Войти
Закрыть

Підземні води

8 Клас

ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ. Під час вивчення географії ви часто стикалися з назвами різних об’єктів, або топонімами. Назви водних об’єктів називають гідронімами, нерівностей земної поверхні — оронімами, населених пунктів — ойконімами. У кожній назві відображено мовні особливості та певну інформацію, яку заклав у ній той чи інший народ, що проживав у минулому на цій території. • Пригадайте, яку назву в давнину мали Дніпро, Дністер, Південний Буг. ГІДРОНІМИ УКРАЇНИ. Географічні назви водних об’єктів є найдавнішими. Назви українських річок та озер здебільшого походять від старослов'янської мови. Так, слов'янське коріння мають слова на «стр»: струмок, струмінь; назви водних об’єктів: Струта, Стрий, Стриня, Стрипа. Зі старослов'янської походять назви озер Світязь, Синевир, річки Рось (у давнину слов'яни так називали воду, адже існує слово «роса»). У давні часи річка могла називатися на різних територіях по-різному. Давньогрецький історик Страбон зазначав, що річка, яка протікає через Дакію, має назву Дунай, а поблизу Понту, тобто Чорного моря, вона вже називається Істр. Наші предки по-іншому дивилися на притоки річки, беручи до уваги головну річку не з витоку до гирла, а навпаки. Тому ліва притока Дніпра називається Десна (від старослов. «десниця» — права)....
0 Переглянути

Економічно активне населення та трудові ресурси України

8 Клас

ЕКОНОМІЧНО АКТИВНЕ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. Кількість економічно активного населення в нашій державі становить 27,5 млн осіб (62 % населення країни). Цей показник відповідає середньосвітовим. Як ви вже знаєте, до економічно активного населення належать не лише працюючі (економічно зайняте населення), а й безробітні. У різних регіонах України частка економічно зайнятого населення є неоднаковою. Найвищою вона є в Києві — 64 %, а найнижчою в Тернопільській області — 53 % від економічно активного населення. Це непогані показники, зважаючи на той факт, що в Україні значна кількість пенсіонерів, які не працюють. Частка економічно активного населення в сільській місцевості наближається до 50 %, а в містах перевищує 60 %. Чи знаєте ви, що... До останнього часу трудовими ресурсами в Україні вважалося працездатне населення віком 16-60 років (для чоловіків) і 16-55 років (для жінок). Нині, у зв'язку з європейським вибором України, відбувається перехід на міжнародні стандарти. Тож тепер трудовими ресурсами в нашій країні є працездатне населення віком від 15 до 70 років....
0 Переглянути

Економічно активне населення та трудові ресурси світу

8 Клас

ЕКОНОМІЧНО АКТИВНЕ НАСЕЛЕННЯ. Усі особи чоловічої та жіночої статі, які забезпечують пропозицію робочої сили, становлять економічно активне населення. Тобто це не всі особи працездатного віку, а лише ті, хто дійсно бере участь у суспільному виробництві чи бажає бути його учасником. До економічно активного населення належать особи віком від 15 до 70 років (такі вікові межі встановлені в Європейському Союзі, проте верхній показник різниться в регіонах світу), що працюють у різних галузях економіки або своєму домашньому господарстві (мал. 188). Проте до цієї категорії не належать учні, які досягли працездатного віку, але продовжують навчатися в школі, коледжі, університеті тощо. ТРУДОВІ РЕСУРСИ. Трудовими ресурсами називають ту частину населення країни віком від 15 до 70 років, яка має необхідний рівень фізичного розвитку, освіти, професійних здібностей для роботи у сфері суспільно корисної діяльності. Трудові ресурси є найважливішою продуктивною силою суспільства. Фактично це потенційна маса живої праці, яку в даний період має держава. Особливо цінними є висококваліфіковані трудові ресурси та наукові працівники, які своєю діяльністю можуть оптимізувати господарство країни. Тому високорозвинені та багаті країни здійснюють «перекачування мізків» — коли заохочують до виїзду в ці країни найцінніші трудові ресурси. Чисельність економічно активного населення зазвичай дещо менша, ніж трудових ресурсів. У світі трудові ресурси становлять близько 60-65 %, а економічно активне населення — 45-50 %. Таким чином, в окремих регіонах та країнах світу виникає брак трудових ресурсів, це є одним із чинників міграцій. У світовому масштабі можна визначити регіони з недостатнім рівнем забезпечення трудовими ресурсами (Канада, США, Австралія, країни Скандинавії) та регіони з надлишком трудових ресурсів (Південна та Південно-Східна Азія, Африка, Латинська Америка)....
0 Переглянути

