Войти
Закрыть

Населення Південної Америки

7 Клас , Географія 7 клас Довгань, Стадник

 

Зверніть увагу!!!
 
Ви переглядаєте матеріал до підручника "Географія 7 клас Довгань, Стадник", якщо раптом вам потрібні ВІДПОВІДІ до цієї теми:
 
 

§ 25. Населення Південної Америки

Ви дізнаєтесь:

• як відбувалося заселення материка

• про етнічний склад та особливості розміщення населення

Пригадайте:

• представники яких країн брали участь у колонізації Південної Америки

• що таке густота населення

Минуло вже понад п’ять століть від початку колонізації материка європейцями. Це були переважно іспанці та португальці, які, зустрівши непокору з боку індіанських племен, почали завозити на континент рабів з Африки. У результаті відбулося змішання трьох світів, трьох рас, трьох цивілізацій: американських індіанців, європейців та африканців. Сьогодні жителі континенту незалежно від мови та кольору шкіри найчастіше називають себе бразильцями, колумбійцями, аргентинцями — за назвою нинішніх держав. Колоніальне минуле нагадує про себе пануванням латинських мов — іспанської та португальської, католицькою вірою, архітектурою старих міст, соціально-економічною відсталістю країн.

1. Історія заселення материка.

На думку багатьох учених, заселення Південної Америки відбувалося через так званий «Беринговий міст», який понад 35 тис. років тому існував на місці Берингової протоки. Корінні жителі — індіанці — це нащадки азіатських племен, які поступово просувалися на південь. Вони з’явилися в Південній Америці близько 15—17 тис. років тому, займалися полюванням, збиральництвом і рибальством. Близько 7 тис. років тому тут виникли землеробство та тваринництво, почали розвиватися ремесла.

Рис. 1. Метиси — нащадки від шлюбів європейців з індіанцями.

Приблизно від 1500 р. почалася колонізація материка іспанцями і португальцями. Слідом за іспанцями в боротьбу за захоплення територій на материку вступили французи, англійці й голландці. Щоб компенсувати дефіцит робочих рук, європейці почали завозити рабів з Африки. У період від XVI до початку XIX ст. було продано в рабство й привезено до Америки понад 10 млн африканців. Після скасування рабства в першій половині XIX ст. для роботи на плантаціях почали приїжджати китайці та індійці. У XIX—XX ст. до Південної Америки прибуло багато вихідців з інших країн — японці, араби, німці, а також росіяни та українці.

Рис. 2. Мулати — нащадки від шлюбів евро пейців і негрів.

2. Раси і народи.

Населення Південної Америки, як і Африки, відрізняється надзвичайно різноманітним етнічним складом. На Південноамериканському континенті живуть представники європеоїдної (25 %), монголоїдної (15 %), негроїдної (10 %), а також мішаних рас (50 %), які виникли на їхній основі (рис. 1—3).

Інтенсивне міжрасове змішання розпочалося в колоніальний період, у результаті чого етнічний склад населення материка набув надзвичайної строкатості. Тривалий процес злиття мов, звичаїв, традицій привів до утворення нових народів Південної Америки. Мішане населення переважає в багатьох країнах материка. Більшість людей говорять іспанською мовою, у Бразилії — португальською, деяким групам індіанців удалося зберегти свої рідні мови.

Рис. 3. Самбо — нащадки від шлюбів індіанців і негрів.

3. Кількість і розміщення населення.

У Південній Америці проживають понад 400 млн осіб. За останні півстоліття кількість населення збільшилася майже втричі та продовжує досить швидко зростати. У родинах південноамериканців традиційно багато дітей, тому Південну Америку часто називають континентом молоді. Приблизно 30 % його населення — діти та підлітки віком до 15 років.

Населення розміщується територією материка нерівномірно. Майже 90 % його проживає в приморській частині континенту. Там розташовані найбільші міста, які разом із прилеглими територіями охоплюють великі площі та кількість населення: Сан-Паулу (19 млн осіб), Буенос-Айрес (14 млн осіб), Ріо-де-Жанейро (12 млн осіб).

