Войти
Закрыть

Видобування металевих руд

9 Клас

Найбільші запаси залізних руд зосереджені в Бразилії, Австралії, Канаді, Китаї, Індії, Казахстані, Україні, Росії, ПАР, Швеції (мал. 1). Залізорудні родовища освоюють у понад 50 країнах світу, однак майже 80% світового видобутку забезпечують Китай, Бразилія, Росія, Австралія та Індія. Практично вся залізна руда, яку видобувають у світі, використовується для виплавки сталі. Китай тримає світову першість відразу за трьома показниками: як виробник, споживач та імпортер залізних руд. Великими імпортерами залізорудної сировини є країни Європейського Союзу, Японія та Південна Корея. Незамінним елементом у виробництві сталі є марганець. Основні світові запаси марганцевих руд зосереджені в Україні, ПАР, Бразилії, Австралії та Індії. Руди марганцю видобувають переважно відкритим способом; застосовуються також і підземні способи розробки. Найбільші обсяги видобутку марганцевих руд мають Китай, ПАР та Україна. Найбільший попит серед кольорових металів мають алюміній, мідь, олово. Легкий та водночас міцний алюміній широко застосовують в авіації — корпуси літаків виготовляють зі сплавів на основі алюмінію. Цей метал характеризується високою електропровідністю, тому також використовується для виготовлення кабелів високої напруги. Найбільш цінними алюмінієвими рудами є боксити. Особливістю поширення бокситів є те, що вони приурочені до вологих тропіків, де існують найкращі умови для їх утворення. Лідерами за запасами бокситів є Австралія, Бразилія, Індія, Китай, Гвінея, Суринам, Гаяна, Ямайка. Щорічно у світі видобувають понад 125 млн т бокситів. Найбільшими їх виробниками є Австралія, Китай, Гвінея і Ямайка....

Видобування мінерального палива

9 Клас

Перше місце за запасами серед паливних ресурсів посідає вугілля. Його поклади зосереджені в понад 3000 басейнів, що охоплюють близько 15% суходолу. Залежно від умов утворення розрізняють кам’яне та буре вугілля. Буре вугілля має значно меншу теплотвірну здатність, ніж кам’яне. Із загальних ресурсів вугілля приблизно 60% припадає на кам’яне і 40% — на буре вугілля. Найбільшими кам’яновугільними басейнами світу є Аппалацький (США), Тунгуський, Кузнецький (Росія), Північно-Східний (Китай), Верхньосилезький (Польща), Донецький (Україна), Карагандинський, Екібастузький (Казахстан), Східний (Індія), Південно-Східний (Австралія). Основними вугледобувними країнами світу є Китай, США, Росія, Індія. Важливу роль у конкурентоспроможності вугілля на світових ринках має його собівартість, на яку значною мірою впливають глибина залягання та потужність шарів. Найкращі умови видобутку вугілля склалися в Південній Африці та Австралії. Добуте там вугілля експортується до країн Західної Європи та коштує втричі менше за місцеве. Саме це стало причиною занепаду західноєвропейських вугільних басейнів (наприклад у Німеччині, Великій Британії, Бельгії тощо). Також великими імпортерами вугілля є Японія і, незважаючи на великі обсяги власного видобутку, Китай та Індія....

Мінеральні ресурси. Ресурсозабезпеченість

9 Клас

Мінеральні ресурси люди почали використовувати з давніх часів. І в наші дні попит на мінеральну сировину залишається дуже високим. Видобуванням із надр Землі та первинною переробкою корисних копалин займається сукупність виробництв, які відносять до добувної промисловості. На суходолі видобуток корисних копалин ведеться шахтним, кар’єрним способами та буровими свердловинами; у морських акваторіях — буровими свердловинами, драгами та спеціальними підводними апаратами. 1. Види мінеральних ресурсів та закономірності їх розміщення. Мінеральні ресурси, або корисні копалини — це група природних речовин мінерального походження, що використовуються для виробництва енергії, різних матеріалів шляхом їх видобутку та переробки в певних видах господарської діяльності. Без корисних копалин неможливий розвиток більшості виробництв: металургії, хімічної та будівельної промисловості, енергетики, машинобудування тощо. Щорічний обсяг видобутку корисних копалин перевищує 300 млрд т, що становить близько 40 т сировини на одного жителя планети. За господарським призначенням корисні копалини поділяють на такі групи: • паливні (горючі). Це насамперед нафта і природний газ, а також вугілля, горючі сланці, торф. Усі вони мають осадове походження, тому, як правило, утворюються в осадовому чохлі платформ у межах тектонічних западин та крайових прогинів;...

Лісове господарство

9 Клас

Ліси впливають на природні процеси як на глобальному рівні, так і на місцевому. На глобальному рівні вони беруть участь у кругообігу води в природі й таким чином підтримують водний баланс, регулюють склад атмосфери, використовуючи в процесі фотосинтезу вуглець і віддаючи кисень, виробляють органічні речовини з неорганічних, завдяки чому забезпечують їжею численних тварин. 1. Поняття про лісове господарство і показники забезпечення лісами. Лісове господарство — це вид економічної діяльності, що вивчає, веде облік, займається відтворенням лісів, охороняє від пожеж, шкідників і хвороб, регулює їх використання людиною. Уявлення про рівень забезпечення лісами — лісозабезпеченість — дає спеціальний показник. Він розраховується шляхом ділення площі земель, зайнятих лісами, на кількість населення світу, країни (області). Так, загальна площа лісового фонду України становить 10,4 млн га, а населення — 42,65 млн осіб; отже, лісозабезпеченість населення країни складає 0,25 га на одну особу. Це вдвічі менше, ніж середній показник у світі. Важливим показником є лісистість, яка відображає відношення площі лісів до загальної території. У минулому майже половина території України була вкрита лісами (лісистість складала 44 %). Вони давали населенню не тільки деревину, але й мед, м’ясо й хутро диких тварин, ягоди, гриби, дикорослі плоди, горіхи, сік, сіно, смолу, живицю (смолу хвойних дерев), лікарські трави. Зі збільшенням попиту на деревину ліси зазнали масового знищення. Тільки з 1854 до 1914 р., тобто за 60 років, площа лісів в Україні зменшилася на третину. Про колишню територію, зайняту лісами, часто нагадують ґрунти, які сформувалися під цим типом рослинного угруповання. Зараз лісистість території країни становить 15,9% (мал. 1)....

Географія світового сільського господарства

9 Клас

Регіони світу спеціалізуються на вирощуванні різних сільськогосподарських рослин. Завдяки цьому відбувається обмін продукцією, і жителі країн помірного поясу можуть споживати тропічні фрукти, пити каву та какао, а країн тропічних і екваторіальних широт — отримувати культури, поширені в інших регіонах, та вироблену з них продукцію. 1. Географія найважливіших зернових культур. Як і в Україні, найбільше значення в рослинництві світу мають зернові культури. У 2015 р. їх світовий збір перевищив 2500 млн т (у тому числі зернобобових — майже 500 млн т). У країнах Європи, Австралії, ряді регіонів Азії та Північної Америки традиційно найбільше значення має пшениця (мал. 1). Цій цінній культурі необхідні родючі ґрунти і тепле літо. Зараз основні посіви пшениці майже збігаються з межами зон степів і лісостепів (у Північній півкулі — помірного поясу, у Південній — субтропічного). Світове виробництво пшениці у 2016 р. досягло рекордних показників — 742 млн т. Провідними виробниками цієї культури є Китай, США, Індія, Росія, Франція, Канада, Україна та ін. Найбільше пшениці на одну особу виробляють такі країни, як Австралія, Канада, Франція та Україна. Світове споживання пшениці також залишається дуже високим. Причиною цього є зростання кількості населення, у першу чергу в Індії та країнах Африки. Найбільшими постачальниками пшениці на світовому ринку є Північна Америка, Європа, Австралія, окремі країни Азії (див. таблицю 1)....