Особливості релігійного складу населення

8 Клас

СВІТОВІ РЕЛІГІЇ. Населення Землі відрізняється не лише етнічними, мовними, расовими особливостями, а й релігійною культурою, яка в багатьох країнах світу істотно впливає на суспільне життя та економічний розвиток. Релігійні віровчення здебільшого мають міжетнічний характер, оскільки гарантують спасіння незалежно від національної приналежності. Світові релігії — ті, які мають чимало послідовників і значне територіальне поширення, — поділяють на універсальні та етнічні (мал. 183). До універсальних релігій — тих, які мають прихильників у багатьох країнах і регіонах світу, — належать християнство, іслам (мусульманство) і буддизм. Християнство складається з трьох основних гілок: католицизму, православ’я (мал. 185) та протестантизму. Прихильників цієї релігії налічується більш як 2 млрд осіб по всьому світу (мал. 184, с. 204). Християнське віровчення має найістотніший вплив у країнах Європи, Америки та Австралії. Крім цього, його напрямки сповідують мешканці Вірменії, Ефіопії та копти — корінний народ Єгипту. Основні християнські святині розташовані в м. Єрусалим, що в Ізраїлі. Центром світового католицизму є Рим (Італія), а православ'я — Константинополь (Туреччина). Друге місце за кількістю віруючих — близько 1 млрд осіб — посідає іслам. Мусульмани переважно проживають у країнах Близького Сходу та Північної Африки. Головні міста ісламу — Мекка й Медина в Саудівській Аравії. Буддизм поширений у Південно-Східній Азії (420 млн вірян)....
0 Переглянути

Українська нація та національні меншини

8 Клас

ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. Процес становлення української нації був тривалим у часі, він збігається з етапами формування державної території України (див, § 12). Наш народ пройшов усі етапи націотворення (-генезу), для кожного з яких характерний свій рівень свідомості: спочатку племінний, потім етнічний, а пізніше — національний. Український народ хоч і має давню історію, яка пов'язана з відносно сталою зоною розселення, тривалий час був не повністю консолідованим. Проте на початку XVII ст. спостерігалися виразні ознаки нації, які виявлялися у спільності мови, культури, злагодженості господарської діяльності, адміністративно-територіальному розподілі, системі оборони населення й території. Формування української нації відбувалося за складних історичних умов, на території, яка була ареною багатьох воєн та конфліктів. Кризовими періодами націогенезу були монголо-татарська навала, часи «Руїни» й розквіту абсолютизму в Росії та Австро-Угорщині — імперіях, до складу яких уходили українські землі. Криза часів Російської імперії була однією з найскладніших, під офіційною забороною була навіть українська мова. НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. Українці є автохтонним (корінним) населенням своєї країни, тобто завжди жили на її території. Нині українці становлять 3/4 (близько 80 %) усього населення України та є переважаючою національною групою в усіх регіонах країни (за винятком Автономної Республіки Крим, де майже 2/3 населення становлять росіяни, а частка українців дещо перевищує 25 %). Центральна та Західна Україна є найбільшими регіонами компактного проживання українців — понад 90 % усього населення. На Донбасі, у Придніпров'ї, а також у Харківській, Одеській та Чернівецькій областях українцями є 50-70 % населення (мал. 180)....
0 Переглянути

