалі зростатиме. Виняток становитиме Європа, кількість населення якої залишатиметься незмінною або ж дещо зменшиться. Найбільше зросте людність Африканського континенту. ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ. Зміна кількості населення всієї планети відбувається внаслідок його природного руху - постійного оновлення, зумовленого зміною поколінь. На кількість населення окремих територій (частин світу, країн, їх регіонів) впливає як природний, так і механічний рух населення - його переселення між цими територіями. Природний рух населення характеризують показники народжуваності (Н), смертності (С) і природного приросту (ПП), що є різницею двох попередніх показників (ПП = Н - С). Усі показники природного руху можна виразити в абсолютних числах (наприклад, у тисячах або мільйонах осіб) або відносних величинах (у проміле, %о - кількості осіб, розрахованих на 1000 жителів). Так, природний приріст населення світу в 2015 р. становив 80 млн осіб, або 12 %о (тобто на тисячу жителів планети кількість населення збільшилася на 12 осіб). Показники природного руху в світі за останні півстоліття суттєво змінилися. Про це свідчить схема демографічного переходу, що його нині переживає людство (мал. 189). У ньому розрізняють чотири послідовні фази:...

Природно-заповідний фонд України

8 Клас

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ЩОДО ОХОРОНИ ПРИРОДИ. Ми живемо на багатій і прекрасній землі. Її природа є не тільки ресурсом матеріальних благ, а й середовищем життя людей, джерелом їх здоров’я і натхнення. Дуже важливо берегти її багатства, турбуватися про чистоту і збереження земель, вод, лісів і степів, охороняти рослинність і тваринний світ. Охорона природи - це заходи, спрямовані на збереження та відтворення як окремих компонентів природи, так і їх поєднань у природних комплексах. Охорона довкілля в Україні має глибокі історичні традиції. Люди здавна оберігали об’єкти незвичайної краси - цілющі джерела, озера, водоспади, скелі, гаї, окремі вікові дерева, які нерідко вважали священними. Природоохоронна робота в Україні активізувалась у XIX ст., коли значно посилився вплив людини на довкілля. У 1883 р. власник маєтку у степовій частині України Фрідріх Фальц-Фейн виділив ділянки для охорони рослин і диких тварин, зберігши цілинний степ від розорювання. Це була перша природоохоронна територія на теренах України, що згодом стала державним заповідником «Асканія-Нова». Нині в Україні створено велику кількість природоохоронних об’єктів. Основними законами, якими керуються у нашій державі в природоохоронній діяльності, є закони «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 р.), «Про природно-заповідний фонд» (1992 р.), «Про охорону атмосферного повітря», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ» та ін....

Заходи щодо раціонального природокористування

8 Клас

МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. Моніторинг - це система постійного спостереження за станом компонентів у природних чи антропогенних ландшафтах з метою охорони природи, раціонального використання її ресурсів та безпеки життя й діяльності людини. Такі спостереження, наприклад за погодою та кліматом, регулярно ведуться в світі вже більше ста років. Моніторинг передбачає оцінювання стану природних об’єктів та прогнозування їх можливих змін. Це дає можливість передбачити процеси і явища в довкіллі, врахувати їх у людській діяльності або ж запобігти їм. Залежно від об’єктів спостереження розрізняють моніторинг різних видів: геофізичний (спостереження за землетрусами), атмосферний (за станом повітря), кліматичний (за погодою, несприятливими метеорологічними явищами, зміною клімату), гідрологічний (за станом малих річок, інших поверхневих та підземних вод), ґрунтовий, біологічний (за рослинністю і тваринним світом), біосферний (за природними процесами і явищами в географічній оболонці), геоекологічний (за впливом людської діяльності на природне середовище), санітарно-гігієнічний (за умовами життя й діяльності людини). Моніторинг передбачає спостереження за наявністю у довкіллі хімічних сполук і елементів, електромагнітних, шумових та інших чинників, радіонуклідів, хвороботворних бактерій тощо, порівняння їх кількості з природними чи гранично допустимими показниками. Моніторинг здійснюють за спеціальними програмами на різних постах, стаціонарах, станціях, полігонах....

