Войти
Закрыть

Густота населення у світі та Україні

8 Клас

• Густота населення у світі. Населення світу розміщується дуже нерівномірно. Адже не всі регіони на континентах мають сприятливі умови для життя і господарської діяльності людини. Найщільніше заселені прибережні території. Загалом лише на 7 % площі суходолу проживає 70 % населення світу. Утім на чисельність населення в окремих частинах світу вплинули й інші - історичні, політичні, економічні, соціальні чинники. Показник чисельності населення в тому чи іншому регіоні не відбиває справжніх особливостей розміщення населення. Головним показником розміщення людей на Землі є густота населення — кількість людей, що постійно проживають на одному квадратному кілометрі території. (Показник густоти населення розраховують діленням чисельності постійного населення на площу території). Зрозуміло, що в разі зростання чисельності населення і незмінності площі суходолу середня густота населення Землі постійно зростає (мал. 116). Далеко не завжди найчисельніші території або країни характеризуються одночасно і найвищою густотою населення. Свідченням цього є показники густоти населення в різних регіонах світу (мал. 117). Густота населення дуже різниться в різних країнах світу. У так званих карликових країнах і територіях вона є найвищою. Особливо вирізняються азійська Макао і європейське Монако, де густота населення становить близько 19 тис. осіб/км2. Великою густотою населення вирізняються також такі азійські країни і території, як-от: Сінгапур і Гонконг, а також у Європі Ватикан - 8, 7 і 2 тис. осіб/км2 відповідно....

Регіональні відмінності демографічних процесів. Демографічна політика

8 Клас

• Зміна кількості населення у світі та в Україні. Чисельність населення світу не є постійною величиною і з року в рік змінюється. Загалом населення світу постійно збільшується. Однак темпи його зростання не завжди були однаковими (мал. 115). Свого піку вони досягли в період 1965-1970 рр. Тоді після отримання політичної незалежності більшість країн Азії, Африки та Латинської Америки отримала доступ до досягнень медицини, за рахунок чого рівень смертності в них зменшився у 2 рази. Завдяки передусім країнам, що розвиваються, темпи зростання населення у світі тоді сягали 2 % на рік. Як наслідок, менш ніж за 40 років, з 1960 по 1999 р., населення планети зросло у два рази, а восени 1999 р. перетнуло позначку в 6 млрд. Це явище стрімкого зростання чисельності населення земної кулі отримало назву «демографічного вибуху». Проте в 1990-ті роки почала простежуватися тенденція до зростання смертності, здебільшого у розвинутих країнах. Як наслідок, чисельність населення світу продовжує нині зростати, але повільніше - на 1,2 %, або приблизно на 83 млн осіб. Це означає, що через кожні 12 місяців населення Землі зростає більш як на одну «Францію», «Велику Британію» чи «Італію». За прогнозами, населення світу збільшиться більш ніж на 1 млрд осіб упродовж найближчих 15 років, досягнувши 8,5 млрд у 2030 р., і спостерігатиметься подальше збільшення до 9,7 млрд у 2050 р. і 11,2 млрд до 2100 р. Європа у прирості населення світу не бере участі, оскільки тут він є нині від’ємним. За прогнозами, кількість населення Європи у 2050 р. буде менша, ніж у 2015 р. Більше половини майбутнього приросту населення світу припадатиме на Африку. Другий за величиною внесок у глобальне зростання населення здійснить Азія. Помітно менші прирости покажуть Північна Америка, Латинська Америка і країни Океанії....

Статево-віковий склад населення світу та України. Механічний рух населення

8 Клас

• Статево-віковий склад населення. Статевий склад населення світу - співвідношення кількості чоловіків і жінок - характеризується незначним переважанням чоловіків над жінками. Трохи більше половини населення (50,4 %) становлять чоловіки. Однак у найбільш працездатному віці - від 15 до 49 років - жінок, навпаки, дещо більше - 52 %. До того ж тривалість життя жінок вища, ніж тривалість життя чоловіків, - 76 проти 66 років. Оскільки очікувана тривалість життя жінок, особливо у старшому віці, є вищою, ніж у чоловіків, більшість літніх людей - жінки. Так, у віковій групі 60 років і старше на кожних 100 жінок припадає 82 чоловіки. Більшість населення України становлять жінки - близько 54 % (мал. 113). Причому ця різниця проявляється не одразу при народженні, а тільки в середньому віці, починаючи з 35 років. І що далі за віком, то більша ця нерівність на користь жінок. Адже в Україні так само середня тривалість життя жінок порівняно з чоловіками вища пересічно на 10 років. Серед людей старшого віку (понад 65 років) перевага жіночого населення пояснюється ще й демографічним «відлунням» Другої світової війни. Адже серед загиблих у ній переважали чоловіки, які тепер належали б саме до групи старшого віку. За віком населення Землі загалом молоде. Сьогодні у світі мешкає більше молодих людей у віці від 10 до 24 років, ніж будь коли за всю історію людства - 1,8 млрд осіб. Близько 89 % людей у віці від 10 до 24 років живе у найменш розвинених країнах. Найбільша кількість молодих людей мешкає в Індії, Китаї та Індонезії....