Ще однією особливістю розміщення населення Південної Америки є його «високогірне» проживання. У деяких андійських країнах значна частина населення живе на висоті 2400—2600 м над рівнем моря.

У той самий час величезні простори Південної Америки в районі екваторіальних лісів і на півдні залишаються майже незаселеними.

4. Держави минулого та сучасності.

У І тис. н. е. в Південній Америці виникли перші держави. Задовго до появи імперії інків на схилах Анд існували могутні індіанські держави — Чавін, Мочіка та Паракас. Чавінці займалися землеробством, були майстерними будівельниками, уміли робити витончений посуд із глини, прикраси та статуетки із золота й срібла. Жителі Мочіки відкрили секрет виплавлення міді з руди, освоїли виготовлення бронзи, вирощували на схилах гір маїс, маніок, картоплю, розводили лам. Паракаські лікарі знали хірургію та вміли робити складні операції.

На момент приходу європейців на материку існувала могутня імперія інків. Вони будували величні храми, міста, дороги високо в горах, виготовляли найтонші вовняні тканини, посуд, ювелірні прикраси.

Пам’ятки зниклих індіанських цивілізацій є предметом дослідження вчених та туристичними об’єктами (рис. 4).

Рис. 4. Мачу-Пікчу (у перекладі з мови кечуа — «стара вершина») — доколумбове місто інків. Розташоване в Андах на висоті 2400 м на вершині гірського хребта над долиною річки Урубамби в Перу. Місто, яке часто називають «загубленим містом інків», є символом імперії інків. Воно функціонувало до 1532 р., коли іспанці вторгнися на територію імперії, після чого місто було залишене його жителями.

Рис. 5. Сучасна політична карта Південної Америки.

Плавання X. Колумба, військові експедиції Ф. Пісарро та інших конкістадорів привели до затвердження іспанського панування на всьому материку, за винятком Бразилії, яка стала належати Португалії, і Гвіани, захопленої Англією, Голландією та Францією. У результаті національно-визвольної боротьби на материку утворилися нові держави. На сучасній політичній карті Південної Америки представлено 15 країн, із них 12 — незалежні (рис. 5). Усі країни континенту належать до групи країн, що розвиваються. Майже всі країни Південної Америки, крім Болівії та Парагваю, мають вихід до океанів. Найбільшими за площею є Бразилія та Аргентина.

Головне

• У Південній Америці живуть представники європеоїдної, монголоїдної, негроїдної рас, а також народи, які виникли на їхній основі та належать до мішаних рас.

• Населення Південної Америки характеризується значною часткою молодого населення, нерівномірним розміщенням.

• Країни Південної Америки, як і Африки, пройшли тривалий шлях колоніального розвитку та національно-визвольної боротьби.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. У чому полягають особливості расового та національного складу населення Південної Америки? 2. Чому населення Південної Америки розміщується нерівномірно? Які райони континенту найбільш густо заселені? Якими причинами це обумовлено? 3. Які великі міста розташовані в Південній Америці? Що спільного в їхньому географічному положенні? 4. Скільки держав представлено на сучасній політичній карті Південної Америки? Які з них не мають виходу до моря? Які є найбільшими за площею?

Практична робота 5 (закінчення)

Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів материка. Позначте на контурній карті держави Південної Америки та їхні столиці: Бразилія, Аргентина, Чилі.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 7 клас Довгань, Стадник", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Зверніть увагу!!!
 
Ви переглядаєте матеріал до підручника "Географія 7 клас Довгань, Стадник", якщо раптом вам потрібні ВІДПОВІДІ до цієї теми:
 
 ТИСНІТЬ СЮДИ "Населення Південної Америки (відповіді)"
 

Схожі матеріали з Географії 7 класу

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду

Навігація