ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ. Сукупність усіх видів природних ресурсів, які використовуються чи можуть бути використані в країні за даного рівня технічного розвитку, становить її природно-ресурсний потенціал. Його оцінюють у вартісній формі як суму потенціалів окремих ресурсів, що наявні в країні. У видовому складі природно-ресурсного потенціалу України найбільше значення мають земельні й мінеральні ресурси. Як ви вже знаєте, за сумарними їх запасами Україна посідає одне з провідних місць в Європі. Водночас відчувається загальний дефіцит водних і лісових ресурсів. Ефективність використання природно-ресурсного потенціалу в країні залежить від господарського механізму. Його недосконалість може призвести до нераціонального, малоефективного, а то й витратного використання ресурсів, що негативно позначатиметься на навколишньому природному середовищі.

Сукупність усіх форм освоєння та використання природних ресурсів, впливу людини на природне середовище та заходів, спрямованих на його збереження, називають природокористуванням. Загалом в Україні переважало нераціональне природокористування, яке не забезпечувало збереження природного середовища. Часто воно зводилося до хижацького вичерпування природних ресурсів, масового неконтрольованого забруднення довкілля.

ГЕОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ. Природне середовище може позитивно або негативно впливати на самопочуття і здоров’я людини залежно від сукупності природних умов території, а також тих змін, що привнесені нею самою. Умови проживання людей на певній території залежать від конкретної геоекологічної ситуації. Це стан природного середовища на певній території та його відповідність санітарно-гігієнічним нормам життя населення і природно-екологічним умовам існування живих організмів.

На стан природного довкілля впливають власне природні процеси та явища (наприклад, посухи, лісові пожежі, сильні паводки, ураганні вітри, землетруси тощо). Однак сучасна геоекологічна ситуація майже всюди в світі формується під впливом самої людини. У процесі життя і господарської діяльності вона дедалі більше використовує різні компоненти природи, повертаючи натомість величезну кількість невластивих природі продуктів своєї життєдіяльності. Цим вона порушує зв’язки між природними компонентами, збіднює та видозмінює природне середовище, забруднює атмосферу, гідросферу, літосферу і ґрунт, спричиняє негативні зміни в біосфері, в т. ч. й через ланцюги живлення (наприклад, нагромадження шкідливих речовин у рослинах, які переходять у процесі живлення до тварин, а далі - в організм людини).

Структура природно-ресурсного потенціалу України

Щоб оцінити сприятливість геоекологічної ситуації для життя людини, використовують різні якісні та кількісні показники. Вони фіксують порушення природних компонентів і стан їх забруднення (кількість викидів шкідливих речовин). Ці показники зіставляють з гранично допустимими концентраціями речовин - науково обґрунтованою можливою їх кількістю у довкіллі, за якої немає суттєвої загрози здоров’ю людини (наприклад, сполук Сульфуру в повітрі, сполук важких металів у ґрунті, органічних хімічних сполук у воді). Залежно від того, як ці показники співвідносяться на певній території, формується сприятлива чи несприятлива екологічна ситуація.

Геоекологічна ситуація в країні змінюється як від місця до місця, так і на одній і тій самій території з часом. Людина може не тільки завдавати шкоди довкіллю, а й виправляти геоекологічну ситуацію на краще.

Стан природного середовища в Україні сформувався під впливом давнього освоєння й надмірного антропогенного перетворення території, значного її насичення промисловим і сільськогосподарським виробництвами, порівняно незначними природоохоронними площами.

ОСНОВНІ ВИДИ І ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ. Основними видами забруднення природного середовища в Україні є тверді відходи (сміття), хімічні сполуки (тверді, рідкі, газуваті), радіоактивні речовини. Останнім часом дедалі більших масштабів набувають теплове, електромагнітне, шумове забруднення. Забруднювачами довкілля є майже всі галузі людської життєдіяльності.

Надзвичайно великі зміни у довкіллі України відбуваються внаслідок розвитку промисловості. У результаті видобування корисних копалин нагромаджуються відвали із порід, які виймаються з шахт, рудників, кар’єрів. Нерідко у відвалах містяться токсичні речовини, які розвіюються на значні території, потрапляють у підземні води. Це впливає на ріст рослин, здоров’я людей. Найбільше відвалів з небезпечними речовинами зосереджено в місцях видобутку вугілля (терикони, що здатні самозайматися), руд металів, сірки, калійних солей (мал. 177).

Основні види забруднення довкілля

Мал. 177. Тліючі терикони на Луганщині

Мал. 178. Смог

Підприємства України щорічно викидають мільйони тонн речовин, в яких міститься понад 200 видів шкідливих компонентів. Найбільше забруднюють довкілля теплові електростанції, металургійні та хімічні підприємства. Ви вже знаєте, яким небезпечним є смог - туман із диму, сажі та інших домішок. Серед викидів промислових підприємств - сполуки Карбону, Нітрогену, Фосфору, Сульфуру, які спричиняють випадання кислотних дощів. їх руйнівна дія, як вам відомо, позначається на рослинності, будівлях, пам’ятниках.