Кількість населення. Природний рух населення світу та України

8 Клас

• Кількість населення у світі та Україні. Сукупність людей, які проживають на певній території, становить її населення. Головним джерелом інформації про такі зміни є переписи, які проводяться регулярно в більшості країн зазвичай через кожні 5-10 років. У періоди між переписами робиться спеціальний перерахунок чисельності населення на основі попереднього перепису, матеріалів про народжуваність, смертність і міграцію на даній території. Завдяки цьому відомо, що на кінець 2015 р. чисельність населення світу становила 7 млрд 300 млн осіб. ГЕОГРАФІЧНИМ ІНТЕРАКТИВ За даними сайта http://priroda.inc.ru/naselenie.html з’ясуйте поточну кількість населення Землі. Близько 60 % населення Землі живе в Азії - майже 4,4 млрд осіб. Ще 16 % є жителями Африки - 1,2 млрд осіб. Приблизно 10 % населення планети живе в Європі - понад 700 млн осіб. У Латинській Америці живе понад 600 млн осіб, або 9 %. Інші 5 % населення земної кулі мешкають у Північній Америці - понад 350 млн і в Океанії - близько 40 млн осіб. Найчисельнішими країнами світу є Китай та Індія: загалом на ці дві країни припадає понад третину всього населення Землі (таблиця). А загальна кількість населення лише перших семи країн світу перевищує половину всього населення планети. Серед перших десяти найбільших за кількістю населення країн світу половина розташовані в Азії, три - в Америці, одна - в Африці і одна фактично є євроазійською країною (Росія)....

Природно-заповідний фонд україни. Моніторинг навколишнього середовища

8 Клас

• Об’єкти природно-заповідного фонду України. Природно-заповідний фонд України - ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності території країни. Вони найбільш захищені від впливу господарської діяльності людини і є найбільш збереженими. Тому їх часто називають еталонами, або зразками, природних ландшафтів. За роки незалежності площа природно-заповідного фонду (ПЗФ) України зросла більше ніж удвічі переважно за рахунок створення національних і регіональних ландшафтних парків. На початок 2015 р. до складу ПЗФ входить понад 8 тис. територій та об’єктів загальною площею 3,3 млн га, що становить 6,05 % території держави. Це, зокрема, 19 природних і 4 біосферних заповідники, 48 національних природних парків, понад 40 регіональних природних парків та багато інших об’єктів (мал. 108). Біосферні заповідники створені з метою збереження у природному стані найтиповіших природних комплексів, здійснення моніторингу, вивчення тих антропогенних змін, що відбуваються в географічній оболонці. Біосферні заповідники є своєрідними науково-дослідними лабораторіями міжнародного значення. Перші біосферні заповідники в Україні були створені у 1984 р. за ініціативою ЮНЕСКО. Ними стали природні заповідники Асканія-Нова і Чорноморський. Нині цей статус мають також Карпатський і Дунайський заповідники. Загальна площа біосферних заповідних територій в Україні становить понад 22 тис. га....