Етнічна палітра світу

8 Клас

ЕТНОСИ СВІТУ. У результаті тривалого історичного розвитку людства на планеті формувався етнічний склад населення. Важливою умовою виникнення й функціонування етносу є географічне середовище. Воно визначає рівень розвитку етносу, його культуру, здатність продукувати й використовувати науково-технічні досягнення у природному середовищі. Отже, етнос — це спільнота людей, що історично сформувалася на певній території й характеризується єдиною мовою, спільними особливостями культури та рисами самосвідомості й самовираження. На планеті існують найрізноманітніші типи етносів: нації, народності, групи споріднених племен, окремі племена. Нація (від лат. natio — плем’я, народ) — конкретно-історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, сталими внутрішньо-економічними зв'язками, певними рисами культури й характеру. Народність — історична форма спільності людей, що утворюється з племені й передує нації. Народність має всі ознаки нації, проте вони перебувають у зародковому стані. Етнічний склад населення світу постійно змінюється у зв'язку з появою нових етносів. Відбуваються процеси консолідації (гуртування) та асиміляції (злиття) етносів, що призводять до втрати рідної мови, культури, традицій, національної самосвідомості тощо....
0 Переглянути

Україна в урбанізованому світі ХХІ століття

8 Клас

РОЗВИТОК УРБАНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ. Частка міського населення в Україні почала стрімко зростати із середини ХХ ст. Удосконалювалася міська інфраструктура, поширювався міський спосіб життя. Проте в більшості міст нашої країни зберігався старий спосіб життя. Найбільш урбанізованими містами в той час в Україні були Одеса, Львів та Київ. Чи знаєте ви, що... Київ не завжди був найбільшим містом України. На початковій стадії урбанізаційних процесів, у 1897 р., населення Одеси становило 403,8 тис. осіб, Києва — 247,7 тис., Харкова — 173,9 тис., Львова — 160 тис., Катеринослава (тепер Дніпро) — 112,8 тис. осіб. Вивчати урбаністичні процеси в Україні розпочав Володимир Кубійович під час дослідження міста Новий Сонч. Пізніше зростання ролі міст у нашій країні досліджували Л. Корецький, Ф. Заставний, О. Шаблій та ін. Загальні риси урбанізації по-різному виявляються в регіонах України. Це передусім залежить від рівня і типу освоєння території. Для України, у якій традиційно високий рівень розвитку мають сільське й лісове господарства, характерний аграрний тип освоєння. З розвитком видобувних й обробних галузей промисловості цей тип трансформувався в більшості регіонів у аграрно-промисловий (Київська, Львівська, Полтавська, Харківська області), а в деяких — у промислово-аграрний (Донбас, Придніпров'я)....
0 Переглянути

Урбанізація

8 Клас

ЗРОСТАННЯ РОЛІ МІСТ. Перші міста з'явилися в давні часи. Людність деяких із них становила сотні тисяч осіб, що на тлі тодішнього народонаселення було надто високим показником. Такими містами були: Вавилон, Ніневія, Латна, Сіань, Мемфіс. Першими урбаністичними центрами Античної епохи були Рим, Афіни, Карфаген, Олександрія. Населення тодішнього Риму перевищувало 1 млн осіб, саме місто мало чітку структуру забудови, ефективну систему водопостачання та каналізації, кілька десятків бібліотек. В епоху Раннього Середньовіччя великими містами Європи були Константинополь і Київ, проте за людністю їх перевищувала Кордова — 400 тис. осіб. У середні віки найбільш населеними були міста Китаю та Індокитаю. Найбільшим містом планети того часу вважається Ангкор-Тхом, населення якого перевищувало 1 млн осіб. Його залишки досліджують і нині у джунглях Камбоджі. У Пізньому Середньовіччі відбулося зростання міст Європи (Парижа, Лондона, Неаполя, Венеції) та Азії (Нанкіна, Пекіна, Делі, Кіото) (табл. 18). • Назвіть осередки розвитку культури в Давньому Римі та Греції. Пригадайте з історії причини виникнення міст та їх характерні ознаки. Першим сучасним містом-мільйонником вважається Токіо, кількість населення якого перевищила 1 млн осіб в 1803 р. (тоді нинішня японська столиця мала назву Едо). Наступним мільйонником у 1850 р. став Лондон. Таким чином, перші мегаполіси утворилися в острівних країнах. Приблизно в цей час у світі розпочалися процеси урбанізації — збільшення чисельності міського населення, поширення міського способу життя і зростання ролі міст у житті країни або регіону....
0 Переглянути

