Войти
Закрыть

Мінеральні ресурси. Проблеми раціонального використання мінеральних ресурсів

8 Клас

• Мінеральні ресурси України, їхня класифікація за використанням. Мінеральні ресурси - природні речовини мінерального походження, що використовуються в господарстві як сировина або джерело енергії. Щорічно з надр Землі видобувають понад 100 млрд т мінеральної сировини та палива. Україна належить до регіонів світу, найбільш насичених мінеральними ресурсами. Із 120 видів корисних копалин, які сьогодні споживає людство, у надрах нашої країни виявлено майже 20 тисяч родовищ і проявів зі 117 видів мінеральної сировини. З них 9225 родовищ мають промислове значення. Однак ступінь забезпеченості запасами, їхній видобуток та використання неоднакові і в сумі вони не створюють необхідного рівня енергетичної безпеки держави. Промисловістю освоєно понад 3286 родовищ зі 100 видів корисних копалин, що містять від 40 до 75 % розвіданих запасів різноманітних корисних копалин. На базі цих родовищ діє понад дві тисячі гірничодобувних, збагачувальних і переробних підприємств. В Україні існує можливість для забезпечення як своїх власних потреб, так й експорту таких важливих корисних копалин та продуктів їхньої переробки, як залізо, марганець, титан, цирконій, сіль калійна, сіль кухонна, сірка самородна, глина бентонітова, графіт, каолін, флюсова сировина, глина для вогнетривів, декоративно-облицювальні матеріали. Разом з тим з близького та далекого зарубіжжя в Україну імпортуються нафта, газ, боксити, кольорові, рідкісні, рідкісноземельні метали тощо. В якості альтернативної енергетичної сировини на місцевому рівні активізувалося використання торфу....

Типи рельєфу за походженням

8 Клас

• Типи рельєфу за походженням. Поверхня кожної з основних форм рельєфу далеко не однорідна. Як на рівнинах, так і в горах можна натрапити на безліч дрібніших форм рельєфу. Вони також є наслідком безперервної взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Саме під одночасним впливом таких сил і виникає закономірне утворення й розташування різних типів рельєфу на певній території - геоморфологічна будова. Вулканогенні типи рельєфу виникли внаслідок вулканічної діяльності. Такі форми рельєфу трапляються в Криму, наприклад, згаслий вулкан Карадаг, гори Аюдаг і Кастель. Вулканогенні типи рельєфу є також і в Карпатах. І не тільки у Вулканічному хребті, а й на Закарпатській низовині. На Керченському півострові вулканогенні форми рельєфу пов’язані з діяльністю грязьових вулканів. Їх тут понад п’ятдесят, переважно невеликих горбів заввишки інколи лише 1-2 м. Подекуди вони повільно зростають завдяки грязям, що стікають схилами грязьової сопки. Однак деякі вулкани згаслі й мають вигляд округлих невеликих прогинів, які нагадують казани. Найбільшим грязьовим вулканом Керченського півострова та всієї України є Джау-Тепе (у перекладі з тюркської - «ворожа вершина»). Його абсолютна висота становить близько 120 м, а відносна - 60 м. Денудаційні типи рельєфу (від лат. denudatio - оголення) утворилися внаслідок руйнування гірських порід і перенесення їхніх уламків з підвищених форм рельєфу. Активну участь в утворенні денудаційного типу рельєфу відіграють води, лід, вітер. Саме завдяки їм такий тип рельєфу виник, зокрема, у Кримських горах, де поширені куести - пасма з асиметричними схилами. Денудаційний тип рельєфу характерний і для Карпат, а також багатьох височин України, де виникли численні пагорби-«останці», пасма, вали, уступи тощо. Так, на Подільській височині майже на 200 км простягаються Товтри - горбисте пасмо. Це залишки бар’єрних рифів давнього моря на зразок сучасного Великого Бар’єрного рифу біля північно-східних берегів Австралії....

