Войти
Закрыть

Сучасне світове господарство

9 Клас

Світове господарство є системою, яка постійно розвивається. У сучасних умовах проблема нестачі ресурсів увесь час поглиблюється, тому стає очевидним, що економічна замкненість національних господарств є нераціональною. Для сучасного періоду міжнародного економічного розвитку характерне широке залучення країн у міжнародні взаємозв’язки, утворення різноманітних регіональних та інших об’єднань, посилення економічної взаємозалежності країн. 1. Інтернаціоналізація виробництва та міжнародна економічна інтеграція. Участь країн у міжнародному поділі праці та обміні зумовлює інтернаціоналізацію виробництва — установлення безпосередніх стійких виробничих зв’язків між підприємствами різних країн. У результаті цього виробничий процес в одній країні стає частиною процесу, що відбувається у світовому масштабі. Так, наприклад, пасажирський авіалайнер, який випускає американська компанія «Боїнг», складається приблизно з 6 млн деталей, які виробляють у понад 30 країнах світу 16 тис. компаній, поєднаних між собою кооперативними зв’язками. Завдяки інтернаціоналізації на сучасному етапі розвитку світового господарства відбувається настільки тісне зближення та зрощення національних економік, що вони починають функціонувати як єдине ціле. Це проявляється в розвитку та вдосконаленні різних форм міжнародної економічної інтеграції, дає змогу державам більш ощадливо використовувати ресурси та переваги територіального розподілу праці....
0 Переглянути

Типи країн за рівнем економічного розвитку

9 Клас

Країни світу суттєво відрізняються одна від одної як за кількісними, так і якісними економічними показниками. їх дослідження та порівняння лежать в основі типізації — групування країн за спільними ознаками і закономірностями розвитку. Визначенням типів країн займаються спеціальні підрозділи відомих міжнародних організацій. Найбільш поширеними є типізації, які здійснюють Організація Об’єднаних Націй (ООН), Світовий банк, Міжнародний валютний фонд (МВФ). 1. Типи країн за валовим внутрішнім продуктом. Для того щоб оцінити загальну роль національної економіки у світовому економічному просторі, використовують абсолютне значення величини валового внутрішнього продукту (ВВП) або валового національного продукту (ВНП), тобто фактично визначають, скільки кожна країна «заробила» за рік. Підрахунки свідчать, що на першу десятку країн-лідерів припадає майже 2/3 всього загального ВВП світу. Чи означає це, що всі ці країни можна назвати високорозвиненими? Зовсім ні, адже слід урахувати, що в них проживає різна кількість людей, які створюють національне багатство. Наприклад, ВВП Китаю в 4 рази більше, ніж Японії, натомість кількість населення Китаю в 10,5 разу більше, ніж Японії. Для більш об’єктивної оцінки економічного розвитку країни використовують розмір ВВП (або ВНП) у розрахунку на одну особу. За показником ВВП на одну особу таблиця економічних країн-лідерів має інший вигляд (див. таблицю 2). Не слід думати, що це гроші, які заробляють жителі певної країни за рік. У загальному вимірі показник ВВП на одну особу відображає, яку суму держава може витратити на кожного свого громадянина. Отже, чим вищий цей показник, тим краще можуть жити люди....
0 Переглянути

Типи економічних систем

9 Клас

Економічне життя будь-якої країни має певні організаційні особливості. Спосіб цієї організації називають економічною системою. Кожна економічна система по-своєму вирішує економічні питання: які товари виробляти, як організувати їх виробництво, розподіл, обмін, споживання. Залежно від того, як суспільство вирішує ці питання, формується певний тип економічної системи. 1. Традиційна економічна система. У традиційній економічній системі основну роль відіграють традиції, звичаї та обряди. Її переваги — стабільність та передбачуваність. Способи обробітку землі, вирощування культур, виготовлення знарядь праці — усе це тривалий час може зберігатися незмінним. Традиційна економічна система панувала за давніх часів. Згодом вона втратила ключові позиції в більшості країн світу. Однак і сьогодні деякі риси традиційного господарювання зустрічаються в найбідніших країнах Африки (мал. 1) та Азії. Ознакою традиційної економічної системи є наявність багатьох дрібних ремісничих і селянських господарств, які побудовані на переважанні ручної праці та застарілих технологіях виробництва. Традиційні технології передаються від покоління до покоління і змінюються дуже повільно, а тому не сприяють збільшенню обсягів продукції та економічному розвитку. Технічний прогрес та будь-які інновації тут обмежені, тому що вони суперечать звичаям і є загрозою стабільності суспільства....
0 Переглянути