Структура та розміщення тваринництва. Зональна спеціалізація сільського господарства України

9 Клас

Географія тваринництва, як і географія рослинництва, залежить від природних умов. Однак на розвиток окремих видів і напрямків тваринництва також помітно впливають рівень розвитку економіки, купівельна спроможність та вподобання населення, кормова база, а в окремих країнах — релігійні вірування. 1. Тваринництво, його структура та кормова база. Тваринництво — це вид сільськогосподарської діяльності, що забезпечує населення продуктами харчування, харчову й легку промисловість — сировиною, а також дає органічні добрива. Основним показником, що характеризує його розвиток, є продуктивність сільськогосподарських тварин — кількість і якість продукції, яку отримують від тварини за визначений період (доба, місяць, рік). Наприклад, кількість молока, яке отримують від однієї корови; кількість яєць від однієї курки-несучки; настриг вовни з однієї вівці та ін. В Україні в останні 20 років обсяги виробництва продукції тваринництва знизилися. Це забезпечило перевагу рослинництва в загальному обсязі виробленої сільським господарством продукції. У складі тваринництва найбільше значення мають скотарство, свинарство, вівчарство та птахівництво (мал. 1). Уявлення про структуру виробництва переробленого м’яса за видами дає діаграма (мал. 2)....

Розвиток та розміщення рослинництва в Україні

9 Клас

В Україні хліборобська праця відома з часів трипільської культури. Найдавніші племена, що жили на території країни в ті далекі часи, не тільки вирощували пшеницю і ячмінь, а й розводили різноманітну худобу. Зараз Україна належить до провідних європейських виробників пшениці, жита, ячменю, картоплі. 1. Зернові культури. Найважливішим показником розвитку рослинництва є врожайність сільськогосподарських культур. Вона дає уявлення про кількість отриманої продукції з одиниці площі (гектара). В останні роки врожайність майже всіх основних сільськогосподарських культур в Україні зростає. Так, якщо у 2000 р. середня врожайність зернових (разом із зернобобовими) була 19,4 ц/га, то у 2016 р. вона склала 42,3 ц/га (мал. 1). Проте цей показник є нижчим, ніж у більшості провідних країн — виробників сільськогосподарської продукції. До складу рослинництва входять сім основних груп рослин, які розрізняються за особливостями вирощування й переробки, а також за сферою застосування: 1) зернові (у тому числі круп’яні й зернобобові) культури; 2) технічні культури; 3) кормові культури; 4) картопля; 5) овоче-баштанні культури; 6) плодові та ягідні культури; 7) виноград. Найбільше значення в рослинництві має виробництво зернових культур (у 2016 р. їх зібрали понад 65 млн т) (мал. 2). Вони є основними продуктами харчування людини, сировиною для багатьох промислових виробництв (хліба, макаронних та кондитерських виробів, круп) і кормом для сільськогосподарських тварин. Три культури — пшеницю, кукурудзу та рис — називають головними «хлібами» людства. Крім цих культур, в Україні також поширені ячмінь, жито, овес, гречка, просо. На вирощування всіх зернових культур припадає 14,7 млн га посівних площ, із яких майже половина засівається пшеницею. Частина вирощеного в Україні зерна йде на продаж. Так, у 2015 р. сума його експорту склала понад 6 млрд дол. США....

