Войти
Закрыть

Районування природних ландшафтів

8 Клас

Фізико-географічне районування території України. Це науково обґрунтований поділ земної поверхні на природні комплекси різного рангу. Воно здійснюється для виявлення порівняно однорідних за природними умовами регіонів, які вирізняються своєю ландшафтною структурою. Фізико-географічне, або ландшафтне, районування також передбачає створення відповідної карти, класифікацію природних комплексів, вивчення їхніх окремих компонентів. Під час складання фізико-географічного районування території України вчені виділяли природні комплекси, враховуючи зональні й азональні чинники. Головні риси природних умов нашої країни визначаються тим, що майже вся її територія лежить у помірному географічному поясі, який є зональним комплексом. Виділяють такі одиниці фізико-географічного (ландшафтного) районування: країна, зона, підзона, провінція, область (див. форзац). Фізико-географічна країна - це ділянка суходолу, утворення та розвиток якої пов’язані з великими тектонічними структурами (платформами та областями складчастості). Виділяють рівнинні й гірські фізико-географічні країни, які характеризуються властивими їм ландшафтами. Територія України розташована в межах трьох фізико-географічних країн: Східноєвропейська рівнинна (південно-західна частина), Карпатська гірська й Кримська гірська....

Ландшафт як просторово-цілісна система

8 Клас

Ландшафти. З курсу «Загальна географія» ви вже знаєте, що різні природні компоненти, як-от: геологічна будова, рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинний і тваринний світ - перебувають у складних і тісних взаємозв’язках, утворюючи єдину нерозривну систему. Це сприяє виникненню на окремих територіях або акваторіях природних комплексів. Залежно від того, де вони утворилися - на суходолі чи у водному середовищі, виділяють природно-територіальні та природно-аквальні комплекси. Природно-територіальні комплекси (ПТК) - це відносно однорідні частини географічної оболонки, які формуються в результаті тривалої взаємодії різних компонентів природи. Характерними рисами ПТК є цілісність, подібність внутрішньої будови та зовнішнього вигляду, а також спільність історичного розвитку. Природно-територіальний комплекс є загальним поняттям, яке використовують для визначення всіх фізико-географічних територіальних одиниць, незалежно від їхніх розмірів і місцеположення. Земна поверхня складається з великої кількості різноманітних ПТК - від найбільших (географічна оболонка, окремі материки та океани) до найменших (яр, балка, долина малої річки). Усі вони розрізняються за походженням, будовою і властивостями окремих компонентів. Щоб краще вивчати природно-територіальні комплекси, була розроблена їхня таксономічна система, або класифікація, яка враховувала положення окремого ПТК відносно комплексів нижчого й вищого рангу, ступінь однорідності, складності їхньої структури, характер процесів, що відбуваються в них тощо....

Різноманітність тваринного світу України, закономірності його поширення

8 Клас

Різноманітність тваринного світу. Тваринний світ - це сукупність особин усіх тварин різних видів у межах будь-якої території або акваторії. Тваринний світ України сформувався в результаті дії різноманітних природних умов і тому відрізняється багатством видів (понад 44 тис.) (див. QR-код). На території країни поширені ссавці, птахи, різноманітні риби, значна кількість комах та інших безхребетних. За картою атласу визначте райони поширення основних класів тварин на території України. Поясніть особливості їхнього поширення. Тваринний світ змінюється залежно від характеру навколишнього середовища. Оскільки тварини здатні мігрувати, то зональність тваринного світу проявляється менше, ніж у рослинності. Так, на півночі країни поширені тварини, життя яких пов’язане з лісами, луками та болотами (мал. 74, 75). Тут мешкають лось, кабан, лісова куниця, борсук, трапляються й бурий ведмідь та рись, а в заплавах річок - бобер. Досить багато є хижаків - лисиць і вовків. Серед птахів, на які так багаті північні ліси України, - тетерук, рябчик, глухар, шпаки, синиця, дрізд, чорний дятел, кулики, журавель сірий та ін. З плазунів можна натрапити на гадюку звичайну, вужа звичайного, ящірку, болотяну черепаху. Є земноводні, зокрема тритони й жаби. На заболочених місцях багато комах. Південніше, у центральних областях країни, поряд оселяються різноманітні лісові й степові види. У лісах живуть білка, борсук, козуля, кабан, а на відкритих просторах - ховрахи, хом’яки, полівки. У тваринному світі південної частини України переважають степові види: сірий ховрах, степовий тхір, кам’яна куниця. На південному сході подекуди трапляються бабаки, їжак вухатий. Типовими степовими плазунами є жовточеревий полоз і степова гадюка. На узбережжях морів, де безліч піщаних кіс, лиманів, заплавних лісів, лук і боліт, особливо багатий світ птахів. Серед них перепілка, жайворонок, сіра куріпка, очеретяна вівсянка, пелікани, качки, чаплі, чайки, баклани та ін....