Природокористування та геоекологічна ситуація в Україні

8 Клас

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ. Сукупність усіх видів природних ресурсів, які використовуються чи можуть бути використані в країні за даного рівня технічного розвитку, становить її природно-ресурсний потенціал. Його оцінюють у вартісній формі як суму потенціалів окремих ресурсів, що наявні в країні. У видовому складі природно-ресурсного потенціалу України найбільше значення мають земельні й мінеральні ресурси. Як ви вже знаєте, за сумарними їх запасами Україна посідає одне з провідних місць в Європі. Водночас відчувається загальний дефіцит водних і лісових ресурсів. Ефективність використання природно-ресурсного потенціалу в країні залежить від господарського механізму. Його недосконалість може призвести до нераціонального, малоефективного, а то й витратного використання ресурсів, що негативно позначатиметься на навколишньому природному середовищі. Сукупність усіх форм освоєння та використання природних ресурсів, впливу людини на природне середовище та заходів, спрямованих на його збереження, називають природокористуванням. Загалом в Україні переважало нераціональне природокористування, яке не забезпечувало збереження природного середовища. Часто воно зводилося до хижацького вичерпування природних ресурсів, масового неконтрольованого забруднення довкілля. ГЕОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ. Природне середовище може позитивно або негативно впливати на самопочуття і здоров’я людини залежно від сукупності природних умов території, а також тих змін, що привнесені нею самою. Умови проживання людей на певній території залежать від конкретної геоекологічної ситуації. Це стан природного середовища на певній території та його відповідність санітарно-гігієнічним нормам життя населення і природно-екологічним умовам існування живих організмів....

Українські Карпати. Азовське море

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА БЕРЕГОВА ЛІНІЯ. На південному сході Україна виходить на відстані майже 400 км до берегів Азовського моря. Його площа як для моря мала - 39 тис. км2. На карті воно виглядає великою затокою Чорного моря, з’єднаною з ним вузькою та короткою Керченською протокою. Обидва моря є внутрішніми морями басейну Атлантичного океану. Акваторія Азовського моря належить Україні та Росії, морський кордон між ними ще не встановлений. Азовське море має слабко порізані береги (мал. 173). Найбільша затока - Таганрозька, вона лише частково омиває Україну. Великими затоками біля берегів є Обитічна та Бердянська, які відділені від моря невеликими півостровами і косами. Сильно врізається в суходіл Утлюцький лиман, відділений косою Бирючий Острів. Затоку Сиваш відокремлює від Азовського моря довга (112 км) піщана коса Арабатська Стрілка, а водообмін з ним здійснюється через вузьку Генічеську протоку. На вузькому Перекопському перешийку, що з’єднує Кримський півострів з материком, людині достатньо 1,5 год, щоб перейти від Сиваша до узбережжя Чорного моря. Середня глибина Азовського моря становить лише 8 м, а найбільша - 14 м. Унаслідок річкових наносів та руйнування берегів у морі щорічно нагромаджується близько 12 млн тонн твердих речовин. У результаті цих осадів відбувається поступове обміління....

Українські Карпати. Чорне море

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА БЕРЕГОВА ЛІНІЯ. Чорне море омиває Україну з півдня. Воно займає площу понад 420 тис. км2. Вузькими протоками Босфор і Дарданелли та невеликим Мармуровим морем Чорне море сполучається із Середземним, а Керченською протокою - з Азовським морями. Між Чорним і Азовським морями вклинюється найбільший півострів - Кримський, який Перекопським перешийком сполучається з материком (мал. 171). Чорноморська берегова лінія в межах України становить 1540 км. Узбережжя рівнинне, тільки на Кримському півострові вздовж берега простягаються пасма Кримських гір. На північному заході береги моря плоскі, а від гирла Дністра до лиману Дніпра - круті. На цьому відтинку майже немає заток (крім невеликої Одеської), натомість багато озер-лиманів, відокремлених від моря пересипами. Далі на схід до мису Сарич берегова лінія доволі порізана: в суходіл вдаються затоки - Каркінітська, Каламітська, Дніпровський лиман, в море виступають Тарханкутський півострів і намиті піщані коси - Кінбурнська, Тендрівська і острів Джарилгач. На півдні Кримського півострова майже впритул до моря підходять схили гір, берег стає високим і крутим. Ця ділянка незручна для прибережного судноплавства. І лише в окремих місцях є невеликі затоки-бухти - гавані для морських кораблів (Севастопольська, Балаклавська) (мал. 172). На цій ділянці чорноморського узбережжя Криму мальовничі середземноморські ландшафти створюють найкращі умови для відпочинку. На сході Кримського півострова в берег вдається Феодосійська затока....

