Войти
Закрыть

Основні напрями досліджень політичної географії. Електоральна географія

11 Клас

1. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ПОЛІТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ. У наш кризовий час, коли людство опинилося на геополітичному роздоріжжі, відбувається зміна основних напрямів досліджень у політичній географії. Актуальним є дослідження головних просторово-територіальних особливостей «нового переселення народів», яке відбувається у формі світових міграційних потоків біженців. Усе більш негативні наслідки соціально-економічному розвитку завдає межування розвинених і стабільних країн із кризовими, що також потребує аналізу. Не меншого значення набуло вивчення територіальної організації світового тероризму (див. таблицю). Ознайомтеся з інформацією про центри міжнародного тероризму сучасного світу: https://www.dni.gov/nctc/groups.html. До актуальних проблем політичної географії належать: порівняльний аналіз формування й трансформації територій країн різних регіонів; вивчення політико-географічного положення країн, що постійно змінюється; класифікація міжнародних кордонів; вплив кордонів на господарський та політичний розвиток прикордонних регіонів; динаміка й політична роль політико-адміністративних територіальних систем; взаємозв’язок етнічних відносин і конфліктів; зміна електоральних симпатій виборців у просторі-часі. За додатковими джерелами дізнайтеся більше про одну з указаних проблем. Підготуйте повідомлення....

Територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів як об’єкт дослідження політичної географії

11 Клас

1. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МІЖ АДМІНІСТРАТИВНО- ТЕРИТОРІАЛЬНИМ УСТРОЄМ ДЕРЖАВИ ТА ЇЇ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИМИ СИСТЕМАМИ РІЗНИХ РІВНІВ. Адміністративно-територіальний устрій держави впливає на ефективність її функціонування, внутрішню та зовнішню політику. Зараз, коли ефективність державного управління стає одним із головних чинників ефективності функціонування самої держави, більшість країн світу є унітарними. Ця форма адміністративно-територіального устрою вважається найбільш ефективною й життєздатною. Пригадайте типологію та наведіть приклади країн за формами адміністративно-територіального устрою. Адміністративно-територіальний устрій держави є частиною більш загального поняття її територіально-політичної системи (ТПС), тобто просторово-територіального поєднання взаємодіючих компонентів політичного життя, що є територіальним проявом громадсько-політичного життя держави в певний час (мал. 1). За даними мал. 1 поясніть та наведіть приклади держав, різних за формами правління, державного устрою та політичного режиму на прикладі країн — сусідів України. У межах держави формується три типи ТПС: площинні (територія держави, її адміністративно-територіальні одиниці); лінійні (державні кордони, комунікаційні мережі загальнодержавного значення); точкові (столиця, регіональні адміністративно-територіальні центри, великі економічні вузли, військові бази, важливі порти). Усі ці елементи ТПС мають відповідну територіальну організацію, яка включає не лише особливості їх розміщення, але й відповідні просторові зв’язки й відносини....

Взаємозв’язок географічних і політичних складників політичної географії

11 Клас

1. ПОЛІТИЧНА ГЕОГРАФІЯ. Галузь суспільної (економічної та соціальної) географії, що вивчає просторову організацію політичного життя суспільства (кордони, політико-територіальний поділ, політико-географічне положення, територіальне поєднання політичних сил під впливом географічних чинників), називають політичною географією. Коротко політичну географію можна вважати наукою, що вивчає просторові прояви політичних процесів. СЛОВНИК Політична географія — наука, що вивчає просторову організацію політичного життя суспільства й територіальне поєднання політичних сил переважно в межах однієї держави. Political geography is a science that studies the spatial organization of the political life of a society and the territorial combination of political forces, mainly within a single state. До актуальних проблем політичної географії зараз належать: порівняльний аналіз просторових особливостей формування території держав; визначення специфічних рис політико-географічного положення країн; класифікація міжнародних кордонів; вивчення принципів співробітництва прикордонних територій; визначення динаміки й політичної ролі політико-адміністративних територіальних систем; дослідження взаємозв’язку етнічних відносин і виникнення просторово-територіальних конфліктів тощо. Політична географія як самостійна наука була започаткована відомим німецьким географом Фрідріхом Ратцелем (1844—1904 рр.) наприкінці XIX ст. Пізніше його ідеї розвинули шведський політолог Рудольф Челлен, американський географ та геополітик Ісайя Боумен (1921 р.) та географ Річард Гартшорн (1957 р.). В Україні значний внесок у розвиток політичної географії зробив академік Степан Рудницький....

