Войти
Закрыть

Прісна вода як ресурс і чинник розміщення населення й виробництва. Мінеральні й термальні води. Водозабезпеченість

11 Клас

1. ПРІСНА ВОДА ЯК РЕСУРС І ЧИННИК РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ Й ВИРОБНИЦТВА. Людина використовує величезну кількість прісної води. Пропорції споживання води в промисловості й сільському господарстві в різних країнах неоднакові. Це залежить від розвитку в певному регіоні зрошувального рослинництва. Так, наприклад, на вирощування 1 т рису потрібно 8 тис. м3 води, а на вирощування 1 т бавовни — 5 тис. м3. Поясніть вплив наявності прісної води на розміщення населення світу. Найбільш водомістким є виробництво продукції хімії органічного синтезу, очищення первинної текстильної сировини (бавовнику), виробництво целюлози, віскозного шовку, синтетичного каучуку. На сільське господарство припадає 92% світових обсягів використання прісної води, із яких виробництву продовольчого зерна (пшениця, рис, кукурудза) належить 27%, м’яса — 22%, молока — 7%. США (4,4% населення світу) — третій після Китаю та Індії найбільший споживач прісної води. Американське населення вживає яловичини в 4,5 разу більше, ніж у середньому у світі, а відгодівля худоби зерном надзвичайно водомістка. Близько 20% загального обсягу води споживається у світі у вигляді «віртуальної води» (коли, наприклад, рис, вирощений в Азії з використанням місцевої води, експортується в Африку, мал. 1)....

Вплив геологічних процесів на формування озер, пластів підземних вод. Взаємозв’язок клімату й вод суходолу

11 Клас

1. ВПЛИВ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ФОРМУВАННЯ ОЗЕР, ПЛАСТІВ ПІДЗЕМНИХ ВОД. Природні водойми зі стоячою або слабо проточною водою, які утворюються в результаті затоплення водними масами знижень суходолу (улоговин), — озера, безпосередньо не з’єднані з океаном. Тому їх водообмін більш уповільнений, ніж річковий (мал. 1). В озерах Землі міститься в 4 рази більше води, ніж у річках, але якщо озеро не поповнюється водами, воно мілішає, перетворюється на болото або висихає. Тому важливо під час проведення меліоративних робіт, створення систем штучного зрошення, водосховищ, будівництва гребель на річках тощо враховувати вплив людської діяльності на режим живлення та існування озер. Утворення й розвиток озерних улоговин — тривалий геологічний процес. Наприклад, на думку деяких фахівців (Н. Думітрашко), окремі частини складної Байкальської западини утворилися в різний геологічний час і згодом перетворилися на єдину улоговину. У юрський період на місці Південного Байкалу утворилася западина. Пізніше, у першій половині третинного часу, з’явилися дві западини в межах Середнього Байкалу, а наприкінці третинного часу виникла Північно-Байкальська западина. На єдину улоговину все це перетворили потужні скидні рухи земної кори четвертинного часу, які ще більше знизили дно западини (сучасна глибина озера — 1642 м). Від багатьох геологічних і фізико-географічних особливостей території залежить поширення підземних вод (мал. 2). У межах крайових прогинів платформ розвинені артезіанські басейни (наприклад, Західносибірський або Прибалтійський). Своєрідні гідрогеологічні умови визначають характер циркуляції та склад підземних вод в областях розвитку багаторічної мерзлоти (наприклад, надмерзлотні, міжмерзлотні та підмерзлотні води)....

Води суходолу, чинники їх нерівномірного розподілу. Взаємозв’язок геологічної будови, рельєфу й річкової мережі

11 Клас

1. ВОДИ СУХОДОЛУ (ПОВЕРХНЕВІ Й ПІДЗЕМНІ), ЧИННИКИ ЇХ НЕРІВНОМІРНОГО РОЗПОДІЛУ. Води суходолу — це річки, озера, болота, підземні води, льодовики, багаторічна мерзлота та штучні водойми. Водотоки (річки, струмки) й озера можуть бути постійними або тимчасовими (наприклад, пересихаючими). Частина гідросфери, яка міститься в річках, приблизно в 4 рази менше, ніж у болотах, і в 60 разів менше, ніж в озерах (мал. 1). 1) Пригадайте приклади тимчасових водотоків та пересихаючих озер. Знайдіть їх на карті. Укажіть причини сезонності їх наповнення водою. 2) За допомогою мал. 1 поясніть особливості різних водойм, наведіть їх приклади та знайдіть на карті. Серед чинників, що впливають на розподіл вод суходолу, основними є клімат, особливості рельєфу й тектонічної будови території, площа водозбірного басейну, особливості ґрунту. На територіях, де їх випадає найбільша кількість, або в місцевостях, куди через умови рельєфу спрямовуються ці опади, утворилися найбільші водойми. Наприклад, найбільш повноводні річки Амазонка та Конго мають великі площі водозбірного басейну, розташованого в умовах екваторіального вологого клімату протягом усього року. Міссісіпі, Єнісей, Лена, Дунай та інші річки помірного кліматичного поясу також повноводні завдяки змішаному режиму живлення (снігово-дощовий та підземні води). Річки Інд, Шатт-Ель-Араб, які беруть початок у горах і мають льодовикове живлення, або Меконг, Інд, Брахмапутра, які отримують багато води ще й під час мусонних дощів, також повноводні, але ця водність різна за сезонами року....