Рельєф. Загальний план будови поверхні. Рівнини та гірські масиви

8 Клас

• Рельєф та чинники його формування. Рельєф території - це сукупність форм земної поверхні. Рельєф формується в результаті взаємодії внутрішніх, (ендогенних) і зовнішніх (екзогенних) рельєфотвірних чинників і процесів. Внутрішні сили Землі проявляються, зокрема, у русі літосферних плит, у проникненні речовини мантії в земну кору й виливі її на поверхню. Під дією ендогенних процесів сформувалися великі форми земної поверхні - материки та западини океанів, гірські країни й материкові рівнини, гірські хребти та міжгірні улоговини. Екзогенні процеси діють на поверхні Землі. Це робота вітру, діяльність океанів і морів, текучих поверхневих і підземних вод, льодовиків і вічної мерзлоти, це вивітрювання й діяльність рослин, тварин і людини. Внутрішні та зовнішні сили діють безперервно і одночасно. При цьому внутрішні сили в основному створюють великі форми рельєфу, а зовнішні здебільшого їх руйнують. Залежно від величини форм земної поверхні розрізняють рельєф кількох порядків: планетарні форми рельєфу: материкові виступи й ложа океанів; основні форми рельєфу: гори та рівнини; макрорельєф: гірські хребти та міжгірні западини; мезорельєф: горби, яри, підводні каньйони; мікрорельєф: карстові лійки, лунковий або барханний рельєф. Рівнини - це великі ділянки суходолу з малими коливаннями висот й однорідним, переважно горизонтальним заляганням гірських порід. У їхній основі залягають зазвичай давні докембрійські платформи або молоді тектонічні плити. За абсолютною висотою розрізняють низинні рівнини, або низовини (до 200 м над рівнем моря), височини (від 200 до 500 м) і плоскогір’ я (вище 500 м над рівнем моря). За загальним характером поверхні рівнини можуть бути плоскими та горбистими....

Тектонічна будова та тектонічна карта України. Неотектонічні рухи

8 Клас

• Тектонічна будова. Назва «тектонічна» в перекладі з грецької мови означає «та, що стосується будівництва». І справді, тектонічна карта України певною мірою відображає будову земної кори (див. QR-код). Особливості будови земної кори на тектонічній карті можна визначити за тектонічними структурами. Так називають великі ділянки земної кори, відокремлені глибинними розломами, які сягають мантії. Будову й рухи земної кори вивчає наука тектоніка. Найбільшими тектонічними структурами є платформи й області складчастості (складчасті системи). До найбільших тектонічних структур на нашій території належить Східноєвропейська (Руська) платформа - одна з малорухливих ділянок земної кори Євразії. Малорухливою вона стала дуже давно, адже Східноєвропейська платформа утворилася в докембрійський час і має вік приблизно 2 млрд років. З північного заходу України до узбережжя Азовського моря платформа вкрита малопотужним шаром осадових порід, а подекуди його майже немає. Цю величезну ділянку Східноєвропейської платформи, де тверді кристалічні породи фундаменту залягають неглибоко й часто виходять просто на поверхню, називають Українським щитом. На північному сході країни є ще одна ділянка платформи, де породи фундаменту лежать порівняно не глибоко. Це так званий Воронезький кристалічний масив, де тверді породи залягають подекуди на глибині 150 м від поверхні....

Геологічна історія. Геологічна будова. Геологічна карта України

8 Клас

• Геологічна історія. Це послідовність геологічних подій у розвитку Землі як планети. Відповідно територія України як частина нашої планети так само має свою геологічну історію. Найважливішими подіями впродовж цієї історії були природні процеси, які викликали зміни передусім у складі та будові земної кори й верхньої мантії - утворення гірських порід, виникнення та руйнування форм рельєфу, наступ і відступ моря, зледеніння, а також поява й зникнення видів живих істот. Усі ці події вивчає наука геологія. Завдяки геологічним дослідженням стало можливим розташувати геологічні події за часом, коли вони відбувалися. Цьому сприяло використання методу відносної геохронології, який допомагає відрізнити більш ранні поклади від пізніших, визначити їхній вік, з’ясувати геологічні й кліматичні умови минулих часів. Увесь час, що минув з моменту утворення Землі (близько 4,5 млрд років тому), поділяють на п’ять великих геологічних ер, три з яких складаються з періодів (див. QR-код). Ми живемо в кайнозойську еру. Від найдавніших часів - докембрію (архейської і протерозойської ер) - нас відділяють мезозойська (проміжна) і палеозойська (давня) ери. Геохронологічна шкала - це ніби подорож у часі, під час якої ми можемо скласти своєрідну біографію земної кори в межах України. За допомогою такої шкали можна дізнатися про послідовність утворення гірських порід упродовж історії геологічного розвитку території України, тобто всього «життя» земної кори. Тому геохронологічну шкалу ще називають шкалою геологічного літочислення....

