§ 50. РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ. ДЕМОГРАФІЧНА ПОЛІТИКА

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

• Материки і частини світу.

• Адміністративні області України.

• Зміна кількості населення у світі та в Україні. Чисельність населення світу не є постійною величиною і з року в рік змінюється. Загалом населення світу постійно збільшується. Однак темпи його зростання не завжди були однаковими (мал. 115). Свого піку вони досягли в період 1965-1970 рр. Тоді після отримання політичної незалежності більшість країн Азії, Африки та Латинської Америки отримала доступ до досягнень медицини, за рахунок чого рівень смертності в них зменшився у 2 рази.

Мал. 115. Динаміка зростання чисельності населення

Завдяки передусім країнам, що розвиваються, темпи зростання населення у світі тоді сягали 2 % на рік. Як наслідок, менш ніж за 40 років, з 1960 по 1999 р., населення планети зросло у два рази, а восени 1999 р. перетнуло позначку в 6 млрд. Це явище стрімкого зростання чисельності населення земної кулі отримало назву «демографічного вибуху».

Проте в 1990-ті роки почала простежуватися тенденція до зростання смертності, здебільшого у розвинутих країнах. Як наслідок, чисельність населення світу продовжує нині зростати, але повільніше - на 1,2 %, або приблизно на 83 млн осіб. Це означає, що через кожні 12 місяців населення Землі зростає більш як на одну «Францію», «Велику Британію» чи «Італію». За прогнозами, населення світу збільшиться більш ніж на 1 млрд осіб упродовж найближчих 15 років, досягнувши 8,5 млрд у 2030 р., і спостерігатиметься подальше збільшення до 9,7 млрд у 2050 р. і 11,2 млрд до 2100 р.

Європа у прирості населення світу не бере участі, оскільки тут він є нині від’ємним. За прогнозами, кількість населення Європи у 2050 р. буде менша, ніж у 2015 р. Більше половини майбутнього приросту населення світу припадатиме на Африку. Другий за величиною внесок у глобальне зростання населення здійснить Азія. Помітно менші прирости покажуть Північна Америка, Латинська Америка і країни Океанії.

Сприятливі для життя і діяльності людей природні умови зумовили давнє заселення й освоєння українських земель. Проте чисельність мешканців тут помітно змінювалась в історичному часі. За деякими припущеннями, наприкінці XIII ст. на наших землях проживало близько 2 млн осіб. Упродовж Середньовіччя і в більш пізні історичні періоди через тривалі війни і спустошливі епідемії населення зростало повільно. Ось чому в XVII ст. кількість населення становила тільки 5 млн осіб.

У подальшому темпи зростання населення на українських землях дещо зросли. У XVIII ст. тут проживало близько 9 млн, а на початку XIX ст. - уже понад 30 млн осіб. У 1913 р. в сучасних державних кордонах України мешкало 35,2 млн осіб. Наступні бурхливі історико-політичні події XX ст. - Перша світова війна 1914-1918 рр., революція, громадянська війна і військова інтервенція 1917-1922 рр., голодомор 1932-1933 рр., Друга світова війна 1939-1945 рр., голод 1947-1948 рр. - спричинили великі втрати населення України. За деякими даними, з 1917 р. загинуло близько 25 млн українців. Попри всілякі негаразди чисельність населення України продовжувала зростати і на 01.01.1993 р. сягнула 52,2 млн осіб. Однак цей рік виявився своєрідним піком зростання чисельності населення нашої країни. Адже після того ця цифра невпинно щорічно зменшується.

• Демографічна політика. Зміна кількості населення та його складу створює так звані демографічні проблеми як в окремих країнах, так і загалом на Землі. Назва цих проблем походить від «демографії» - науки, що досліджує закономірності відтворення населення, зокрема завдяки аналізу природного руху та змін статево-вікового складу.

Власне демографічні проблеми є різні, а їхня суть залежить від конкретної країни - небажане скорочення або, навпаки, зростання кількості населення, висока смертність дітей або літніх людей, старіння населення тощо. Сукупність демографічних проблем позначається терміном демографічна криза.

Одна з найважливіших демографічних проблем - це значне скорочення чисельності населення. Подібна ситуація має місце в сучасній Україні, а також низці інших країн Європи. Для цих країн небезпечне насамперед не зменшення кількості громадян саме по собі, а економічні наслідки цього процесу - брак робочих рук, а також старіння населення, що викликає зростання податкового навантаження на працездатних. Причин скорочення населення може бути кілька. Якщо в європейських країнах це передусім скорочення народжуваності, то подекуди, як-от в Росії, до цього додається ще й висока смертність через хвороби, нещасні випадки, злочини проти особистості.