Ресурсний потенціал Світового океану

11 Клас

1. РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СВІТОВОГО ОКЕАНУ. Мільярди людей у світі залежні від Світового океану в питаннях забезпечення робочих місць і харчування. Це створює нагальну необхідність сталого використання та захисту його природних ресурсів (мал. 1). За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), понад 60 млн осіб зайняті в рибальстві та аквакультурі. Більшість із них працюють у дрібних господарствах країн, що розвиваються. У 2016 р. було вироблено понад 171 млн т риби, яка забезпечила потреби в харчуванні близько 3,2 млрд осіб. Океани щорічно «вносять» 1,5 трлн дол. США в додану вартість світової економіки. За рахунок морської води покривається близько 25% споживання кухонної солі, 60% потреб у магнії, 90 % — брому, який використовує світова медицина. Понад 30% видобутку нафти й природного газу також припадає на морське дно. Тільки в Європі щороку з моря добувають близько 93 млн т піску (обсяг 37 пірамід Хеопса). Більше інформації про енергетичний потенціал Світового океану шукайте на сайті: worldoceanreview.com/en/wor-1/energy/renewable-energies/. У 1873 р. англо-голландська експедиція на борту дослідницького судна «Челенджер» підняла з дна океану зразки океанічних покладів, за формою схожих на картоплю. Людство дізналося про існування конкрецій, у складі яких знайшли залізо, мідь, нікель, марганець. У 1957—1958 рр. вчені довели, що ці рудні утворення покривають значні площі дна Тихого, Індійського й півночі Атлантичного океанів і містять до 30% марганцю. У квітні 1978 р. зусиллями вчених і техніків США Канади, Японії та Німеччини на експериментальному судні «Sedco 445» підняли перші зразки конкрецій із глибини 5250 м у районі Гавайських островів. Структура поперечного перерізу конкрецій схожа на річні кільця дерев, а ростуть вони зі «швидкістю» від 0,001 до 1 мм на 1000 років....

Вплив атмосферних процесів (явищ) на Світовий океан. Роль Світового океану у формуванні глобальних і місцевих систем потоків у нижніх шарах тропосфери

11 Клас

1. ВПЛИВ АТМОСФЕРНИХ ПРОЦЕСІВ (ЯВИЩ) НА СВІТОВИЙ ОКЕАН. Світовий океан — найважливіший елемент у ланцюгу отримання й перерозподілу сонячної енергії земною поверхнею. Вагому роль у цьому процесі відіграє безперервна взаємодія океану з атмосферою. Майже 86 % водяної пари в атмосфері (що бере участь у кругообігу) випаровується з поверхні Світового океану. Разом із тепловим та водним обміном відбувається обмін газами: киснем, вуглекислим газом, азотом, які з океану потрапляють в атмосферу. Постійний обмін океану з атмосферною енергією й газами впливає на формування регіонального й глобального клімату (мал. 1). СЛОВНИК Атмосферні явища — видимий прояв складних фізико-хімічних процесів, що відбуваються в повітряній оболонці Землі — атмосфері. Atmospheric phenomena — a visible manifestation of complex physical and chemical processes occurring in the air of the Earth — the atmosphere. За день вітер переносить близько 1010 кг пилу (маса близько трьох супертанкерів). Пил із пустельних пісків багатий на залізо й, осідаючи в океан, стає своєрідним добривом для фітопланктону, підсилюючи його зростання. Фотосинтез фітопланктону поглинає та зв’язує вуглекислий газ атмосфери й протидіє процесам глобального потепління. Відмирання й осідання на дно мікроскопічних тіл фітопланктону протягом геологічного часу сприяє «закачуванню» величезної кількості вуглекислого газу в глибини океану. Холодні апвелінгові потоки несуть частину цього вуглекислого газу назад на поверхню, де його знову використовують як джерело живлення, частково він знову повертається в атмосферу (як двоокис вуглецю) (мал. 2)....