Світове господарство та міжнародний поділ праці

9 Клас

Зростання світової торгівлі та поглиблення взаємозалежності країн є найважливішими особливостями соціально-економічного розвитку наприкінці XX — на початку XXI ст. Тому в наші дні ефективність будь-якої національної економіки залежить не лише від результатів її внутрішньої діяльності, а й від її участі у світових економічних відносинах, міжнародному поділі праці та міри її залучення у світове господарство. 1. Як і чому сформувався поділ праці. Найпростіші форми поділу праці виникли ще на ранніх етапах розвитку людства. Спочатку це був простий розподіл обов’язків на біологічній основі — між чоловіками та жінками, дітьми та дорослими. Поступово формувався суспільний або професійний розподіл праці між скотарями, землеробами, ремісниками, торговцями тощо. Чим складнішим ставало життя суспільства, тим більше воно вимагало різноманітних видів людської діяльності. Нові професії та виробництва закріплювалися за певними територіями відповідно до природних умов, наявності природних ресурсів, історичних традицій, можливостей людей здобувати певну освіту та кваліфікацію. Це обумовило розвиток територіального, або географічного, поділу праці. Прянощі Південно-Східної Азії, шовк і порцеляна з Китаю, хутро і моржева кістка з Північної Азії — товари, які відображали характер спеціалізації певних територій у Середні віки. Особливістю всіх названих товарів було те, що їх виробляли в набагато більшій кількості, ніж це було потрібно місцевим жителям. Обмін дозволяв людям мати товари, які не можна було виготовити в їхній місцевості через відсутність відповідних умов і ресурсів....
0 Переглянути

Суспільна організація виробництва та просторова організація національної економіки

9 Клас

Ви вже знаєте, що об’єктом вивчення економічної географії є просторова (територіальна) організація виробництва. Не випадково видатні науковці значну увагу приділили саме розкриттю її особливостей. Вони з’ясували, які чинники обумовлюють активне господарське освоєння та економічне піднесення країни, завдяки чому на певній території виникають та розвиваються промислові центри. Ці знання дуже важливі, адже вони знадобляться багатьом із вас, особливо тим, хто пов’яже своє майбутнє з підприємницькою діяльністю. Під формою суспільної організації виробництва розуміють певний спосіб організації господарської діяльності населення. Однією з основних форм є концентрація, тобто зосередження виробництва на великих підприємствах або значної кількості підприємств однієї або суміжних видів господарської діяльності на обмеженій території (територіальна концентрація виробництва). Завдяки масовому виробництву продукції та економії на перевезеннях територіальна концентрація виробництва дає змогу отримувати більш дешеву і якісну продукцію, а тому мати високі прибутки (мал. 1). Частина прибутків спрямовується на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а також на подальший розвиток підприємств. Це є необхідною умовою для нарощування обсягів виробництва, у тому числі завдяки застосуванню сучасних технологій та новітнього високопродуктивного обладнання. Концентрація виробництва відбувається переважно навколо центрів виробництва, які формуються в найбільших містах. У тих випадках, коли відбувається агломерування, тобто центр розширюється і в ньому зосереджується все більша кількість підприємств, утворюються агломерації....
0 Переглянути