Час в Україні

8 Клас

• Розташування території України відносно міжнародної системи годинних поясів. Знаючи географічну довготу крайніх східної і західної точок України, неважко підрахувати, що її територія має протяжність 17°57'. Ця відстань у часовому вимірі дорівнює приблизно 1,2 години, тобто це свідчить про те, що Україна розташована майже повністю в одному, зокрема другому, годинному поясі. Лише незначну частину Закарпатської області на заході й Луганської, Донецької та Харківської областей на сході перетинають перший та третій годинні пояси відповідно (мал. 48). Поясний час другого годинного поясу називають ще київським, і не стільки тому, що м. Київ є столицею нашої держави, а тому, що його географічна довгота практично збігається з довготою середнього меридіана другого годинного поясу. Київський час випереджає Всесвітній час на дві години. Точний час в Україні та інших населених пунктах світу можна визначити, скориставшись онлайн-годинником різноманітних інтернет-ресурсів. З метою ефективного використання світлового дня в літній період на всій території України застосовується щорічна поправка київського часу на +1 годину (літній час) в останню неділю березня о 3 годині та -1 годину (зимовий час) о 4 годині в останню неділю жовтня. З 1996 р. такий спосіб обчислення часу в країні закріплений офіційною постановою Кабінету Міністрів України....

Міжнародна система відліку часу

8 Клас

• Основні одиниці відліку часу на Землі. Поняття доба, година, хвилина, секунда давно міцно ввійшли в життя людини. Це не випадково, адже їхньому виділенню сприяло, перш за все, постійне обертання нашої планети навколо своєї осі. Один оберт Земля здійснює приблизно за 24 години, або одну добу. Доба відраховується за повними циклами зміни сонячної освітленості - день та ніч - і називається сонячною, незважаючи на те, що за початок відліку доби прийнято північ. Сонячна доба є основною одиницею виміру коротких інтервалів часу. У результаті поділу доби на менші часові інтервали виникли години, хвилини та секунди, які були введені для полегшення визначення часових координат у межах доби. Нині саме ці одиниці, зокрема секунда, є основними для виміру проміжків часу в Міжнародній системі одиниць. Для триваліших інтервалів часу використовують такі одиниці виміру, як рік, місяць, тиждень. Як вам уже відомо, рік - це проміжок часу, рівний періоду повного обертання Землі навколо Сонця. Розрізняють тропічний рік як проміжок часу між двома послідовними проходженнями диска Сонця через точку весняного рівнодення, тривалість якого 365,2422 доби, та сидеричний, або зоряний рік, - період видимого річного руху Сонця відносно рухомих зірок (його тривалість становить 365,2564 доби). У сучасному календарі рік дорівнює 365 добам. Однак через те, що період обертання Землі навколо Сонця не дорівнює цілій кількості сонячних діб, раз на чотири роки в календарі використовують високосний рік тривалістю 366 діб. Рік, своєю чергою, поділяється на 12 календарних місяців різної тривалості - від 28 до 31 доби. У європейському календарі користуються синодичним місяцем - періодом повної зміни фаз Місяця....