Інша демографічна проблема - старіння населення за збереження його чисельності. Таку ситуацію можна бачити в Японії, де кількість громадян залишається досить стабільною багато років, але їхній середній вік зростає.

Ще одна демографічна проблема - це різке зростання населення. Вона характерна для країн, що розвиваються, — Індія, країни Африки, Китай, Близький Схід. У цьому випадку вже надлишок молодого населення створює різні проблеми. Виникає безробіття, брак природних ресурсів аж до голоду, і, як результат, політична нестабільність ще більше ускладнює ситуацію.

Для вирішення демографічних проблем держави розробляють власну демографічну політику - систему адміністративних, економічних, пропагандистських та інших заходів, які здійснюються державою з метою врегулювання передусім народжуваності.

У країнах, де населення зменшується, державні заходи спрямовані на збільшення народжуваності та природного приросту, а в країнах, де чисельність населення стрімко зростає, - навпаки, на скорочення. Так, у багатьох європейських країнах (ФРН, Нідерланди, Швеція тощо) запроваджують грошові субсидії, певні заходи соціального захисту і стимулювання для підтримки сімей і жінок, які мають дітей. А в Китаї, навпаки, державного значення набула політика стримування народжуваності шляхом її обмеження, завдяки якій вдалося скоротити народжуваність, хоча вона все ще вища за рівень відтворення. Протилежна ситуація спостерігається у Франції, де завдяки системі соціальної допомоги та розвинутій мережі державних дошкільних установ вдалося утримати народжуваність на необхідному рівні. Тепер це одна з небагатьох європейських країн, де спостерігається приріст корінного населення.

• Регіональні відмінності демографічних процесів в Україні. Демографічні процеси - безперервні зміни в ході природного і механічного руху населення - змінюються не лише в часі, а й по території України.

Так, у 2014 р. найсумніша ситуація в Донецькій області, де природний приріст свідчить про скорочення населення, оскільки становив - 36 204 особи. Адже кількість померлих тут значно перевищила кількість народжених (71 799 проти 35 595 осіб). Друге місце в сумній статистиці посідає ще одна промислово розвинута область - Дніпропетровська, де так само кількість померлих (52 722) перевищила кількість народжених (36 497) і від’ємний природний приріст становить - 16 225 осіб. Упритул за «лідерами» йде Харківська область із природним приростом - 14 201 особа. Адже за 2014 р. тут також народилося менше, ніж померло, - 27 690 проти 41 891 особи.

Отже, найгірші показники природного руху населення зареєстровано в індустріально розвинутих областях. І це не випадково, адже крім загальних для всієї країни причин зниження темпів природного приросту надто негативну роль тут відіграли численні «брудні» підприємства.

Винятком є лише Закарпатська, Рівненська, Волинська і Чернівецька області, де кількість населення зростає. За 2014 р. чисельність населення тут збільшилася на 3569, 2455, 920 і 60 осіб відповідно.

Помітні відміни між областями України існують і в міграційних потоках. Так, через бойові дії на сході, у Донецькій області має місце найбільший відтік мігрантів, унаслідок чого у 2014 р. чисельність населення області скоротилася на 10 677 осіб. Значним є скорочення населення внаслідок міграцій і в Луганській області, де різниця між кількістю прибулих і вибулих становила - 8120 осіб. На третьому місці Херсонська область, у якій унаслідок міграції зрештою було втрачено 858 осіб. До неблагополучних областей, де більше вибулих, ніж прибулих, належать також деякі інші області України. Натомість, у Київській області за рахунок прибулих мігрантів кількість населення зросла на 11 120 осіб. Значний міграційний приріст мав місце також у Харківській (+8261 особа) та Чернівецькій області (1397 осіб).

ГОЛОВНЕ

• Чисельність населення світу постійно збільшується за рахунок Африки та Азії.

• Чисельність населення України, що помітно змінювалась в історичному часі, нині зменшується.

• Демографічні проблеми - проблеми, пов’язані зі зміною кількості населення та його складу.

• Для вирішення демографічних проблем держави розробляють демографічну політику - систему спеціальних державних заходів.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Чим відрізняються зміни в чисельності населення в різних регіонах світу?

2. Як змінювалася кількість населення України в історичному часі?

3. У чому полягає суть демографічної політики?

4. Наведіть приклади демографічних проблем у різних областях України.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно