Войти
Закрыть

Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини

7 Клас

У будові земної кори та розміщенні форм рельєфу Північної та Південної Америки є багато схожих рис. На заході обох материків унаслідок взаємодії континентальних плит з океанічними сформувалися складчасті області. Подібно до Анд, у Південній Америці на 9000 км уздовж західного узбережжя тягнеться потужна гірська система Кордильер. Східні частини материків сформувалися на давніх платформах, яким у рельєфі відповідають Великі рівнини. Надра Північної Америки, як і її південного сусіда, містять багаті родовища цінних корисних копалин. Проте на тлі загальної подібності Північна Америка має більш складні тектонічну будову та рельєф. 1. Тектонічна будова. Північна Америка та Євразія колись були єдиним континентом — Лавразією. Близько 135 млн років тому Північноамериканська літосферна плита почала віддалятися від Євразійської. Унаслідок зіткнення з Тихоокеанською літосферною плитою в мезозої відбулося стискання західних окраїн материка, яке супроводжувалося активним вулканізмом і підняттям території, що привело до виникнення величної складчастої області. Найдавніші ділянки земної кори належать до Північноамериканської платформи, яка займає північну й центральну частини материка. А на крайній півночі ділянки платформи прогнулися під масою льодовика та були частково затоплені водою, що спричинило утворення Канадського Арктичного архіпелагу. На північному сході платформи давні кристалічні породи виходять на поверхню у вигляді Канадського щита, далі на південь фундамент платформи йде на значну глибину, і на ньому лежать різні за потужністю шари осадових порід континентального й морського походження....
0 Переглянути

Географічне положення. Історія відкриття й освоєння

7 Клас

Незважаючи на те що Північна та Південна Америка утворюють одну частину світу, природні умови цих материків різні, що обумовлено насамперед розбіжностями географічного положення. Більша частина Північної Америки розташована в холодному та помірному теплових поясах, тоді як Південна Америка лежить переважно в жаркому тепловому поясі. Назви географічних об’єктів материка містять прізвища представників різних держав. Після плавання Колумба, що дало початок завойовницьким походам, європейські країни прагнули відірвати собі щонайбільший шматок від Нового Світу: Іспанія — на півдні материка, Англія та Франція боролися за північ континенту, північно-західні береги освоювали росіяни. 1. Географічне положення. Північна Америка розташована в Західній та Північній півкулях. Вона заходить далеко за Північне полярне коло, на півдні її перетинає Північний тропік. Витягнутість її території від полярних широт майже до екватора визначає велике розмаїття природних умов. Як і Південна Америка, Північна Америка за формою нагадує трикутник, повернутий своєю основою на північ. Більш широка його частина лежить у північному помірному й холодному поясах, а південна звужена — у жаркому тепловому поясі....
0 Переглянути

Природа Антарктиди

7 Клас

Завдяки колосальному зледенінню й порівняно невеликій щільності льоду Антарктида є найвищим материком на Землі. Якщо розтопити льодовиковий покрив Антарктиди, перед нами з’явився б величезний масив суходолу зі складним рельєфом, гірськими системами, рівнинами й западинами. Жодний материк не може змагатися з Антарктидою за аномально низькими температурними показниками. Найбільш теплим місяцем в Антарктиді є грудень. Саме в цей час відбувається зміна вчених на дослідних станціях. Органічний світ Антарктиди дуже своєрідний, адже живим істотам потрібно пристосуватися до таких надзвичайних умов. Крижаний панцир материка називають Крижаною Антарктидою, а суходіл, який лежить під ним, — Кам’яною Антарктидою. Завдяки льодовій товщі середня висота материка становить 2330 м, що набагато вище за середні висоти всіх інших континентів. Поверхня льодовикового покриву неоднорідна. Окраїна крижаного щита в багатьох місцях виходить за межі материка на поверхню навколишніх морів, утворюючи шельфові льодовики. Найбільший шельфовий льодовик континенту — льодовик Росса. За площею його можна порівняти з територіями таких великих європейських держав, як Франція, Іспанія, Італія. Час від часу краї льодовиків обламуються, утворюючи айсберги (рис. 1)....
0 Переглянути

Географічне положення. Відкриття та дослідження Антарктиди

7 Клас

Антарктида — надзвичайний за своєю природою материк. Полярні дослідники називали його крижаним, пустельним, загадковим, підступним. Взимку Антарктида поринає в морок полярної ночі, а влітку Сонце тут не заходить за горизонт. Оскільки континент розташований на протилежному боці земної кулі щодо Арктики, йому дали назву Антарктида, що в перекладі з грецької мови буквально й означає «протилежний до Арктики». Своєрідність природних умов континенту вплинула на дослідження та характер діяльності там людини. Материк у наш час є ареною міжнародного співробітництва країн усіх інших п’яти континентів. 1. Географічне положення. Усі особливості природи Антарктиди обумовлені її географічним положенням (рис. 1). Майже весь континент, площа якого практично удвічі більша за Австралію, розташований у середині Південного полярного кола. Лише півострів Антарктичний видається за межі Полярного кола на кілька градусів на північ. Антарктиду омивають води трьох океанів: Індійського, Тихого й Атлантичного. Врізаючись у береги материка, вони утворюють моря. Більшість морів названі іменами мандрівників і дослідників Антарктики: море Уедделла, море Беллінсгаузена, море Амундсена, море Росса. Береги являють собою стрімкі крижані урвища заввишки в кілька десятків метрів. Майже в центрі материка розташований Південний полюс, тому всі береги Антарктиди — північні. Найпівнічнішою точкою є мис Сіфре (63°13' пд. ш.) на Антарктичному півострові....
0 Переглянути

Населення Австралії. Австралійський Союз

7 Клас

Австралія — найменш населений материк Землі (якщо не брати до уваги Антарктиду). Тут проживає близько 0,3 % усього населення Землі. Це єдиний материк, у межах якого розташована одна держава — Австралійський Союз. Сучасне населення країни складається з декількох етнічних груп, які істотно відрізняються одна від одної. Держава-материк має високий рівень життя населення та розвитку господарства. 1. Населення Австралії. Вважається, що корінні жителі Австралії — аборигени (рис. 1) — з’явилися на материку близько 40 тис. років тому. На думку вчених, вони потрапили сюди з Південно-Східної Азії. Їх зараховують до особливої австралоїдної раси. Австралоїди мають коричневий колір шкіри, темне, дещо кучеряве волосся, темні очі. До початку колонізації материка в Австралії проживало близько 500 тис. аборигенів. їхні численні племена були розкидані величезною територією, вони говорили різними мовами, вели кочовий спосіб життя, не мали постійних помешкань і свійських тварин, займалися полюванням і збиральництвом. Із приходом колоністів їх відтіснили на незручні землі півночі й заходу країни, примусили жити в спеціальних поселеннях — резерваціях. Лише в другій половині XX ст. корінні жителі були визнані громадянами країни й здобули право на вільне пересування. Однак їхня кількість істотно скоротилася та становить у наш час лише близько 50 тис. осіб....
0 Переглянути

Органічний світ. Природні зони. Зміни природи материка людиною

7 Клас

Австралія відрізняється від інших материків дуже своєрідним органічним світом. Континент можна порівняти з величезним природним заповідником, де збереглося багато рослин і тварин, близьких до тих, які населяли Землю за давніх часів і зникли на інших континентах. 1. Унікальність і своєрідність органічного світу. Неповторність і своєрідність австралійської природи пояснюється насамперед тим, що континент тривалий час був ізольований від інших частин земної кулі. Тому багато видів тварин і рослин Австралії є ендеміками та реліктами. Ендеміки — рослини і тварини, які живуть лише в певному, відносно обмеженому районі або групі районів. Ендеміки являють собою надзвичайно цінну частину біосфери та потребують особливої уваги й охорони. Релікти — види рослин і тварин, залишки давньої флори й фауни, що збереглися донині. В Австралії не дуже багатий рослинний світ: на материку ростуть 22 тис. видів рослин, із них 3/4 — ендемічні. Серед ендеміків є багато видів евкаліптів і акацій, найтиповіших для Австралії рослинних родин. Евкаліпти — вічнозелені дерева, вони не скидають щорічно листя, проте скидають кору. Без кори стовбури дерев набувають блакитного або яскраво-жовтого кольору. Поступово на них наростає нова кора. Евкаліпти швидко ростуть, мають тверду деревину, яка майже не псується, листя містить величезну кількість ефірних олій, які використовують для виготовлення ліків та косметичних засобів. У вологих східних районах Австралії поширений евкаліпт королівський (рис. 1). У віці 350—400 років він сягає висоти 100 м. Евкаліпти ростуть і високо в Австралійських Альпах, але там вони — невисокі деревця з покрученим стовбуром. У пустелях Центральної Австралії поширені понад 130 різновидів евкаліптів-карликів, висота яких лише 2—3 м. Евкаліпти-чагарники утворюють густі, колючі, майже непрохідні хащі, що простягаються на десятки кілометрів. Крім чагарникового евкаліпта, у таких заростях ростуть різні види акацій, пляшкові дерева....
0 Переглянути

Клімат. Води суходолу

7 Клас

Кліматичні умови Австралії визначаються розташуванням материка поблизу екватора, по обидва боки від тропіка. Кількість сонячної радіації, яку отримує континент, становить 140—180 ккал/ см2 на рік (для порівняння: на території України цей показник становить 95 125 ккал/см2 на рік). Окрім того, порівняно з Південною Америкою, Австралія більш витягнута із заходу на схід. За умови слабкої порізаності берегової лінії це сприяє сильному прогріванню внутрішніх районів. Аналіз температурних показників на кліматичній карті свідчить: навіть узимку середні температури там не опускаються нижче +10 °С, а влітку перевищують +30 °С (рис. 1). Австралія — материк не тільки жаркий, але й сухий. У цілому над континентом випадає в п’ять разів менше опадів, ніж в Африці. Над значними територіями переважають низхідні потоки повітря, що перешкоджає утворенню хмар. У тропічних широтах формуються сухі й жаркі повітряні маси, які головним чином і визначають кліматичні особливості більшої частини території материка. Близько 40 % площі Австралії отримує менше ніж 250 мм опадів на рік. Розташування Великого Вододільного хребта вздовж узбережжя у вигляді паралельних хребтів створює перешкоду для південно-східних пасатів із Тихого океану. На східних схилах Великого Вододільного хребта річна кількість атмосферних опадів становить понад 1500 мм, а на західних — лише 600—500 мм....
0 Переглянути

Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини

7 Клас

Часто за невеликі розміри Австралію називають материком-островом. Через те що континент розташований на південь від екватора, частина з його просторових орієнтирів є незвичними для жителів Північної півкулі. Австралійці не бачать сузір’я Великого Возу, їхнім символом є полярне сузір’я Південний Хрест. Опівдні в Австралії Сонце розташоване на півночі, а не на півдні, як у Північній півкулі. Новий рік жителі материка зустрічають у розпал літа. Для характеристики географічного положення материка скористаємося типовим планом (с. 51) та фізичною картою Австралії (рис. 1). Австралія — найменший на земній кулі материк. Він займає близько 5 % усього суходолу, що в 4 рази менше за площу Африки. Континент розташований у центрі так званої океанічної півкулі Землі та повністю лежить у Південній і Східній півкулях. Південний тропік перетинає Австралію майже посередині, тому значна частина материка отримує велику кількість сонячного тепла. Крайньою північною точкою Австралії є мис Йорк, південною — мис Південно-Східний, західною — мис Стіп-Пойнт, східною — мис Байрон. Із півночі береги Австралії омивають води Тиморського та Арафурського морів, Торресовою протокою вона відокремлюється від Нової Гвінеї. На сході Австралію омивають Коралове й Тасманове моря, на заході та півдні — води Індійського океану. Від острова Тасманія Австралію відокремлює неглибока Бассова протока. Уздовж північно-східного узбережжя Австралії на понад 2000 км тягнеться найбільше у світі коралове утворення — Великий Бар’єрний риф (рис. 2)....
0 Переглянути

Держави Південної Америки

7 Клас

Від часів відкриття про Південну Америку поширювалася слава як про континент із казково багатими надрами та сприятливим тропічним кліматом, що дозволяє вирощувати каву, какао, тютюн, цукрову тростину, бавовник, фрукти, овочі. І в наші дні південноамериканські держави є великими світовими виробниками мінеральної сировини та продукції сільського господарства. Бразилія — найбільша держава Південної Америки та одна з найбільших на земній кулі. Вона займає близько половини материка, охоплюючи частину Гвіанського плоскогір’я, Амазонську низовину й Бразильське плоскогір’я. Третину території країни займають вологі вічнозелені екваторіальні ліси Амазонії, решта території — перемінно-вологі ліси, савани й рідколісся. Природа щедро обдарувала Бразилію природними ресурсами. У її надрах зосереджені найбільші запаси залізної руди, золота, бокситів, марганцю та інших рудних корисних копалин. Повноводні річки мають величезний гідропотенціал. За запасами дерев цінних порід Бразилія посідає перше місце у світі. Бразилія — найбільш населена країна Південної Америки. Більшість жителів мають мішане європейське, африканське та індіанське походження. Національному характеру бразильців властиві сентиментальність, товариськість, а також любов до танців, карнавалів і футболу....
0 Переглянути

Населення Південної Америки

7 Клас

Минуло вже понад п’ять століть від початку колонізації материка європейцями. Це були переважно іспанці та португальці, які, зустрівши непокору з боку індіанських племен, почали завозити на континент рабів з Африки. У результаті відбулося змішання трьох світів, трьох рас, трьох цивілізацій: американських індіанців, європейців та африканців. Сьогодні жителі континенту незалежно від мови та кольору шкіри найчастіше називають себе бразильцями, колумбійцями, аргентинцями — за назвою нинішніх держав. Колоніальне минуле нагадує про себе пануванням латинських мов — іспанської та португальської, католицькою вірою, архітектурою старих міст, соціально-економічною відсталістю країн. 1. Історія заселення материка. На думку багатьох учених, заселення Південної Америки відбувалося через так званий «Беринговий міст», який понад 35 тис. років тому існував на місці Берингової протоки. Корінні жителі — індіанці — це нащадки азіатських племен, які поступово просувалися на південь. Вони з’явилися в Південній Америці близько 15—17 тис. років тому, займалися полюванням, збиральництвом і рибальством. Близько 7 тис. років тому тут виникли землеробство та тваринництво, почали розвиватися ремесла....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 191 192 193 194 195 196 197 198 199 ... 452
Назад

Навігація