Окультурені ландшафти. Географічна культура населення

11 Клас

1. ОКУЛЬТУРЕНІ ЛАНДШАФТИ. Поняття «окультурені ландшафти» часто зустрічається в науковій літературі, але недостатньо чітко визначене. Під ним розуміють території з розрізненими осередками змінених або культурних у широкому розумінні ландшафтів та занедбані культурні ландшафти різних стадій природного відновлювання (що дичавіють). Промислове та сільськогосподарське виробництво, будівництво електростанцій, випробування нових видів зброї в другій половині XX ст. суттєво збільшило вплив людини на природу. Було знищено більше половини площі лісів планети, повністю або частково порушені природні ландшафти на 2/3 площі Землі. Зростання кількості населення сприяє розширенню господарського використання землі, значні площі якої перетворюються на пустощі, пустелі, чагарникові хащі (мал. 1). Загальний вплив людини на природні ландшафти настільки великий, що вже виходить на біосферний рівень (мал. 2). Штучні, особливо сільськогосподарські ландшафти, які не характеризуються сталим розвитком, не відновлюються і не зберігаються природно. Припинення втручання людини може сприяти поверненню ландшафту до початкового стану, але не повному відновленню природного співтовариства. Поясніть, чому окультурені сільськогосподарські ландшафти (лани, сади, виноградники) не набувають первинного природного вигляду. Чи є такі ландшафти у вашій місцевості?...

Культурні традиції населення. Матеріальні об’єкти соціально-культурної інфраструктури, особливості їх розташування

11 Клас

1. КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ ТА ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ, КРАЇНИ. Відомо, що на розвиток системи розселення та економіки регіону або країни впливають як природно-географічні, так і соціальні чинники (мал. 1—3). 1) За допомогою мал. 1—3 поясніть, як культура народів відображається в містобудуванні. Наведіть приклади. 2) Назвіть природно-географічні чинники, під впливом яких сформувалася система розселення України й Канади, Єгипту та Японії. Зробіть відповідні висновки. Формування системи розселення, розміщення населення та продуктивних сил на території країни має певну мету: соціальну (створення умов життя суспільства); економічну (раціональне розміщення й розвиток продуктивних сил); екологічну (пошук шляхів виживання людини як біологічного виду та соціальної істоти). Кочові народи Центральної Азії (Монголія, Китай, Казахстан) у пошуках пасовищ для тварин часто змінювали територію проживання. Народи Крайньої Півночі (Канада, Росія) жили за рахунок рибальства, китобійного промислу та розведення північних оленів. Народи Скандинавії жили й живуть у найбільш суворих природних умовах. Звичайно, культура життя цих та інших народів відбилася на системі розселення....

Географія мистецтва й способу життя. Географія релігій та її складові

11 Клас

1. ГЕОГРАФІЯ МИСТЕЦТВА. За одним із визначень мистецтво — це використання майстерності чи уяви для створення естетичних об’єктів, ситуації або дії, якими можна поділитися з іншими людьми. У широкому розумінні мистецтво — це досконале вміння в якійсь справі або галузі, майстерність. Від часів зародження в первісному суспільстві й до сьогодні мистецтво виконує низку важливих функцій. Класифікувати мистецтво за видами досить складно, наприклад, поет Горацій писав, що поезія — це живопис, що говорить, а живопис — це німа поезія (мал. 1). Перегляньте на каналі Youtube та порівняйте часові («Українська щедрівочка у виконанні різних країн»), просторові («Дизайнер Антоніо Гауді. Документальний фільм»; переклад з іспанської) та просторово-часові («Оригінали сторічних японських гравюр про театр кабукі привезли до Львова») види мистецтва. Які естетичні можливості має кожен із них? Чи помітили ви в них різні географічні особливості? Питання взаємодії географії, мистецтвознавства та культури стають усе більш актуальними. Географічні закономірності літературних творів, полотен живопису, музичних і картографічних творів, мистецтва танцю й скульптури та взагалі географічність поняття «прекрасного» від Середньовіччя до сучасності постійно змінюються. Художнє сприйняття ландшафту, місце мистецтва у формуванні культурного ландшафту, роль географічних чинників у розвитку мистецтва, концепт простору у творах мистецтва — це все питання не одного наукового дослідження (мал. 2)....