Основні види забруднення довкілля в Україні. Екологічна ситуація

8 Клас

• Основні види забруднення довкілля. Надмірне використання природно-ресурсного потенціалу спричиняє забруднення території. Забруднення - це зміна якості навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків. Розрізняють природне й антропогенне забруднення. Природне забруднення виникає в результаті дії природних процесів та явищ - землетрусів, виверження вулканів, катастрофічних повеней тощо. Антропогенне забруднення - результат діяльності людей. Розрізняють механічні, хімічні, фізичні, біологічні забруднення, які впливають на стан довкілля як окремо, так і всі разом. Механічне забруднення - забруднення довкілля механічними відходами, наприклад побутовим сміттям. Тому до джерел забруднення навколишнього середовища належать очисні споруди міст, полігони твердих побутових відходів. Унаслідок просочування шкідливих речовин сміттєзвалищ відбувається забруднення ґрунтів, підземних вод токсичними речовинами, знищення осередків поширення рослин і тварин. Хімічне забруднення - це зміна хімічних властивостей середовища, що здійснює негативний вплив на природні комплекси і господарські об’єкти. Джерелами хімічного забруднення території України є різноманітні промислові підприємства, зокрема хімічної промисловості, які виробляють фосфор, фосфорну кислоту, добрива, соду, кислоти, нафтопродукти тощо. Потрапляння хімічних речовин у повітря, водойми, ґрунти у значній кількості має важкі наслідки, пов’язані з природними, матеріальними, а іноді й людськими втратами. Фізичне забруднення - це зміна фізичних параметрів навколишнього середовища, що також призводить до негативних наслідків. Особливо екологічно небезпечними щодо фізичного забруднення є атомні електростанції (АЕС). Вони є джерелами забруднення довкілля такими забруднювальними речовинами, як радіоактивні відходи, радіоактивні речовини. Виробнича радіація може потрапити у природне середовище через скидання радіоактивних вод, при дезактивації обладнання і приміщень, під час аварії на реакторах, як це сталося у 1986 р. на Чорнобильській атомній електростанції. Для того щоб запобігти небезпечним для людей і природи наслідкам, слід чітко дотримуватися технології виробництва електроенергії на АЕС і не порушувати технології збирання радіоактивних відходів....

Природно-ресурсний потенціал України та його використання

8 Клас

• Що таке природно-ресурсний потенціал. У перекладі з латинської мови потенціал означає «сила», «можливості». Отже, природно-ресурсний потенціал - це сукупність усіх видів природних ресурсів і природних умов на певній території, які використовуються або можуть бути використані у господарській діяльності людини. Крім того, під природно-ресурсним потенціалом розуміють сукупність природних ресурсів і природних умов, які знаходяться у певних географічних межах і задовольняють економічні, екологічні, соціальні, культурні, оздоровчі й естетичні потреби людини і суспільства. У свою чергу, природні ресурси - це речовини і властивості компонентів природи, які мають сприятливі якісні й кількісні параметри і слугують або можуть слугувати розвитку різних видів господарської діяльності. Природні умови - це тіла і властивості природи, які мають істотне значення для життєдіяльності людини, проте не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей. Такий поділ є умовним, адже окремі природні компоненти можуть бути як ресурсами, так і умовами. Наприклад, такі умови, як кількість сонячних днів, впливають на характер використання ресурсів опосередковано, створюючи загальне тло, на якому розгортається певний вид діяльності. Природно-ресурсний потенціал мінливий і залежить від особливостей конкретної території, ступеня її освоєння і наявних на ній видів господарської діяльності. Щоб визначити ступінь залучення природно-ресурсного потенціалу до конкретної діяльності, необхідно його оцінити. Для неосвоєних територій зазвичай оцінюються її фізико-географічні особливості і можливості природно-ресурсного потенціалу для ведення певних видів діяльності. Для вже освоєних територій варто оцінювати не тільки окремі фізичні параметри природно-ресурсного потенціалу, а й порівнювати його з фактичною ресурсною базою, що на цей момент використовується....

Природні умови і ресурси Азовського моря

8 Клас

• Географічне положення, розміри, берегова лінія. Азовське море, як і Чорне, є внутрішнім морем басейну Атлантичного океану (мал. 105). Проте воно відрізняється від нього розмірами, глибинами, гідрологічним режимом, органічним світом. За розмірами це одне з найменших морів світу, його площа становить 39 тис. км2, а об’єм води - 290 км3. Максимальна глибина моря сягає 15 м, а середня - переважно 6-7 м. Вузькою і мілкою Керченською протокою воно з’єднане з Чорним морем. Довжина берегової лінії становить 2628 км і більше половини її випадає на Україну. Історія географії Азовське море в різні часи і в різних народів називалося по-різному. Меоти, давні племена, які жили в Приазов’ї у 7 ст. до н. е. - 3 ст. н. е., називали його Тамарунда (Годувальниця Чорного моря); стародавні греки - Меотида; римляни - Меотійське болото; слов’яни - Сурозьке або Синє, араби - Бар-ель-Азов (Темно-синє море); татари - Азов (закінчення, гирло) - за розташуванням моря у гирлі річки Дон. Берегова лінія моря, особливо його північної частини, своєрідна. Тут характерними є піщані коси (Бердянська, Обитічна, Бирючий Острів), затоки (Таганрозька, Бердянська, Обитічна) та лимани (Молочний, Утлютський). Морські береги підмиваються, вони урвисті й мають висоту від 5-7 м (Обитічна затока) до 30-40 м (Бердянська затока). Південно-західні береги в районі Керченського півострова місцями скелясті. Так, мис Казантип складений рифовими вапняками давніх морів, і тому урвища досягають тут висоти 100 м, окремі групи скель трапляються і в морі. На заході моря знаходиться затока Сиваш, відділена від нього бар’єрною піщаною косою - Арабатською Стрілкою. У південній частині море утворює Арабатську і Казантипську затоки....