Різноманітність рослинності України, закономірності поширення рослинного покриву в Україні

8 Клас

Різноманітність рослинності України. Неоднакові природні умови в різних регіонах країни, складний розвиток органічного світу впродовж тривалого геологічного часу зумовили різноманітність рослинності в межах України (див. QR-код). Під рослинністю розуміють сукупність рослинних угруповань на певній території. У межах України природна рослинність збереглася на 1/3 площі (близько 20 млн га). Часто рослинність ототожнюється з поняттям «рослинний покрив», який дійсно вкриває земну поверхню шаром від кількох сантиметрів до кількох сотень метрів. За видовим складом і чисельністю особин рослинність поділяють на певні типи. Наприклад, типами рослинності є ліси, чагарники, пустища, солончаки. На території, навіть невеликій за площею, може поєднуватися кілька типів рослинності. На рівнинах рослинність змінюється за правилами горизонтальної зональності, а в горах - вертикальної поясності, так само як й інші природні компоненти. Такі закономірності поширення рослинного покриву зумовлені насамперед кліматичними умовами, зокрема співвідношенням тепла й вологи. Основними типами рослинності в нашій країні є лісова, лучна, степова, болотяна рослинність (мал. 71). Ліси. Природні особливості України - рельєф, клімат, ґрунти - зумовили різноманітний склад порід дерев у лісах. В українських лісах на площі близько 10 млн га зростає понад 25 листяних і хвойних порід, найпоширенішими з яких є сосна, дуб, ялина, бук, береза, вільха і граб. Різноманітними є і лісові угруповання. Найбільшу частку рівнинних лісів охоплюють соснові, сосново-дубові, дубові, дубово-грабові та вільхові угруповання. У південних районах України до дуба й сосни додається біла акація та різні чагарники. А в складі лісів, що ростуть на схилах ярів та балок, так званих байраків, поряд з дубом помітні клен, ясен, берест. В Українських Карпатах великі площі зайняті лісами з ялини, бука та ялиці. У лісах Кримських гір поширені дуб пухнастий і скельний, бук східний і лісовий, граб і сосна....

Основні типи ґрунтів, закономірності їхнього поширення. Ґрунтові ресурси

8 Клас

Основні типи ґрунтів. Сукупність ґрунтів на певній території називають ґрунтовим покривом. У поширенні ґрунтів України чітко простежується широтна зональність на рівнинах і висотна поясність у горах. Цю закономірність можна побачити й проаналізувати, користуючись картосхемою ґрунтів (див. QR-код). Комплексно ґрунти України досліджував Василь Докучаев наприкінці XIX ст. За його ініціативи було складено карти ґрунтів південних регіонів країни, зокрема Полтавської губернії. У своїх працях учений пояснив родючість українських чорноземів, закономірності їхнього поширення. У північних районах України переважають дерново-підзолисті ґрунти (мал. 70), вони бідні на поживні речовини, оскільки формуються в умовах перезволоження. Завдяки інтенсивному промиванню, ці ґрунти мають низький вміст поживних речовин, погані фізичні й водні властивості. Вимитий горизонт відрізняється характерним білястим кольором, схожим на золу. Звідси й назва ґрунту - підзолистий. Низинні ділянки Поліської низовини охоплені лучними та лучно-болотними ґрунтами. Лучні ґрунти формуються в заплавах річок на піщаних та водно-льодовикових відкладах під трав’яною рослинністю. Вони мають порівняно високий вміст гумусу (3-5 %). Лучно-болотні ґрунти відрізняються потужним торфовим шаром (інколи понад 50 см), містять багато азоту, фосфору та інших хімічних елементів....