Особливості сучасного адміністративно-територіального устрою

8 Клас

• Засади адміністративно-територіального устрою. Адміністративно-територіальний устрій - це внутрішній поділ території держави на адміністративно-територіальні одиниці. Територіальний устрій може бути симетричним або асиметричним. При симетричному територіальному устрої держави адміністративно-територіальні одиниці, які його утворюють, мають однаковий статус. Так, Федеративна Республіка Німеччина складається із 16 земель з однаковим конституційно-правовим статусом, тобто має симетричний федеративний територіальний устрій. У державі з асиметричним адміністративно-територіальним устроєм її територіальні частини мають різний правовий статус. Як правило, інший статус, порівняно з іншими територіальними одиницями, мають столиці. Асиметрія територіального устрою держави нерідко зумовлена соціальними, економічними, соціально-етнічними, історичними, географічними, культурними, політичними та іншими чинниками. Асиметричний територіальний устрій характерний здебільшого для унітарних держав. Іноді їх називають унітарними державами з автономними включеннями. Наприклад, це - Корсика у Франції; Північна Ірландія у Великій Британії; автономні області в Італії; Азорські острови та Мадейра в Португалії; АР Крим в Україні. Основні засади та система територіального й адміністративно-територіального устрою України визначаються Конституцією України. Територіальний устрій України, відповідно до статті 132 Конституції України, ґрунтується на таких засадах: цілісності та єдності державної території; поєднанні централізації та децентралізації в здійсненні державної влади; збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їхніх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій....

Територіальні зміни меж України впродовж XX ст.

8 Клас

• Українські історико-географічні землі. Добре нині відомі кожному українцю обриси рідної країни на політичній карті не завжди були такими. Упродовж досить тривалого періоду конфігурація території, у межах якої жили наші пращури, змінювалась. Так само змінювалися й народи, які населяли сучасну територію України. У процесі історичного розвитку за окремими частинами сучасної території України закріпилися власні географічні назви. Ось чому такі частини часто називають ще історико-географічними землями. Однак вони відрізняються не лише розмірами, а найголовніше - особливостями національного складу, ведення господарства, матеріальною культурою, традиціями та звичаями тощо (див. QR-код). Назви деяких історико-географічних земель широко вживаються сьогодні як у науковій, так і побутовій мові. Такою є Волинь - північно-західна частина України, яка охоплює територію сучасних Волинської, Рівненської та частково Житомирської і Тернопільської областей. Так само добре відома назва Поділля - територія сучасних Хмельницької та Вінницької областей. На заході України - це Галичина - територія сучасних Львівської, Івано-Франківської і частини Тернопільської областей. Буковина - назва частини території в межах сучасної Чернівецької області. Дещо рідше нині вживається назва Слобожанщина (Слобідська Україна) - історична назва східної частини України, територія сучасних Харківської і південно-східних районів Сумської областей, північної частини Донецької та Луганської областей. Непопулярні нині й назви Бессарабія та Покуття - частини території Чернівецької та Одеської областей. Так само рідко вживається назва Таврія - півострів Крим разом із частиною півдня України....

Державна територія і державні кордони України

8 Клас

• Державні кордони та сусіди України. Ви вже знаєте, що територія держави є невіддільною ознакою державності, просторовою межею державної влади. Існує безліч різних кордонів. Окрім природних, в Україні є кордони, що склалися історично. Це - державні кордони. Вони забезпечують територіальну цілісність, суверенітет і безпеку держави. Державний кордон України - це лінія, що визначає межі її державної території. Ця лінія і вертикальна поверхня, що проходить через неї в атмосферу (до 100 км) та літосферу, є межами державної території країни. Державна територія України - це частина земної поверхні, на яку поширюється дія її законів. Держава здійснює повну й виключну владу в межах своєї території, яка включає поверхню суходолу й надра в її межах, внутрішні води суходолу та внутрішні морські води (територіальний шельф) (див. QR-код). Суверенітет України поширюється на всю її територію, межі якої окреслені державними кордонами. Державний кордон України визначається законами України, а також її міжнародними угодами. Загальна протяжність кордонів України становить приблизно 7 тис. км, що становить майже 1/6 екватора Землі. На сухопутну ділянку припадає понад 5,5 тис. км, морська ділянка перевищує 1300 км, зокрема більш як 1 тис. км по Чорному морю, понад 200 км - по Азовському морю та майже 50 км - по Керченській протоці....

Навігація