Українські Карпати. Кримські гори та Південний берег Криму

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Кримська гірська фізико-географічна країна простягається смугою завширшки 50 км на півдні римського півострова від м. Севастополя до м. Феодосії на 180 км. За особливостями формування і будови, різновидами ландшафтів та їх мальовничістю Гірський Крим - надзвичайно оригінальне утворення, яке виділяється на тлі більш-менш одноманітного рівнинного сухостепового Криму на півночі та Чорного моря на півдні. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. У тектонічному відношенні Кримські гори - це велика складка, південне крило якої занурене в море. Підняття й складчасті рухи відбувалися там уже в мезозойську еру, але головні горотвірні процеси тривали в альпійську складчастість. Тоді ж південна частина Гірського Криму опустилася в Чорноморську западину по лінії розлому. Так утворився крутий схил - Південний берег Криму. Крім поздовжніх розломів з’являлися й поперечні, проявлявся магматизм. Діяли вулкани: свідченням цього є скам’янілий згаслий вулкан - масив Карадаг. В інших випадках магма застигала в тріщинах земної кори, не прориваючись на поверхню. Нині вона виступає на денну поверхню у вигляді окремих гір - Кастель, Аюдаг (мал. 168). Тектонічні процеси в Кримських горах не припиняються й досі, про що свідчать землетруси. Кримські гори - це здебільшого складчасто-брилові гори. Вони складені осадовими породами (пісковиками, глинистими сланцями, вапняками), а в окремих місцях - породами вулканічного походження....

Українські Карпати. Передкарпаття та Закарпаття

8 Клас

ПЕРЕДКАРПАТТЯ. Передкарпаття простягається смугою завширшки 30-45 км уздовж Зовнішніх Карпат - між північно-східним виступом гір і річковими долинами Дністра й Прута. Передкарпатська височина має висоти 200-500 м (мал. 163). У її основі лежить Передкарпатський прогин, що утворився між складчастою спорудою Карпат і краєм Східноєвропейської платформи. Він заповнений зім’ятими у складки осадовими породами. Численні річки, що стікають з гір, розчленували Передкарпаття широкими долинами. З осадовими породами прогину пов’язане поширення у Передкарпатті родовищ нафти і природного газу, сірки, кам’яної і калійних солей, озокериту, природних будівельних матеріалів, а також мінеральних вод. Більшість з цих копалин видобуваються вже тривалий час, тому їх родовища майже вичерпано. Клімат Передкарпаття помірно континентальний. Він подібний до клімату інших регіонів України, що лежать на тій самій географічній широті. Середні температури січня становлять -4 °С, липня +19 °С. Середньорічна кількість опадів досягає 700 мм. Зволоження території надмірне. Передкарпаття порізане густою мережею річок - верхніми течіями Дністра, Прута та їхніми притоками (Стрий (мал. 164), Свіча, Лімниця, Бистриця). Вони повноводні навесні (внаслідок танення снігу) і влітку (внаслідок злив у горах). Часто бувають паводки. Річки доволі бурхливі, проте вийшовши з гір на рівнину, вони сповільнюють течію і відкладають у долинах велику кількість твердого матеріалу, який принесли з Карпат. Тому в руслах річок багато островів, розгалужень-рукавів....

Навігація