Великим забруднювачем довкілля є транспорт. Він дає майже 70 % усіх викидів в атмосферу, які є продуктами згоряння палива. Вздовж автошляхів концентрація шкідливих речовин, у тому числі сполук важких металів, у 10 - 20 разів перевищує гранично допустимі норми. Тому вздовж доріг забороняється випасати худобу, рвати плоди. Забруднення довкілля спостерігається також уздовж залізниць, у портах та аеропортах через залишки палива з транспортних засобів.

Забруднення ґрунтів, вод і біосфери спричиняє й сільськогосподарська діяльність. Тривалий час люди використовували отрутохімікати проти шкідників культурних рослин (бур’янів, різних комах), нехтуючи їхнім шкідливим впливом на здоров’я людей і тварин. Це стосується і надмірної кількості нітратів, що їх засвоюють сільськогосподарські рослини внаслідок внесення мінеральних добрив під час їх вирощування.

Значним забруднювачем довкілля є комунальне господарство міст. Внаслідок життєдіяльності людей нагромаджуються тверді побутові відходи, які вивозять на відкриті сміттєзвалища. Нині ними вкрито 7 % території України - це більше, ніж площа всіх її природоохоронних територій. Для очищення каналізаційних побутових стоків у містах створено очисні споруди, але нерідко забруднені води потрапляють у річки і підземні води.

Значною загрозою для людей і довкілля є численні «поховання» і склади хімічно небезпечних речовин та боєприпасів, які розміщені на всій території країни. У них зосереджено сотні тисяч тонн вибухових речовин.

Аварійно небезпечне сміттєзвалище в околицях м. Львова

Чорнобильська зона: тут колись було село Залісся

Особливу небезпеку для людей і довкілля становлять техногенні катастрофи - масштабні аварії на господарських об’єктах. Вплив одних є тимчасовим і обмежується відносно невеликими територіями, інших - значно тривалішим у часі і масштабнішим за поширенням. В Україні, на жаль, такі аварії траплялися неодноразово. Такими, зокрема, були: прорив дамби соляної водойми на Стебниківському калійному комбінаті (Львівська область) і потрапляння солей у р. Дністер у 1983 р.; вибухи на артилерійських складах і розлітання снарядів у селі Новобогданівка (Запорізька область) у 2004-2006 роках; аварії суден із нафтопродуктами і сіркою у Керченській протоці у 2007 р. та ін. Наймасштабнішою за наслідками, безумовно, є аварія на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 р. Внаслідок неї було утворено 30-кілометрову зону відчуження, з якої було виселено 130 тис. мешканців Київської області, а 75 поселень (у т. ч. міста Прип’ять і Чорнобиль) перестали існувати на карті України. Нині всі природні процеси на території зони відбуваються в умовах високих показників радіаційного забруднення.

Мал. 179. Умови проживання населення у зв'язку з геоекологічної ситуацією

Надзвичайно небезпечними для життя людей стали окремі території на сході країни у зв’язку з воєнними діями. Деякі з них перетворилися на «мінні поля», знешкодження яких потребуватиме немало часу і зусиль в майбутньому.

РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ГЕОЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ. В Україні розрізняють території зі сприятливою, помірно-сприятливою, задовільною, погіршеною, напруженою та катастрофічною екологічною ситуацією (мал. 179 на с. 223). У цих назвах відображено наростання гостроти екологічних проблем на територіях. Сприятлива, помірно-сприятлива і задовільна ситуації склалися у давно освоєних регіонах, де переважає сільськогосподарська діяльність (лісостепова зона, крайні схід та захід Полісся, Карпати). Погіршена екологічна ситуація склалася в степових районах, що надмірно експлуатуються, центральному Поліссі, забрудненому радіоактивними відходами, навколо великих міст. У великих промислових районах Донбасу, Придніпров’я, навколо деяких міст Прикарпаття погіршена екологічна ситуація переростає в напружену, а у 30-кілометровій Чорнобильській зоні - катастрофічну.

Час від часу в окремих місцевостях виникають негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави. Їх оголошують зонами надзвичайних екологічних ситуацій. На жаль, таких зон в Україні з’являється чимало.

Дитячий малюнок

Бережімо нашу землю!

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

• Геоекологічна ситуація відображає стан навколишнього природного середовища з погляду сприятливості чи несприятливості умов проживання людей.

• Основними видами забруднення навколишнього середовища в Україні є забруднення сміттям, хімічними сполуками, радіоактивним речовинами, а також шумове, електромагнітне.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що називають геоекологічною ситуацією?

2. Які чинники впливають на формування геоекологічної ситуації?

3. Охарактеризуйте вплив основних забруднювачів навколишнього природного середовища на його окремі компоненти.

4. У яких регіонах України екологічна ситуація найбільш несприятлива і чому?

5*. Оцініть, яка геоекологічна ситуація склалася у вашому районі чи області. Яких заходів потрібно вжити, щоб змінити її на краще?