Умови ґрунтоутворення, структура ґрунту, ґрунтові горизонти, родючість

8 Клас

Умови утворення ґрунтів та їхня структура. Ґрунт - це природне тіло, яке виникло внаслідок дії живих організмів і природних вод на поверхневий шар гірських порід під впливом клімату та рельєфу. Нині на формування ґрунтів значно впливає й господарська діяльність людини. Основними ґрунтоутворювальними породами, які називають материнськими, в Україні є продукти вивітрювання таких гірських порід, як леси та лесоподібні суглинки, льодовикові відклади (морена), що залягають невеликими острівцями на підвищених ділянках рельєфу Українського Полісся, водно-льодовикові відклади, піщані та супіщані, поширені переважно в заплавах річок, глини різного походження. До материнських порід належать також продукти вивітрювання твердих карбонатних порід (Південний берег Криму), пухкі продукти вивітрювання магматичних порід (Приазовська й Придніпровська височини), продукти вивітрювання пісковиків і глинистих сланців (Донбас, Крим, Карпати). ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ Користуючись геологічною карою України в атласі з’ясуйте, які материнські породи переважають у вашому регіоні. На утворення ґрунтів впливає клімат. Кліматичні умови визначають закономірності поширення ґрунтів, теплові властивості ґрунту, його температуру впродовж року, ступінь зволоження. На ґрунтоутворення впливає також вітер, який здебільшого є шкідливим, бо здійснює дефляцію - видуває дрібні частки з ґрунту, знижуючи його родючість. Рельєф перерозподіляє тепло та опади й таким чином впливає на водний, тепловий, поживний, сольовий режими ґрунту, визначає структуру ґрунтового покриву....

Водні ресурси України

8 Клас

Водні ресурси. Так називають поверхневі й підземні води певної території, що використовуються або можуть бути використані для потреб людини. Водні ресурси оцінюються обсягом середньорічного стоку річок, який складається з місцевого й транзитного стоку. Місцевим стоком вважається той, що формується в межах країни. Транзитним є той стік, який надходить із суміжних країн. Залежно від водності річок місцевий стік в Україні коливається в межах від 48 до 59 км3. А з урахуванням транзитних вод величина водних ресурсів країни становитиме майже 210 км3. Отже, лише 25 % річкового стоку формується в межах України і є власним фондом держави, решта надходить з Росії, Білорусі та Румунії. Сумарна величина стоку річок України без Дунаю в середній за водністю рік становить близько 88 км3, а в маловодний рік - майже 56 км3. До цих вод можна ще додати ресурси підземних вод, об’єм яких становить в Україні понад 22 км3. Багато це чи мало? За визначенням ООН, держава, водні ресурси якої не перевищують 1,5 тис. м3 на одну людину, вважається незабезпеченою водою. В Україні на одного мешканця припадає менше 2 тис. м3 на рік, що є одним з найменших показників у Європі. Для прикладу, у Норвегії цей показник становить майже 97 тис. м3 на рік, у Швеції - понад 24, у Франції - понад 4,5 тис. м3 на рік. Отже, Україна належить до недостатньо забезпечених водою країн. Крім того, її водні ресурси розподілені дуже нерівномірно по території (мал. 74), а також у часі. Так, більша частина річкового стоку проходить під час весняної повені - від 60-70 % на півночі та північному сході до 80-90 % на півдні України....

Водосховища та канали. Підземні води

8 Клас

Водосховища. Ці штучні водойми споруджують, як ви пам’ятаєте, для зберігання води, звідки вона забирається в потрібній кількості й у потрібний час на найрізноманітніші потреби. Половина загальної кількості водосховищ знаходиться в басейні Дніпра. Саме на Дніпрі розташована найбільша в країні група водосховищ, що належить до однієї річки. Це величезні сховища води, що за розмірами нагадують моря. Довжина їх понад сотні кілометрів, а ширина найбільших сягає 25-28 км. Нині від кордону з Білоруссю майже до гирла Дніпра таких морів-водосховищ аж шість. Кожне з водосховищ, наче водна сходинка вниз, якими Дніпро «крокує» до Чорного моря. Завдяки їм тепер водою дніпровських водосховищ у будь-яку пору року може користуватися більш як половина населення нашої країни. Дніпровська вода напуває також понад половину зрошуваних у нас земель, а це майже 15 тис. км2. Завдяки великим каналам дніпровські водосховища «простягають руки допомоги» в далекі регіони країни, де також потрібна вода, наприклад на Донбас, у Крим тощо. Завдяки морям на Дніпрі його вода виробляє ще й електроенергію. А сам Славутич тепер судноплавний по всій довжині. Зрештою, дніпровські водосховища - це величезні «рибні квартири», де безліч смачних мешканців. Не випадково ж тут так полюбляють відпочивати жителі та гості України....

