Прісна вода як ресурс і чинник розміщення населення й виробництва. Мінеральні й термальні води. Водозабезпеченість
- 24-12-2021, 13:43
- 1 097
11 Клас , Географія 11 клас Масляк (профільний рівень)
§ 40. Прісна вода як ресурс і чинник розміщення населення й виробництва. Мінеральні й термальні води. Водозабезпеченість
1. Пригадайте назви родовищ мінеральних вод України та їх місце розташування. 2. Назвіть країни, які змушені опріснювати воду. Чому і в який спосіб вони це роблять?
1. ПРІСНА ВОДА ЯК РЕСУРС І ЧИННИК РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ Й ВИРОБНИЦТВА. Людина використовує величезну кількість прісної води. Пропорції споживання води в промисловості й сільському господарстві в різних країнах неоднакові. Це залежить від розвитку в певному регіоні зрошувального рослинництва. Так, наприклад, на вирощування 1 т рису потрібно 8 тис. м3 води, а на вирощування 1 т бавовни — 5 тис. м3.
Поясніть вплив наявності прісної води на розміщення населення світу.
Найбільш водомістким є виробництво продукції хімії органічного синтезу, очищення первинної текстильної сировини (бавовнику), виробництво целюлози, віскозного шовку, синтетичного каучуку. На сільське господарство припадає 92% світових обсягів використання прісної води, із яких виробництву продовольчого зерна (пшениця, рис, кукурудза) належить 27%, м’яса — 22%, молока — 7%.
США (4,4% населення світу) — третій після Китаю та Індії найбільший споживач прісної води. Американське населення вживає яловичини в 4,5 разу більше, ніж у середньому у світі, а відгодівля худоби зерном надзвичайно водомістка.
Близько 20% загального обсягу води споживається у світі у вигляді «віртуальної води» (коли, наприклад, рис, вирощений в Азії з використанням місцевої води, експортується в Африку, мал. 1).
Мал. 1. Потоки «віртуальної води».
Відстеження її потоку визначає країни, що мають значне віртуальне водопостачання. Найбільшими експортерами «віртуальної води» є Америка, Південна Азія, Австралія, імпортерами — Північна Африка, Середня Азія, Мексика, Європа, Японія, Південна Корея. Імпорт віртуальної води важливий для країн, де кожна спожита тонна м’яса вимагає в 5 разів більше води на її виробництво, ніж у середньому у світі (наприклад, у Болівії).
За допомогою мал. 1 назвіть країни, які є постачальниками «віртуальної води», і ті, що є її найбільшими споживачами. Зробіть висновки.
2. МІНЕРАЛЬНІ Й ТЕРМАЛЬНІ ВОДИ. Залежно від складу мінеральна вода може бути: столова — оптимальна для її поповнення в організмі (менш ніж 0,5 г/л солі), її можна вживати у великій кількості й використовувати для приготування їжі; лікувально-столова (від 0,5 г/л солі), що не шкідлива за умови її помірного вживання, інакше вона може призвести до порушення сольового балансу, кислотно-лужної рівноваги, загострення хронічних захворювань; лікувальна (>1 г/л солі) — вживається тільки за призначенням лікаря.
Більше про мінеральні води та їхню користь шукайте на сайті: zhyvyaktyvno.org.
Запаси та джерела мінеральних вод є майже в усіх країнах світу. На весь світ відомі води Італії — Сан-Пеллегріно (із 1899 р.), Швейцарії — Хенніз (із 1905 р.), Франції — Евіан (із 1829 р.), Віттель (із 1854 р.), Вальс- ле-Бен (із 1602 р.) тощо. На значні запаси мінеральних вод багаті надра країн Африки (ПАР, Туніс, Алжир), Азії (Японія, Індія, Туреччина), Америки (Канада, США, Бразилія). На базі джерел лікувальних мінеральних вод працюють бальнеологічні курорти, які відомі ще із часів Античності (термальні сірководневі води Трескор (Італія); термальні води Памуккале (Туреччина), мал. 2).
Мал. 2. Класифікація мінеральних вод.
Інформацію про термальні та мінеральні води Німеччини шукайте в статті: «Альфа-місто» Франкфурт-на-Майні (С. Л. Куртей. Географія та економіка в сучасній школі: Науково-методичний журнал. — 2017. — № 11. — С. 40—46).
Термальне (геотермальне) джерело — це вихід на поверхню підземних вод, нагрітих вище +20 °С або ж вище середньорічної температури певної місцевості. Розташовані вони переважно в місцях підвищеної сейсмічної активності й поділяються на теплі (+20—37 °С), гарячі (+37—50 °С) і дуже гарячі (+50—100 °С). Залежно від ґрунтів, через які проходять ці води, вони можуть бути мінералізовані.
Найбільше гаряче джерело Європи Дейльдартунгюквер (Ісландія) виносить 180 л/с води, що має температуру +97 °С. А терми Сатурнії в Італії видають із джерела близько 800 л/с сірчистої джерельної води, підігрітої до +37,5 °С, яка відома своїми лікувальними властивостями із часів Римської імперії.
3. ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ РЕГІОНІВ І КРАЇН СВІТУ. Країни значно відрізняються за запасами прісної води.
За останнє століття споживання прісної води у світі збільшилося вдвічі, а ставлення до водних ресурсів суходолу змінилося, оскільки наявні гідроресурси планети не відповідають швидкому зростанню потреб людини. За даними Всесвітньої комісії по воді, кожній людині для пиття, гігієни, приготування їжі щодня потрібно в середньому 40 л води. Близько 1 млрд людей у 28 країнах світу не мають доступу до такої кількості води, а понад 40% населення світу (2,5 млрд) живе в районах її середньої або гострої нестачі. До 2025 р. це число зросте до 2/3 населення Землі. (мал. 3).
Більше інформації про дослідження Всесвітньої комісії по воді шукайте на сайті: World Commission on Water (http://www.worldwatercouncil.org/ru).
З'ясуйте, скільки води ви споживаєте за день. Порахуйте приблизні витрати за рік. Запропонуйте елементарні способи економії води та спробуйте їх дотримуватися.
Нестача та погана якість води негативно впливають на продовольчу безпеку та існування людей. Посухи в найбідніших країнах світу ще більше загострюють проблеми голоду й недоїдання.
Інформацію про проблеми водних ресурсів країн світу та їх вирішення читайте на сайті Всесвітньої метеорологічної організації: public.wmo.int/en і сайті OOH: https://www.un.org/sustainabledevelopment/water-and-sanitation/.
4. СУЧАСНІ СИСТЕМИ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ. ОПРІСНЕННЯ ВОД ОКЕАНУ. Сучасні способи очищення води поділяються на кілька груп за характером процесів, що відбуваються. Процес очищення води вимагає комплексного підходу, тому одразу застосовується кілька методів: очищення води фізичним способом (кип’ятіння, відстоювання, фільтрування, обробка ультрафіолетом), хімічним (нейтралізація, процеси окиснення й відновлення) і фізико-хімічними методами (флотація, сорбція, екстракція, іонний обмін, зворотний осмос) тощо.
Перегляньте на каналі Youtube відеоматеріали «Очищення води — вигідне для підприємств і довкілля». Зробіть висновки.
Мал. 3. Водозабезпеченість країн світу (прогноз на 2030 р.).
Нестача прісної води в країнах Африки, Азії та Америки (понад 120) змусила їх будувати потужні промислові установки з опріснення морської води. Понад 53% опрісненої води припадає на країни Близького Сходу.
За останні майже 200 років у найбільш густонаселеному штаті США Каліфорнії сталося багато посух (1841, 1864, 1924, 1928—1935, 1947—1950, 1959—1960, 1976—1977, 2006—2010, 2012—2017 рр.). Вода тут коштує дуже дорого, але Каліфорнія залишається великим сільськогосподарським виробником. На думку вчених, посухи в США пов'язані з природним явищем Ель-Ніньйо.
ВИСНОВКИ
- Споживання прісної води у світі зростає. Пропорції споживання води в промисловості й сільському господарстві в різних країнах неоднакові.
- Залежно від складу мінеральна вода буває столова, лікувально- столова та лікувальна. Термальні води зосереджені переважно в місцях підвищеної сейсмічної активності й поділяються на теплі, гарячі й дуже гарячі.
- Посухи в найбідніших країнах світу загострюють проблеми голоду, а нестача та низька якість води, антисанітарія негативно впливають на продовольчу безпеку й існування людей.
- Існує багато способів та приладів для очищення води. Близько 120 країн світу опріснюють морську воду.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть, що нестача прісної води впливає на продовольчу безпеку країн.
- 2. Обґрунтуйте причини опріснення морської води.
- 3. Спрогнозуйте подальші напрями експорту та імпорту «віртуальної води».
- 4. Порівняйте водозабезпеченість країн Центральної та Північної Африки.
- 5. Проаналізуйте взаємозв'язок між водними ресурсами та розміщенням промислового й сільськогосподарського виробництва.
Практичні роботи
- 26. Установлення взаємозв’язку між процесами руху земної кори й будовою дна океану за тематичними картами атласу.
- 27. Складання та аналіз схеми системи течій у Світовому океані.
- 28. Порівняння впливу холодної та теплої океанічних течій на клімат материка (на вибір).
- 29. Побудова профілю перерізу долини Дніпра на одній із ділянок, де збереглося природне річище.
- 30. Порівняльний аналіз діаграм витрат води в річці (на вибір учителя).
- 31. Знаходження за умовними знаками на топографічній карті найбільших штучних водойм у своїй місцевості та пояснення їх розташування.
Дослідження
- 1. Просторові закономірності формування у Світовому океані акваторій із високим рівнем забруднення.
- 2. Система протидії паводкам і повеням в окремих районах України.
- 3. Карстовий рельєф як приклад взаємодії геосфер.
- 4. Прозорість води в річці (озері, ставку): від чого залежить і чому змінюється.
- 5. Річки — міжнародні транспортні коридори.
- 6. Екологічні проблеми малих річок свого регіону.
Коментарі (0)