Еволюція гідросфери. Світовий океан та його складові. Вплив процесів у літосфері на природу океанів. Роль Світового океану у формуванні рельєфу

11 Клас

1. ЕВОЛЮЦІЯ ГІДРОСФЕРИ. ЗАПАСИ ВОДИ НА ЗЕМЛІ. Рослини й тварини на 95% складаються з води, яка є транспортним середовищем всередині клітин живих істот. Про наявність води на інших планетах Сонячної системи немає достовірної інформації. Розжарена до +400 °С поверхня Венери не має океанів і морів, у складі її атмосфери лише 0,2% водяної пари. Зрозуміло, що без гідросфери немає умов для виникнення життя. За додатковими джерелами охарактеризуйте сфери використання води на Землі. Існує кілька гіпотез та етапів формування гідросфери Землі. За однією з них: близько 5 млрд років тому вся гідросфера була у складі атмосфери у вигляді пари; 4—3 млрд років тому — стадія гарячих океанів (дно розігріте до +90°С); 3—1 млрд років тому — стадія теплих океанів — до +20 °С; 1 млрд років тому й до сьогодні — стадія холодних океанів (середньорічна температура +5...+10°С, мал. 1). За допомогою мал. 1 вкажіть території Світового океану, які можуть використовуватися для розвитку пляжного туризму протягом року. 2. СВІТОВИЙ ОКЕАН ТА ЙОГО СКЛАДОВІ. Поняття «Світовий океан» на початку XX ст. ввів російський і радянський географ, океанограф і картограф Ю. Шокальський. Відповідно до концепції вченого, у країнах пострадянського простору поширений поділ Світового океану на чотири частини. У 2000 р. Міжнародна гідрографічна організація вирішила розділити Світовий океан на п’ять частин, виділивши Південний, або Антарктичний океан, зі складу Атлантичного, Індійського й Тихого (мал. 2)....

Стихійні атмосферні явища. Вплив людини на стан атмосфери та кліматичні зміни на планеті. Глобальне потепління

11 Клас

1. СТИХІЙНІ АТМОСФЕРНІ ЯВИЩА, ЇХ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ЗАСОБИ ПРОТИДІЇ. Стихійними атмосферними явищами залежно від їх раптового настання, сили та інтенсивності є смог, град, блискавки, зливи, снігопади, смерчі, урагани, тайфуни, заморозки, ожеледиця, які виникають незалежно одне від одного та у взаємозв’язку. Найбільш небезпечними вважаються циклони й тайфуни. Циклон — атмосферний вихор величезного (від сотень до декількох тисяч кілометрів) діаметра зі зниженим тиском повітря в центрі. Позатропічні (утворюються в помірних або полярних широтах, більші за розмірами) і тропічні (із більшими баричними градієнтами та швидкістю вітру) циклони призводять до бурхливого хвилювання на морі та катастрофічно спустошують суходіл. Для них характерні великі швидкості вітру (70—100 м/с) і кількість опадів (до 1000 мм/добу), а також наганяння морської води на низинні береги. Залежно від сили та місця, де існує тропічний циклон, його називають «тропічний шторм», «циклонний шторм». При швидкості вітру понад 30 м/с за шкалою Бофорта шторм переростає в ураган (Північна та Південна Америка) або тайфун (Далекий Схід, Південно-Східна Азія). У міфології цивілізації майя був бог вітру, вогню й блискавки Хуракана, який викликав Великий потоп. Його зображували з однією ногою у формі змії. Існує припущення, що слово «ураган» походить від імені цього божества....

Ресурсний потенціал атмосфери. Енергетичні кліматичні ресурси. Агрокліматичні ресурси

11 Клас

1. РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АТМОСФЕРИ. Атмосферне повітря належить до категорії невичерпних природних ресурсів, але зміни його складу, особливо над великими містами та промисловими регіонами, призводять до його виснаження або вичерпання. Екологи й природоохоронці розглядають атмосферне повітря як ресурс, відновлення якого забезпечує елементарне життя на планеті. Атмосферні ресурси — це не тільки кисень, азот, вуглекислий газ і фітонциди, але й енергетичні ресурси явищ та процесів, що відбуваються в повітряній оболонці Землі, та ресурси, що впливають на розвиток і спеціалізацію сільського господарства. Перегляньте на каналі Youtube відеоматеріали про транспортування лопаті вітрової електростанції. Поясніть, що таке негабаритний вантаж. Перші заходи з охорони атмосфери відомі з XIII ст. Так, у Лондоні в 1273 р. був прийнятий закон про заборону спалювання вугілля в межах міста. Закони про охорону атмосферного повітря з'явилися в Німеччині в 1900 р., у Великій Британії — 1906 р., у Франції — 1917 р. 2. ЕНЕРГЕТИЧНІ КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ. Енергія вітру — це непряма форма сонячної енергії, відновлюване джерело енергії. Вітроенергетика — галузь відновлювальної енергетики, яка спеціалізується на використанні кінетичної енергії вітру....