Чинники розміщення виробництва

9 Клас

Перш ніж вирішити, яку виробничу діяльність обрати та де розташувати підприємство, проводять ретельний економічний аналіз. Він має врахувати всі чинники, які можуть підвищити обсяги продукції, що виробляється, зменшити витрати та збільшити прибутки. Ці знання допоможуть вам зрозуміти, чому в одних місцях побудовані теплові електростанції, в інших — атомні; як Україна перетворилася на одного з найбільших виробників сталі у світі; чому країна має всі передумови для того, щоб стати важливим світовим центром із виробництва сільськогосподарської продукції. 1. Поняття про чинники розміщення виробництва. Природні чинники. Чинниками розміщення виробництва називають сукупність умов і ресурсів, необхідних для вибору найбільш вигідного місця розташування певного господарського об’єкта або групи об’єктів. Для кожного виробництва характерні свій набір і поєднання чинників розміщення. При цьому вплив одних чинників може бути вирішальним, інших — суттєвим або незначним. Так, для гірничодобувної промисловості головним є сировинний чинник (мал. 1). Для чорної металургії (виробництво чавуну та сталі) цей чинник є суттєвим. Крім сировини, при розміщенні металургійного комбінату необхідно брати до уваги наявність транспортних магістралей (потрібно перевозити значні обсяги сировини та готової продукції), палива (у цьому випадку коксу, який виробляють зі спеціального виду вугілля — коксівного), споживача, трудових ресурсів, води (чорна металургія є найбільшим споживачем води в промисловості, вона необхідна для охолодження та очищення) (мал. 2). Сировинний чинник також має велике значення для розміщення лісопильної, целюлозно-паперової, цементної, частково харчової (наприклад олійної, молочноконсервної, цукрової) промисловості. Так, виробництво цукру передбачає використання великої кількості цукрового буряку. Його перевезення на далекі відстані недоцільне: по-перше, це дорого, по-друге, погіршується якість цукрового буряку як сировини....
0 Переглянути

Секторальна модель економіки країни

9 Клас

Економіка розвивається за певними законами, які виникли у процесі трудової діяльності людей. Колись основними заняттями населення були збиральництво, полювання і рибальство, потім набули розвитку землеробство та скотарство. Деякі із цих занять збереглися до нашого часу, хоча характер праці дуже змінився, а головне — виникли нові професії, які можна об’єднати в певні групи. Виявляється, співвідношення між цими групами та економічним внеском людей, зайнятих у тих чи інших видах господарської діяльності, може дати уявлення про економічний розвиток країни. 1. Три сектори економіки (господарства). Національна економіка країни має певну структуру. Під структурою розуміють внутрішню будову, що показує, із яких елементів складається економіка. Так, економіка (господарство) поділяється на складові, що характеризуються різними співвідношеннями й взаємозв’язками. Вона включає елементи (види економічної діяльності) виробничої та невиробничої сфер. Більшість підприємств виробничої сфери виготовляють матеріальні цінності. Підприємства невиробничої сфери здебільшого надають послуги. Останнім часом набула поширення секторальна модель структури економіки, яка відбиває історичний процес розвитку суспільства. Вона включає первинний, вторинний та третинний сектори економіки. Кожен із них є частиною господарства, яка має схожі цілі, загальні характеристики, однорідні засоби праці....
0 Переглянути

Національна економіка

9 Клас

Зусилля людини спрямовані на те, щоб покращити своє життя, задовольнити свої бажання, а точніше, потреби. За останні 100 років людство досягло величезних успіхів. Щоб переконатися в цьому, досить уважно подивитися навколо: для нас звичними речами є холодильник, пральна машина, телевізор, мобільний телефон, комп’ютер тощо. Усе це — результат господарської діяльності людини. Сучасній людині є де застосувати свої вміння: існують тисячі професій, більшість із яких пов’язані із сільським господарством, промисловістю, сферою послуг. 1. Поняття про національну економіку. Національна економіка (господарство) — це історично сформована сукупність підприємств та установ, які працюють на території певної держави з метою задоволення потреб людей і підвищення їхнього рівня життя. Первинною ланкою економіки є підприємство — самостійний господарський суб’єкт, який здійснює виробничу, науково-дослідну, торговельну та іншу діяльність. Будь-яке підприємство виробляє продукцію або надає послуги. Послуги — це вид економічної діяльності, у процесі якої задовольняються певні потреби, але не створюються матеріальні блага. Прикладом послуг є освіта. Ви навчаєтесь у школі, а отже, задовольняєте свої потреби в знаннях, без яких неможлива повноцінна практична діяльність у сучасному світі. Термін «економіка» має грецьке походження. У буквальному значенні економіку можна розглядати як господарство, яке ведеться відповідно до певних правил і норм із метою забезпечення умов життя людей та задоволення їхніх потреб. Стає зрозумілим, чому терміни «економіка» і «господарство» використовують як синоніми. Для того щоб забезпечити виготовлення різноманітних товарів та надання послуг, а також їх обмін і розподіл в економіці (господарстві) взаємодіють різні виробництва. Це групи підприємств і установ, які випускають однорідні види продукції (мал. 1) або спеціалізуються на наданні однотипних послуг....
0 Переглянути