Природні умови і ресурси Чорного моря

8 Клас

• Географічне положення, розміри, берегова лінія. Чорне море - внутрішнє море, що омиває південні береги України і належить до басейну Атлантичного океану. Воно простягається із заходу на схід на 1167 км, а з півночі на південь - на 624 км. Загальна площа акваторії - 422 тис. км2. Море займає велику тектонічну западину, що лежить у межах рухливої області альпійської складчастості. Його пересічна глибина - 1271 м, а максимальна - 2245 м. Північно-західна частина моря розташована на окраїнах Скіфської і Східноєвропейської платформ і утворює широку смугу шельфової зони з глибинами до 200 м. З океаном Чорне море з’єднується послідовністю з кількох морів і проток: протокою Босфор з Мармуровим морем, протокою Дарданелли із Середземним морем, яке через Гібралтарську протоку з’єднується з Атлантикою. На північному сході Чорне море через Керченську протоку сполучене з Азовським морем. Море омиває береги України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії та Румунії. Історія географії Чорне море є залишком давнього океану Тетіс, що існував на місці сучасного моря 30-40 млн років тому. У неогеновому періоді з нього утворився Сарматський басейн. Потім його межі змінювалися, утворюючи солоні моря або прісноводні замкнуті басейни, що мали такі назви: Меотичне, Понтичне, Кіммерійське, Куяльницьке, Давньоевксинське, Карангатське, Новоевксинське. Сучасному Чорному морю усього 7 тис. років - вік за геологічними мірками невеликий. Берегова лінія Чорного моря розчленована мало. Її загальна довжина - 4090 км, а в межах України - 1540 км. Найбільшим півостровом є Кримський, а найбільшими затоками - Джарилгацька, Каркінітська, Каламітська і Феодосійська. Островів у морі мало, що пов’язано з тектонічною будовою. Найбільшими з них є Джарилгач, Довгий, Березань і Зміїний. Утворилися тут і намивні піщані коси, наприклад Кінбурнська і Тендрівська. У Чорне море в межах України впадає кілька великих річок, як-от: Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг. Вони значно впливають на особливості водних мас моря, опріснюючи їх. На ділянках між річками узбережжя прорізують водойми, що сполучаються з морем, - лимани. На Чорноморському узбережжі найбільш відомі Дністровський, Хаджибейський, Куяльницький, Тилігульський і Дніпровський лимани....

Гірські ландшафти Кримських гір

8 Клас

• Загальні фізико-географічні особливості. Кримські гори розташовані на півдні Кримського півострова уздовж Чорного моря від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі біля Феодосії. Вони належать до молодої дуже рухомої області альпійської складчастості. Формуватися гори розпочали ще в мезозойську еру, залишивши з тих часів вулкани, як Карадаг, і лаколіти, як гора Аюдаг. Кримські гори простяглися трьома гірськими пасмами (мал. 99). Північне Зовнішнє пасмо - найнижче, воно поступово переходить у рівнину. Середнє Внутрішнє пасмо дещо вище від Зовнішнього. Найвищим є Головне південне пасмо, у якому розташована найвища точка всіх Кримських гір - гора Роман-Кош. Головне пасмо Кримських гір у західній і центральній частинах являє собою майже суцільний ланцюг масивів, що схожі своїми вирівняними, майже плоскими, безлісими вершинами. Такі вершини називають яйлами, що в перекладі з тюркської мови означає «літні пасовища». Найбільш цікавими з них за зовнішнім виглядом і будовою є Байдарська яйла, Ай-Петринська яйла з примітною зубчастою вершиною, Демерджі-яйла, Бабуган-яйла. Північні схили масивів у багатьох місцях порізані глибокими долинами річок, які набувають вигляду каньйонів. Особливо привабливим є Великий каньйон Криму. Яйлинські масиви складені переважно вапняками, що сприяють утворенню карстових форм рельєфу, зокрема печер. Найвідоміша з них Червона, завдовжки понад 13 км, з підземною річкою й озерами....

Навігація