Озера і лимани. Болота

8 Клас

Озера поширені в різних регіонах України, але найважливішими озерними областями є придунайські й причорноморські озера-лимани, Волинського Полісся, озера рівнинного Криму й гірські озера Українських Карпат. Озера в Україні є різного походження - заплавні, карстові, загатні, льодовикові, вулканічні. Більшість озерних улоговин у нашій країні - заплавні озера, що виникли на заплаві річки внаслідок відокремлення рукава або затоки від основного русла річковими наносами. Особливо багато озер у заплавах Дніпра, Десни, Прип’яті, Сіверського Дінця та малих річок Полісся. Ці озера здебільшого невеликі. Винятком є заплавні озера в пониззі Дунаю. Серед таких і найбільше в Україні прісне озеро Ялпуг (Ялпух), що має площу 149 км2. Тому, хто захоче обійти його навколо, доведеться набратися сил і приготуватися до тривалої подорожі. Адже довжина Ялпуга - 39 км, а ширина сягає 6 км. Водне живлення озера здійснюється головним чином за рахунок водообміну з озером Кугурлуй, з яким воно сполучене протокою у південній частині. Ці озера порівняно неглибокі (до 5,5 м), і тому взимку замерзають. Улітку ж озерна вода подекуди нагрівається до +27...30 °С. Придунайські водойми раніше сполучалися з Дунаєм протоками. Нині ж від його заплави озера відокремлені штучними дамбами, за допомогою яких регулюють обмін води між рікою та озерами....

Живлення і водний режим річок. Річковий стік і річкова долина

8 Клас

Живлення та водний режим річок. Основними характеристиками річок є, зокрема, їхнє живлення та водний режим. Живлення річок України є мішаним, адже їхнім джерелом живлення є талі снігові, дощові й підземні води. Проте більшість наших рік живляться переважно талими сніговими водами. При цьому частка тих чи інших джерел живлення може змінюватися в межах басейну. Наприклад, у верхній частині басейну Дніпра на снігове живлення припадає близько 50 %, а на дощове й підземне відповідно 20 і 30 %. Нижче за течією роль снігового живлення зростає до 85-90 %, підземного - зменшується до 10-15 %, дощового майже немає. Особливості живлення річок визначають їхній водний режим - зміну із часом рівнів й об’ємів води. Деякі зовнішні прояви таких змін вам уже відомі - це повінь і паводок, які характеризуються найбільшою водністю річки. Крім того, у режимі річки виділяють також межень - період найменшої її водності. ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ За даними сайту Державного агентства водних ресурсів України https://www.davr.gov.ua з’ясуйте поточну ситуацію щодо водного режиму на основних річках України; див. «Актуальна водна ситуація в основних річкових басейнах». Живлення й водний режим рівнинних і гірських річок України помітно відрізняється. На річках рівнин повінь спостерігається навесні (мал. 64), коли починає танути сніг і рівень води швидко підвищується: за добу вода підіймається на 20-40 см, інколи - на 100-200 см, а на окремих південних річках перевищує 300 см. Під час повені швидкість течії в рівнинних річок, яка зазвичай становить 0,2-0,3 м/с, зростає до 1,0 м/с і більше. Весняна повінь у середньому триває не більше 1,5 місяця. Потім рівень води знижується та влітку досягає свого мінімального значення. Незначне підвищення рівня води внаслідок тривалих дощів відбувається восени. Узимку, коли вода в річках охолоджується й поступово замерзає, наступає другий період низького рівня води в рівнинних річках....

Навігація