Аграрні відносини

9 Клас

Будь-яка держава зацікавлена у збільшенні обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Досвід показує, що крім уже відомих вам чинників, на це істотно впливають аграрні відносини. 1. Аграрні відносини. Аграрні суспільства в сучасному світі. Аграрні відносини — це особливий вид економічних відносин, що формуються в суспільстві стосовно землеволодіння й землекористування, а також виробництва, розподілу та споживання сільськогосподарської продукції. Головним є питання, хто володіє землею. Від цього залежить, які розміри мають сільськогосподарські угіддя та наскільки ефективно вони використовуються, якими є фінансові можливості господаря та якою мірою він зацікавлений у збільшенні обсягів виробництва. За формою землеволодіння й землекористування розрізняють дрібнотоварне (традиційне) і високотоварне (сучасне) господарства. У дрібнотоварному господарстві існують і дрібні селянські землеволодіння, і великі поміщицькі. Останні часто називають латифундіями, їх господарі здебільшого здають земельні ділянки в оренду (мал. 1). Латифундії характерні для країн Латинської Америки, де вони з’явилися ще за часів колоніалізму. Вони стримують розвиток сільського господарства, і уряди країн регіону реформують аграрні відносини (проводять аграрні реформи) із метою зменшити їхнє значення. Для дрібнотоварного господарства характерні низька забезпеченість сільськогосподарською технікою, добривами та засобами захисту рослин, переважання рослинництва та невеликих земельних ділянок, низький рівень меліорації або взагалі її відсутність. Господарі або орендарі ділянок виробляють продукцію, більшу частину якої самі й споживають (використовують на власні потреби). Тому таке сільське господарство також називають споживчим....

Сільське господарство як складова первинного сектору

9 Клас

Сільське господарство — це вид економічної діяльності, а також дуже давнє й досить поширене заняття людей. В Україні в ньому працює близько п’ятої частини економічно активного населення. Селяни не тільки забезпечують жителів нашої країни продуктами харчування та сировиною для їх виробництва, а й відправляють свою продукцію за кордон. 1. Сільське господарство, його значення в сучасному світі та Україні. Вам добре знайома продукція рослинництва і тваринництва, оскільки кожного дня вона з’являється на наших столах. Сучасне сільськогосподарське (аграрне) виробництво займається вирощуванням культурних рослин та розведенням свійських тварин. Воно тісно пов’язане зі вторинним і третинним секторами. Так, машинобудування забезпечує його технікою (наприклад трактори, комбайни), хімічна промисловість — добривами та засобами захисту рослин, нафтопереробна — пально-мастильними матеріалами. Транспорт перевозить сільськогосподарську продукцію, будівельники споруджують спеціальні сховища для її зберігання (наприклад елеватори), харчова і легка промисловість переробляють продукцію, яку виростили на землі. Таким чином, сільське господарство забезпечує роботою не тільки селян, а й робітників інших секторів (мал. 1). В Україні сільське господарство має ще більше значення. Адже завдяки природним умовам, давнім традиціям і працьовитості селян у країні виробляють значно більше продукції, ніж необхідно. Деяка її частина потрапляє на світовий ринок, що забезпечує валютні надходження до держави....

Транснаціональні корпорації

9 Клас

У сучасному світовому господарстві виробництво стає все менш пов’язаним з економічною діяльністю однієї країни. Нам усім добре відома продукція компаній «Кока-Кола» або «Нестле», автомобільні заправки «Шелл» та ресторани швидкого харчування «Макдональдс». Це приклади особливих підприємств — транснаціональних корпорацій, для яких в умовах глобалізації сферою економічної діяльності стає весь світ. 1. Транснаціональні корпорації та їхні особливості. Транснаціональні корпорації (ТНК) — великі промислові компанії, які мають виробничі підрозділи в багатьох країнах світу. Іншими словами, ТНК — це сукупність підприємств (дочірніх фірм), розташованих у різних країнах світу й підпорядкованих материнській компанії. На відміну від звичайних великих підприємств, ТНК переміщують за кордон не товар, а сам процес виробництва, поєднуючи його із закордонною робочою силою. Країну або компанію, яка вкладає матеріальні та інтелектуальні цінності (інвестиції) в розвиток інших підприємств із метою отримання прибутку, називають інвестором, а її діяльність — інвестиційною. У сучасному світі ТНК виступають джерелом іноземних інвестицій. На економічну діяльність ТНК припадає понад 50% світового виробництва, щонайменше 75% світової торгівлі та міжнародної міграції капіталу, понад 80% міжнародного обміну технологіями. Прибутки від продажу продукції таких компаній можуть перевищувати річні бюджети великих країн. В останні роки ТНК стали основним структурним елементом економіки багатьох країн, важливим чинником їхнього економічного розвитку....

Навігація