Культура: зміст і функції. Складові елементи культури. Географія культури, її основні напрями

11 Клас

1. КУЛЬТУРА: ЗМІСТ І ФУНКЦІЇ. Культура є сукупністю матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством протягом історії свого існування. Вона характеризує рівень розвитку суспільства, процес створення цих цінностей та характер їх розподілу. Сучасна культура людської цивілізації, що сформувалася під впливом географічних, економічних та історичних чинників, виконує низку функцій. Поняття «культура» об’єднує в собі науку, технологію, освіту, мистецтво, мораль, уклад життя та світогляд. Культура вивчається комплексом переважно гуманітарних наук (мал. 1—3). 1) Назвіть географічні, економічні та історичні чинники, під впливом яких сформувалася культура. 2) За допомогою мал. 1—3 та додаткових джерел охарактеризуйте функції та форми культури. Поясніть на прикладах, чому саме гуманітарні науки вивчають культуру. Пізнавальна функція культури дає можливість характеризувати суспільство загалом та конкретну людину зокрема через культурні надбання народів. Культура відіграє важливу функцію соціальної пам’яті, передаючи соціальну спадщину та освітньо-виховну функцію за допомогою навчання й виховання в процесі соціалізації, творить із людини людину....

Міжнародна валютно-фінансова система. Ринок інвестицій та фінансів. Інформаційне суспільство

11 Клас

1. МІЖНАРОДНА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВА СИСТЕМА (МЕРЕЖА МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ЦЕНТРІВ, СВІТОВА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА МЕРЕЖА). Міжнародна валютно-фінансова система складається з розгалуженої глобальної мережі банків, кредитних спілок, лізингових та страхових компаній, ломбардів, довірчих товариств, пенсійних та інвестиційних фондів тощо. В основі глобального просторового каркасу його своєрідними вузлами є банки, які володіють найбільш універсальними валютно-фінансовими функціями (накопичення грошових та інших цінностей, здійснення грошових розрахунків, випуск в обіг цінних паперів, проведення операцій із золотом тощо, мал. 1). За мал. 1 поясніть структуру світової фінансової системи. Найбільшими транснаціональними банківськими та валютно-фінансовими організаціями світу є Світовий банк, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку зі штаб-квартирами у Вашингтоні. До найбільших належать і європейські — Банк міжнародних розрахунків (Базель, Швейцарія), Європейський банк реконструкції і розвитку (Лондон) та Європейський інвестиційний банк (Люксембург, див. таблиці 1—3)....

Виробництво текстилю, одягу, взуття. Сучасні транспортно-логістичні системи та інформаційно-комунікаційні мережі

11 Клас

1. СУЧАСНА ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ, ЧИННИКИ МІЖНАРОДНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ У ВИРОБНИЦТВІ ТЕКСТИЛЮ, ОДЯГУ, ВЗУТТЯ. В останній час значно занепала текстильна промисловість у розвинених країнах і зросло виробництво текстилю в країнах Азії та Центральної і Південної Америки. Проте розвинені країни залишаються лідерами за обсягом експорту високоякісного текстилю (Німеччина, Італія тощо), найбільшими виробниками тканин із хімічних волокон (США, Німеччина, Японія, Південна Корея тощо), головними їх експортерами (Південна Корея, Японія, Тайвань тощо). Важлива галузь текстильної промисловості — трикотажна, яка виробляє переважно білизну, шкарпетки, верхній одяг із плетених волокон. Територіально вона також зосереджується в країнах, що розвиваються. Звідси продукція йде на продаж у всьому світі. Значні обсяги дешевого одягу виробляють у країнах Азії (Пакистан, Малайзія, Індонезія, Бангладеш тощо), Африки (Туніс, Алжир, Єгипет тощо) та Америки (Мексика та Бразилія). Дорогий (брендовий) одяг виготовляють розвинені країни (Франція, Італія, Німеччина, Велика Британія, США, мал. 1, 2)....

Виробництво транспортних засобів, електроніки, фармацевтичної продукції

11 Клас

1. ВИРОБНИЦТВО ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ. До провідних галузей машинобудування належить виробництво транспортних засобів. У час інтеграції та глобалізації транспорт відіграє одну з провідних ролей. Завдяки розвитку насамперед літакобудування людям стали доступними найвіддаленіші куточки світу. Лідерами галузі є США — «Боїнг» та консорціум ЄС «Ербас». На виробництві регіональних пасажирських літаків спеціалізується Бразилія («Ембраер») та Канада («Бомбардье»). Світове автомобілебудування захоплює все нові країни. До списку традиційних країнви- робників долучилися Індія, Бразилія, Мексика, Таїланд, Туреччина, відбувся географічний зсув галузі до країн, що розвиваються (див. таблицю). Це характерно й для суднобудування через значно дешевшу робочу силу. Найбільш швидкими темпами галузь розвивається в Аргентині, Мексиці та Індії. США зосереджують свою увагу на виробництві військових кораблів. Проте лідерами глобального суднобудування є Китай (45% замовлень і 42% світового будівництва суден у 2017 р.) та Південна Корея (30% замовлень, мал. 1, 2)....

Навігація