Вплив атмосфери на літосферу: вивітрювання, рельєфоутворення. Кліматичні умови як чинник розселення і розташування виробництва та інфраструктури

11 Клас

1. ВИВІТРЮВАННЯ ЯК ПРОЦЕС ВПЛИВУ АТМОСФЕРИ НА ЛІТОСФЕРУ. За чинником дії розрізняють вивітрювання фізичне, хімічне та біогенне, яке також можна розкласти на фізичне (вплив тварин-землериїв) і хімічне (виділення організмами агресивних речовин). У процесі вивітрювання гірські породи розпадаються на дрібні частинки, готові для перенесення вітром або водою з вищих гіпсометричних рівнів рельєфу на нижчі (мал. 1). СЛОВНИК Вивітрювання — процес руйнування гірських порід, ґрунту та мінералів, а також деревних і штучних матеріалів через контакт з атмосферою Землі, водою та біологічними організмами. Weathering is a process of breaking down rocks, soils, and minerals as well as wood and artificial materials through contact with Earth's atmosphere, water, and biological organisms. Із курсу фізики вам відомо, що різні мінерали мають різні коефіцієнти теплового розширення. Тому процес фізичного вивітрювання не змінює хімічний склад гірської породи, що руйнується. У результаті змін температури повітря поступово відбувається розтріскування й розпад (дезінтеграція) породи на окремі частинки. Амплітуда та швидкість зміни температури повітря є найважливішою умовою термічного вивітрювання, отже, добовий її хід важливіший за річний. Найбільшою інтенсивністю характеризується термічне вивітрювання в пустелях, де незначна вологість повітря й різкі добові перепади температур, а також у гірській місцевості на південних схилах та особливо за відсутності рослинного покриву. Хімічне вивітрювання активізується після фізичного. Інтенсивність його наростає зі збільшенням вологості (більшість хімічних реакцій протікає у водному середовищі) і температури (прискорюється швидкість хімічних реакцій та збільшується ступінь дисоціації води)....

Погода. Клімат. Кліматотвірні чинники. Карти: синоптична, кліматична та кліматичних поясів

11 Клас

1. ПОГОДА. СИНОПТИЧНІ КАРТИ. Погода — це поточний стан нижнього шару атмосфери, сукупність атмосферних явищ і метеорологічних показників, що спостерігаються (або можуть спостерігатися) у певний момент часу в тій або іншій точці простору. Погодні явища протікають у тропосфері й нижньому шарі стратосфери до висоти 11—50 км. Погоду характеризують такі метеорологічні елементи: атмосферний тиск, температура й вологість повітря, сила й напрямок вітру, умови видимості, хмарність, атмосферні опади та явища (гроза, туман, хуртовина). Статистика останніх десятиліть свідчить про те, що понад 80% усіх стихійних лих на Землі мають метеорологічне або гідрологічне походження. Ознайомтеся зі змістом синоптичної карти України на офіційному сайті Українського гідрометеорологічного центру: meteo.gov.ua/. Які умовні позначення використовують для створення цих карт? Погода постійно змінюється. Ці зміни ми відчуваємо не тільки кожного дня, але й протягом декількох хвилин. Зміни бувають періодичні й неперіодичні. Перші пов’язані з обертанням Землі навколо своєї осі (добові) або навколо Сонця (річні зміни). Добові зміни найбільш відчутні безпосередньо над поверхнею Землі й визначаються змінами її температури. Із температурою повітря пов’язані всі інші метеорологічні елементи. Річні зміни виражені в зміні пір року. Неперіодичні зміни, особливо значні за межами тропічних широт, обумовлені перенесенням повітряних мас. Переміщуючись з одних областей Землі в інші, вони несуть властиві їм характеристики погоди, відмінні від наявних тут раніше. Розбіжності фази періодичних змін із характером неперіодичних викликають найбільш різкі зміни погоди, що визначаються тим, звідки прийшла повітряна маса і які її властивості. Із висотою інтенсивність неперіодичних змін погоди загалом зменшується. Це має особливе значення для авіації (урахування різких посилень вітру, турбулентності тощо)....

Навігація