Економічна географія в системі географічних наук

9 Клас

Географія — дивовижна наука. Вона відкриває перед вами навколишній світ у всьому його різноманітті. Вивчаючи цю науку, ви поринули у сповнені пригодами подорожі й дослідження, розкрили таємниці створення і використання географічних карт, познайомилися з природою материків, океанів і своєї Батьківщини, дізналися про унікальні зміни, які відбуваються з населенням Землі в останнє століття. А зараз географія запрошує вас дослідити основні види господарської діяльності людей як в Україні, так і в усьому світі. 1. Об'єкт економічної географії та її місце в системі географічних наук. Ви вже знаєте, що більшість географічних наук можна об’єднати у дві групи — фізико-географічні та суспільно-географічні (мал. 1). Економічна географія належить до суспільно-географічних наук. Її об'єктом є просторова (територіальна) організація виробничої діяльності суспільства. Другою складовою суспільної географії є соціальна географія, яка досліджує суспільні групи, взаємозв’язки між ними, умови життя та діяльності населення в різних сферах, зокрема трудовій, побутовій, духовній. Третя складова — політична географія. Вона вивчає організацію політичного життя суспільства (держави з точки зору виконання нею основних функцій, кордони), розміщення і відносини між різними політичними силами, а також зв’язки між ними. Економічна, соціальна і політична географія тісно пов’язані між собою. Разом вони досліджують суспільство та просторову організацію його життєдіяльності. Зважаючи на те, що об’єктом дослідження географії є географічна оболонка, суспільство ця наука розглядає як один із її компонентів....
0 Переглянути

Сталий розвиток — стратегія людства на ХХІ століття

9 Клас

ЩО ТАКЕ СТАЛИЙ РОЗВИТОК. Розвиток економіки, технічний прогрес, глобалізація спрощують наше життя. Водночас ці процеси мають негативні наслідки як для нас, так і для майбутніх поколінь. Міркуючи над подальшим Подорож у слово Термін сталий розвиток є не зовсім точним, тому що з’явився в українській мові внаслідок перекладу російського — устойчивое развитие, а не безпосередньо англійського — sustainable development. Він є сполученням слів протилежного змісту: сталий — постійність, розвиток — наявність змін. Для назви поняття, що означає ефективний розвиток для майбутнього, правильно вживати термін збалансований розвиток. Існуванням людства у зв’язку із загостренням глобальних проблем, фахівці ООН розробили концепцію сталого розвитку. Сталий, або збалансований, розвиток — це розвиток країн і регіонів, що передбачає таке використання ресурсів, за якого ними могли скористатися ще й наступні покоління. Щоб залишити у спадок чисту планету з відновлюваними ресурсами, теперішнє покоління має користуватися ними більш відповідально. Стратегія збалансованого розвитку — це розуміння світу як цілісної системи. Її основним завданням є досягнення оптимальних результатів розвитку за мінімальних збитків для середовища Подорож у слово Стратегія (від давньогрецького — мистецтво полководця) — загальний план певної діяльності на тривалий період; спосіб досягнення складної мети....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 331 332 333 334 335 336 337 338 339 ... 452
Назад

Навігація