Розселення та типи населених пунктів

8 Клас

ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЕЛЕННЯ. Розміщення людей на певній території називається розселенням. На цей процес впливають історичні, економічні соціальні чинники, які визначають різноманітність форм розселення. Кочова форма розселення має специфічний господарський побут і культурні особливості. Кочові народи зазвичай не створюють постійних населених пунктів, а лише тимчасові стоянки — табори. Така форма розселення поширена серед окремих народів Африки, Азії, Америки. Зокрема, це: туареги (мал. 162), бербери, масаї, монголи, ненці, чукчі, ескімоси. Їхній побут зазвичай пов'язаний із мисливством, рибальством або скотарством. Серед європейських народів залишкові ознаки кочової форми розселення спостерігаються в ромів. Сільське розселення характерне для сільської місцевості. Розрізняють дисперсну й дисперсно-групову форми розселення селян. Дисперсну ще називають розсіяною. Для такого розселення характерне поодиноке розташування подвір'їв-садиб неподалік від місць праці: земельних ділянок, лісів, мисливських угідь тощо. Найвиразніші приклади дисперсної форми розселення — це хутори в Україні, Польщі та країнах Балтії. У більшості країн світу переважає дисперсно-групова форма розселення селян. Розміри сіл та їх розташування значно відрізняються залежно від країни. Найбільші сільські населені пункти спостерігаються у країнах Азії: Китаї, Індії, Республіці Корея, Бангладеш (мал. 163)....
0 Переглянути

Механічний рух населення

8 Клас

ВИДИ МІГРАЦІЙ. Переміщення людей з одного місця проживання на інше називається міграцією, або механічним рухом. Виділяють внутрішню та зовнішню міграцію. Зовнішня міграція відбувається у двох формах: еміграція — виїзд громадян зі своєї країни за кордон на постійне або тимчасове проживання та імміграція — в'їзд у зарубіжну країну на тимчасове або постійне місце проживання (мал. 157). До основних причин міграції належать соціально-економічні, політичні, воєнні, екологічні чинники. Прикладами зовнішніх міграцій (мал. 159) є переселення єврейського населення в Ізраїль, переселення населення з Афганістану в країни Європи через нестабільну політичну ситуацію в країні та в результаті воєнних дій. ЗОВНІШНЯ МІГРАЦІЯ ЯК ЯВИЩЕ СВІТОВОГО МАСШТАБУ. У 2015 р. світове співтовариство знову зіткнулося з «великим переселенням народів». Його основні потоки спрямовані з африканських та арабських країн Близького Сходу (Сирії, Іраку) в Європу. Ще один напрямок міграції в Європу веде із країн Центральної та Південної Азії. Активні міграційні потоки спрямовані із країн Латинської Америки та Африки в США; із країн Східної Європи — у Західну Європу, Канаду та Австралію. Зовнішні (міжнародні) міграції можуть бути: постійні або тимчасові, добровільні або вимушені, організовані або стихійні. Міграції розрізняють і за чинниками, що їх зумовлюють: економічна, політична, етнічна, релігійна, природна, побутова та ін. Найпоширенішою є економічна міграція. Це пов'язано з пошуком ліпших умов життя і праці, здобуття якісної й перспективної освіти....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 294 295 296 297 298 299 300 301 302 ... 452
Назад

Навігація